ПРИРОДА МАТЕРИКІВ І ОКЕАНІВ

 

§ 27. РОСЛИННИЙ І ТВАРИННИЙ СВІТ АФРИКИ

 

— Яка теплова смуга Землі отримує найбільше тепла? Чому?

Розташування Африки в жаркій смузі зумовило багатий та різноманітний рослинний і тваринний світ материка.

По обидві сторони від екватора простяглися тропічні ліси. Тут завжди тепло й випадає багато опадів. Тропічні ліси вічнозелені та багатоярусні. У верхньому ярусі ростуть дерева з розлогими кронами, заввишки до 80 м. Під ними ростуть пальми, фікуси, банани, деревовидні папороті, ліани, орхідеї. Гілки дерев і чагарників нижнього ярусу настільки переплітаються, що утворюють непрохідні хащі, через які майже не проходить світло.

— Розгляньте тварин, які живуть у тропічних лісах, прочитайте їх назви (мал. 80).

Африканські рослини

Королівський пітон                     Шимпанзе                   Жук-голіаф


Африканські рослини

Окапі                           Папуга  жако                   Птах-носоріг

Мал. 80. Тварини тропічних лісів Африки

 

Африканські рослини

Мал. 81. Африканська савана з акаціями і баобабом

На територіях Африки, де випадає менше опадів, на північ та південь від тропічних лісів простяглися безкраї ділянки, вкриті травами й поодинокими деревами та чагарниками, — це савани.

У рослинному покриві саван переважають слонові трави, висота яких сягає 5 м.

Ці трави є їжею слонів, за що й отримали таку назву.

У саванах ростуть акації з кроною у вигляді парасольок і найтовстіші на Землі дерева — баобаби (мал. 81).

В африканських саванах живуть великі травоїдні тварини, які великими табунами кочують у пошуках їжі та води. Це — слони, жирафи, зебри, буйволи, антилопи. Багато в савані хижаків. Це — леви, гепарди, шакали, гієни. Біля водойм можна зустріти бегемотів та носорогів. У савані безліч птахів. Найбільший з них — африканський страус. Біля водойм живуть чаплі, фламінго, пелікани та марабу.

— Розгляньте тварин, які живуть у саванах, прочитайте їх назви (мал. 82).


Африканські рослини

Африканський страус                Лев                                Жираф

Мал. 82. Тварини африканських саван

На півночі Африки розташовані пустелі

Які природні умови в пустелях Африки і Євразії? Як рослини й тварини пристосувалися до виживання в умовах пустелі?

У пустелях Африки та Євразії подібні природні умови. Тому рослинний і тваринний світ пустель цих материків подібний. Рослинний покрив дуже розріджений і бідний. Тут живуть верблюди, антилопи, гієни, шакали, гепарди. Є багато змій, черепах, ящірок.

Там, де в пустелі підземні води підходять близько до по-верхні, ростуть різні чагарники, акації та пальми. Такі місця в пустелі називають оазами.

Головною рослиною оазисів є фінікова пальма, яка дає людям затінок і смачні плоди.

У тропічних лісах і саванах Африки розмаїття рослин і тварин. У пустелях живуть організми, які пристосувалися до нестачі води.

— 1. Чому рослинний і тваринний світ Африки дуже різноманітний? 2. Яким є рослинний і тваринний світ тропічних лісів? 3. Які рослини й тварини поширені в африканській савані? 4. Які рослини й тварини є в пустелях Африки? Як вони пристосувалися до виживання в умовах нестачі води? 5. Знайдіть інформацію та підготуйте повідомлення про рослину чи тварину, поширену в Африці.

В Африці живуть чотири з п’яти найпрудкіших тварин на Землі: гепард, антилопа гну, лев і антилопа Томсона. Вони можуть бігати зі швидкістю понад 80 кілометрів на годину.

В Африці живе найбільша тварина суходолу — африканський слон. Його маса може сягати 7 тонн.

Источник: subject.com.ua

РЕДКИЕ РАСТЕНИЯ МИРА. Африка


Сумах ( Rhus lancea L. f.), Семейство Сумаховые (Anacardiaceae) — вечнозеленый кустарник или дерево высотой до 9 м с темно-коричневой корой и красноватыми ветвями. Листочки сложных листьев узкие, сверху темно-, а снизу бледно-зеленые. Цветки мелкие, желтовато-зеленые, в изящных соцветиях. Плод округлый, с крупным семенем и тонким слоем мякоти (из него приготовляют пиво, ягоды едят птицы). Древесина тяжелая, красновато-коричневая, хорошо полируется и обрабатывается. Растение встречается в засушливых районах Южной Африки по берегам рек и в понижениях.

Бутылочное дерево, бумбо, пахиподиум Лила ( Pachypodium lealii Welw. = P. giganteum Engl.), Семейство Кутровые (Apocynaceae) – кустарник или дерево до 7,6 м высотой, с бутылковидным стволом, расширенным у основания и суженным к вершине. Вокруг главного имеется несколько боковых стеблей, ветвящихся у вершины. Кора серо-зеленая или светло-коричневая, часто с пурпурными прожилками. Листья сидячие, узко-продолговатые, бархатистые, собраны на верхушках веточек. Колючки лиловые, до 1,5-3 см длины, сидят обычно попарно. Цветки, напоминающие цветки петуньи, собраны в грозди на концах веточек. Растет на сухих каменистых холмах в северной части Юго-Западной Африки.

iv>
Африканські рослини

1 — Пахиподиум намакванский ( Pachypodium namaquanum (Wyley ex Harv.) Welw.), Семейство Кутровые (Apocynaceae) – суккулентное деревце до 1,5-2 м высоты, называемое в народе «люди-призраки». Имеет цилиндрический колючий, обычно неветвистый ствол. Серовато-зеленые бархатистые листья скучены на верхушках, быстро опадают. Крона всегда наклонена на север (то есть к солнцу, так как это растение южного полушария). Имеет очень причудливую форму. В начале сентября крона его бывает усеяна трубчатыми красновато-коричневыми цветками с запахом жасмина. Встречается это растение на сухих каменистых холмах вблизи р. Оранжевой в Намакваленде и на юго-западе Африки. Находится под охраной, за его повреждение взимается штраф.

2 — Суккулентная лилия Импала, или адениум тучный ( Adenium obesum (Forsk) Roem. et Schult. var. multiflorum (Klotrsch) Codd), Семейство Кутровые (Apocynaceae) – растет в тропической Африке: в восточных и северных районах Трансвааля, в северной части Зулуленда, в Кении и в Свазиленде. Это кустарник около 1,2 м высоты. Листья суккулетные, светло-зеленые, мясистые, сидят в воронках на концах ветвей. Цветки крупные, белые с розовой или красной бахромой, появляются зимой, часто на безлистных ветвях. Плод парный, каждая часть гороховидная, сок плодов используется как яд для стрел. Растение поедается дикими животными. Древовидную форму лилия Импала имеет только на охраняемых территориях северной Родезии.


