Підручник з Географії. 7 клас. Довгань — Нова програма

Ви дізнаєтесь:

• про найбільш небезпечні явища природи в Африці та причини їх виникнення

• про екологічні проблеми материка та шляхи їх подолання

• про найвідоміші об’єкти природної спадщини ЮНЕСКО

Пригадайте:

• які явища природи можуть спричиняти стихійні лиха

• які існують види природоохоронних територій

Більша частина Африки має несприятливі для життя та господарської діяльності людей природні умови. Посушливі області, піщані та кам’янисті простори, зони можливих катастрофічних посух, надмірно зволожені території займають майже 2/3 площі материка.


Наслідки зміни природи африки дослідження

Рис. 1. На території Африки неподалік від столиці Гани — Аккри розташоване одне з наднебезпечних та антиекологічних місць на планеті — місто-звалище Агбогблоші. Сюди з усього світу звозять електронне сміття: спрацьовані телевізори, комп’ютери, мобільні телефони, принтери та іншу техніку. У ґрунти та повітря потрапляють ртуть, соляна кислота, миш’як, важкі метали, свинцевий пил та інші забруднювачі, концентрація яких у сотні разів перевищує гранично допустимі норми. Середній вік жителів міста становить лише 12—20 років.

Неправильне ведення господарства часто призводить до посилення прояву стихійних явищ і загострення екологічних проблем (рис. 1). Порівняно з іншими континентами Африка має найбільш загрозливі темпи та розміри деградації унікальних природних комплексів. Питання їхньої охорони та збереження є вкрай важливими для багатьох країн Африки.

1. Стихійні явища природи.

Одне з найбільш згубних стихійних лих Африканського континенту — посухи. Кілька останніх десятиліть тут спостерігається посилення тривалості посух і зниження стоку річок. Ці процеси пов’язані не лише з кліматичними змінами, але і з постійною господарською діяльністю людини, що впливає на ліси та савану.


Особливо страждають жителі саван, прилеглих до Сахари. Так, у 2011 р. тривала посуха в Північно-Східній Африці поставила під загрозу життя понад 12 млн осіб. У 2013 р. в Намібії був оголошений надзвичайний стан: через сильну посуху було втрачено понад 90 % посівів продовольчих культур.

Виснажливі посухи змінюються періодами дощів руйнівної сили. Заливні дощі часто стають причиною сильних повеней, через які страждають посіви культурних рослин. Потоки води просто змивають їх разом із верхніми шарами ґрунту, а також руйнують житла, мости, що призводить до численних людських втрат.

Найбільша кількість опадів була зареєстрована на території Екваторіальної Африки — 350 мм на добу! (Для порівняння: в Україні в середньому випадає 550—650 мм на рік.)

Повені також викликають поширення небезпечної хвороби — малярії та паразитичних інфекцій. Багато лиха приносять нашестя сарани та муха цеце.

Наслідки зміни природи африки дослідження

Рис. 2. Квагга — вимерлий підвид рівнинної зебри, що жив у Південній Африці. Багато років тому багатотисячні табуни квагг населяли околиці річки Лімпопо. Наприкінці XVIII — у XIX ст. голландські колоністи почали відтісняти їх, займаючи землі під посіви та пасовища. Квагги не відрізнялися смачним м’ясом, проте з їхніх шкір робили ремені, а зі шлунка — бурдюки для води. До того ж фермери відстрілювали квагг, вважаючи їх конкурентами свійських тварин. Останніх квагг було знищено в 1880 р. Вони є найбільш типовим прикладом зникнення тварин із вини людини.


2. Екологічні проблеми.

Зміна природних комплексів материка почалася ще в епоху його колонізації європейцями. Вивезення коштовної деревини, вирубування лісів призвели до збільшення площі саван, виснаження ґрунтів. Наслідком неправильного ведення сільського господарства (випалювання лісів, надмірне випасання худоби) протягом століть стало посилення процесів опустелювання. За останні 50 років площа Сахари збільшилася на 650 тис. км2 (це навіть більше за площу України).

Значна кількість великих тварин в Африці, особливо в саванах, привернула увагу любителів полювання. Як результат, деякі види тварин були повністю знищені (рис. 2), а інші перебувають під загрозою зникнення (носороги, слони, леви, жирафи тощо).

