Related posts:

  1. Причини і наслідки виснаження та деградації грунтового покриву СИСТЕМА “ПРИРОДА – НАСЕЛЕННЯ – ГОСПОДАРСТВО” ТЕМА 6 СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ §26.Причини і наслідки виснаження та деградації грунтового покриву Сучасні тенденції землекористування. Виснаження та деградація грунтового покриву розпочалась з появою на Землі землеробства близько 10 тис. років тому. За оцінками спеціалістів, на той час площа придатних для сільськогосподарського використання земель складала близько 4,5 млрд га. В […]…
  2. Стійкість природних компонентів, геосистем до антропогенних забруднень. Форми стійкості геосистем ТЕМА ІІІ ПРОБЛЕМА ЗАБРУДНЕННЯ ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА ТА СТІЙКОСТІ ГЕОСИСТЕМ ДО АНТРОПОГЕНИХ НАВАНТАЖЕНЬ § 10. Стійкість природних компонентів, геосистем до антропогенних забруднень. Форми стійкості геосистем Поняття “стійкості”, форми стійкості геосистем. Проблема стійкості природних систем до антропогенних навантажень є центральною в ландшафтно-екологічних дослідженнях. Стійкість не тотожна абсолютній стабільності. Навпаки, вона передбачає коливання навколо певного середнього стану, тобто […]…

  3. Біорізноманіття. Причини і наслідки деградації біорізноманіття. Природозаповідання як одна з ефективних форм збереження біорізноманіття. Основні категорії заповідних об”єктів ТЕМА VII ПРОБЛЕМА ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОТИЧНОГО І ЛАНДШАФТНОГО РІЗНОМАНІТЬ § 14. Біорізноманіття. Причини і наслідки деградації біорізноманіття. Природозаповідання як одна з ефективних форм збереження біорізноманіття. Основні категорії заповідних об”єктів Категорія “біорізноманіття”. Біорізноманіття належить до одного з найважливіших надбань кожної держави, адже живі організми виконують життєво важливі функції, є індикаторами якості навколишнього середовища, творцями середовища життєдіяльності людей. […]…
  4. Екологічна криза: причини і наслідки СИСТЕМА “ПРИРОДА – НАСЕЛЕННЯ – ГОСПОДАРСТВО” ТЕМА 2 СВІТОВИЙ РОЗВИТОК І ЕКОЛОГІЯ § 10. Екологічна криза: причини і наслідки Причини екологічної кризи. Зростаючі масштаби антропогенного впливу на природне середовище досягли глобального рівня і почали істотно впливати на зміни природних процесів і деградацію компонентів природного середовища. У другій половині ХХ ст. почали наглядно проявлятися кризові явища […]…