3 — Баобаб дланевидный, адансония пальчатая, обезьянье хлебное дерево ( Adansonia digitata L.), Семейство Баобабовые (Bombacaceae) – дерево 10-25 см высоты с мощным стволом, диаметром до 12 м, и огромной кроной. Листья крупные, пальчатосложные, опадающие на сухой период и зеленеющие в течение периода дождей. Кора очень твердая, гладкая. Цветки до 20 см в диаметре, появляются в сезон дождей. Плоды до 40 см длины, похожи на огромный огурец, с сочной мякотью, мучнистой и кисловатой, в которую погружена масса семян. Древесина мягкая, легкая, пористая, годовые кольца отсутствуют. Часто во время пожаров в дереве образуются огромные дупла (из-за выгорания сердцевины), но оно продолжает жить. Корни разрастаются от дерева на сотни метров. Баобаб – типичное дерево африканской саванны. Из-за многостороннего использования оно становится редким, поэтому в ряде государств Южной Африке его рекомендуется взять под охрану. Старейшие экземпляры сохраняются в национальном парке Крюгера.

Баобабы характерны для тропических стран, особенно тропической Америки. В семействе насчитывается 28 родов и около 190 видов. Часто это очень крупные деревья с толстыми бочонкообразными стволами. В утолщенных стволах сильно развита паренхимная ткань, запасающая воду, что позволяет растению переносить сильные засухи.

>
Африканські рослини

1 — Босвеллия Картера ( Boswellia carteri Birdw.), Семейство Бурзеровые (Burseraceae) – встречается по возвышенностям в Сомали, но численность ее с каждым годом сокращается из-за сбора ценной смолы-ладана. Род насчитывает более 20 видов. Это невысокие деревья или кустарники с бесформенным кривым стволом и плакучими ветвями. Листья у них перистые, волосистые.

Род энцефаляртос (Encephalartos), Семейство Саговниковые (Cycadaceae) интересен своим древним происхождением. Он содержит около 40 видов. В основном это невысокие пальмовидные растения со стволом высотой 1-4, реже 8-15 м, есть и бесстебельные виды. Ствол у них простой, или ветвистый от основания. Листья жесткие, с колюче-остроконечными сегментами и обычно зубцами с одного или обоих краев. Местное название – «хлебное дерево»: раньше стволы расщепляли и собирали затвердевшие куски смолы, идущие в пищу. Семена напоминают финики, с твердой серцевиной, слоем сочной мякоти и твердой, часто ярко-окрашенной оболочкой. В прошлом многие саговники были вывезены из Африки за границу или перенесены в ботанические сады, парки, частные тколлекции. Теперь все представители рода находятся в Африке под охраной.


2 — Энцефаляртос Альтенштейна ( Encephalartos altensteinii Lehm.) – растение высотой обычно 2-4, реже 7 м, взрослые экземпляры встречаются в окружении более низких, почти бесстебельных отпрысков. В период опыления желтоватые женские и мужские стробилы издают своеобразный сильный аромат, привлекающий массу насекомых, особенно жуков. Мегастробилы длиной 40-50 см, шириной до 30 см, массой до 40 кг. Растет в юго-восточной Африке. Широко распространен в ботанических садах.

3 — Энцефаляртос кафрский ( Encephalartos caffer (Thunb.) Lehm.) – отличается очень медленным ростом, может жить до 500 лет. Ареал его небольшой: простирается вдоль побережья Индийского океана в Капской провинции ЮАР от Порт-Элизабет на юге и почти до Дурбана на севере. Издавна это растение использовалось как пищевое, но в настоящее время его запасы угрожающе сократились из-за освоения мест обитания под посевы кукурузы.

4 на рис. вверху — Циатея Дрега, древовидный папоротник Дрега, восточный древовидный папоротник ( Cyathea dregei Kunze), Семейство Циатейные (Cyacheaceae) – достигает в высоту 5,5 м, имеет крепкий, толстый, неветвистый ствол и дуговидную крону из очень длинных, изящных, трижды рассеченных листьев, темно-зеленых сверху и светлых снизу. Встречается в Южной Африке (восток Капской области, Натал, восточный и центральный Трансвааль) до тропической зоны. Растет обычно на плоскогорьях, на высоте от 350 м над Ур. моря, в вельдах и на травянистых склонах вдоль ручьев. Охраняется в национальном парке Натал, но необходима охрана и в Трансваале.


Африканські рослини

2 — Энцефаляртос умбелузийский ( Encephalartos umbeluziensis R.A. Dyer), Семейство Саговниковые (Cycadaceae) – довольно мелкий, менее 4 м высоты. У него нет ствола над поверхностью земли: благодаря втягивающему действию его корней ствол уходит в землю по мере своего роста, так что над поверхностью видна только крона листьев, а старые листовые основания находятся на подземной части ствола. Растет в тенистых лесах по долинам притоков р. Мгулизи, откуда через горы уходит в Мозамбик.

3 — Энцефаляртос мохнатый ( Encephalartos villosus Lehm.) – распространен от востока Капской провинции и Натала до Свазиленда. Это тоже бесстебельное растение, отличающееся от предыдущего вида более длинными и сочными листьями и значительно более длинными и тонкими мужскими шишками.

Род Молочай – самый обширный в семействе Молочайные (Euphorbiaceae) – около 2 тыс. видов. Он хорошо представлен в Африке. Особенно интересны среди растений этого рода древовидные суккуленты, придающие своеобразный облик южноафриканскому ландшафту. Все суккулентные молочаи включены в Приложение II Конвенции о международной торговле дикими видами флоры и фауны, находящимися под угрозой исчезновения.


Значительным разнообразием молочаев отличается Капская провинция ЮАР. Наиболее редкими видами являются молочай крупнорогий ( Euphorbia grandicornis Goebel.) ( 1 на рис. слева ), молочай страшный ( Euphorbia horrhida Boiss.)( 4 на рис. слева ), молочай бородавчатый ( Euphorbia mamillaris L.) ( 1 на рис. внизу ), молочай дынный ( Euphorbia meloformis ) ( 2 на рис. внизу ), молочай пухлый ( Euphorbia obesa Hook.) ( 4 на рис. внизу ),и др.

Африканські рослини

Молочай камерунский ( Euphorbia cameronii N.E.Brown) находится под угрозой исчезновения. Это суккулентный неколючий кустарник до 3 м высоты и 3,5 м в поперечнике, ветвится от основания и имеет густую коническую кронную Ветви цилиндрические, 1,5-3 см толщины, со спирально расположенными листовыми рубцами. Листья конечные, мясистые, обратнояйцевидные. Цветки маленькие, желтовапто-зеленые, расположенные на верхушках ветвей. Этот молочай – эндемик Сомали, известный из 4-5 местонахождений в районе гор Голис. Исчезает под влиянием перевыпаса и в результате изменения условий существования. Как суккулентный кустарник с сочными мясистыми ветвями может поедаться домашним скотом, в основном верблюдами, но также овцами и козами. Во время засухи используется как источник влаги в аридном районе. Растет главным образом на каменистых холмах, но одно местонахождение известно на песчаной аллювиальной равнине.


3 — Очень редким видом Капской провинции является алоэ пестрое ( Aloe variegata L.), численность которого сокращается в результате разрушения мест его обитания. Широко распространено в культуре.