Вивченню екологічних проблем Африки та захисту її природи присвятили своє життя вчені-натуралісти, письменники, серед яких Л. Котлоу, Дж. Даррелл, Дж. Адамсон. Якби тварини вміли говорити, то напевно б сказали слова подяки і відомому вченому й мандрівнику Б. Гржимеку, невтомна діяльність якого врятувала життя тисяч тварин і поклала початок утворенню нових національних парків у Танзанії.

3. Світова природна спадщина ЮНЕСКО в Африці.

Для збереження унікальної природи Африки, захисту тварин від винищування в африканських країнах від 30-х рр. XX ст. почали розроблятися спеціальні програми. Основними напрямками запровадження цих програм є створення заповідних територій, віднесення унікальних природних об’єктів материка до Світової спадщини ЮНЕСКО.

iv>
Наслідки зміни природи африки дослідження

Рис. 3. Національний парк Серенгеті.

У 1972 р. Міжнародна організація ЮНЕСКО прийняла Конвенцію про охорону Світової спадщини. Об’єктами природної спадщини стають рідкісні за красою гори та печери, лісові масиви, озера, водоспади тощо. Культурна спадщина представлена унікальними шедеврами людської діяльності. Усі об’єкти Світової спадщини перебувають під охороною міжнародного права.

На території Африки є понад 40 об’єктів природної спадщини ЮНЕСКО. Серед них — всесвітньо відомі національні парки Танзанії — Серенгеті (рис. 3), Нгоронгоро, Кіліманджаро. Серенгеті є лідером за кількістю видів і загальною кількістю тварин в Африці. У межах парку живуть понад 1,5 млн представників великих ссавців, переважно копитних. Тут можна побачити близько 35 видів тварин рівнинних територій, у тому числі «велику п’ятірку» — слонів, носорогів, левів, бегемотів і буйволів.


На півдні Африки розташований водно-болотний район Сент-Лусія — 328 тис. гектарів заповідної території, де під захистом перебувають кілька екосистем: від прибережних дюн, коралових рифів та протяжних піщаних пляжів до озер, боліт та лісів, які населяють безліч різноманітних представників флори і фауни.

Ще один унікальний природний об’єкт Африки — кратер Вредефорт. Він утворився від удару астероїда діаметром 250—300 км. Вік кратера оцінюється у понад 2 млрд років. Його вважають найбільшим на планеті утворенням, що виникло через контакт планети з іншими космічними тілами.

Однією з найвизначніших пам’яток Африки, що належать до Світової природної спадщини ЮНЕСКО, є водоспад Вікторія.

Головне

• Значні території Африки відчувають на собі вплив різноманітних стихійних явищ природи, найбільш масштабними з яких є посухи.

• Господарська діяльність на материку призвела до виникнення екологічних проблем — опустелювання, збідніння органічного світу, поширення небезпечних хвороб. Поглиблюють екологічні проблеми примітивні методи господарювання, браконьєрство, економічна відсталість африканських країн.

• Важливу роль у збереженні та відновленні унікальної природи материка відіграють природоохоронні території, віднесення природних об’єктів до Світової спадщини ЮНЕСКО.

Запитання та завдання для самоперевірки 1. Назвіть стихійні явища природи, поширені на території Африки. Якими є причини їх виникнення? 2. Чи можливо запобігти опустелюванню африканських саван? 3. У чому полягає сутність основних екологічних проблем Африки? 4. Чи можна стверджувати, що господарська діяльність людини найчастіше спричиняє виникнення та поширення стихійних лих? 5. Які заповідники та національні парки Африки мають світову популярність? 6. Наведіть приклади об’єктів природної спадщини ЮНЕСКО в Африці.

>

Практичне завдання

На карті природних зон Африки в атласі знайдіть заповідники та національні парки, позначте їх на контурній карті. Укажіть, у яких природних зонах вони розташовані.

Працюємо в групах

Уявіть, що вас зарахували до складу експертної групи вчених, які вивчають вплив господарської діяльності людей на природу Африки. Складіть звіт «Наслідки зміни природи Африки» у вигляді таблиці (у зошиті).

Назва природної зони

Види господарської діяльності

Наслідки впливу господарської діяльності

Пропоновані заходи для охорони


Працюємо самостійно

У 30-ті рр. XX ст. бельгійський географ Ж.-П. Гарруа написав книгу «Африка — умираюча земля». Дізнайтесь, які проблеми Африканського континенту аналізує автор у своїй книзі.