  5. ПРИРОДНІ РЕСУРСИ МАТЕРИКІВ І ОКЕАНІВ, ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ. ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ, НАСЛІДКИ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ. ЗМІНА ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКІВ МІЖ КОМПОНЕНТАМИ ПРИРОДИ ПІД ВПЛИВОМ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ. ПОРУШЕННЯ РІВНОВАГИ В ПРИРОДІ. АНТРОПОГЕННІ ПРИРОДНІ КОМПЛЕКСИ Розділ III ЗЕМЛЯ – НАШ СПІЛЬНИЙ ДІМ Урок № 66 Тема. ПРИРОДНІ РЕСУРСИ МАТЕРИКІВ І ОКЕАНІВ, ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ. ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ, НАСЛІДКИ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ. ЗМІНА ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКІВ МІЖ КОМПОНЕНТАМИ ПРИРОДИ ПІД ВПЛИВОМ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ. ПОРУШЕННЯ РІВНОВАГИ В ПРИРОДІ. АНТРОПОГЕННІ ПРИРОДНІ КОМПЛЕКСИ Мета: повторити і систематизувати поняття і знання про природні ресурси; надати учням знання про використання […]…
  6. Загальні принципи використання і відновлення природних ресурсів, природних умов середовища життєдіяльності СИСТЕМА “ПРИРОДА – НАСЕЛЕННЯ – ГОСПОДАРСТВО” ТЕМА 4 ПРИРОДО-КОРИСТУВАННЯ ЯК НАУКА ПРО СТАВЛЕННЯ ЛЮДИНИ ДО ПРИРОДНИХ КОМПОНЕНТІВ §18.Загальні принципи використання і відновлення природних ресурсів, природних умов середовища життєдіяльності Природокористування базується на загальнонаукових, кібернетичних, біологічних, географічних, фізико-хімічних та інших законах і закономірностях. Основні закони та закономірності природокористування необхідно розглядати у поєднанні з численними екологічними концепціями, принципами, […]…
  7. ПРИЧИНИ І НАСЛІДКИ ВЖИВАННЯ НАРКОТИКІВ 4 Соціальна складова здоров’я СОЦІАЛЬНІ ЧИННИКИ ЗДОРОВ’Я &26.
    ИЧИНИ І НАСЛІДКИ ВЖИВАННЯ НАРКОТИКІВ Дізнаєшся більше про негативний вплив наркотичних речовин на здоров’я; основні причини вживання наркотичних речовин підлітками; запобігання вживанню наркотиків Пригадай Які речовини називають психоактивними? Чому їх так назвали? Наркотики, так само як нікотин і алкоголь, – це психоактивні речовини. Вони спричиняють отруєння організму, […]…
  8. ЗМІНА ПРИРОДИ ЄВРАЗІЇ ЛЮДИНОЮ. ОХОРОНА ПРИРОДНИХ КОМПЛЕКСІВ УРОК 59. ЗМІНА ПРИРОДИ ЄВРАЗІЇ ЛЮДИНОЮ. ОХОРОНА ПРИРОДНИХ КОМПЛЕКСІВ Навчальна мета: повторити та систематизувати знання про особливості природи Євразії; формувати знання про найбільш відомі природоохоронні території материка; вдосконалювати вміння та навички визначати та оцінювати наслідки впливу господарської діяльності людини на природу материка; розвивати уміння працювати в групах. Обладнання: фізична карта Євразії, карта природних зон Євразії, […]…
  9. Глобалізація як явище кінця XX ст. Об’єктивні причини й наслідки. Головні глобальні проблеми УРОК 84 Глобалізація як явище кінця XX ст. Об’єктивні причини й наслідки. Головні глобальні проблеми Мета уроку: ознайомити учнів з поняттям глобалізації; виявити причини появи процесів глобалізації; розвивати вміння учнів наводить приклади виникнення проблем, пов’язаних з глобалізацією, характеризувати ці проблеми, ілюструвати наслідки глобалізації статистичними даними. Основні поняття: глобалізація, глобальні проблеми, позитивні та негативні наслідки глобалізації, […]…

  10. БАЛАНС ЕКОЛОГІЧНИХ КОМПОНЕНТІВ Екологія – охорона природи БАЛАНС ЕКОЛОГІЧНИХ КОМПОНЕНТІВ – кількісне поєднання екол. компонентів, які забезпечують екол. (природну) рівновагу….
  11. ЗМІНА ПРИРОДИ ЛЮДИНОЮ. ОХОРОНА ПРИРОДНИХ КОМПЛЕКСІВ ЄВРАЗІЇ Мета: – повторити та систематизувати знання про особливості природи Євразії; формувати знання про екологічні проблеми материка та найбільш відомі природоохоронні території; вдосконалювати вміння та навички визначати та оцінювати наслідки впливу господарської діяльності людини на природу материка; – розвивати вміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки, будувати логічні послідовності, робити висновки; – формувати ціннісне ставлення до природи; розвивати екологічне […]…
  12. МІЖНАРОДНА СПІЛКА ОХОРОНИ ПРИРОДИ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ (МСОП) Екологія – охорона природи МІЖНАРОДНА СПІЛКА ОХОРОНИ ПРИРОДИ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ (МСОП) – неурядова міжнар. організація, що проводить дослідження і пропаганду охорони природи та рац. використання прир. ресурсів. Створена у 1948 р. за ініціативою ЮНЕСКО. До її складу входять офіційні представники 68 держав, понад 640 різних установ із 127 країн та 53 міжнар. організації. МСОП […]…

