Тихий океан охватывает огромную площадь, составляющую около трети земной поверхности, и является самым крупным на Земле. Глубина его варьируется от незначительных величин вблизи мелководного побережья до 11-километровой Марианской впадины. Из-за столь впечатляющих масштабов фауна Тихого океана впечатляет особо богатым биоразнообразием. На его водных просторах обитает немало морских существ, которые встречаются исключительно здесь. Предлагаем окунуться в уникальный мир подводной фауны Тихого океана и узнать, какие представители животного мира в нём обитают.

Пингвины

На просторах Тихого океана обитает немало разновидностей этих морских птиц. Здесь можно повстречать следующих пингвинов:

• галапагосских (на водных просторах соответствующих островов, отличающихся удивительной фауной и флорой);
• магелланских;
• желтоглазых или более известных как великолепные;
• хохлатых и северных хохлатых;
• Гумбольта

Все они отличаются по весу, начиная от наименьшего представителя весом чуть менее килограмма при росте около 40 см до наиболее толстого – весом в 34 кг при росте чуть более метра.

Это интересно! На страницах «Мир Приключений» вы можете ознакомиться с подробной информацией про все существующие на планете виды пингвинов и получить представление о том, как выглядят представители этого семейства птиц, встречающиеся на просторах Тихого океана.

Дюгонь

Это морское млекопитающее Тихого океана во многом похоже на встречающегося в водах Атлантики ламантина. Несмотря на впечатляющие габариты (взрослые особи достигают до 3 м и весят более 400 кг), это безобидные травоядные животные.

Большую часть своей жизни они проводят под водой, питаясь растущей на морском дне травой. Встречаются дюгони чаще всего в тёплых регионах на западных просторах Тихого океана.

Косатка

Кит-убийца – типичный представитель фауны Тихого океана и один из главных океанских хищников. Это животное относится к семейству дельфиновых, в котором является самым крупных из всех его представителей.

Может вырастать до 8 м и весить порядка 6-7 тонн. Но в истории зафиксирован случай, когда была обнаружена косатка весом в 11 тонн при длине тела 9,75 м. Наибольший ареал их обитания на просторах Тихого океана – в его северных водах, вблизи Алеутских островов.

Горбатый кит

Этот морской гигант – ещё один яркий представитель фауны Тихого океана, который чаще всего встречается в северной его части. Горбатый кит относится к подотряду усатых китов и питается преимущественно крилем. Средний вес взрослых особей – 28-33 тонны при длине тела до 15-16 м.

Горбатые киты отличаются ярко выраженными крупными грудными плавниками. Представители этого вида относятся к числу мигрирующих животных и в период ежегодной миграции могут преодолевать до 26 000 км.

Морские котики

Этим наименованием обозначаются девять видов в подсемействе ушастых тюленей. Животные обладают характерным плотным подшерстком, что и поспособствовало возникновению их наименования. Они во многом подобны морским львам, в частности тем, что оба вида отличаются наличием торчащих на голове маленьких ушек.

В длину взрослые особи могут достигать до 2-х метров, веся при этом 226 кг. Но некоторые морские котики могут весить и почти 300 кг. Встречаются эти морские животные исключительно в северном полушарии.

Морские слоны

Это самый большой вид тюленей, который встречается в Тихом океане. В этих водах можно полюбоваться двумя его видами – северным и южным. Колонии северных морских слонов встречаются вблизи североамериканского побережья. Эти крупные млекопитающие весят около 900 кг, но некоторые особи могут достигать веса в 2-3 тонны.

Манты

На северных просторах тихоокеанских вод встречаются самые крупные в мире скаты – манты. Как правило, местом их обитания являются коралловые рифы, вблизи которых они охотятся на рыбу и мелких ракообразных.

Длина тела у мант достигает 9 м, а вес – порядка 900 кг. Манты встречаются преимущественно поодиночке. Несмотря на впечатляющие габариты, это довольно мирные животные. Акулы и косатки – их главные враги.

Калан

Это наиболее распространённое животное Тихого океана, встречающееся в северных его водах. По сравнению с иными представителями тихоокеанской фауны, калан отличается наиболее скромными габаритами.

Вес его не превышает 45 кг при длине тела до 1,5 м. Это всеядное морское животное, которое может питаться как мелкими зверьками, так и водорослями.

Морские черепахи

Это название обычно используется для обозначения семи видов рептилий, из которых кожистая черепаха – самая крупная. В среднем её вес достигает 680 кг.

Встречаются морские черепахи преимущественно в тропических районах. Но некоторые виды откладывают яйца на тихоокеанских пляжах.

Голожаберный моллюск или морской слизняк

Эти морские беспозвоночные по внешнему виду очень похожи на земных слизняков, что и подарило им такое видовое название. Встречаются они обычно среди коралловых рифов.

Они представлены широким разнообразием форм и размеров, но чаще всего отличаются полупрозрачным телом. У большинства представителей этого вида на спине есть пероподобные структуры, которые используются как жабры. Морские слизняки плотоядны. Они охотятся на медуз, планктон и анемон.

Осьминоги

Это самый распространённый головоногий моллюск на тихоокеанских просторах. Осьминоги впечатляют наиболее непропорциональным соотношением головы и тела, а также обладают обширной сложной нервной системой. Основные их виды отличаются по габаритам (самый крупный весит около 70 кг).

Гигантский кальмар

Архитеутис – глубоководный кальмар, которого очень трудно обнаружить на тихоокеанских просторах, хотя именно они – главное место его обитания. Также это второй в мире самый крупный представитель беспозвоночных. Его длина может достигать 13 м. Встречается в основном вблизи Японии.

Тихоокеанский белобокий дельфин

Встречается в северных тихоокеанских водах. От иных видов отличается серой спиной и кремово-белыми брюхом и шеей. Достигают длины до 2,2-2,5 м и весят порядка 150-200 кг. Эти дельфины отличается особой подвижностью, а их главные враги – косатки.