Источник: history.vn.ua

Схожі:


7 клас стихійні явища природи. Екологічні проблеми африки мета
Обладнання: фізична карта Африки, підручники, атласи, комп’ютер, мультимедійний проектор
Урок 1 тема. Світ очима еколога: екологічні проблеми рідного міста (села)
«екологічні проблеми», уявлення про екологічні проблеми та шляхи їх подолання, взаємозв’язки між природою, господарською діяльністю…
Тема. Природні зони Африки
Мета: сформувати в учнів поняття про особливості розміщення та природи природних зон Африки; поглибити систему знань про взаємозв’язки…
Дослідження та освоєння Африки 27
Північна Америка. Природні зони. Висотна поясність Кордильєр. Природоохоронні території 86
Урок 5 Тема: Рослинність І тваринний світ. Особливості природної…
Вості розміщення природних зон материка, залежність природи материка від особливостей його географічного положення та рельєфу; розвивати…
Урок 19 Тема: Води суходолу Африки
Африки, їх залежності від рельєфу та клімату, нерівномірність розподілу по території материка, охарактеризувати найголовніші річкові…
Урок географії
Своєрідність органічного світу материка Південна Америка. Природні зони. Висотна поясність в Андах. Зміна природних комплексів людиною….
Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» програма
Предмет І завдання екології. Галузі І підрозділи екології. Екологічні явища, стани, процеси, зв’язки. Екологічні закони. Методи дослідження…
Заповідні території гірських районів створення І місцезнаходження нпп «Синевир»
Синевир» неодмінно пов’язане з унікальним за своєю красою гірським озером під небесами із співзвучною назвою «Синевир». Для збереження…
Дослідження стану та екологічні проблеми річки Гнилушка басейну Сіверського Дінця
Тема : Дослідження стану та екологічні проблеми річки Гнилушка басейну Сіверського Дінця

Источник: b.ocvita.com.ua

План-конспект уроку з теми  “Природні зони Африки. Тропічні пустелі. Стихійні явища природи. Природоохоронні території”

Мета уроку:
Освітня: актуалізувати поняття «природний комплекс», «природна зона», «широтна зональність», «екологічні проблеми», «стихійні явища», «національний парк», «заповідник». Показати школярам особливості прояву широтної зональності природних комплексів на рівнинах Африки та з’ясувати їх причини. Ознайомити з основними зональними типами ґрунтів, характерними представниками рослинності та тваринного світу зони тропічних пустель Африки.
Виховна: Сприяти формуванню світоглядних ідей про взаємозв’язки та єдність компонентів природи. Сприяти екологічному вихованню школярів на основі матеріалу про зміну природних комплексів тропічних пустель Африки людиною та необхідністю їх охорони. Назвати найвідоміші природоохоронні території материка: національні парки та заповідники.
Розвиваюча:  Розвивати у школярів інтерес до вивчення географії, вводячи в урок елементи цікавої географії та інтерактивні форми роботи. Розвивати логічне мислення учнів, вміння обґрунтовувати свої погляди, робити висновки та порівняння. Під час виконання практичної роботи розвивати вміння учнів вільно користуватися різними джерелами географічних знань (підручником, картами атласу, малюнками, схемами), аналізувати та зіставляти їх.


Тип уроку: комбінований
Обладнання:
•    карта природних зон Африки;
•    атласи школярів;
•    авторська презентація ppt «Природні зони Африки. Частина 3»;
•    листи опорно-інформаційних схем школярів.
 
Хід уроку
Зміст матеріалу уроку   
І. Організація класу       
ІІ. Перевірка засвоєння попереднього матеріалу:

Питання для усного обговорення: (Фронтальне усне опитування)
1.    Які особливості має клімат природної зони саван і рідколісь?
2.    Назвіть основні типи ґрунтів саван. Чому вони більш родючі, ніж у зоні вологих екваторіальних лісів?
3.    Порівняйте рослинність зони саван та вологих екваторіальних лісів.
4.    Назвіть найбільш відомих травоїдних, м’ясоїдних та всеїдних тварин саван.   
   
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
П л а н:
1.    Тропічні пустелі та напівпустелі.
2.    Зона вічнозелених твердолистих лісів і чагарників.
3.    Стихійні явища природи в Африці.
4.    Екологічні проблеми Африки.
5.    Природні заповідні території материка.
6.    Практична робота 9. Складання порівняльної характеристики двох природних зон Африки (за вибором)       

1.    Тропічні пустелі та напівпустелі.  (Пояснення вчителя з елементами бесіди, робота з картою природних зон Африки та презентацією ppt «Природні зони Африки. Частина 3»)
•    Пригадайте план опису природної зони.