  13. УКРАЇНА ТА СВІТ ПІСЛЯ ВЕРЕСНЕВИХ (2001 р.) ПОДІЙ У США. ВІЙНА В ПЕРСЬКІЙ ЗАТОЦІ: ПРИЧИНИ, ЦИВІЛІЗАЦІЙНІ НАСЛІДКИ Політологія ГЕОПОЛІТИЧНИЙ ВИМІР СВІТУ УКРАЇНА ТА СВІТ ПІСЛЯ ВЕРЕСНЕВИХ (2001 р.) ПОДІЙ У США. ВІЙНА В ПЕРСЬКІЙ ЗАТОЦІ: ПРИЧИНИ, ЦИВІЛІЗАЦІЙНІ НАСЛІДКИ Короткі висновки Трагічні події вересня 2001 р. вразили не тільки Америку, а й увесь світ. Аналітики оцінюють їх по-різному (конфлікт між ісламом і модернізацією, Північчю й Півднем, багатими й бідними), але не залишається жодного […]…
  14. Плата за спеціальне використання природних ресурсів Плата за спеціальне використання природних ресурсів – складова частина економічного механізму забезпечення охорони навколишнього природного середовища. Встановлюється на основі нормативів плати і лімітів використання природних ресурсів. Нормативи П. за с. в. п. р. визначаються з урахуванням їхньої розповсюдженості, якості, можливості відтворення, доступності, комплексності, продуктивності, місцезнаходження, можливості переробки й утилізації відходів та інших факторів. Такі нормативи […]…
  15. Обмеження міжнародної торгівлі: головні причини та наслідки. Урядова політика протекціонізму й лібералізму. Форми торгових обмежень УРОК 89 Обмеження міжнародної торгівлі: головні причини та наслідки. Урядова політика протекціонізму й лібералізму. Форми торгових обмежень Мета уроку: навчити учнів використовувати набуті теоретичні знання про форми обмеження міжнародної торгівлі для розв’язання задач, графічно інтерпретувати впливи різних факторів на попит і пропозицію; виховувати культуру спілкування. Основні поняття: торгові обмеження, протекціонізм, вільна торгівля, мито, квоти, ліцензії, […]…

  16. Використання природних ресурсів (ВПР) загальне Використання природних ресурсів (ВПР) загальне – вид природокористування, який гарантується всім громадянам України для задоволення їх життєво необхідних потреб: оздоровчих, рекреаційних, матеріальних, естетичних тощо. За законодавством України про охорону навколишнього природного середовища ВПР поділяється на загальне та спеціальне. Головні ознаки ВПР загального, що відрізняють його від спеціального, такі: безоплатність природокористування; суб’єктом є лише фізичні особи; […]…
  17. Поняття надзвичайної ситуації,- Надзвичайні ситуації: визначення, причини, класифікація Безпека життєдіяльності 3. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ 3.1. Надзвичайні ситуації: визначення, причини, класифікація 3.1.1. Поняття надзвичайної ситуації Більшість людей вважають, що технічна цивілізація зменшила “ризик, пов’язаний із впливом на людину та економіку негативних процесів та явищ. Але аналіз нагромадженого емпіричного матеріалу свідчить, що сучасний світ залишається досить уразливим. Достатньо сказати, що лише за рік […]…
  18. Поняття про банкрутство та причи.
    1; Мирова […]…
  19. РОСЛИННІСТЬ І ТВАРИННИЙ СВІТ. ОСОБЛИВОСТІ ПРИРОДНОЇ ЗОНАЛЬНОСТІ МАТЕРИКА. ВИСОТНА ПОЯСНІСТЬ КОРДІЛЬЄР. ПРИКЛАДИ ВПЛИВУ ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ НА ПРИРОДУ. СТИХІЙНІ ЯВИЩА ПРИРОДИ ТА ЇХ НАСЛІДКИ. ЗАПОВІДНИКИ І НАЦІОНАЛЬНІ ПАРКИ Розділ II МАТЕРИКИ Урок № 46 (варіант Б) Тема. РОСЛИННІСТЬ І ТВАРИННИЙ СВІТ. ОСОБЛИВОСТІ ПРИРОДНОЇ ЗОНАЛЬНОСТІ МАТЕРИКА. ВИСОТНА ПОЯСНІСТЬ КОРДІЛЬЄР. ПРИКЛАДИ ВПЛИВУ ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ НА ПРИРОДУ. СТИХІЙНІ ЯВИЩА ПРИРОДИ ТА ЇХ НАСЛІДКИ. ЗАПОВІДНИКИ І НАЦІОНАЛЬНІ ПАРКИ Мета: сформувати в учнів систему знань про особливості природних комплексів Північної Америки, про заповідні території та національні парки, поглибити […]…
  20. Еволюція уявлень про роль і місце природи в житті суспільства ТЕМА ІІ ПРИРОДА І ЛЮДИНА: СИСТЕМНИЙ ПІДХІД § 6. Еволюція уявлень про роль і місце природи в житті суспільства Традиційно еволюцію і розвиток природи Землі поділяють на два етапи: перший – до появи в природі людини і другий – суспільного розвитку. Нас цікавитиме другий етап, адже варто усвідомити роль і місце природи в житті суспільства. […]…