Свинцовое дерево, или дерево слоновых бивней ( Combretum imberbe Wawra), Семейство Комбретовые (Combretaceae) – достигает в высоту 21 м и в диаметре 1 м. Древесина у него тяжелая, отмершее дерево долго стоит с ветвями. Ствол бледно-серый, иногда почти белый, кора растрескивается на маленькие квадратики или прямоугольники, что является характерной особенностью дерева. Главные ветви, почти белые, называются «слоновыми бивнями», молодые веточки часто кончаются твердыми колючками. Листва повислая (увядшая). Маленькие простые листья супротивные, сидят на черешках, серебристо-серые, бледно-серовато-зеленые или желтовато-зеленые, покрыты снизу, а иногда и сверху крошечными серебристыми, золотистыми или красноватыми чешуйками. Мелкие желтые или кремовые цветки собраны в рыхлые цилиндрические колоски, сидящие в пазухах листьев или на концах ветвей. Плод массивный, округлый, до 1,9 см в диаметре, 4-крылый, желтовато-зеленый, растение отличается медленным ростом, живет свыше 1000 лет. Растет вдоль рек, в кустарниковых вельдах в Зулуленде, Свазиленде, Трансваале, юго-западной Африке. Листья служат пищей многим животным, сок употребляется в пищу, древесина, горящая очень медленно и дающая много тепла, служит прекрасным топливом. Африканцы считают свинцовое дерево священным, прародителем человека, домашних и диких животных.

Африканські рослини

1 — Буркея африканская, дикая гевея ( Burkea africana Hook.), Семейство Бобовые (Fabaceae) – дерево 4,5-8 (21) м высоты, сильно ветвящееся почти от основания. Крона плоская, ветви грубые, кора напоминает кожу крокодила, темно-красная. Листья повислые, сидят на концах ветвей в гроздьях, дважды- или трижды-перистые, молодые серебристые, позже темно-зеленовато-голубые, цветки палево-желтые. Растет в тропической Западной Африке, обычно на песках, в акациевой саванне, в сухих открытых кустарниковых вельдах на высоте 600-1370 м над ур. моря.

2 — Африканская длиннолистная акация ( Peltophorum africanum Sond.), родезийская черная акация, Семейство Бобовые (Fabaceae) – широкораскидистое дерево до 9 м высоты. Ствол часто искривлен или разветвлен почти от самой земли. Листья очередные, серебристо-серые, дважды раздельные. Цветок с ярко-желтыми изгибающимися лепестками и опушенной чашечкой. Цветки сидят в кистях, конечных соцветиях или пазухах листьев. Древесина красноватая, средней массы, легко полируется и обрабатывается, довольно широко используется. Встречается эта акация в Натале, Зулуленде, Свазиленде, северной и восточной частях Трансвааля, Центральной тропической Африке, Ботсване, юго-западной Африке, Анголе. Растет на песчаных почвах в сухих кустарниковых зарослях и открытых саваннах: является обычным растением трансваальского бушленда. Численность популяций сокращается из-за освоения территорий под сельское хозяйство, употребления бобов на корм скоту. Это одно из дождевых деревьев Африки: поздней весной на ветвях появляются капли воды и падают, как дождевые, на землю под кроной. Хорошее садовое дерево: семена дружно прорастают, устойчиво против холодов.

3 — Лонхокарпус капасский ( Lonchocarpus capassa Rolfe), Семейство Бобовые (Fabaceae) – небольшое дерево 4,5-12 м высоты. Части ствола лишены сучьев на значительную высоту. Кора гладкая, белая или серая, иногда растрескивается, и тогда обнажается ее внутренняя часть кремово-желтого цвета, сок красный. Листья сложные, серо-зеленые. Цветки мелкие, душистые, похожи на цветки гороха, голубые или фиолетовые, с бархатистой чашечкой, на крупных неветвистых цветоносах на концах ветвей. Древесина желтоватая, местные жители используют ее для изготовления посуды, каноэ, в медицинских целях. Кора и корни высокотоксичны, используются как рыбий яд. Встречается в бушах и низинных вельдах Зулуленда, Свазиленда, в восточной и северной части Трансвааля. Растет также в лесах северо-восточной части юго-западной Африки, в Ботсване, а севернее – в тропической Африке. Хорошее садовое дерево, одно из дождевых, или плачущих, деревьев Африки.

4 на рис. вверху — Ксантоцерцис замбезийский ( Xanthocercis zambesiaca (Bak.) Dumaz-le-Grand), Семейство Бобовые (Fabaceae) – вечнозеленое дерево до 18 м высоты с очень толстыми несколькими стволами о 0,5 до 2,4 м в диаметре (иногда ствол один). Ветви «плачут» на концах. Листья очередные, из 5-12 очередных или супротивных листочков с более крупным листочком на конце. Цветки мелкие, белые, с сероватой бархатистой чашечкой, собраны в мелкие гроздья на концах веточек. Плод необычен для бобовых — длиной 2,5 и шириной 1,3 см, с гладкой коричневой кожурой, в нем заключено черное семечко в тонкой сочной мякоти. Древесина белая, тяжелая. Растет в равнинных лесах, на глубоких песках вдоль рек, в жарком сухом районе между Соутпансберге и р. Лимпопо, в северной части национального парка Крюгера, северной Ботсване, Родезии и Замбии. Легко возобновляется из семян. В культуре известен мало.

Род алоэ (сем. Лилейные, Liliaceae) широко распространен по всему африканскому континенту, но особенно богаты им тропические районы. Алоэ – листопадный суккулент, часто древовидный, с сильно разветвленными на верхушке стволами, несущими на концах сочных зеленых ветвей пучки мясистых листьев. В нижней части стволы часто древеснеют и покрываются бурой корой. В роду около 240 видов. Все виды включены в Приложение II Конвенции по торговле редкими видами.

Африканські рослини

1 — Алоэ древовидное ( Aloe arborescens Mill.) – красивое ветвистое растение высотой не более 3,3 м. Стебли ветвятся от основания, каждый из них кончается розеткой листьев. Листья длинные, довольно мясистые, зеленые или серо-зеленые, с зубчатыми краями. Соцветие обычно неветвистое. Цветки светло-алые, цилиндрические, густо покрывают цветонос. Мякоть листьев используется как лекарство. Ареал вида довольно широк, растение встречается в ЮАР, Свазиленде, Мозамбике, Родезии и Малави. Это одно из немногих алоэ, имеющих значительную высотную амплитуду – распространено от уровня моря до вершин гор 1829 м. Растет как в прибрежных кустарниках, так и на горных склонах среди камней. Широко культивируется.

2 — Алоэ волокнистое ( Aloe fibrosa Lavranos et Newton) – кустарник со стеблями и ветвями до 2,5 м длины и 3 см толщины. Листья ланцетные, острые, иногда с отогнутой назад верхушкой, ярко-зеленые (на солнце буреющие), иногда с пятнами. Соцветие простое или с 1-2 ветвями, около 100 см высоты, коническое. Околоцветник оранжево-красный с желтыми краями. Растет в Кении на песчаных почвах и среди гнейсовых скал в древесной саванне. Под угрозой исчезновения в Капской провинции находятся несколько видов алоэ — мелкоцветковое ( Aloe parviflora Baker) ( 3 на рис. слева ), Пилланза ( Aloe pillansii Guthrie), полосатое ( Aloe striatula Haw.), сидячецветковое ( Aloe sessiliflora Ple Evans).