Сивуч

Северный морской лев – крупнейший в семействе ушастых тюленей. Может вырастать до 3 м и весить до полтонны. Своё видовое название эти морские животные получили из-за массивной шеи с гривой, подобной львиной. Встречаются они преимущественно на севере Тихого океана.

Акула-молот

Эта опасная акула – самая известный представитель фауны Тихого океана. Её легко отличить от иных видов по характерной форме головы, которая напоминает огромный молот. Именно за счёт такой особенности эти акулы обладают возможностью кругового обзора в 360 градусов. Может достигать длины в 6 м и веса в 550 кг.

На заметку! У нас на сайте вы также можете ознакомиться с информацией про животный мир Атлантического океана и уникальную фауну Антарктиды. Расширяйте границы познаний вместе с журналом «Мир Приключений»!

Источник: world-of-adventures.ru

Як вже говорилося, більше 50% всієї біомаси Світового океану припадає на частку Тихого океану. Відповідно, за кількістю видів і за загальною чисельністю тварин Тихий океан також перевершує інші океани.

Наприклад, в північних морях Тихого океану налічується близько 4000 видів тварин (у тому числі 800 видів риб), а в тропічних морях західної частини океану відомо не менше 40-50 тисяч видів тварин (у тому числі 2000 видів риб).

Всього ж фауна Тихого океану налічує близько 100 000 видів тварин.

Незаперечну першість тримають молюски. Більшість з них покрито раковиною. А ось найменш поширені на планеті морські тварини з групи руконогих (науці відомо всього 280 видів).

За оцінками вчених, всі багатоклітинні живі організми Світового океану важать близько 60 мільярдів тонн. Загальна біомаса багатоклітинних морських тварин, риб, китоподібних, молюсків, ластоногих, ракоподібних і губок приблизно в шість разів перевищує загальну живу вагу всіх мешканців суші. І це без урахування найпростіших. А як відомо, найпростіші у складі планктону становлять більшу частину всієї водної біомаси. Наприклад, в північно-західній частині Тихого океану середня щільність живої маси на кожен квадратний метр водної поверхні становить приблизно 2 кілограмів. А іноді ця щільність може коливатися від 6 до 15 кілограмів. Рекордна насиченість живою матерією відзначається біля коралових рифів в Тихому океані.

Надзвичайно різноманітна тихоокеанська глибоководна фауна. Зокрема, відомо і описано близько 200 видів тварин, що мешкають в Тихому океані на глибині понад 7000 метрів. Крім того, в даний час досліджені і глибини понад 10 000 метрів, і там вченим теж вдалося виявити близько 20 видів тварин. Так, наприклад, Жак Піккар і лейтенант Дон Уолш, опустилися в батискафі в Маріанську западину, бачили на глибині 10 525 метрів рибу, схожу на морського язика. На думку біологів, це була не риба, а якесь безхребетне, можливо, креветка або ракоподібних мізид.

Для фауни Тихого океану характерні ссавці, що живуть в помірних і високих широтах. Зокрема, масове поширення має представник зубастих китів – кашалот, а з беззубих китів – кілька видів смугастих китів. Промисел їх строго обмежений.

Морські котики зустрічаються на півдні і на півночі океану. Це цінні хутрові звірі і промисел їх зараз також суворо контролюється.

Під час «хутрової лихоманки» промисловики не шкодували ні самок, ні малюків морського котика. До початку 70-х років XIX століття на Командорських островах щорічно видобувалося 60-70 тисяч особин. В результаті їх кількість різко зменшилася, а ціна на шкури впала.

У 1957 році була прийнята конвенція по збереженню котиків північної частини Тихого океану. В останні десятиліття промисел морських котиків сильно зменшився, а на деяких островах він був повністю припинений. На Командорах ж зараз введені ліміти на забій морського котика, і йде постійне їх зниження. Наприклад, в 2002 році на забій було виділено 1000 особин, тоді як у попередні роки виділяли до 7000 голів.

У північних водах Тихого океану водяться також сивучі (представники вухатих тюленів) і моржі.

Вага сивучей, яких ще називають морськими левами, варіюється від 500 до 1000 кілограмів. При цьому самки набагато дрібніше самців, вони важать в середньому близько 350 кілограмів. Для сивучей характерна сильна прихильність до певного регіону (вони поширені на Алясці, в Охотському морі, на Камчатці, на Командорських і Алеутських островах), а мігрують вони на відносно короткі відстані.

І все ж переважна маса живих організмів, що населяють Тихий океан, припадає на безхребетних, що мешкають на різних рівнях океанських вод, а також на мілководдях. До них відносяться:

• найпростіші;
• кишковопорожнинні;
• членистоногі (краби, креветки);
• молюски (устриці, кальмари, восьминоги);
• голкошкірі та ін.

Вони служать їжею для ссавців, риб і морських птахів.

Великий Бар’єрний риф біля берегів Австралії, що має довжину 2300 кілометрів, створений мікроскопічними тваринами і скріплений морськими губками і водоростями. Поглинаючи кальцій з морської води, вони виділяють тверду речовину, необхідну для будівлі рифа. Цікаво, що здорові корали не покривають водоростями, а ось на мертвих утворюється цілий зелений газон, яким харчуються риби і тварини. По суті, Великий Бар’єрний риф відіграє ту ж роль, що і вологі тропічні ліси на суші. Це місце в Тихому океані являє собою єдиний у своєму роді заповідник морської фауни, створений живою природою. До того ж на складових його острівцях живе більше 3 мільйонів морських птахів – чайок, буревісників, качок і т. д. А різновидів коралів тут близько 400.

Людству Тихий океан дає приблизно 60-65% загального світового улову риби і морепродуктів. До найважливіших промислових риб цього океану відносяться:

• оселедець;
• скумбрія;
• тріска;
• сардини,
• морські окуні;
• тунці;
• камбали;
• а також строго тихоокеанські види – далекосхідні лососі і сайра.

