• Друкувати
  • Запитати
  • Надіслати другу
  • Поділитись
    • Facebook
    • Twitter
  • Підписатись на новини

У рефераті подано загальну характеристику ракоподібних, розглянуто особливості зовнішньої та внутрішньої будови, процесів життєдіяльності

Переважна більшість ракоподібних — водні тварини, що живуть у морях і прісних водоймах. Деякі пристосовувалися до життя на суші (мокриця, сухопутні краби). Багато є паразитами.

Тіло ракоподібних поділяється на голово груди і сегментоване черевце. На головогрудях часто є міцний хітиновий панцир, що покриває у деяких і черевце. Загальна кількість сегментів тіла 10-50. У вищих раків (річковий рак) їх 20: з 5 утворився головний відділ, 8 сегментів належать грудному відділові, що зростається з головним і 7 — сегменти черевця. Цій кількості сегментів у вищих раків відповідає кількість пар кінцівок.


Головний відділ має видозмінені кінцівки у довгі і короткі вусики, та три пари щелеп (одна пара — верхніх і дві пари нижніх). На грудному відділі є три пари ногощелеп і п’ять пар ходильних ніжок, перша з яких має міцні клешні. На черевці є шість пар черевних ніжок, з яких перші дві пари перетворені (у самця) в копулятивні органи, а решта є плавальними ніжками. У нижчих раків на черевці кінцівок немає.

Ніжки раків розділені на кінцях на дві гілки. Виконують різні функції: одні для пересування, інші — для дихання, треті — для захоплення й утримування їжі.

Травна система починається ротом, оточеним щелепами, далі глотка, стравохід, шлунок, який має два відділи (жувальний з хітиновими зубцями і цідильний з хітиновими волосками для затримання недостатньо подрібненої їжі), кишечник, куди впадає печінка, та анальний отвір.

Їжею ракоподібних є бактерії, одноклітинні водорості, різні дрібні тваринні залишки, що розкладаються. Частина видів живиться рослинною їжею.

У деяких паразитичних форм кишечник атрофується.

Органи дихання зябра — тонкостінні вирости основ грудних ніг. Вони прикриті ззовні складкою панцира, яка захищає зяброву порожнину.

Річковий рак дихає розчиненим у воді киснем. Наземні ракоподібні дихають атмосферним повітрям. Дрібні форми дихають усією поверхнею тіла.

Кровоносна система незамкнена, складається з п’ятикутного серця на спинному боці тіла в грудях та кровоносних судин.


Кров річкового рака безбарвна, у інших червонувата (бо містить гемоглобін) або блакитною (краби), через те, що містить речовину з міддю.

Видільна система у річкового рака — пара зелених залоз, які мають вигляд пухирців з вивідними канальцями, що відкриваються назовні поблизу основи довгих вусиків.

У нижчих — це пара залоз, що відкриваються біля основи другої пари нижніх щелеп.

Сеча у багатьох ракоподібних збіднена на солі. З порожнини тіла видаляється вода і концентрація солей у порожнинній рідині перевищує їх рівень в оточуючому середовищі.

Нервова система представлена навкологлотковим нервовим кільцем і черевним нервовим ланцюгом з парним ганглієм у кожному сегменті. Від надглоткового ганглія нерви відходять до очей і вусиків, від підглоткового — до ротових органів, від черевного — до всіх кінцівок і внутрішніх органів.

Органи чуття. Очі розташовані на рухомих стебельцях. Рак їх висовує і повертає в різні сторони, тому може своєчасно помітити як здобич, так і ворогів. Кожне око складається з великої кількості (3000) окремих очок. Такі очі — фасеткові, а зір — мозаїчний.

Органи дотику — довгі вусики, органи нюху — короткі вусики.

Органи смаку — розміщені переважно на ротових кінцівках.


При основі коротких вусиків розташовані органи рівноваги і слуху.

Статева система та розмноження. Більшість раків роздільностатеві. Статеві залози парні, розташовані в грудній порожнині.

Самка річкового рака відрізняється від самця: у неї черевце ширше від головогрудей, а у самця вужче.