Источник: school.home-task.com

Урок 11 клас

Екологія

Тема: Поняття «деградація природи». Основні причини деградації природних компонентів. Типологія компонентів природи за ступенем стійкості до антропогенних чинників. Поняття стійкого «консервативного» і нестійкого «прогресивного» компонента природи.

Мета:

Освітня: розкрити поняття «деградація природи», установити та дослідити основні причини деградації природних компонентів, розглянути типологію компонентів природи за ступенем стійкості до антропогенних чинників;.

Розвиваюча: розвивати вміння встановлювати взаємозв’язки;

Виховна: виховувати екологічну культуру

Обладнання й матеріали:  підручник, робочий зошит

Тип уроку: комбінований

ХІД  УРОКУ

І. Організаційний момент

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.

ІІ. Перевірка домашнього завдання й актуалізація опор­них знань учнів


  1. Що таке стійкість геосистем?

  2. Назвіть форми стійкості геосистем.

  3. Схарактеризуйте інертність як форму стійкості геосистеми.

  4. Схарактеризуйте відновлюваність як форму стійкості геосистеми.

  5. Наведіть приклад пластичності.

  6. Наведіть приклад відновлюваності.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Розповідь учителя

Уяви, що ти на прогулянці на природі. Під твоїми ногами шурхотять камінчики гірських порід літосфери. Поруч протікає струмок чи річка, які є складовими гідросфери — водної оболонки нашої планети. Твої руки торкаються зелених рослин, ти чуєш мелодійні голоси птахів, бачиш диких і свійських тварин. Це — біосфера.

Чи існує між усіма цими предметами будь-який зв’язок?
Рослини не можуть жити без ґрунту. Якщо не буде рослин, зміниться газовий склад атмосфери. Без води загине все живе на Землі. У природі все тісно пов’язане одне з одним, утворюючи єдине ціле — неповторний світ, у якому ти живеш. Які закони діють у цьому світі, що називається природою? Чи може людина
втручатися в ці закони? Що може статися внаслідок такого втручання?

Повідомлення теми і мети уроку

ІV. Вивчення нового матеріалу

План:

  1. Поняття «деградація природи». Основні причини деградації природних компонентів.

  2. Типологія компонентів природи за ступенем стійкості до антропогенних чинників.


Поняття стійкого «консервативного» і нестійкого «прогресивного» компонента природи.

  1. Поняття «деградація природи». Основні причини деградації природних компонентів.

Що таке деградація? Які асоціації у вас викликає цей термін?
(Деградація — поступове погіршення якості, втрата цінних властивостей.)

Деградація природи — це порушення екологічної рівноваги, що спричиняється природними або антропогенними факторами. Деградація визначається як занепад, поступове погіршання природного середовища для життя людини. Це явище є актуальним для регіонів, де відбувається активне природокористування з накопиченням відходів (як промислових, так і побутових).

Основні причини деградації природних компонентів:

  1. нераціональна експлуатація вичерпних природних ресурсів;

  2. забруднення біосфери шкідливими відходами;

  3. концентрація господарських об’єктів та урбанізація;

  4. надзвичайно низька екологічна культура цілих народів і націй;

  5. низький рівень екологічної освіти;

  6. загальне зниження морального рівня людей за останні десятиліття.