Важливе значення має промисел:

• тихоокеанських устриць;
• кальмарів;
• камчатських крабів і омарів.

Мабуть, самою дивною рибою Тихого океану є невелика рибка міксина, яка водиться біля берегів Камчатки. Під час небезпеки вона виділяє таку кількість слизу, що вода навколо стає схожою на холодець, крізь який не може проникнути жоден ворог. Риба ця не має очей, але чудово орієнтується завдяки своєрідному радару – надчутливим клітинам, які розміщені по всьому її тілу. Міксина може обходитися без їжі більше півроку. До того ж вона, мабуть, єдина з відомих риб, дихає носом і має… чотири (!) Серця. Кожне з них працює у своєму ритмі і обслуговує тільки певний орган:

• одне – хвіст;
• інше – печінку;
• третє – голову;
• четверте – м’язи.

А ще міксина здатна зав’язуватися вузлом.

Источник: moyaosvita.com.ua

Цікаві факти про Тихий океан

На земній кулі Тихий океан простягається від материків Євразія і Австралія на заході до Північної і Південної Америки на сході, а також Південного океану на півдні до лінії, що проходить між півостровами Чукотським і Сьюард на півночі.

Найбільша глибина

У тихому океані знаходиться Маріанська западина, найглибше місце на нашій планеті. Тож найбільша глибина тихого океану – 10 994 метри, що дорівнює найглибшому місцю впадини. Середня глибина тихого океану — 3 980 м.

Зауважимо, що деякі дослідження давали результати в 11 022 м і 11 034 м глибини, але ці відомості не були повторно підтвердженими.

Підводний світ

Біосфера Тихого океану неймовірно багата, в ньому мешкає близько 100 тисяч видів рослин, тварин та мікроорганізмів. Серед них, наприклад, близько 2800 видів риб і 6000 видів молюсків.

Загалом у Тихому океані зосереджено близько половини біомаси Світового океану (яка сягає 99% процентів від всієї біомаси нашої планети), що в свою чергу становить близько половини всієї біосфери Землі.

Інші цікавинки

Тепер коротко перерахуємо найбільш цікаві факти про Тихий океан:

1. Найбільший острів. Загалом у тихому океані є близько 10 тисяч островів. Найбільший з них називається «Нова Гвінея», його площа – 786 тисяч км², що близько на 183 тисячі км² більше ніж площа України.
2. Походження назви. Свою назву тихий океан отримав майже 500 років назад. У 1520–1521 роках Фернан Магеллан уперше перетнув цей океан. Під час його плавання не було жодної бурі, тож Магеллан назвав океан «Тихим».
3. Тихоокеанське вогняне коло. Майже все узбережжя Тихого океану (окрім крайнього півдня) обрамлене кільцем згаслих вулканів, яке називають «Тихоокеанське вогняне коло». В цьому кільці присутня значна тектонічна активність і, як наслідок, тут виникає багато землетрусів.
4. Дно тихого океану май більше підводних гір, вулканів і атолів (коралових островів), ніж всі інші океани разом узяті.
5. Найбільша у світі натуральна перлина була знайдена біля філіппінського острова Палаван, розташованого в Тихому океані. Своїми розмірами перлина сягає 24 см в довжину і 16 см в ширину, а важить вона понад 6 кілограм.
6. Велика сміттєва пляма знаходиться в північній частині Тихого океану. Ця пляма є скупчення різних відходів (сміття, викинутого людьми), принесених в одну область підводними течіями. Точна площа цієї плями досі не відома, але навіть в найкращому разі вона на 100 тисяч км² більша за Україну, а можливо навіть у двічі більша.
7. Міжнародна лінія зміни дат проходить через Тихий океан. По різні боки від цієї умовної лінії час відрізняється на 1 добу. При перетині Міжнародної Лінії зміни дат з заходу на схід, дата змінюється на один день або 24 години назад, а при перетині зі сходу на захід — на один день або 24 години вперед.

Рослини тихого океану

Флора і фауна тихого океану дуже різноманітна. Рослини в основному представлені фітопланктоном (відомо близько 380 видів), різноманітними бурими водоростями (фукусові, ламінарія та інші), зеленими та червоними водоростями.

Ламінарії найбільш поширені на півночі тихого океану, ростуть на глибині від 8 до 30 метрів. Дивує те, що деякі представники родини ламінарієвих виростають до 120 метрів у довжину.

Фукусові, а також зелені і червоні водорості більш поширені у тропічній частині океану.

Тваринний світ тихого океану

Підводний тваринний світ тихого океану дуже різноманітний. Як було зазначено вище, тут мешкає понад 2000 видів риб у тропічних широтах і близько 800 у помірних широтах, а також приблизно 6000 видів молюсків. Цим фауна не обмежується, є ще численні ссавці (моржі, кашалоти, морські котики, і т.д.).

• На півночі тихого океану поширені лососеві риби — горбуша, кета, лосось. У центральній частині багато тунця і оселедця, біля західного узбережжя — анчоусів. Риба є кормовою базою для птахів.
• У північних помірних і в південних високих широтах живуть численні ссавці: кашалот, декілька видів смугастиків, морський котик; лахтак, морж і сивуч (на півночі), а також краби, креветки, устриці, головоногі молюски та інші. У фауні Тихого океану багато ендеміків.
• Для тропічних широт характерний сильний розвиток коралових рифів. Ці рифи є домом для, щонайменше, 25% усіх морських видів, включаючи риб, ракоподібних, молюсків, губок, червів, голкошкірих, покривників та інших.

Цікаве відео: «Наскільки великим є океан»

На звершення рекомендуємо переглянути відео з ютуб-каналу «Цікава наука» про те, наскільки великим є світовий океан. Там розповідається не тільки про те, що він займає 71% поверхні планети і містить 99% усієї біосфери, а й багато інших цікавих фактів.