Після внутрішнього запліднення самка в кінці зими відкладає ікру, приклеюючи її до плавальних ніжок черевця і виношує. Рачки вилуплюються на початку літа, 12 діб вони знаходяться під черевцем матері, а потім ведуть самостійний спосіб життя.

Розвиток запліднених яєць різний. У нижчих — виходить личинка примітивної будови і формування органів відбувається в постембріональному періоді. У вищих раків метаморфоз відсутній — з яйця виходить рачок схожий на дорослого рака.

Молоді рачки багато разів линяють, ростуть і досягають статевої зрілості на 3-4 році існування. Тривалість життя річкового рака — до 20 років, впродовж яких раз-двічі на рік линяють.

Різноманітність ракоподібних. Їх роль у природі та житті людини

Ряд Десятиногі ракоподібні: раки, краби, креветки, омари, лангусти (об’єкт харчування людини).

Річкові раки та інші, живлячись залишками тварин, звільняють воду від речовин, що розкладаються, виконуючи роль санітарів водойм.

Ряд Рівноногі раки. Мокриці — наземні ракоподібні. Водяні віслюки у прісних водоймах живляться рештками рослин і є улюбленою поживою для багатьох риб.

iv>

Ряд Гіллястовусі раки. Дафнії — водяні блохи (планктонні організми), пересуваються стрибками. Є кормом для більшості риб, тому вони мають важливе практичне значення для рибного господарства.

Ряд Веслоногі раки. Циклопи — планктонні рачки, мають важливе значення у кровообігу речовин у природі, становлячи значну частину раціону багатьох риб і китоподібних. Разом з тим вони завдають шкоди як проміжні господарі небезпечних для людини і тварин паразитичних червів.

Ряд Коропоїди. Коропоїд паразитує на зябрах і лусці риб та живиться їхніми соками.

Источник: osvita.ua

 

Ракоподібні

Зовнішня будова та спосіб життя. Ракоподібні — водяні тварини, типовим представником яких є річковий рак. Раки живуть у прісних водоймах. Це нічні тварини: удень вони відсиджуються у сховках, під камінням, у нірках, а вночі активно шукають їжу. Раки — всеїдні, вони живляться рослинами, полюють, але звичайна їхня їжа — це мертві організми. Запах тіла, яке розкладається, вони відчувають на великій відстані. Рак може повзати і плавати.

Покриви рака дуже тверді, бо хітинова кутикула просочена солями Кальцію. Тіло поділяється на три відділи: голову, груди, черевце, але в ракоподібних голова і груди зростаються в головогруди. На голові розташовані дві пари вусиків, складні очі, ротові органи, органи виділення — зелені залози. Кожний членик рака несе пару кінцівок.


Покриви тіла ракоподібнихПокриви тіла ракоподібних

До грудей кріпляться п’ять пар ходильних ніг, перша з них перетворена на орган захисту та нападу — клешні. На черевці є плавальні (черевні) ніжки (ними самка притримує ікру під черевцем). Остання пара кінцівок і анальна лопать перетворені на хвостовий плавець.

Внутрішня будова. Травна система рака досить складна. Через ротовий отвір, глотку і стравохід шматочки їжі надходять до двокамерного шлунка. У першому відділі їжа подрібнюється, через другий відділ шлунка вона надходить до кишечнику, куди також відкриваються протоки печінки. Поживні речовини всмоктуються в кишечнику, а неперетравлені — виводяться через анальний отвір.

Органи дихання рака — зябра, розташовані в головогрудях в особливих порожнинах. Їх постійно омиває вода, яка приносить кисень та виносить вуглекислий газ. Кровоносна система незамкнена. Це означає, що рідина із судин виливається в особливі порожнини, де омиває внутрішні органи. Вона називається гемолімфою. У рака вона безбарвна. Серце спрямовує гемолімфу до судин, звідти — до порожнин тіла, де вона віддає кисень і приймає вуглекислий газ. Потім до зябер, де гемолімфа, навпаки, насичується киснем і позбувається вуглекислого газу, а тоді знову надходить до серця. Видільна система представлена парою зелених залоз, які відкриваються біля основи вусиків. Нервова система складається із черевного нервового ланцюжка і навкологлоткового нервового кільця та нервів.