     Там, де сухий період триває іноді цілий рік, а короткочасні дощі випадають нерегулярно, лежить природна зона тропічних пустель на напівпустель.

•    Які риси погоди характерні для тропічного та субтропічного кліматичних поясів.

     Найбільші площі в Африці вона займає у Північній півкулі. Тут від Атлантичного океану до Червоно моря на 5000 км широкою смугою з заходу на схід простяглася  пустеля Сахара. У південній частині Африки пустелі займають значно менші площі. Тут вузькою смугою вздовж берега Атлантичного океану тягнеться сувора пустеля Наміб. Дещо далі углибині  материка знаходиться напівпустеля Калахарі.

•    Поясніть, чому площі зони тропічних пустель та напівпустель неоднакові у північній та південній частинах Африки.

     Сахара – найбільша за площею пустеля світу.  У її внутрішніх частинах дощу не буває роками, а то й десятиліттями. А вода з опадів, часто не доходить до поверхні землі, випаровуючись у повітрі від високої температури. Велика спека вдень змінюється пронизливим холодом уночі, а піщані і пилові бурі змітають на своєму шляху все живе. Поверхня скель вдень нагрівається до + 70 °С, а вночі стрімко падає на 20-30°С. Таких різких перепадів не витримує навіть каміння. Опівдні, в саму спеку, іноді можна почути голосний і різкий тріск. Це тріскається і розлітається в друзки каміння, що перегрілося. Таке каміння дістало в Сахарі назву «стріляючого». Жителі пустелі кажуть: «Сонце в нашій країні змушує кричати навіть каміння».

•    Поясніть, чому відбувається руйнування каміння у пустелі. Пригадайте, як називається цей процес? (фізичне вивітрювання).
•    До яких за розміром часток здатне з часом зруйнуватися каміння?

     В наслідок різного ступеня руйнування поверхні у Сахарі є три типи пустель: кам’янисті, піщані і глинясті. Кам’янисті пустелі (гамади) поширені на нагір’ях, плато та підвищених рівнинах, складених твердими гірськими породами. Піщані пустелі (ерги) займають здебільшого низовинні рівнини та улоговини. Вони вражають безкраїм «морем» барханів та дюн, які перевіює вітер. Глинисті пустелі трапляються рідше.
     Мала кількість опадів призвела до того, що в пустелі немає постійних водотоків (крім Нілу), а зберігаються сухі річища — ваді. Вони заповнюються водою тільки під час дощу, але не надовго. Сонце швидко випаровує воду й через кілька годин вже немає річки.
     Оскільки в пустелі небагата рослинність, в ґрунті мало органічних решток. Тут сформувалися пустельні тропічні ґрунти. Вони бідні на поживні речовини та утворюють дуже тонкий шар. Лише у глинистих пустелях у ґрунті затримується більше води та є мінеральні солі, необхідні рослинам.
     Все життя в Сахарі зосереджене в оазисах. Вони формуються у місцях, де підземні води підходять близько до земної поверхні. Тут є колодязі чи джерела, тимчасові озера, що утворюються в улоговинах. В оазисах ростуть акації, водяться качки, горлиці, голуби, рябчики, пустельний жайворонок, бігунки, соколи. Гостинною господинею пустельних оазисів є фінікова пальма, яка дає людям затишний затінок та смачні плоди. З надрізу стовбура витікає прохолодний сік. З листя дерева плетуть корзини та взуття.
     Але такі краєвиди трапляються вкрай рідко. На величезних просторах Сахари майже немає ніякої рослинності. До суворого клімату пустелі пристосувалися ефемери – рослини з коротким періодом активного існування. Прошумить дощ і зразу ж з’являються на них листки та квіти. Вони дозрівають, відцвітають і в’януть так швидко, що до наступного дощу їх насіння вже дозріло і тільки чекає на воду, щоб швиденько прорости.
     Завдяки довгій кореневій системі витягує воду з підземних вод верблюжа колючка. Її листочки для зменшення випарування води змінені у короткі голочки.

•    Які є пристосування у тварин для життя у зоні тропічних пустель?