Источник: polychka.com

Ссавці Тихого Океану

Морські ссавці Тихого Океану — збірна група водних і напівводних ссавців, чиє життя повністю або істотна частина часу проходить в морському середовищі. У цю категорію входять представники різних систематичних груп ссавців: сирени, китоподібні, ластоногі — вухаті тюлені, справжні тюлені, моржеві. В цілому до морських ссавців відноситься близько 128 видів, що становлять 2,7% від загального числа ссавців. Найбільший ссавець із відомих — синій кит. Максимальна зареєстрована вага самки синього кита перевищувала 150 т.

Косатка 

Косатки є типовими жителями Тихого океану і знаходяться на вершині океанічної харчового ланцюга.  Косатки-найбільші хижаки в сімействі дельфінових. У цих тварин добре виражений статевий диморфізм, коли самці значно більше, ніж самки. Дорослі самці мають вагу до 6 т і довжину тіла близько 8 м, проте зареєстрований вага самого великого самця склав 10 т, а довжина тіла досягала 9,8 м. найвища щільність косаток виявлена в північній частині Тихого океану, поблизу Алеутських островів.

Синій кит 

В Північній Атлантиці і Північної частини Тихого океану, вони можуть зрости до 27 м, але, в Антарктиці, вони можуть досягати до 33 м і можуть важити більше 150 000 кг. Як і інші вусаті кити, самки синіх китів дещо більші самців по масі і розмірам.
Сині кити мають довге тіло і порівняно тонкої форми, широкий, плоский рот, якщо дивитися зверху, маленький спинний плавник, а також строкату сіру забарвлення, яка стає світло-синій (тому й зазивають, "синій "кит), якщо дивитися через воду.

Морські котики

Морські котики (Arctocephalinae) — підродина вухатих тюленів, яке складається з 9 видів. Ці тюлені тісно пов'язані з морськими левами. Морські котики виростають до 2 м в довжину і маси до 250 кг, однак вага тіла деяких представників цієї підродини становила 300 кг. Вісім видів з роду південних морських котиків зустрічаються виключно в Південній півкулі, і єдиний вид роду північних морських котиків мешкає в Північній півкулі. 

Морські слони

Морський слон — найбільший рід м'ясоїдних ссавців, поширених в Тихому океані. Він включає два види: північного морського слона і південного морського слона. Північний вид поширений в північній частині Тихого океану вздовж північноамериканського узбережжя, а південна — поблизу Антарктиди. Ці величезні морські ссавці проявляють статевий диморфізм, і дорослі самці набагато більше, ніж самки. Середня вага дорослого морського слона складає близько 2 т, при цьому деякі особини виростають до 4 т.  

Кашалот

Найбільшим представником підряду зубастих китів є, звичайно, широко поширений справжній кашалот (Physeter macrocephalus). Він належить як Атлантичному, так і індійському і Тихому океанів, будучи поширений по всіх більш теплих морях, в Північному ж і Південному Льодовитих океанах його немає.

Поки кількість кашалотів не було до такої міри, як тепер, зменшено постійним переслідуванням, могли існувати більш великі їх особини, ніж в даний час, хоча і тепер ще трапляються кашалоти величиною з гренландського кита. У 1807 р. був убитий один кашалот, від якого нині зберігається в Британському музеї зуб довжиною 24 і в окружності 23 см, а вагою 3 1 кг 300 г. Так як кашалоти з такими зубами тепер не трапляються, то, мабуть, відповідає істині свідчення, що кашалот може досягати довжини до 24 м.

Дельфін

Дельфін виявлений в північній частині Тихого океану. У тварин цього виду є сіра спина і кремово-білий живіт, і шия. Дорослі самки виростають до 100 кг і мають довжину тіла близько 2,2 м, а самці мають вагу до 180 кг і довжину — 2,3 м. Ці дельфіни досить рухливі і стають жертвами тільки косаток. 

Сивучи

Сивуч є найбільшим членом сімейства вухатих тюленів (Otariidae). Дорослі самці можуть досягати ваги 1000 кг і довжини тіла 3-3,5 м. Цей вид проявляє статевий диморфізм, і самці більше, ніж самки. Самці мають масивну шию, покриту гривою, що нагадує левову. Ці морські ссавці зустрічаються в північній частині Тихого океану. 

Морські черепахи

Морські черепахи — це загальний термін, який використовується для опису семи видів рептилій з загону черепах. Ці види включають: плоску морську черепаху, зелену черепаху, бісса, атлантичну ридлею, шкірясту черепаху, логгерхед і оливкову черепаху. Шкіряста черепаха — найбільша з усіх морських черепах, і дорослі особини мають масу до 700 кг. Морські черепахи зустрічаються в тропічних районах Тихого океану. 

Молюски Тихого Океана

Молюсків в тропічних поясах Тихого океану понад 6000 видів, тоді як, наприклад, в Баренцевому морі — близько 200.

Морські слимаки

Морські слимаки — це термін, використовуваний для позначення морських безхребетних, відомих як голожаберних, а також кількох черевоногих молюсків, які дуже нагадують наземних слимаків. Морські слимаки в основному зустрічаються в коралових рифах і існують у різних формах і розмірах, але більшість з них частково напівпрозорі. У більшості морських слимаків на їх спинах є пероподобние структури, які виконують функції зябер. Морські слимаки — м'ясоїдні тварини, і вони полюють на медуз, анемон і планктонних організмів. 

Восьминоги

Восьминіг є одним з найбільш поширених головоногих молюсків в Тихому океані. В різних частинах океану мешкають різні види. Восьминіг має одне з найбільших співвідношень між мозком і тілом серед усіх безхребетних, а також володіє складною нервовою системою. Види восьминогів розрізняються за розміром, а найбільший з них — гігантський восьминіг, який може зростати до 50 кг. 

Гігантські кальмари

Гігантський кальмар — представник сімейства архитеутид (Architeuthidae). Цей кальмар-один з найбільш невловимих тихоокеанських істот і один з найбільших безхребетних у світі (другий — великий антарктичний гігантський кальмар). Дорослі особини виростають до 13 м в довжину, а самки щодо крупніше самців. Гігантські кальмари зустрічаються в північній частині Тихого океану недалеко від Японії. 