Головна причина порушення екологічної рівноваги — це швидке економічне зростання та індустріалізація, що веде до урбанізації.

Міра антропогенно-технічного впливу на природний компонент у вигляді виїмки, привнесення або переміщення речовини чи енергії, зміни просторової структури називається навантаженням. Допустимою нормою антропогенного навантаження вважається величина, за якої не відбувається суттєвих порушень властивостей та функцій системи.

Виділяють п’ять основних напрямків втручань людини в екологічні процеси:

1. Спрощення екосистеми і розривання біологічних циклів.

2. Поява генетичних змін в організмах рослин і тварин.

3. Уведення в екосистему нових видів.

4. Концентрація розсіяної енергії у вигляді теплового забруднення.

5. Збільшення отруйних відходів від хімічних виробництв.

Господарське перетворення ландшафтів спрощує їх як біологічні системи, оскільки живі організми найбільш чуттєві до зовнішнього впливу.

  1. Типологія компонентів природи за ступенем стійкості до антропогенних чинників. Поняття стійкого «консервативного» і нестійкого «прогресивного» компонента природи

До стійких «консервативних» компонентів навколишнього середовища відносять літогенну основу ландшафту, атмосферу.

До нестійких «прогресивних» компонентів навколишнього середовища відносять живі організми та ґрунтовий покрив. Водний компонент займає пограничне положення між стійкими і нестійкими компонентами геосфери Землі.

Зміни можуть бути оборотними та необоротними. Якщо система після певного впливу змінилася, але потім повернулася до початкового стану, це оборота зміна. Природний період повернення в початковий стан називається «характерним часом» (наприклад, період відновлення лісових біогеоценозів після вирубки становить 100–150 років). Якщо після порушень попередні характеристики не відновлюються, це необоротна зміна.

У 1991–1993 рр. відомий американський еколог Д. Чірас дійшов висновку, що природа існує вічно (з точки зору людини) і чинить опір деградації завдяки дії чотирьох екологічних законів:

  1. багаторазового використання найважливіших речовин;

  2. постійного відновлення ресурсів;

  3. консервативного споживання (коли живі істоти споживають лише те й у тій кількості, що їм необхідно, не більше й не менше);

  4. популяційного контролю (природа не допускає «вибухового» росту популяцій, регулюючи кількісний склад того чи іншого виду шляхом створення відповідних умов для його існування та розмноження).

V. Узагальнення та систематизація знань

Дати відповіді на запитання у кінці параграфа

VІ. Підведення підсумків уроку

Обговорення та виставлення оцінок

ІV. Надання та пояснення домашнього завдання

Опр. §11

Источник: vseosvita.ua

Помощничек
Главная | Обратная связь

Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Проблема деградації природних компонентів.

1. Основні причини деградації природних компонентів.

2. Типологія компонентів природи за ступенем стійкості до антропогенних чинників.

3. Поняття стійкого «консервативного» і нестійкого «прогресивного» компонентів природи.

4. Наслідки деградації природних компонентів.

 

Основні причини деградації природних компонентів.

Деградація природи – порушення екологічної рівноваги, що спричиняється природними факторами (землетруси, урагани, тайфуни, повені, виверження вулканів, пожежі й т.д.) або антропогенними (забруднення атмосфери, водойм, грунту, втрубування лісів, пере випас тощо).

Деградація навколишнього середовища – це процес, унаслідок якого знижується здатність екосистем підтримувати стабільність життя.

Погіршення стану більшості екосистем біосфери, істотне зменшення біопродуктивності й біорізноманітності, катастрофічне виснаження грунтів і мінеральних ресурсів, небачена забрудненість поверхні Землі, гідросфери й атмосфери пов’язані з інтенсивним зростанням чисельності населення планети та розвитком науково-технічного прогресу впродовж останніх 50-ти років. Саме необхідність задоволення дедалі більших потреб людського суспільства призвела до гігантського розширення масштабів господарської діяльності, змін у пропорціях світового господарства, у виробничих потужностях, техніці та технологіях, асортименті продукції, виробничому й особистому споживанні. Моделі виробництва й споживання, що склалися у світі, перестали відповідати умовам нормального співіснування людини й природи.