4 — Алоэ многолистное, алоэ Лесото ( Aloe polyphylla Schonl ex Pillans) – суккулентный многолетник с округлой розеткой из 75-150 обычно прямых листьев до 80 см в поперечнике, расположенных по спирали. Листья сильно мясистые, яйцевидно-продолговатые. Цветонос 50-60 см высоты, ветвящийся почти от основания, с цветками, расположенными на верхушках ветвей. Цветки бледно-красные или розовые, реже желтые. Эндемик Лесото (Южная Африка), встречается на хр. Тхаба Путсоа и в Масеру в Драконовых горах. Этот редкий вид имеет большое значение для садоводства, однако запасы его сократились из-за выкапывания растений для продажи садоводам. В настоящее время известно около 3500 экз. примерно в 50 местах. Растение исчезло из 12 ранее известных пунктов.

Африканські рослини

1 — Нубийское драконово дерево ( Dracaena ombet Kotschy et Peyr.), Семейство Агавовые (Liliaceae) – включено в Красную книгу МСОП. Это дерево 3-4 м высоты имеет зонтиковидную крону, состоящую из крепких ветвей, регулярно ветвящихся после цветения и несущих на своих верхушках густые пучки толстых мечевидных листьев 40-70 см длины, широкоовальных в основании. Многочисленные цветки собраны в цилиндрические кисти. Цветок с 6 белыми или бледно-розовыми узкими продолговато-ланцетными долями околоцветника. Ягоды шаровидные, желтые. Древний реликт и одно из наиболее замечательных растений Джибути, Эфиопии и Судана (Эритрея и Красноморские холмы), возможно, что растет и вдоль северного побережья Сомали. Встречается в кустарниковых зарослях на сухих холмах по песчаникам или выходам кварцитов, на высоте 750-1200 м, вместе с канделябровидным древесным абиссинским молочаем (Euphorbia abyssinica J.E. Gmelin) и различными акациями. Растительность этих холмов страдает от перевыпаса скота и сильно деградирует. Отдельные экземпляры драцены сохранились только на голых скалах, раньше этот вид был здесь субдоминантом. Численность драконова дерева сократилась также из-за эксплуатации (добыча сока, рубка на дрова, сбор волокнистых листьев для изготовления различных плетеных изделий). В прошлом вид охранялся в Судане в районе оазиса Эрковит, но теперь растительность там настолько изменилась, что уже в 1961 г. были найдены только мертвые стволы. Сохранить нубийское драконово дерево можно только разведением его в ботанических садах.

Все драцены использовались в средиземноморских странах как лекарственное и красящее средство, а в Индии для религиозных церемоний. В роде около 50 видов, и охраняется также драконово дерево узумбарское ( Dracaena usambarensis Engl.), известное из одного пункта на северо-востоке Тонгаленда и широко распространенное в тропической Африке.

2 — Акация жирафа ( Acacia giraffae Willd.), Семейство Мимозовые (Mimosaceae) – дерево до 9 м высоты в Южной Африке и до 2 м в Ботсване. Обычно имеет широкую крону из густой нежной листвы и прямой ствол с темно-красной корой. Молодые ветви несут при основании 2 колючки, соцветие – округлые желтые шары в пучках в пазухах листьев. Встречается в пустынях и саваннах Южной Африки – в Центральном и Западном Трансваале, западнее Оранжевой провинции, в Родезии и Анголе, а также на юге и юго-западе Афорики, в Ботсване. Растет очень медленно, старые экземпляры насчитывают сотни лет. Прорастают семена плохо, сеянцы светолюбивы.

3 на рис. вверху — Акация Гальпини, обезьянья колючка ( Acacia galpini Burtt Davy), Семейство Мимозовые (Mimosaceae) – дерево высотой до 82 м, если учитывать подземную часть ствола (обычно нижняя часть заносится илом в течение веков, возможно, что были известны деревья и до 120 м высоты. Окружность ствола в 1 м над землей достигает 23,2 м, а диаметр кроны 555 м, над землей обычно высота 25 м. Ветви широкораскидистые, на стволе и ветвях – длинные загнутые колючки, листва светло-зеленая. Древесина тяжелая, плотная, с более темной срединной частью. Раньше обезьянья колючка росла по берегам р. Магалаквена, притоку Лимпопо, на северо-западе Трансвааля. В настоящее время почти все старые деревья уничтожены пожарами и ураганами, но кое-где в Трансваале еще сохранились деревья до 25 м высоты.

4 на рис вверху — Ангрекум двурядный ( Angraecum distichum Ldl.), Семейство Орхидные (Orchidaceae) – встречается в западной тропической Африке вместе с другой орхидеей – ангрекумом Эйхлера ( Angraecum eichlerianum Kränzl.). Этот род очень характерен для Африки и о-ва Мадагаскар и насчитывает 206 видов. Большинство их – эпифиты с облиственными стеблями и сильно развитыми воздушными корнями. Листья двурядные, ремневидные, цветки одиночные или в соцветиях. Многие виды имеют белые цветки со шпорцем, сильно пахнут ночью, так как опыление их производится ночными бабочками, хоботок которых равен длине шпорца. Цветки некоторых видов из-за своего аромата используются при изготовлении чая.

Африканські рослини

1 — Хондропеталюм акокский ( Chondropetalum acockii Pillans), Семейство Рестионовые (Restionaceae) – ситниковидный многолетник с ползучими корневищами и очень тонкими прямыми неветвистыми стеблями 70 см высоты. Мужские соцветия – в раскидистых метелках 5-10 см длины; женские похожи на мужские, но мельче. Известно несколько местонахождений этого вида в Южной Африке, в очень заселенной местности между Кейптауном и Маиром на протяжении 45 км. Поиски других популяций в сохранившихся участках реликтовой растительности оказались безуспешными. Растет на плохо дренированных песках, расположенных на глинах, сохраняющих влагу, на высоте 100-300 м над ур. моря. Известны 4 популяции на участках естественной растительности, сохранившейся в этом освоенном районе. Площадь каждой популяции менее 2 га.

2 — Бульбофиллюм бородконосный ( Bulbophyllum barbigerum Ldl.), Семейство Орхидные (Orchidaceae) — встречается в Западной Африке. Имеет широкоовальные клубни длиной 3 см с единственным листом. Цветонос высотой до 15 см несет 8-14 коричневато-пурпурных цветков. Все виды этого рода – эпифиты. Интерес представляет оригинальная, очень подвижная губа их цветков.

3 — Диза одноцветковая ( Disa uniflora Berg), Семейство Орхидные (Orchidaceae) – очень эффектное растение, цветки собраны в соцветия. В роду диза встречается около 80 видов, распространенных Африке, на Мадагаскаре и Маскаренских о-вах. Особенно богата ими Капская область. Растет в сырых и заболоченных местах, на лугах.

Род гифене, пальма дум или веерная пальма насчитывает около 11 видов, распространенных в тропической Африке, Аравии и на Маскаренских островах. Один вид встречается в Южной Африке и еще один – в Юго-Западной Африке и Ботсване. В отличие от всех остальных пальм, гифене иеет разветвленную крону. Листья веерные, с мечевидными дольками, плоды с чешуйчатой кожурой. Сок плодов используется для приготовления пальмового вина.