     З тварин виживають ті, що здатні швидко перебігати від одного оазису до іншого (антилопи), накопичувати воду у своєму тілі (верблюди) або деякі хижаки, які майже не п’ють воду, одержуючи її з кров’ю своїх жертв (лисиця-фенек). Краще всього пристосовані до життя в пустелі плазуни: змії, ящірки, черепахи. Вони мають суху лускату шкіру, яка випаровує мало води. Від сонця ці тварини ховаються у піску чи щілинах, а живляться комахами.

•    Пригадайте, який вплив мають холодні морські течії на клімат узбереж? Чому виникають берегові пустелі?

     У південній частині Африки тягнеться берегова пустеля Наміб. Клімат тут вкрай суворий. Сама назва про це говорить – “те, що обходять стороною”. Дощі бувають досить рідко, тому більша частина пустелі позбавлена рослинності. Лише скелі, каміння, пісок та сіль. Не закріплені корінням рослин високі піщані дюни переміщуються в напрямі пануючого вітру. Тільки вздовж річок ростуть акації й тамариск. Найдивовижніша рослина пустелі Наміб — вельвічія. Це дерево має короткий (10-15 см) і товстий (до 1 м у діаметрі) стовбур, від якого відходять два шкірястих листки завдовжки до 3 м. Вологою вельвічію забезпечують листки, які вбирають її з туману. Живе рослина до 2000 років й ніколи не скидає листки, а вони весь час ростуть.
     Найсуворішою є природа самого океанічного узбережжя пустелі. Не даремно цю місцевість назвали Берегом Скелетів. Від спраги тут не раз гинули шукачі алмазів та потерпілі від аварій кораблі.
     Напівпустеля Калахарі вкрита величезними піщаними дюнами, що одна за одною, ніби гігантські хвилі набігають на її поверхню. Дюни забарвлені у рожевий, червоний та темно-червоний, майже коричневий колір, тому що в ґрунті міститься багато заліза. Опадів буває більше, ніж у пустелі Наміб, тому у Калахарі є рослинний покрив. Місцями пустеля нагадує степ. На верхівках дюн ростуть пучки жорсткої трави, під час дощів вона зеленіє, а в посуху блякне. На схилах дюн можуть рости й низькі чагарники з колючками. В Калахарі трапляються молочаї, алое та інші рослини, що накопичують  вологу  у  стеблах,   листках,   стовбурах.   Калахарі – батьківщина кавунів. Дикі кавуни досі тут заміняють людині та тваринам воду.
     Тваринний світ пустель і напівпустель на півдні Африки представлений ящірками, зміями, черепахами. Багато комах: різноманітні жуки, саранові, скорпіони тощо. По окраїнах трапляються леви, гепарди, шакали. Рятуючись від браконьєрів, у пустелю Наміб іноді заходять навіть слони.
     Населення пустельної зони Африки займається кочовим тваринництвом, в оазисах — землеробством. З’являються промислові поселення для видобування корисних копалин. Прокладена транссахарська автомобільна дорога, збереглися караванні шляхи між оазисами.

•    За комплексною картою Африки визначте основні галузі господарства пустельної зони та райони їх розміщення.

     Господарська діяльність людини сприяє розширенню пустель за рахунок напівпустель і саван.       

2.    Зона вічнозелених твердолистих лісів і чагарників.
(Стисла характеристика вчителем)
     Зона розташована на крайній півночі та півдні Африки. Взимку зона знаходиться під впливом циклонів, що приносять прохолоду і вологу. Влітку циклони витісняються сухим і жарким повітрям тропіків. Тут типовий середземноморський клімат.
     Опадів у цих краях випадає достатньо (близько 500 мм) для розвитку рослин і водночас не дуже багато, щоб не вимити поживні речовини з ґрунту. Тому коричневі ґрунти, які сформувалися у цій зоні досить родючі, оскільки містять багато гумусу.
     Рослини мають невелике, жорстке, з жовтою шкіркою листя, завдяки чому можуть легко витримувати спеку. Зрештою, тому й називаються ці ліси “твердолистими”. Хвойним деревам — ліванському кедру, сосні, кипарису — сухе повітря влітку теж не завдає шкоди.
     У Південній Африці субтропічні ліси й чагарники займають невелику територію. Тут ростуть лавролиста олива, південний бук, чорне дерево, молочаї, верес, нарциси, тюльпани, гладіолуси.
     Великі території зони вічнозелених твердолистих лісів і чагарників освоєні людиною. Тут вирощують цитрусові, виноград, оливи тощо.   
   