Наутілус

Найдавніший представник роду головоногих молюсків, предки якого жили на Землі ще п'ятсот мільйонів років тому. Наутілуси є прямими родичами сучасних восьминогів і єдиними представниками загону головоногих, тіло яких вміщено у спиралезакрученную раковину. Відомо близько шести видів наутілусів, що мешкають переважно в Індійському і Тихому океанах.

Раковина, в якій мешкає цей молюск, використовується не тільки для захисту від численних ворогів, з її допомогою наутілус може здійснювати переміщення на різну глибину, закачуючи або випускаючи з неї біогаз.

Птахи Тихого Океана

Пінгвін 

У Тихому океані мешкають численні види пінгвінів, в тому числі Галапагоські пінгвіни, пінгвіни Гумбольдта, Магелланові пінгвіни, чубаті пінгвіни і жовтоокі пінгвіни. Ці тварини розрізняються за розміром, від 1 кг ваги і висоти в холці близько 40 см, до ваги 35 кг і висоти близько 100 см. 

Велика конюга

Велика конюга зустрічається на берегах північної частини Тихого океану. Гніздяться великими колоніями на прибережних скелях і кам'янистих розсипах по берегах Охотського і Берінгова морів, на Курильських і Командорських островах. Зимує біля півночі курив і півдня Сахаліну, зазвичай у відкритому морі, вільному від пакового льоду, рідше на узбережжі. Забарвлення буро-чорне, темніше на верхній стороні. Дзьоб яскраво-помаранчевий. У період розмноження біля основи дзьоба з'являються помаранчеві прикрашають пластинки. На лобі знаходиться чубчик з довгих, загинаються вперед чорного пір'я. За очима починаються вузькі білі Косиці.
 

Риби Тихого Океана

Скати і манти

Манти в північній частині Тихого океану мешкають найбільші скати-представники роду манти. Вони зустрічаються поблизу коралових рифів, де полюють на риб і крихітних ракоподібних. Дорослі манти можуть мати ширину тіла до 9 м і вага — 3 т. Скат-одиночна тварина і дивно спокійне, незважаючи на свої значні розміри. На скатів полюють великі акули і косатки. 

Чавича 

Найбільший представник роду тихоокеанських лососів, довжина тіла якого може доходити до 147 сантиметрів, а маса досягати 61,2 кілограм. Чавича має переважно сірувато – зелене забарвлення, на тлі якої виділяються численні чорні цятки, що покривають область спини, включаючи плавець і всю хвостову частину. Відмітною ознакою чавичі, що відрізняє її від найближчого родича — кижуча, є чорний колір нижніх ясен.

Чавича є прохідною рибою, для нересту вона піднімається по руслах великих річок, долаючи іноді дуже великі відстані. Основу харчування чавичі складають різні види планктону, більш дрібна риба і кальмари.

Риба-жаба звичайна

Риба з сімейства жабовидних, що мешкає на піщаному або мулистому мілководді Тихого, Індійського і Атлантичного океанів. Основну частину тіла цієї риби становить голова з великим ротом, що має приплюснуту форму. Забарвлення цієї риби, маскирующейся для полювання в піску, дуже добре підходить для подібної маскування, в ній переважають коричнево — жовті тони з невеликими темними плямами, розкиданими по всій його поверхні.

Ще однією характерною особливістю цієї риби є наявність на її тілі отруйних шипів, що становлять велику небезпеку для купальщиків.

Риба – жаба є явно вираженим хижаком, зарившись у пісок, вона чатує свою здобич, в якості якої може виступати більш дрібна риба, хробаки, молюски та краби.

Вітрильник

Риба з сімейства окунеподібних, що включає в себе два види, що мешкають переважно в тихому і Індійському океанах. Свою назву ці риби отримали за характерний спинний плавець, досить високий, довгий і нагадує за зовнішнім виглядом парус. Забарвлення цих риб також досить характерна, вона складається з чорного кольору спини з характерним блакитним відливом, коричневого кольору бічної частини з невеликими блакитними смугами і сріблясто – білого кольору черева.

Вітрильник є явно – вираженим хижаком, в гонитві за своєю здобиччю він може розвивати швидкість до 100 км/год. Основними видами видобутку цієї риби найчастіше виступають більш дрібні риби, ракоподібні організми і головоногі молюски.

Молотоголові акули

Акула-молот — одна з найпоширеніших морських тварин Тихого океану. Ці акули легко ідентифікуються за формою голови, яка нагадує молоток. Завдяки цій особливості акула має 360-градусне зір. Дорослі Акули можуть досягати маси більше 500 кг і довжини тіла близько 6 м.

Дивовижні та цікаві тварини Тихого океану

В індонезійських водах проживає більше 2000 видів риб, а ну ось в північних морях їх всього 300. Тут же можна зустріти безліч найрізноманітніших молюсків, морських їжаків, які ведуть свій родовід з глибокої давнини. Широко представлені тут і такі цікаві мешканці Тихого океану, як примітивні пологи мечохвостів, найдавніші риби гильбертидия і йорданія, гігантські устриці і мідії, величезний тридакна – трьохсоткілограмовий двостулковий молюск, морський котик, калан, дюгонь, сивуч, голотурії.

Дюгоні

Дюгоні — це морські ссавці, які дуже нагадують ламантинів. Дюгоні є строго травоїдними тваринами і проводять більшу частину свого часу, харчуючись морською травою, знайденої на морському дні. Дорослі дюгоні виростають до 4 м в довжину і можуть важити близько 600 кг, але деякі особини, як відомо, виростають вагою в 900 кг і досягають довжини, що перевищує 5 м. Ці великі морські ссавці живуть у теплих районах західної частини Тихого океану. 