4 на рис. вверху — Египетская имбирная пальма ( Hyphaene thebaica (L.) Maert.) почти исчезла с лица Земли. Это дерево 10 м высоты с 3-4 ветками, каждая из которых заканчивается пучком веерообразных листьев, среди них появляются цветки. У женских особей цветки сменяются большими гроздьями красноватых, блестящих, желто-коричневых плодов (в одной грозди их бывает до 200). Плоды съедобны, их волокнистая мучнистая шелуха по вкусу напоминает имбирный пряник, но очень сухая. В Верхнем Египте эту пальму называют «пальмой дум».астет она в оазисах вместе с другими редкими растениями. Численность ее сократилась из-за ирригационных работ в долине Нила. Известна египетская пальма еще в районе Чад и Чадского Сахали.

Другой вид пальмы дум — Hyphaene ventricosa Kirk. – встречается на севере Юго-Западной Африки и в Ботсване, а к северу проникает в тропическую Африку. Это дерево 15-18 м высоты с простым стволом, часто имеющим характерную выпуклость в средней или нижней части. Крона состоит из крупных веерных листьев, собранных на верхушке ствола. Растение двудомное. Плоды имеют твердую коричневую оболочку, под ней – слой съедобной мякоти, в которую погружено твердое ядро. Молоко из молодых плодов напоминает молоко кокосовых орехов. Верхнюю часть ствола часто отрубают для получения сока, используемого для приготовления пальмового вина. Численность ее также значительно сократилась.

Вообще в Африке находится один из центров происхождения пальм. Два вида африканских пальм находятся под угрозой исчезновения, многие редки.

1 на рис. внизу — Медемия аргун ( Medemia argun (Mart.) Wurttemberg ex H. Wendl.), Семейство Пальмовые (Palmaceae) – пальма до 10 м высоты с голым неветвящимся стволом, несущим крону веерообразных листьев до 1,4 м длины, сидящих на таких же длинных черешках. Доли листьев жесткие, мечевидные, боковые значительно короче и уже средних. Мужские и женские цветки – на разных деревьях. Мужские мелкие, с 3 раскидистыми лепестками 3-4 мм длины, скрытые в войлочных прицветниках и собранные в густые колосья около 15-28 мм длины и 1 см толщины. Женские цветки 5 мм в поперечнике, округлые, на крепких черешках 1 см длины. Плоды эллиптические, 2-5 см длины, с блестящей коричневато-фиолетовой поверхностью. Встречается эта пальма всего в нескольких пунктах Египта и Судана. В Египте известно 3 местонахождения – необитаемый оазис в 220 км к юго-западу от Асуана, в 200 км к западу от Асуана и на восточном берегу Нила (на юге). В Судане известна из одного местонахождения, примерно в 200 км юго-восточнее Вади-Хальфа. Растет на отмелях рек, в вади и оазисах. Видимо, в прошлом была распространена гораздо шире, и широко – в древнем Египте: в древнеегипетских пирамидах имеются ее многочисленные изображения и плоды). В общем же популяции пальмы находятся на критически низком уровне из-за эксплуатации (съедобные плоды, а листья используются для изготовления циновок).

Африканські рослини

2 — Виссманния килеватая ( Wissmannia cariensis (Chiov.) Burret), Семейство Пальмовые (Palmaceae) – пальма с одиночным серовато-бурым стволом до 15-20 м высоты и 40 см в диаметре. Крона ее состоит из 40 веерных листьев. Черешки 120 см длины, вооружены по краю отогнутыми назад шипами и на нижней поверхности желтовато-зеленые. Пластинки листьев до 95 см длины, с обоих сторон зеленые. Соцветия пазушные, каждая веточка несет желтый обоеполый цветок. Зрелый плод округлый. Пальма очень похожа на некоторые виды широко культивируемого рода Livistona. Известна виссманния из Сомали, Джибути и Южного Йемена. Растет по берегам рек, в долинах и оазисах, а в Джибути возле солоноватых водоемов. Численность ее заметно сократилась. Уменьшение численности связано с рубками (древесина ценится как строительный материал), выпасом овец и крупного рогатого скота, что препятствует ее возобновлению. Культивируется в Кении, есть в ботаническом саду Кью (Англия). Оба описанных вида пальм внесены в Красную книгу МСОП.

3 — Оротамиус Зейхера, болотная роза ( Orothamnus zeyheri Pappe ex Hook.), Семейство Протейные (Proteaceae) – отнесена к уязвимым видам. Это одноствольное деревце или маловетвистый кустарник 1-4 м высоты. Листья густо расположены на веточках, эллиптические, кожистые, волосистые, особенно вдоль краев. Цветочные головки (АО 1-3 на верхушках ветвей) шиловидные, 5-7 см длины, с розово-красными опушенными прицветниками 4-6 см длины, окружающими лимонно-желтые цветки. Плод продолговатый, около 6 мм. Встречается болотная роза только в Южной Африке. Известны 9 популяций и несколько мелких групп этого растения в горах Когельберг на юго-западе Капской области и одна популяция вблизи Германуса, в 25 км к востоку от предыдущих. Растет на крутых склонах южной экспозиции, на высоте 500-850 м. Может исчезнуть из-за бесконтрольного выжигания растительности, грибных болезней и повреждения крысами. Это самый красивый вид из всех протейных. Розоподобные красные прицветники головок очень декоративны и издавна привлекают внимание торговцев цветами.

4 на рис. вверху — Вельвичия удивительная ( Welwitschia bainesii (Hook.f.) Carr = W.mirabilis Hook. f.), Семейство Вельвичивые (Welwitschiaceae) – уникальное карликовое дерево пустыни, у которого в течение всей жизни бывает только 2 листа. Ствол достигает в высоту обычно 30 см, очень редко 1,5 м, но под землей может быть и до 3 м длины. Диаметр ствола более 1 м. Древесина такая же плотная и твердая, как у секвойи. Листья появляются небольшими, но по мере роста становятся широкими, толстыми, кожистыми, ребристыми, до 3,7 м длины, зеленовато-коричневого цвета. Они никогда не опадают и продолжают расти, громоздясь на песке. Мужские и женские шишки появляются у основания листьев, на разных особях. Мужские розовые, а женские сначала серовато-зеленые, а при созревании красные. Семена крылатые, легкие, разносятся ветром. Все органы растения выделяют прозрачную смолу. Встречается в юго-западной Африке только по западному побережью, от южной Анголы к югу, достигая южного тропика в излучине р. Кейсеб в пустыне Намиб. Ареал ограничен районом океанских туманов, наибольшая удаленность от моря – 80 км. Растет в песчаных пустынях разбросанно, одиночными экземплярами, никогда не образуя групп. Находится под охраной закона. Вельвичия – переходное растение между типами голосеменных и покрытосеменных растений.


Публикуется по книге: Белоусова Л.С., Денисова Л.В. Редкие растения мира. М.: Лесная промышленность, 1983. 344 с.

Источник: botsad.ru

Тропічні пустелі Африки

У пустелях Сахара і Наміб переважають піщані дюни або скласти відкладення, проте велика частина пустель має помітну кількість рослинного покриву.

Сахара характеризується широко поширеними видами рослин, які зустрічаються в схожих середовищах існування. У пустелях південної частини Африки є більш характерна флора, і багато видів ендемічні для конкретних місцевих районів.

мезембріантемум

Для виживання в суворому пустельному кліматі рослини використовують кілька пристосувань. Мезембріантемум — рід квітучих рослин, широко поширений у всіх африканських пустелях. У цих рослин зазвичай є товсті, соковиті листя.