>

Органи чуття розвинені добре. Органи нюху розташовані на коротких вусиках, орган рівноваги — біля основи коротких вусиків, а орган дотику — на довгих вусиках.

Рак має складні фасеткові очі, які складаються з багатьох простих вічок. Кожне просте око бачить частину зображення, тому все зображення складається з тисяч маленьких ділянок. Такий зір називають мозаїчним.

Раки — роздільностатеві організми. Запліднені ікринки самка носить на черевці навіть тоді, коли з них виходять рачки, схожі на дорослі організми (прямий розвиток). Пізніше вони починають жити самостійно. Щоб рости, рак повинен час від часу скидати панцир. Цей процес називають линянням. Під час линяння тварини ховаються, бо стають вразливими.

 

Різноманітність ракоподібних

Відомо понад 30 тис. ракоподібних, серед них важливі промислові види: креветки, омари, лангусти, краби. Їхнє м’ясо — смачний і цінний продукт, у якому є мінеральні солі й вітаміни, необхідні людям.


Покриви тіла ракоподібних

Покриви тіла ракоподібних

Дивовижним ракоподібним є невеличкий щитень. За 400 млн років еволюції він практично не змінився. Напевно, тому, що з 365 днів на рік він активний тільки два тижні, а решту часу існує у вигляді яєць. Яйця щитня можуть зберігати життєздатність до 15 років, їх розносять на великі відстані вітер і водоплавні птахи. Навесні з них розвиваються щитні.

Дафнії — це крихітні рачки з прозорим тільцем завдовжки 5 мм і довгими вусиками. Пересуваються вони, відштовхуючись від води вусиками, тому їх називають «водяними блохами». Дафнії дуже важливі для прісноводної водойми,

бо фільтрують воду, очищаючи її від бактерій, також вони є цінним кормом для риб.

Крихітні циклопи свою назву дістали з давньогрецької міфології, де був одноокий велетень, якого обдурив хитромудрий Одіссей. Ці рачки також мають одне око. Циклопи — хижаки, живляться личинками комарів, дрібними червами, є цінним кормом для риб. Дафнії і циклопи — прекрасний сухий корм для акваріумних риб.

Мокриці — єдині ракоподібні, які живуть і розмножуються на суходолі, хоча дихають зябрами. Дивовижно, але саме в пустелях і напівпустелях Африки, Передньої та Середньої Азії поширені мокриці. Живуть вони в тих місцях, де ґрунтові води залягають неглибоко. Мокриці є гарними ґрунтоутворювачами, подібно до дощових червів, яких там немає. Цікавою є шлюбна поведінка мокриць. Вони обирають собі пару ще до спаровування, разом риють нірку. Коли з’являється потомство, годують і охороняють його, навіть «виводять на прогулянку». Крім того, мокриці можуть піклуватися не лише про своє, але й про чуже потомство.


Морські жолуді (балянуси) і морські качечки ведуть сидячий спосіб життя. Вони оселяються на каменях і днищах кораблів.

Крихітні рачки евфаузиди (3-5 мм), живуть величезними скупченнями. Саме вони є переважною частиною криля, основної їжі оселедця, морського окуня, тріски та вусатих китів. Крилем, багатим на білки, жири, вуглеводи, мінеральні речовини й вітаміни, живляться також чайки, пінгвіни та людина.

Запам’ятайте найважливіше

Членистоногі — це тришарові двобічносиметричні організми, із членистим тілом (голова, груди, черевце), зовнішнім хітинізованим скелетом. Порожнина тіла змішана (міксоцель); кровоносна система незамкнена; розвинені всі системи органів, поведінка складна. Більшість — роздільностатеві організми, розвиток прямий і непрямий. Тип включає декілька класів, зокрема Ракоподібні, Павукоподібні, Комахи.