Голотурії 

Морські огірки або морські кубушки — теж цікаві мешканці Тихого океану. Тваринний світ морської стихії представляє 1150 видів цих голкошкірих. Багато видів людина вживає в їжу – їх називають трепангами. Голотурії відрізняються від всіх інших голкошкірих тим, що їх тіло довгасте, червоподібне, не має шипів. Деякі види морського огірка володіють кулястою формою. Крім того, морські кубушки зовсім не лежать на дні на боку, як це роблять інші представники цього класу. У голотурій на черевці знаходяться три ряди амбулакральних ніжок, за допомогою яких морські огірки можуть пересуватися. Харчуються ці дивовижні істоти планктоном, органічними залишками, переробляючи донний мул і пісок з дна. Під час небезпеки голотурія може «вистрілити» з анального отвору задньою частиною кишки і водними легкими, відволікаючи тим самим або відлякуючи нападників. Відновлення ж втрачених органів відбувається досить швидко. 

Крилатка-зебра

Її також називають рибою — зеброю або смугастою крилаткою. Крилатка-зебра мешкає на рифах і посеред скелястих ущелин Індо-Тихоокеанської області, хоча з деяких пір стала зустрічатися і в тропічних водах інших океанів по всьому світу. У деяких країнах їх вживають в їжу, але смугасті крилатки набагато більш відомі серед любителів акваріумів, ніж серед гурманів.

Калан 

У північних морях Тихого океану можна зустріти морського бобра або морську видру – так іноді називають каланов. Ці морські мешканці Тихого океану є хижими ссавцями сімейства куницевих. Ця тварина веде напівводний спосіб життя, прекрасно адаптовано для проживання в морському середовищі. Але саме унікальне в каланах – це те, що ці морські бобри є практично єдиними тваринами-неприматами, які користуються знаряддями.

Японський краб-павук

Цей вид крабів — один з найбільших представників членистоногих: великі особини досягають 20 кілограмів, 45 сантиметрів довжини карапакса і 4 м в розмаху першої пари ніг. Мешкає в основному в Тихому океані біля узбережжя Японії на глибині від 50 до 300 метрів. Харчується молюсками і залишками тварин, живе імовірно до 100 років. Відсоток виживання серед личинок дуже маленький, тому самки виметивают їх понад 1,5 млн. В процесі еволюції передні дві ноги перетворилися у великі клешні, які можуть досягати в довжину 40 сантиметрів. Незважаючи на таку грізну зброю, японський краб-павук неагресивний і має спокійний характер. Його навіть використовують в акваріумах як декоративну тварину.

Голожаберний молюск Phyllidia Babai

Цей голожаберний вид морського слимака відрізняється яскравим забарвленням і зустрічається в тихоокеанських водах в районі Папуа Нової Гвінеї, Південної Кореї та Австралії.

Морські їжаки

Морські їжаки — це дуже древні тварини класу голкошкірих, що населяли Землю вже 500 мільйонів років тому. На даний момент відомо близько 940 сучасних видів морських їжаків. Розмір тіло морського їжака буває від 2 до 30 сантиметрів і вкрите рядами вапняних пластин, які утворюють щільний панцир. За формою тіла морські їжаки поділяються на правильних і неправильних. У правильних їжаків форма тіла майже кругла. У неправильних їжаків форма тіла сплощена, і у них помітні передній і задній кінці тіла. З панциром морських їжаків рухливо з'єднані голки різноманітної довжини. Довжина коливається від 2 міліметрів до 30 сантиметрів. Голки часто служать морським їжакам для пересування, харчування і захисту.

У деяких видів, які поширені в основному в тропічних і субтропічних районах Індійського, Тихого і Атлантичного океанів голки отруйні. Морські їжаки-Донні повзають або зариваються тварини, зазвичай мешкають на глибині близько 7 метрів і широко поширені на коралових рифах. Іноді деякі особини можуть виповзати на піщані пляжі. Правильні морські їжаки воліють скелясті поверхні; неправильні — м'який і піщаний грунт. Статевозрілості єжи досягають на третьому році життя, а живуть близько 10-15 років, максимум до 35.

Риба пелікан

Риба пелікан мешкає в Тихому, Атлантичному та Індійському океанах на глибині від 500 до 3000 метрів. Тіло большерота довге і вузьке, зовні нагадує вугра 60 см, іноді до 1 метра. Через гігантської розтягується пащі, що нагадує сумку дзьоба у пелікана, має другу назву-риба-Пелікан. Довжина пащі становить практично 1/3 від загальної довжини тіла, інша частина-тонке тіло, що переходить в хвостову нитку, на кінці якої розташовується світиться орган. У большерота немає луски, плавального міхура, ребер, анального плавця і повноцінного кісткового скелета.

Їх скелет складається з декількох деформованих кісток і легких хрящів. Тому ці риби досить легкі. У них крихітний череп і маленькі очі. Через погано розвинених плавців ці риби не можуть швидко плавати. Завдяки розмірам пащі, ця риба здатна заковтнути видобуток, що перевищує її в розмірах. Проковтнута жертва потрапляє в шлунок, який здатний розтягуватися до величезних розмірів. Харчується риба-пелікан іншими глибоководними рибами і ракоподібними, яких вдається зустріти на такій глибині.

Тихоокеанська риба-гадюка

Паща озброєна величезними зубами, виступаючими з рота. На голові і по тілу також розкидані органи світіння (фотофори), які допомагають їм полювати і розрізняти своїх родичів. За допомогою зубів жертва міцно утримується в пащі і при закритті щелеп проштовхується ними в стравохід, у передній частині якого є кілька зігнутих шипиків. Довгий, мішкоподібний шлунок цих риб вільно вміщує навіть велику здобич, що дозволяє їм чекати наступного вдалого полювання. Їдять хауліоди приблизно раз в 12 днів.

Креветка-богомол

Цей рачок живе в теплих водах Тихого і Індійського океанів, і по праву вважається одним з найпривабливіших і яскравих видів підводних тварин. У цієї креветки дуже незвичайні і надзвичайно складно влаштовані очі. Рак-богомол бачить в оптичному, ультрафіолетовому та інфрачервоному спектрі, а також здатний перетворювати поляризоване світло, у чому йому допомагають цілі мільйони світлочутливих клітин.