Такі сукуленти зберігають воду в своєму листі або стеблах. Більшість рослин відкривають свої продихи (невеликі отвори в листках) протягом дня, щоб отримати вуглекислий газ з навколишнього повітря.

Це призведе до великих втрат води в пустельній середовищі, тому сукуленти відкривають продихи вночі. Через біохімічний процес вони накопичують вуглекислий газ до наступного дня, коли він вивільняється всередині рослини, тому фотосинтез може відбуватися без відкриття продихів.

ежовник членистий

Щоб запобігти втраті води, багато сукуленти взагалі не мають листя. Ежовник членистий (Anabasis articulata), знайдений в пустелі Сахара, являє собою голий суккулент з зчленованими стеблами.

Молочай-колючка

Молочай-колючка (Euphorbia echinus) ще одне Сахарський рослина, має соковиті, гребневидние стебла з шипами. Цей вічнозелений чагарник досягає 1 м у висоту. Його стебла мають розгалужену форму і покриті короткими білими шипами.

Водозавісімие рослини пустель

Зовсім від води рослини обмежені районами поблизу постійного джерела води, такого як річка, озеро, струмок.

Фінікова пальма

Дерева фінікової пальми зазвичай досягають висоти 21-23 метрів. Листя 4-6 метрів в довжину, з шипами на черешку. Плодом цього дерева є фінік.

Там, де доступна вода, часто зустрічаються ТАМАРИНДА і акації. Різноманітність різних осокових і Ситникова зустрічається всюди, де є рясні постійні прісноводні ресурси. найбільш відомим з яких є очерет.

ефемери пустель

Однорічні рослини, насіння яких проростає, коли волога стає доступною і швидко дозрівають, залишають насіння і вмирають, називаються ефемерними. Ці рослини складають значну частину африканської пустельній флори.

Більшість ефемерних рослин — трави. Ефемери повністю залежать від сезонних або спорадичних дощів. Через кілька днів після значних опадів, пустеля стає яскраво-зеленою, а ще через кілька днів з’являються квіти, часто в достатку.

подушкоподібне рослина

Деякі ефемери проростають з вражаючою швидкістю, такі як подушкоподібними рослини, які проростають і виробляють активно фотосинтезуючі насіннєві листя через 10 годин після змочування.

Африканські савани знаходяться в субекваторіальному кліматичному поясі. Вони покриті трав’янистою рослинністю, проте дерева і чагарники ростуть хаотично. Найпоширенішим видом савани в Африці є Сава-лісиста місцевість, що складається з високих вологолюбних трав і високих, листяних або полуліственних дерев, які розподілені нерівномірно.

трави саван

Трави представляють собою велику частину рослинного покриву під деревами і між ними. У деяких типах савани трава може бути вище 1,8 м. Незважаючи на багато суперечок, два фактора, здається, увічнюють панування трав: сезонна вологість з тривалими проміжними сухими періодами і періодичні пожежі.

З огляду на надлишок вологи і відсутність вогню, савани, мабуть, неминуче стають лісами. Діяльність людини, така як випас худоби або вирубка дерев, сприяє пануванню трав.

Різні різновиди трав існують в савані, але складно їх розрізнити, за винятком періодів цвітіння. Багато з них найкраще ростуть відразу після пожежі, коли схильні до дії сонця і потенційним запилювачів.

Дерева і чагарники савани

Дерева африканської савани часто мають відносно широкі гілки, які закінчуються приблизно на одній висоті, надаючи деревам своєрідний вид. Багато з них належать до сімейства бобових, а саме, брахистегиі, джулбернардіі і ізоберлінія.

Існує особливо велика кількість видів акацій, від чагарників до дерев, багато з яких мають шипи. Деякі також мають симбіотичні відносини з мурахами, які захищають їх від травоїдних.

Баобаб відомий своїми великими розмірами, незвичайним зовнішнім виглядом і зустрічається в багатьох регіонах савани. У дерева є надзвичайно товстий стовбур з гладкою, сірої корою. Баобаб може жити протягом двох тисяч років.

Вологі вічнозелені тропічні ліси

Основними характеристиками африканських вологих вічнозелених тропічних лісів є їх надзвичайно пишний зростання, високу видову різноманітність і складна структура. Різноманітність часто настільки велике, що один вид дерев не може бути ідентифікований як домінантний в межах району.

Переважають відносно великі дерева, такі як залізне дерево, іроко і сапеле. Лісові дерева ростуть так близько, що їх крони накладаються один на одного, утворюючи навіс, що обмежує кількість світла, що падає під них. Кілька великих дерев, званих емерджентними деревами, прориваються над товстим куполом.

Шар менших дерев росте під основним куполом. Кілька невеликих чагарників і трав ростуть біля рівня землі, але більшість трав’янистих рослин та інших багаторічників є епіфітом, що ростуть на інших рослинах.

Майже на кожному доступному місці, стовбурах і гілках дерев є епіфіти, які створюють унікальну екосистему. Весь цей щільний зростання рослин підтримується мусонним кліматом, при якому випадає більш 1500 мм опадів щорічно, велика частина з них припадає на літо.

Ліани — великі, деревні лози, які чіпляються за дерева, а багато хто з них звисають на землю. Вони були прославлені в фільмах «Тарзана». Плоди їдять птиці або мавпи, і насіння відкладаються в їх фекаліях на гілках високо в пологах. Насіння проростає, і стебло прямує вниз до землі. Як тільки стебло досягає землі, він формує кореневу систему; додаткові стебла потім розвиваються і зростають вгору уздовж стовбура дерева.

Фікуси-душителі

Через багато років фікус-душитель може настільки грунтовно оповити дерево, що не дозволить воді і поживних речовин потрапляти до своєї «жертви». Зрештою, дерев-господар помирає і гниє, залишаючи порожній стовбур.

Епіфіти — це рослини, які ростуть або постійно прикріплені до інших рослин — форофітам.

Мохи, або Бріофіти

Найбільш поширеними епіфітами є бріофіти — нижчі рослини, пов’язані з мохами і лишайники, симбиотическое поєднання водоростей (або ціанобактерій), і грибка.

Найбільш численними вищими рослинами є папороті і орхідеї. Оскільки ці рослини колонізують гілки дерев, вони поступово вловлюють пил і розкладаються матеріали, що в підсумку призводить до утворення тонкого шару грунту, який можуть використовувати інші рослини.

Кількість епіфітів може бути настільки велике в деяких випадках, що гілки дерев ламаються від їх ваги. Епіфіти НЕ паразити (хоча є деякі паразитичні рослини, які ростуть на гілках дерев); вони просто використовують дерева-господарів для підтримки.

Рослини підстилки тропічного лісу

Трави майже повністю відсутні в лісовій підстилці африканського тропічного лісу; ті, які там ростуть, мають набагато більш широке листя, ніж зазвичай. Деякі трави лісової підстилки здатні рости в глибокій тіні під навісом, зрідка будучи настільки адаптованими до низького світла, що можуть бути пошкоджені при впливі сильного сонячного випромінювання.

Деякі з популярних кімнатних рослин походять від них, тому що їм не потрібен пряме сонячне світло, щоб вижити. Проте найбільшу кількість рослин росте під розривами навісу, де є більше світла.