Ракоподібні — переважно водяні організми. Хітинова кутикула просочена солями Кальцію. Тіло включає головогруди й черевце. На голові розташовані дві пари вусиків і складні очі. На черевці є кінцівки. Дихають зябрами.


Перевірте свої знання

1. Я кі ознаки характерні для всіх членистоногих?

2. Назвіть ознаки, за якими річкового рака можна віднести до ракоподібних.

3.    Яке значення мають ракоподібні у природі та в житті людини? Наведіть приклади.

4*. Доведіть на прикладах, що будова тіла ракоподібних пов’язана з їхнім способом життя.

5**. Доведіть, що ракоподібні ведуть своє походження від давніх кільчаків.

 

Це матеріал з підручника Біологія 7 клас Н.В. Запорожець, І.І. Черевань, І.А. Воронцова

 

Источник: narodna-osvita.com.ua

Прісноводні

Цікаві факти про раків, які проживають у ріках та прісних озерах. Мокриці подібні на комах, однак насправді це ракоподібні. Вони не живуть у воді, але для життя обирають сирі затемнені місця. Живляться залишками рослин.

У раків та лобстерів при втраті клешні виростає нова. Хотя нова кінцівка может бути меншою за розмірами і не дуже розвинутою, вона цілком функціональна.

Найдрібніші ракоподібні — дафнії (їх ще називать по назві одного з найбільш поширених видів дафній — рачок босміна). Через маленькй розмір (від двох до шести міліметрів), їх ще називають водяними блохами. В їх раціоні — бактерії і дрібні водорості. Дихають зябрами, які розміщені на передніх лапках. Геном цих крихітних рачків має на 5 тисяч ген більше, ніж у людини.

Ракоподібні не дають воді забруднитися, оскільки в їх раціон входить мертва риба та інші органічні залишки. Так очистка від падалі не дає у воді розмножуватися шкідливим бактеріям і мешканці водойми рідше хворіють.


Раків молюски їдять з раковинами, щоб організм отримав кальцій — будівельний матеріал для панцира.

Раки в воді мають зелений, сірий або голубий кольори. Червоний колір після того, як їх зварять, пояснюється тим, що пігменти всіх кольорів від кипятіння розпадаються, залишається тільки червоний, найстійкіший до нагрівання. Цей червоний пігмент не утворюється в процесі кипятіння, він постійно присутній у раковому панцирі, просто його не видно на фоні іних кольорів, вони в сумі утворюють колір, який дозволяє добре маскуватися у річковій воді. На жаль, такий варварский спосіб раків, як варка заживо часто практикується. У минулому вважалося, що раки та креветки не відчувають болі. Насправді це не так, вони відчувають біль, це підтверджують наукові дослідження. Можливо, цей факт змінить наше відношення до способу приготування раків та креветок.

 

Раки носять ікру під черевцем, яке невірно називають хвостиком. Кладка сягає 600 яєць і проходить біля шести місяців від відкладування яєць до народження малюків. Після народження маленькі рачки протягом двох тижнів перебувають на матері там само, де була ікра і живляться залишками їжі від матері. Не виключено, що мама спеціально залишає діткам щось для харчування, і не такі вже це і залишки — просто подрібнена їжа.

Раки задкують, коли вони йдуть в нору або відступають, так їм зручніше захищатися. Якщо вони гуляють по дну водойми, вони йдуть головою вперед. Також раки у випадку необхідності, наприклад на полюванні, можуть пересуватися дуже швидко, вони не завжди такі повільні, якими ми їх знаємо.

Влітку рак любить проводити час на мілководді, іноді виходить на берег, якщо бачить на ньому їжу (наприклад, падаль). Зимою живе в норах, під каменями або в інших природних схованках.

Найбільші особини в Росії та Україні сягають довжини 20 сантиметрів і маси в 200 грам. Тривалість життя — до 20 років. Найбільші річкові раки водяються на острові Тасманія, їх довжина — до 60 сантиметрів, маса — до 600 грамів.

Морські

Цікаві факти про ракоподібних, які проживають у морях та океанах. Рекордсмен за розмірами серед ракоподібних — морський паук, який називають гігантським. Це краб, клешні якого сягають довжини чотирьох метрів.