3. Стихійні явища природи в Африці. (Пояснення вчителя з елементами бесіди)
     Стихійні явища – події у природі, які проявляються як могутня, руйнівна сила.  До них належать зокрема посухи, землетруси, виверження вулканів, повені, урагани тощо. Вони можуть викликати численні людські жертви, руйнування будівель, доріг, завдавати шкоди сільськогосподарським угіддям, лісам.

•    Поміркуйте, які стихійні явища природи трапляються в різних природних зонах Африки.

     В Африці до стихійних явищ природи належать насамперед постійні посухи. Це тривала й значна нестача опадів, зазвичай при високій температурі на низькій вологості повітря. Особливо часто посухи трапляються у зоні саван Північної і Східної Африки. Посухи супроводжуються суховієм – вітром, який переносить на тисячі кілометрів жарке й сухе повітря. З собою він несе безліч дрібних порошинок піску та пилу. Посухи та суховії призводять до втрат врожаю сільськогосподарських культур, загибелі пасовищ і як наслідок — голоду людей у багатьох країнах Африки. Піщані бурі в пустелях засипають піском колодязі, караванні шляхи.
     Великої шкоди завдають нашестя сарани. Як правило, ці комахи ведуть одиночний та осілий спосіб життя. Але іноді з незрозумілих поки причин їх личинки розвиваються у стадну форму. Тоді сарана збирається у величезні зграї й перелітає на тисячі кілометрів, по дорозі знищуючи врожай на великих територіях. “Килимом диявола” охрестили африканці перельоти пустельної сарани, які приносять голодування мільйонам людей.        

4. Екологічні проблеми Африки. (Пояснення вчителя з елементами бесіди)
•    Як ви розумієте поняття «екологічні проблеми»?

     Екологічні проблеми — це складні ситуації, які виникають у зв’язку з втручанням людини в природні процеси і призводять до порушення рівноваги природних комплексів. Це тягне за собою їх зміну, або повне знищення.

•    Пригадайте, які екологічні проблеми притаманні для кожної з природних зон Африки.
•    Чому деякі з них мають глобальні наслідки?

     Однією з великих екологічних проблем Африки є поступове збільшення території пустель. Наприклад, пустеля Сахара щороку просувається на південь смугою завширшки 5-7 км. Причиною цього є діяльність людини, що вирубує ліси, знищує трав’яний покрив під час надмірного випасання пасовищ. Опустелення відбувається досить швидко. Заходи (створення спеціальних загород, насадження дерев в пустелях тощо), що нині вживає людина, не є поки що ефективними.
     Щоб зупинити наступ Сахари на савану, уряди прилеглих держав домовились про створення так званого зеленого поясу. Висаджуються фінікова пальма, акація, вічнозелений австралійський евкаліпт. Пояс має ширину 20-30 км.
     Великою екологічною проблемою є знищення вологих та перемінно-вологих лісів екваторіального поясу Африки. Окремі африканські країни в гонитві за миттєвими прибутками вирубують цінні породи дерев. В африканській гілеї також поширилася хибна практика очищення ґрунтів під ріллю для землеробства за допомогою вогню. Підпалений ліс вигорає, а попелом удобрюють землю. Через кілька років ґрунти на цій ділянці виснажуються й слід очищувати від лісу все нові й нові площі. В результаті цього від первинних площ африканського лісу залишилася лише половина. А тим часом вологі екваторіальні ліси є за образним виразом «легенями нашої планети».
     Інша серйозна проблема — зменшення кількості диких тварин саван. У результаті активного освоєння людиною природних територій, розорювання, розведення домашньої худоби витісняються дикі тварини. До того ж величезною проблемою Африки є браконьєрство, що призвело до різкого зменшення кількості диких тварин, особливо слонів, носорогів, жираф тощо.
     Африка є скарбницею корисних копалин. Це підписало вирок природним комплексам її багатьом територій. У місцях розробок корисних копалин вони докорінно змінені людиною. Зокрема, в 50-х рр. ХХ ст. у Сахарі були відкриті значні поклади нафти, а згодом побудовані нафтопереробні заводи. Це докорінно змінило природу у місцях нафтопромислів.

•    Які, на вашу думку, можуть бути шляхи розв’язання екологічних проблем в різних природних зонах Африки?   
   