Источник: jak.koshachek.com

Схожі записи:

  1. НАЙБІЛЬШІ КРАЇНИ ПІВДЕННОЇ АМЕРИКИ. ДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДЕЙ ТА ОХОРОНА ПРИРОДИ ПРИРОДА МАТЕРИКІВ І ОКЕАНІВ § 34. НАЙБІЛЬШІ КРАЇНИ ПІВДЕННОЇ АМЕРИКИ. ДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДЕЙ ТА ОХОРОНА ПРИРОДИ – Де розташована Південна Америка? Південна Америка – четвертий за…

  2. ОРІЄНТУВАННЯ НА МІСЦЕВОСТІ ЗА ДОПОМОГОЮ СОНЦЯ ТА МІСЦЕВИХ ОЗНАК ПЛАН І КАРТА § 13. ОРІЄНТУВАННЯ НА МІСЦЕВОСТІ ЗА ДОПОМОГОЮ СОНЦЯ ТА МІСЦЕВИХ ОЗНАК – Які способи орієнтування на місцевості вам відомі? Усім людям потрібно…

  3. НАЙБІЛЬШІ КРАЇНИ ЄВРАЗІЇ. ДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДЕЙ ТА ОХОРОНА ПРИРОДИ ПРИРОДА МАТЕРИКІВ І ОКЕАНІВ § 25. НАЙБІЛЬШІ КРАЇНИ ЄВРАЗІЇ. ДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДЕЙ ТА ОХОРОНА ПРИРОДИ – Де розташована Євразія? З яких частин вона складається? На якому…

  4. СКЛАД ТА МЕЖІ БІОСФЕРИ Природні та штучні системи в середовищі життя людини Тема 4. Біосфера найбільша жива система §23. СКЛАД ТА МЕЖІ БІОСФЕРИ Неповторність нашої планети в Сонячній системі…

  5. СИЛИ В ЖИВІЙ ПРИРОДІ Тема З РУКОТВОРНІ СИСТЕМИ § 22. СИЛИ В ЖИВІЙ ПРИРОДІ Поспостерігайте за рослинами і тваринами довкола вас. Ви переконаєтеся, що вони дуже доцільно використовують різні…

  6. ЕКОСИСТЕМА. ХАРЧОВІ ЛАНЦЮГИ Тема 2 ПРИРОДНІ ТА ШТУЧНІ ЕКОСИСТЕМИ Кожний живий організм входить до певної екосистеми і необхідний у довкіллі. Вивчай властивості екологічних систем, сприяй їх збереженню і…

  7. ЩО Я ЗНАЮ ПРО ПРИРОДУ ТА ПОГОДУ ВЛІТКУ? МАНДРІВКА ЧЕТВЕРТА ПРИРОДА ВЛІТКУ Зустріч 64. ЩО Я ЗНАЮ ПРО ПРИРОДУ ТА ПОГОДУ ВЛІТКУ? Якщо ти правильно відповіси на всі запитання, то тебе можна буде…

  8. ПЛОДИ І НАСІННЯ ПРИРОДА ВОСЕНИ ПЛОДИ І НАСІННЯ Пригадай, з яких органів складається рослина. У лісі тобі доводилося бачити, як групами ростуть берези, кущі ліщини, конвалії. Вони утворилися…

  9. Небо. Небесна сфера РОЗДІЛ ІІ ВСЕСВІТ §17. Небо. Небесна сфера Вивчення параграфа допоможе вам: – розрізняти небесні тіла; – називати точки й лінії небесної сфери; – пояснювати причини…

  10. ПТАХИ ВОСЕНИ ПРИРОДА ВОСЕНИ ПТАХИ ВОСЕНИ Пригадай, яких птахів називають осілими. Яких – перелітними? З настанням осені змінюється життя птахів. Зникають комахи, в’януть трав’янисті рослини. Все менше…

  11. Розселення людей на Землі. Кількість населення на нашій планеті ПРИРОДА МАТЕРИКІВ І ОКЕАНІВ &18. Розселення людей на Землі. Кількість населення на нашій планеті Пригадай! Які материки та частини світу ти знаєш? На всіх материках…

  12. Взаємозв’язки між організмами у природі РОЗДІЛ ІІІ ЗЕМЛЯ – ПЛАНЕТА СОНЯЧНОЇ СИСТЕМИ ТЕМА 2 Планета Земля як середовище існування живих організмів § 48. Взаємозв’язки між організмами у природі Вивчення параграфа…

  13. ПЕРЕВІР СЕБЕ: ЩО Я ЗНАЮ ПРО ПОГОДУ ТА ПРИРОДУ НАВЕСНІ? МАНДРІВКА ТРЕТЯ ПРИРОДА НАВЕСНІ Зустріч 50. ПЕРЕВІР СЕБЕ: ЩО Я ЗНАЮ ПРО ПОГОДУ ТА ПРИРОДУ НАВЕСНІ? Ти доведеш, що розумієш, як від стану неживої природи…

  14. ЯК ЛЮДИ ПІКЛУЮТЬСЯ ПРО ТВАРИН УЗИМКУ? МАНДРІВКА ДРУГА ПРИРОДА ВЗИМКУ Зустріч 35. ЯК ЛЮДИ ПІКЛУЮТЬСЯ ПРО ТВАРИН УЗИМКУ? Ти дізнаєшся, що тваринам – рибам, птахам та звірам – потрібно допомогти перезимувати….

  15. СИЛИ ТА ПЕРЕТВОРЕННЯ ЕНЕРГІЇ В ДОВКІЛЛІ Тема З РУКОТВОРНІ СИСТЕМИ § 26. СИЛИ ТА ПЕРЕТВОРЕННЯ ЕНЕРГІЇ В ДОВКІЛЛІ Урок серед природи Мета уроку: ознайомитися з дією сил та перетворенням енергії. Прилади…

  16. РОДЮЧІСТЬ ГРУНТУ ТА СПОСОБИ ЇЇ ПІДВИЩЕННЯ Природні та штучні системи в середовищі життя людини Тема 2. Природні та штучні екосистеми §12. РОДЮЧІСТЬ ГРУНТУ ТА СПОСОБИ ЇЇ ПІДВИЩЕННЯ Чи замислювалися ви над…

  17. Явища природи РОЗДІЛ І ТІЛА, РЕЧОВИНИ ТА ЯВИЩА НАВКОЛО НАС §13. Явища природи Вивчення параграфа допоможе вам: – наводити приклади природних явищ (біологічних, фізичних, хімічних); – розрізняти…

  18. Грунти України. Охорона грунтів ПРИРОДА УКРАЇНИ &52. Грунти України. Охорона грунтів Пригадай! Що таке грунт? Назви його основну властивість. Що входить до складу грунту? Родючі грунти – ще одне…

  19. Наземно-повітряне середовище життя організмів РОЗДІЛ ІІІ ЗЕМЛЯ – ПЛАНЕТА СОНЯЧНОЇ СИСТЕМИ ТЕМА 2 Планета Земля як середовище існування живих організмів §45. Наземно-повітряне середовище життя організмів Вивчення параграфа допоможе вам:…

  20. Зображення місцевості на плані ПЛАН І КАРТА &15. Зображення місцевості на плані Пригадай! Чи є в тебе малюнки, фотознімки місцевості, у якій ти живеш? Чи добре видно на них…