У Чорному морі є 500 видів ракоподібних. Найбільш відомі — креветки і краби, їх м’ясо вважається цінним білковим продуктом, який має у свому складі багато корисних мікроелементів, легко засвоюється і тому вважається дієтичним.

 

Креветки бувають дуже великими, тигрові креветки досягають у довжину майже 40 сантиметрів (це рекордні розміри, в середньому — 30 сантиметрів).

Рак-відлюдник не має панцира, він шукає ракушки без власника, причому такі, щоб йому підходили по розміру. Коли хатка стає тісною, він її міняє на більшу.

 

Омари можуть жити довго (можливо, до ста років) і сягати значних розмірів (рекорд — 20 кілограмів).

Серед крабів найбільший — японський гігантський. Тулуб сягає 30 сантиметрів у діаметрі, при цьому ноги дуже довгі — більше одного метра.

Морскі раки — омари носять на собі яйця протягом цілого року.

 

Источник: historyurok.com.ua

Клас Ракоподібні включає близько 25 тис. видів тва­рин, які живуть переважно в морських і прісних водах. Типовим представником цього класу є річковий рак (рис. 1).

Покриви тіла ракоподібних

Рис. 1. Річковий рак (самка із знятим панцером):

1 – короткі вусики; 2 – довгі вусики; 3 – око; 4 – шлунок; 5 – травна залоза; 6 – кро­воносні судини; 7 – яєчник; 8 – серце; 9 – верхня артерія черевця; 10 – нервовий лан­цюг; 11 – задня кишка; 12 – зябра.

 

 

Тіло рака має твердий хітиновий покрив, під яким розташований шар епітеліальних клітин. У ракоподібних голова і груди звичайно злиті в головогруди. Характерною рисою ракоподібних є перетворення передніх сегментів тулуба в головні.

На кожному сегменті, крім останнього, є пара кінцівок. У зв’язку з різними функціями форма кінцівок ракоподібних дуже різноманітна. Кінцівки головних сегментів звичайно втрачають рухову функцію, перетворюю­чись або на частину ротового апарату, або на органи чуттів.

На передній частині головогрудей є 5 пар кінцівок. Перша і друга пари перетворились на довгі і короткі вусики, які виконують функцію дотику, слуху, нюху, рівноваги або хімічного чуття. Третя, четверта і п’ята пари використовуються для подрібнення їжі і її жування. На кожному сегменті грудей знаходиться по парі ніг. З передні пари перетворені на ногощелепи, які беруть участь в захопленні, утриманні поживних частинок і передаванні їх до ротового отвору. Наступні 5 пар грудних ніг служать для пересування (локомоторні, або ходильні, ноги). Передні кінцівки використовуються для захоплення їжі, захисту і нападання, тому на них є клешні. У раків-самітників, крабів та інших близьких видів клешні утворились лише на передній парі ходильних кінцівок, у багатьох видів креветок – на двох передніх парах кінцівок, а у омара, річкових раків тощо – на трьох передніх парах, але на першій парі клешні значно більші, ніж на останніх. За допомогою ходильних ніг рак рухається по дну головою вперед, а плаває вперед хвостовим кінцем, загрібаючи воду черевцем.

Раки – всеїдні тварини.

Травна система у них починається ротовим отвором, який оточений видозміненими кінцівками (верхні щелепи утворились із першої пари кінцівок, нижні – із другої і третьої, ногощелепи – із четвертої – шостої). Клешнями рак захоплює, розриває здобич і шматки її підносить до рота. Далі через глотку істравохід їжа потрапляє вшлунок, який складається із двох відділів: жувального і цідильного. На внутрішніх стінках більшого жувального відділу розташовуються хітинові зуби, завдяки яким їжа легко перетирається. В цідильному відділі шлунка є пластинки з волосками. Через них подрібнена їжа проціджується і надходить в кишку. Тут відбувається перетравлювання їжі під дією соків травної залози (печінки). До перетравлювання і всмоктування їжі може відбуватися у виростах печінки. Крім того, печінка має фагоцитарні клітини, які захоплюють маленькі часточки їжі, перетравлюються вони внутрішньоклітинно. Закінчується кишка анальним отвором, який розташований на середній лопаті хвостового плавника.