5. Природні заповідні території материка. (Пояснення вчителя з елементами бесіди, робота з картою природних зон Африки та презентацією ppt «Природні зони Африки. Частина 3»)
     Природні заповідні території — це ділянки суходолу чи моря, на яких зберігається у природному стані весь природний комплекс або його окремі компоненти. На цих територіях заборонена господарська діяльність або повністю, або її окремі елементи.

•    Знайдіть на фізичній карті Африки в атласі найбільші заповідники та національні парки Африки.

     У наш час ніхто не заперечує необхідності збереження певних природних комплексів, рослин і тварин в них. В окремих африканських країнах вже зрозуміли, до чого може призвести інтенсивне вирубування лісів. Наприклад, у Демократичній Республіці Конго, держава контролює заготівлю та експорт деревини і насаджування дерева. А в Малі діє закон, за яким за випалювання лісів загрожує штраф та тюремне ув’язнення терміном до двох років. Уряди багатьох країн заборонили на своїй території полювання на диких тварин. Нині туристи з Європи та інших континентів можуть споглядати диких звірів у природних умовах з спеціальних автобусів. У заповідниках і національних парках їх возять за спеціально розробленими маршрутами у супроводі працівників національного парку.
     На щастя, заповідники та національні парки Африки займають досить велику територію. Особливо їх багато у Південній і Східній Африці в зоні саван та рідколісся.
     Світове значення мають національні парки Серенгеті, Нгоро-Нгоро та Цаво в Східній Африці, Центральнокалахарський заповідник і національний парк Крюгера в Південній Африці та ін.
     Плато Тасіль — один з найдавніших центрів проживання людини в Сахарі. Тут збереглися залишки скельного живопису: сцени полювання, танців, випасу худоби.  Ці малюнки дали змогу зробити висновки, що виникнення пустелі Сахари — наслідок діяльності людини, яка випасала і випалювала навколишню територію.
     Завдяки створенню заповідних територій вдається зберігати, а в деяких випадках навіть збільшувати кількість тварин.       

ІV. Узагальнення та корекція знань з вивченої теми
Висновки: (Підбиття підсумків уроку вчителем)
•    В Африці чітко простежується широтна зональність природних зон, яка дзеркально повторюється по обидві сторони екватора.
•    Основними природними зонами материка є вологі екваторіальні ліси (гілеї), савани та рідколісся, тропічні пустелі. Для кожної з них притаманний свої взаємопов’язані природні компоненти: клімат, ґрунти, рослини, тварини.
•    До стихійних явищ Африки належать посухи, піщані бурі,  повені,   нашестя  сарани  тощо,   які  завдають  великої шкоди місцевому населенню.
•    Основними екологічними проблемами Африки є збільшення територій пустель, зменшення площ вологих тропічних лісів   у   результаті   їх   вирубування   людиною,   скорочення кількості тварин тощо.
•    Для розв’язання частини екологічних проблем та збереження унікальної природи в Африці створено багато заповідників і національних парків.   
   
Практична робота 9. Складання порівняльної характеристики двох природних зон Африки (за вибором)
(Самостійне виконання практичної роботи учнями з використанням атласу)

Мета: вивчити план характеристики природної зони; навчитися порівнювати природні зони Африки між собою; встановити залежність розміщення природних зон на материку від особливостей його ФГП.
   
Використання карт:
природні зони Африки, кліматичні пояси і області світу
  
Завдання:
1.    На основі аналізу тематичних карт атласу та тексту підручника порівняйте природні зони Африки. За результатами роботи заповніть таблицю.

Порівняльна характеристика природних зон

                ___________________

План порівняння            Природні зони
1. Положення на материку та в межах основних форм рельєфу                                                                   
2. Кліматичний пояс, його особливості    
3. Ґрунти
4. Рослинність (пристосування до умов середовища; типові види рослин)
5. Тваринний світ (пристосування до умов середовища; типові представники тварин)
6. Екологічні проблеми 
7. Природоохоронні території  

2.    Напишіть висновок про причини, що визначають особливості розміщення кожної з природних зон на території Африки та своєрідність їх природних компонентів.   

V.  Домашнє завдання.
•    Повторити матеріал з використанням графічного конспекту (шпаргалки).       

Надіслано учителем-методистом Міжнародного Ліцею «Гранд» Коваленко Р.Р. 

Предмети > Географія > Географія 7 клас > Савани і рідколісся. Тропічні пустелі. Стихійні явища природи > Савани і рідколісся. Тропічні пустелі. Стихійні явища природи. Конспект уроку і опорний каркас

Источник: edufuture.biz


Adblock
detector