  21. Різноманітність фізичних явищ РОЗДІЛ І ТІЛА, РЕЧОВИНИ ТА ЯВИЩА НАВКОЛО НАС § 14. Різноманітність фізичних явищ Вивчення параграфа допоможе вам: – наводити приклади різних фізичних явищ; – описувати…

  22. Молекули. Рух молекул РОЗДІЛ І ТІЛА, РЕЧОВИНИ ТА ЯВИЩА НАВКОЛО НАС § 8. Молекули. Рух молекул Вивчення параграфа допоможе вам: – пояснювати, що таке молекули; – з’ясувати причини…

  23. НЕВИДИМІ ЛАНЦЮГИ В ОСІННЬОМУ ЛІСІ ПРИРОДА ВОСЕНИ НЕВИДИМІ ЛАНЦЮГИ В ОСІННЬОМУ ЛІСІ Пригадай, як пов’язана між собою нежива і жива природа. Тобі відомо, що без неживої природи: сонячного світла, тепла,…

  24. ЧОМУ КАЖУТЬ, ЩО ВЕСНЯНИЙ ДЕНЬ РІК ГОДУЄ? МАНДРІВКА ТРЕТЯ ПРИРОДА НАВЕСНІ Зустріч 42. ЧОМУ КАЖУТЬ, ЩО ВЕСНЯНИЙ ДЕНЬ РІК ГОДУЄ? Ти дізнаєшся про весняні роботи на полях, городах і в садах. Пригадай!…

  25. ПОЛЕ. РОСЛИНИ ТА ТВАРИНИ ПОЛЯ Природні та штучні системи в середовищі життя людини Тема 2. Природні та штучні екосистеми §13. ПОЛЕ. РОСЛИНИ ТА ТВАРИНИ ПОЛЯ Що називають полем Подорожуючи Україною,…

  26. ГРУНТИ УКРАЇНИ. ОХОРОНА ГРУНТІВ ПРИРОДА УКРАЇНИ § 46. ГРУНТИ УКРАЇНИ. ОХОРОНА ГРУНТІВ – Що таке грунт? Що входить до складу грунту? Яка основна властивість грунту? Які грунти є найродючішими?…

  27. УКРАЇНСЬКІ КАРПАТИ ПРИРОДА УКРАЇНИ § 56. УКРАЇНСЬКІ КАРПАТИ – Як на карті позначають гори? Які гори є в Україні? – 1. Знайдіть і покажіть на фізичній карті…

  28. ЯК ВИМІРЮВАТИ ТЕМПЕРАТУРУ ПОВІТРЯ? ГОТУЄМОСЬ ДО МАДРІВОК ПОРАМИ РОКУ ПРИРОДА I ПОГОДА Зустріч 7. ЯК ВИМІРЮВАТИ ТЕМПЕРАТУРУ ПОВІТРЯ? Ти дізнаєшся, як визначати температуру за показниками термометра. Пригадай! Який прилад…

  29. ЯКІ РОСЛИНИ МОЖУТЬ СЛУГУВАТИ ГОДИННИКОМ ЗАПИТАННЯ ДО ПРИРОДИ ЯКІ РОСЛИНИ МОЖУТЬ СЛУГУВАТИ ГОДИННИКОМ Тепла пора року – найкращий час для спостереження за рослинами. Якщо в ясну і сонячну погоду ти…

  30. БІОСФЕРА ТА ЇЇ МЕЖІ Тема 4 БІОСФЕРА – НАЙБІЛЬША ЖИВА СИСТЕМА Усі живі організми входять до складу біосфери. Ті цілісність і стабільність обумовлена взаємозв’язками між організмами та середовищем їх…

  31. Природа Євразії: степи й пустелі ПРИРОДА МАТЕРИКІВ І ОКЕАНІВ &26. Природа Євразії: степи й пустелі Пригадай! Що ти знаєш про степ і пустелю? Розглянь карту природних зон Євразії. Знайди на…

  32. ЯКІ ВЕСНЯНІ ТУРБОТИ У ЛЮДЕЙ В МІСТАХ ТА СЕЛАХ? МАНДРІВКА ТРЕТЯ ПРИРОДА НАВЕСНІ Зустріч 48. ЯКІ ВЕСНЯНІ ТУРБОТИ У ЛЮДЕЙ В МІСТАХ ТА СЕЛАХ? Ти дізнаєшся, які радощі та турботи приносить весна людям в…

  33. ОХОРОНА БІОСФЕРИ. ЧЕРВОНА КНИГА УКРАЇНИ Природні та штучні системи в середовищі життя людини Тема 4. Біосфера найбільша жива система §26. ОХОРОНА БІОСФЕРИ. ЧЕРВОНА КНИГА УКРАЇНИ Людина і біосфера невіддільні. Біосфера…

  34. Планети РОЗДІЛ ІІ ВСЕСВІТ §20. Планети Вивчення параграфа допоможе вам: – наводити приклади планет та давати їм характеристики; – описувати відмінності між планетою та зорею. Планети….

  35. НАЙБІЛЬШІ КРАЇНИ АФРИКИ. ДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДЕЙ ТА ОХОРОНА ПРИРОДИ ПРИРОДА МАТЕРИКІВ І ОКЕАНІВ § 28. НАЙБІЛЬШІ КРАЇНИ АФРИКИ. ДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДЕЙ ТА ОХОРОНА ПРИРОДИ – Де розташована Африка? На якому материку, на думку вчених, з’явилися…

  36. Сонячна система, її склад ВСЕСВІТ І СОНЯЧНА СИСТЕМА &3. Сонячна система, її склад Пригадай! До якої природи належать Сонце, Місяць і зорі? Що ти знаєш про Сонячну систему? Сонце,…

  37. ЯК ЖИВЕТЬСЯ ТВАРИНАМ У ЛІСІ ВЛІТКУ? МАНДРІВКА ЧЕТВЕРТА ПРИРОДА ВЛІТКУ Зустріч 56. ЯК ЖИВЕТЬСЯ ТВАРИНАМ У ЛІСІ ВЛІТКУ? Ти дізнаєшся про особливості життя комах, птахів і звірів улітку. Пригадай! Яких лісових…

  38. Місяць РОЗДІЛ ІІІ ЗЕМЛЯ – ПЛАНЕТА СОНЯЧНОЇ СИСТЕМИ ТЕМА 1 Земля як планета § 30. Місяць – супутник Землі Вивчення параграфа допоможе вам: – дізнатися про…

  39. СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ПРИРОДОЮ ВЗИМКУ (У ЛІСІ, ПАРКУ) ЗАПИТАННЯ ДО ПРИРОДИ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ПРИРОДОЮ ВЗИМКУ (У ЛІСІ, ПАРКУ) Під час екскурсії до зимового лісу зверни увагу на висоту Сонця над горизонтом, стан неба,…

  40. ЗАПОВІДНІ ТЕРИТОРІЇ ТА ОХОРОНА ПРИРОДИ В ЗОНІ СТЕПУ ПРИРОДА УКРАЇНИ § 55. ЗАПОВІДНІ ТЕРИТОРІЇ ТА ОХОРОНА ПРИРОДИ В ЗОНІ СТЕПУ – Що таке заповідник? Що таке національний природний парк? З якою метою їх…

Источник: predmety.in.ua