Навесні і влітку в шлунку річкового рака часто виявляються білі камінці (жоренця), які складаються із вапняку. Запаси його використовуються для просочування м’яких шкірних покривів рака після линяння.

Дихають раки зябрами. Вони є навіть у наземних рачків – мокриць, що живуть у льохах, під камінням та вінших вологих і затінених місцях. Зябра у раків являють собою вирости шкірних покривів і розташовані біля основи ходильних ніг під панцирем.

Видільна система у рака представлена парою зелених залоз, які розташовані в головному відділі. їхні вивідні канали відкриваються в основі довгих вусиків.

Кровоносна система у рака незамкнена. На спинній стороні тіла розташоване п’ятикутне серце. Із серця кров іде в порожнину тіла, забезпечуючи органи киснем і поживними речовинами, потім по судинах надходить в зябра і збагачена киснем знову повертається в серце.

Як і у кільчастих червів, нервова система ракоподібних представлена навкологлотковим нервовим кільцем і че­ревним нервовим ланцюгом з парним ганглієм у кожному сегменті. Від надглоткового ганглія нерви відходять до очей і вусиків, від підглоткового – до ротових органів і від черевного нервового ланцюга – до всіх кінцівок і внутрішніх органів.

Органи чуттів добре розвинені. Очі – двох типів: одне просте око у личинки (у дорослих вищих раків відсутнє) і пара складних фасеткових очей у дорослих раків. Складне око відрізняється від простого тим, що складається із окремих очок, що однакові за будовою і складаються З рогівки, кришталика, пігментних клітин, сітківки тощо. Вважають, що кожне вічко бачить лише частину предмета (мозаїчний зір). Орган дотику у рака – довгі вусики. На головогрудях багато чутливих волосків, які, можливо, виконують функцію органів хімічного чуття і дотику. При скікни коротких вусиків розташовані органи рівноваги і слуху. Орган рівноваги має вигляд ямки або мішечка :і чутливими щетинками, на які тиснуть піщинки.

Більшість раків роздільностатеві. Статеві залозиу обох статей парні, розташовані в грудній порожнині. Самка річкового рака помітно відрізняється від самця: у неї черевце ширше головогрудей, а у самця вужче.

Покриви тіла ракоподібних

Рис. 2. Кінцівки річкового рака:

1 – короткі вусики (антенули); 2 – «довгі вусики» (антени, довга гілка намальована част­ково), 3 – верхні щелепи, 4,5 – нижні щелепи; 6, 7 і 8 – ногощелепи; 9 – 13 – ходильні ноги; 14 – 19 – кінцівки черевця (зліва – самця, справа – самки).

 

Після внутрішнього запліднення самка в кінці зими відкладає ікру, приклеюючи її до плавальних ніжок че­ревця, і виношує. Рачки вилуплюються на початку літа. Від 10 до 12 діб вони знаходяться під черевцем матері, а потім ведуть самостійний спосіб життя. Оскільки самка відкладає невелику кількість яєць, то така турбота про потомство сприяє збереженню виду. Клас ракоподібних ділиться на 5 підкласів: цефалокариди, максиллоподи, зяброногі, черепашкові і вищі раки.

Серед дрібних ракоподібних найбільш відомі дафнії і циклопи (складова частина планктону), звичайним місцем життя яких є товща води. Вони мають важливе значення у кругообігу речовин у природі, становлячи значну частину раціону багатьох риб і китоподібних. Циклопи разом з іншими ракоподібними є проміжними хазяїнами ряду паразитичних червів (стьожак широкий тощо).

Вищі ракоподібні – мешканці морів і річок. На суші із цього класу мешкають лише окремі види (мокриця тощо).

Річковий рак, краби, креветки, омари та інші використовуються людиною в їжу. Живлячись залишками тварин, вони звільняють воду від речовин, що розкладаються, виконуючи роль санітарів водойм.