Медуза формоза або медуза " квітковий капелюшок "

Це тварина дуже схоже на звичайну медузу, але насправді воно належить до класу гідроїдних безхребетних, у той час як медуза відноситься до сцифоидным стрекающим. Медуза "квітковий капелюшок" зустрічається на заході Тихого океану в районі прибережних вод Японії. Краса Формози одночасно чарівна і небезпечна, адже з нею краще не знайомитися ближче, тому що ця тварина може дуже боляче вжалити.

Источник: shostka-flora.in.ua

Особенности природы Тихого океана.

 

Самым большим из всех океанов земного шара считается Тихий океан. Площадь занимаемой им поверхности, включая 28 морей, составляет 179 миллионов квадратных метров. Его средняя глубина составляет около 4000 м, а в районе Марианской впадины глубина доходит до 11000 м. Тихий океан простирается на 50% от всей площади Мирового океана. Это самый большой из всех океанов.

 

Степень солености воды колеблется в пределах 35%, в северной части она в пределах одного процента. Тихий океан располагается на одной трети поверхности всей нашей планеты. Еще его называют Великим океаном. Он занимает первенство среди всех океанов по глубине и древности происхождения. Располагается он по обе стороны от экватора и 180 меридиана. С западной части, он разделяет Евразию и Австралию. С восточной части, он разделяет Северную и Южную Америки, а с южной части от него располагается Антарктида.

Берингов пролив отделяет его от Северного Ледовитого океана. Тихий океан способствует одновременному соединению и разъединению берегов пяти континентов. Наибольшей широты он достигает в районе экватора. В связи с этим, сверху он является теплым.

 

Характерные черты природы Тихого океана.

 

В Тихом океане сложный рельеф дна. Австралийское и азиатское побережья отличаются хорошим развитием отмелей, крутыми склонами материков, имеющими ступенчатую структуру. Рядом с американским побережьем, находится Восточно-Тихоокеанское поднятие. На поверхности океанского дна находятся подводные горы, образовавшиеся от вулканов. Тихий океан располагается на литосферной плите, взаимодействующей с множеством других.

 

Это способствует возникновению землетрясений и извержению вулканов. Тут находится «Огненное кольцо» и глубины Марианской впадины. Океанские просторы отличаются разнообразием климата. Его месторасположение позволяет ему охватить всю климатическую поясность, исключая климатический пояс на полярном Севере. Тихоокеанские просторы отделяются от Ледовитого океана сушей и подводным хребтом, отсюда, северная часть его более теплая, чем южная. Океан, несмотря на название, грозный и буйный океан нашей Земли. В средней его части действуют пассаты, а для запада характерны муссоны.

 

На западе подвергается действию разрушительных тайфунов. На его части в умеренных широтах в период холодов наблюдаются сильнейшие штормы. Наибольшей высоты волна достигает на севере и юге океана. Из-за большой протяженности океана, наблюдается смена средних показателей годовой температуры воды от -1 до +30С. Осадков в океане выпадает значительно больше, чем водных испарений. Поверхность океанской воды менее солена, чем вода других океанов.

 

Одна из активнейших зон сейсмической коры называется Тихоокеанским огненным кольцом. Множество вулканов образовали длинную цепочку вдоль Тихоокеанского побережья. Дно содержит множество впадин большой глубины. Рельеф дна подвержен постоянным изменениям.

 

Влияние Тихого океана на природу

 

Евразийский берег Тихого океана имеет множество островов. Группы островов с полуостровами разделяет с океаном система взаимосвязанных между собой окраинных морей. Западные течения Тихого океана образуют сложную систему и значительно влияют на образование климата на восточной окраине Евразии. В пределах пассатных зон движутся и течения пассатов. Течение пассатов на севере, около Филиппинских островов, образует ветви.

 

Первая ветвь движется к Зондским островам, вторая ветвь движется в южном направлении, третья движется в северо-западном направлении, к Тайваню, а потом направляется в северо-восточном направлении. Образуется течение Куросио. Это течение разделяется на ветви. Первая ветвь называется Цусимским течением и впадает в Японское море.

 

Вторая ветвь движется в восточном направлении. Куросио на северо-восточном направлении носит название «Дрейфа Куросио», а далее, Северотихоокеанского течения. Ойясио является холодным Курильским течением, оно рождается на просторах Берингова моря и движется в южном направлении, нося уже название Камчатского, а далее уже носит название Курильского течения.

 

В зимний период, его усиливают холодные воды Охотского моря. На юго-востоке становится глубоким течением. Оно оказывает значительное влияние на формирование климата северо-восточной части Евразии, до северной части Японии, снижая летние показатели температуры. На Курильских островах в зимний период лежит лед. Это редкость даже для северной части Тихого океана. На территориях Северной и Южной Америки влияет Тихий океан лишь на узкое побережье. Горные массивы Анд и Кордильер защищают материки от влияния воздушных потоков, идущих с океана. Австралия подвергается влиянию тропических океанских пассатов, с которыми приходит обилие влаги.

 

Растительный мир Тихого океана

Богатство растительного мира Тихого океана составляет 50% от всей флоры Мирового океана. Главной составляющей океанического мира флоры является фитопланктон. Образован он мельчайшими одноклеточными водорослями. Всего их насчитывается около 1,5 тысячи разновидностей: перидинеи, диатомовые и другие. Всего известно 400 их разновидностей. Цветущих растительных видов насчитывается около 30 видов.

В умеренном и холодном климате произрастают бурые ламинарии. Отдельные растения разрастаются до гигантских размеров, свыше двухсот метров. Основная часть царства флоры сосредоточена на мелководных местах. Ламинарии на мелководье образуют обширные заросшие участки, которые называются морскими лесами. В тропиках получили широкое распространение фукусы. В субтропиках обширные территории заняты коралловыми рифами и полипами. Одноклеточные представители мира флоры живут в соленых водах, предпочитая темноту.