 

Источник: studopedia.su

Цілі уроку:

– освітня: ознайомити учнів з основними особливостями організації та процесів життєдіяльності ракоподібних, їхньою роллю в природі й житті людини;

– розвивальна: розвивати вміння знаходити взаємозв’язки між об’єктами вивчення та вміння аналітично мислити;

– виховна: виховувати розуміння важливості існування для нашої планети всіх живих організмів, які на ній існують.

Обладнання й матеріали: колекція “Річковий рак”, вологий препарат “Внутрішня будова річкового рака”, таблиці “Тип Кільчасті черви”, “Тип Членистоногі. Клас Ракоподібні”.

Базові поняття й терміни уроку: річковий рак, головогруди, сегменти, карапакс, довгі й короткі вусики, ногощелепи, клешні, прямий розвиток.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Питання для бесіди

– За якими ознаками тварин відносять до членистоногих?

– Які групи тварин відносять до членистоногих?

– Які особливості зовнішньої будови членистоногих?

Яке значення членистоногі мають для людини?

– Яке значення членистоногих в природі?

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Розповідь учителя з елементами бесіди

Хто такі ракоподібні?

Переважно водні безхребетні (лише деякі види пристосувалися до існування в наземних умовах). Для них характерна наявність двох пар вусиків (антен) і двогіллястих кінцівок. Органом дихання ракоподібних є зябра.

Особливості зовнішньої будови ракоподібних

Форма тіла й розміри

Тіло ракоподібних розділене на окремі сегменти, має двобічну симетрію. Групи подібних між собою сегментів утворюють відділи тіла ракоподібних. Найчастіше виокремлюють три основні відділи – голову, груди й черевце. У деяких випадках голова і груди можуть нерухомо з’єднуватися, утворюючи головогруди.

Розміри ракоподібних варіюють у широких межах від кількох міліметрів до 3 метрів.

Покриви тіла

Зовні тіло ракоподібних укрите хітиновою кутикулою. Її основу становить хітин (полісахарид, до складу якого входить Нітроген). Затвердіння кутикули зумовлює просочування її вуглекислим вапном.

Опорно-рухова система

Скелет ракоподібних зовнішній, утворений хітиновою кутикулою. Для пересування можуть використовуватися ходильні кінцівки, хвіст або подовжені й розгалужені вусики.

Розмноження

Серед ракоподібних переважно зустрічаються роздільностатеві форми, але є й гермафродити. Розвиток частіше непрямий, але може бути й прямим (наприклад, у річкового рака).

Десятиногі раки

Найширше відомі ракоподібні. До його представників належать широко відомі їстівні ракоподібні. Це річковий рак, омари, лангусти, краби, креветки.

Представниками десятиногих раків є раки-самітники. Вони мають м’яке черевце, яке ховають у порожніх черепашках молюсків.

Рівноногі раки

З водних видів рівноногих в Україні часто зустрічається водяний ослик. Але найбільше відомі рівноногі раки, що живуть на суходолі, – мокриці. Переселившись на суходіл, вони не втратили зябрового дихання. Деякі види мокриць живуть навіть у пустелях.

Гіллястовусі раки

Представниками гіллястовусих є дафнії. Їхні розміри дуже невеликі. Дафнії плавають з допомогою другої пари вусиків. На їхній голові розташовані два складних ока й одне просте око. Харчування фільтраційне, з допомогою грудних ніжок. Розвиток прямий. Улітку дафнії розмножуються партеногенетично (з яєць виходять лише самки), а восени – статевим шляхом (з партеногенетичних яєць виходять і самки, і самиці). Дафнії відіграють важливу роль у біоценозах прісних водойм, тому що є основною кормовою базою багатьох водних організмів.

 РАКОПОДІБНІ

Рис. 7. Мокриця

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ, СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ

Дати відповіді на питання.

– За якими ознаками тварин відносять до ракоподібних?

– Які особливості зовнішньої будови ракоподібних?

– Яке значення ракоподібні мають для людини?

– Яке значення ракоподібних у природі?

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Вивчити відповідний матеріал із підручника.

Источник: predmety.in.ua