 

Животный мир Тихого океана

 

Океаническая фауна Тихого океана превосходит фауну других океанов. Это связано с большой площадью океана, его благоприятными условиями для жизни и его древним происхождением. В соответствии с климатическим поясом, представители подводного мира и их численность подвержены изменениям. Тихий океан отличается большим видовым разнообразием рыб.

 

Их число достигает 4 тысячи видов. Основными семействами рыб являются:
— Лососевые: кета, горбуша, семга, нерка.
— Семейство сельдевых.
— Семейство тресковых.
— Семейство анчоусовых.

В океанических глубинах проживают грозные акулы. Здесь выжили и древнейшие экземпляры мира фауны, не встречающиеся больше нигде. В океанических глубинах живут многочисленные беспозвоночные: зоопланктоны, креветки, раки, устрицы, кальмары. Беспозвоночные служат главным кормом более крупным животным. Среди млекопитающих наибольшее распространение получили кашалоты, а также беззубые полосатые киты. В северной и южной части океана обитает ушастый тюлень, морские котики и сивучи.

 

История исследования природы Тихого океана

 

Освоение и исследование Тихого океана началось с древнейших времен. Океаническими богатствами начали пользоваться древние инки и алеуты, малайцы и японцы. Первопроходцами в исследовании океана из Европы стали Магеллан и Нуньес. В результате их экспедиций, были изучены рельефы побережий океана, островов с полуостровами. Изучались погодные условия, ветра, течения. Фрагментами, был изучен растительный и животный мир океана.

Позднее, эти сведения были углублены и расширены натуралистами, собравшими коллекции растений и живых организмов. В начале 16 века океан изучался первооткрывателем конкистадором Нуньесом де Бальбоа, который, путешествуя, подобрался к южному заливу океана и назвал океан Южным морем. Позднее, Магеллан совершил экспедицию по океану, которая длилась около четырех месяцев. Погода была благоприятной, в связи с чем, океан был назван Тихим океаном.

В 18 веке было предложено переименовать океан в Великий океан, но прежнее название закрепилось и новое не получило массовой поддержки. Также океан называли Тихим морем и Восточным океаном. Позже, океан осваивался Крузенштерном и многими другими путешественниками. Изучались температура и свойства воды, подводные глубины океана. К 20 веку, было построено множество береговых станций и проведено множество исследовательских экспедиций. Комплексная методика изучения появилась в 18 веке.

Исследования осуществлялись английским судном «Челленджер». Изучалось океаническое дно. Была необходимость провести под водой телеграфный кабель. В итоге, удалось составить подробные карты рельефа дна океана. Позднее, сейсмограф нашел сейсмическое кольцо в океане. Видовое многообразие флоры и фауны до сих пор изучается. Хоть изучение океана длится с древности, его глубины хранят еще много тайн и загадок.

 

Влияние материков на природу Тихого океана.

 

Тихий океан захватывает все материки, исключая Африканский материк. Охватывает западную Евразийскую часть, запад австралийского побережья, восточные территории обеих Америк и территорию антарктического юга. Сюда входят 50 государств, наиболее крупные: США, Канада, Китай, Япония и Россия. Наиболее значительное действие на климатические условия запада Тихого океана осуществляются азиатским материком.

От материка к океану в зимнюю пору приходят потоки охлажденного континентального воздуха, в виде муссонов. Северная Америка в субтропиках и умеренной полосе не влияет на климатические условия востока Тихого океана, в связи с тем, что с запада на восток идет переход воздушных потоков. Значительное влияние имеет Австралия на Тихий океан. Там бывает систематическая засуха и сезонно понижается атмосферное давление, под действием течений на севере Австралии формируются циклоны.

 

Природа островов Тихого океана.

 

На океанической территории находится 30 тысяч островов. Острова подразделяются на одиночки, архипелаги и континентальные острова. Материковые острова отделились от главного материка. Это Новая Гвинея с Тасманией. Новая Гвинея является самым большим тихоокеанским островом. Его площадь – около 800 тысяч кв. км. Второе место занимает Калимантан, с площадью около 750 тысяч кв. км. На третьем месте находится Суматра, ее площадь насчитывает почти 480 тысяч кв. км. К одиночным островам относятся: Сахалин и Тайвань.

Здесь же есть и полуострова: Аляска, Камчатка с Индокитаем. Островами вулканического происхождения являются: Курильские и Гавайские острова. К биогенным островам, которые образовали рифы с атоллами, относятся Маршалловы острова. Архипелагами, образующими скопление остров, являются Гавайские и Курильские острова.

 

Экологические проблемы Тихого океана.

 

Просторы Тихого океана находятся под антропогенным воздействием. Регулярно осуществляется промышленная рыбная ловля, добываются полезные ископаемые, проводятся ядерные испытания, ходят корабли, в связи с этими действиями, происходят выбросы огромного количества мусора.

 

Дизельные двигатели кораблей дают вредные выхлопы и вытекание технических жидкостей. С кораблей выбрасывается пластиковый мусор, который не разлагается от времени. Существует огромная океаническая мусорная свалка, называющаяся Большое мусорное пятно. Течения приносят сюда мусор с разных сторон. Размеры этой свалки ежегодно растут. В связи с авариями на нефтяных танкерах, в воду выливается нефть и ее продукты. Происходит химическое загрязнение океана.

 

В результате браконьерства гибнут животные и растения. С 18 века полностью истреблены морские коровы. Исчезают киты и морские котики. Большой вред приносит рыбная ловля в период нереста, трудно сохранить популяцию. Радиоактивные отходы хоронятся на океаническом дне, загрязняя экологию. Необходимо принимать экстренные меры по охране природы океана, рациональному пользованию его ресурсами, восстановлению его мира флоры и фауны.

В настоящее время, массово создаются охраняемые водные участки: заповедники, морские парки, заказники.

Источник: karatu.ru