Учені підрахували, що сучасна біосфера Землі здатна підтримувати нормальне існування й розвиток як 4-5 млрд чоловік, до того ж за умов оптимального розподілу національних доходів, взаємодопомоги, підтримки та взаєморозуміння всіх націй, їхньої високої екологічної культури, ефективного використання загальнолюдського інтелекту для забезпечення добробуту всіх людей планети, глобального миру, раціонального природокористування й охорони природи. Навіть за стабілізації енерговиробництва на рівні теплового бар’єра (100 млрд кВт) чисельність населення не має перевищувати 10 млрд чоловік (необхідна для життя кількість енергії на душу населення становить близько 10 кВт/год.)

Необхідно пригадати й інші серйозні причини деградації:

— занепад духовності;

— надзвичайно низька екологічна культура цілих народів і націй;

— низький рівень екологічної освіти більшості керівних працівників та урядових чиновників практично в усіх країнах світу;

— загальне зниження морального рівня людей за останні десятиліття.

Одна з найнебезпечніших помилок людини – перевага одномоментної вигоди над шкодою довкіллю. Тому до найважливіших завдань сучасності належить необхідність зміни пріоритетів серед загальнолюдських цінностей. Майбутні покоління не мають права на аморальні рішення та дії стосовно природи. Доцільно запам’ятати девіз усесвітньо відомої екологічної організації Грінпіс: «Ми не отримали Землю в спадок від батьків, ми взяли її в борг у наших дітей!»

Типологія компонентів природи за ступенем стійкості до антропогенних чинників. Поняття стійкого «консервативного» і нестійкого «прогресивного» компонентів природи.

Масштаби змін природного середовища залежать від двох основних факторів: інтенсивності прояву речовинного складу забруднювачів та здатності природи до самоочищення. Остання властивість лежить в основі поняття стійкості окремих компонентів природи до антропогенного навантаження на основі відмінностей у поширенні забруднювачів у різних середовищах. Стійкість до антропогенного навантаження – одна з основних властивостей геосистем, від якої значною мірою залежить екостан ландшафтів, зокрема ступінь їх перетворення господарською діяльністю, а також здатність тривалий час виконувати свою соціально-економічну функцію.

На сьогодні загальновизнаними є декілька форм стійкості природних систем, а саме:

інертність (здатність геосистеми під час дії на неї зовнішнього фактора зберігати свій стан у межах окресленої області протягом усього визначеного інтервалу часу);

відновлювальність (здатність геосистеми повертатися до чаткового стану після з нього (наприклад, відновлення лісу після пожежі));

пластичність (наявність у геосистемі декількох областей станів, у яких вона має здатність до інертності та (або) відновлювальності, її здатність при дії зовнішнього фактора переходити з однієї такої області до іншої, зберігаючи за рахунок цього свої інваріантні ознаки впродовж визначеного інтервалу часу).

Стійкість природних систем забезпечується механізмами, які виробились у процесі природної саморегуляції та саморозвитку. Навантаження на геосистему можливе до певних меж, за яких зняття навантаження призводить до повернення цієї системи практично в попередній стан за допомогою саморегулювання.

Серед компонентів природи найбільше змінюються атмосферне повітря та вода, а найстійкішими є гірські породи та рельєф, проміжне положення займають біота та грунти. Зміни можуть бути оборотними і необоротними. Якщо система після певного впливу змінилася, але потім повернулася в початковий стан називається «характерним часом» (наприклад, період відновлення лісових біогеоценозів після вирубки становить 100-150 років). Якщо після порушень попередні характеристики не відновлюються, це необоротна зміна.

У 1991-1993 рр. відомий американський еколог Д. Чірас дійшов висновку, що природа існує вічно (з точки зору людини) і чинить опір деградації завдяки дії чотирьох екологічних законів:

— рециклічності або повторного багаторазового використання найважливіших речовин;

— постійного відновлення ресурсів;

— консервативного споживання (коли живі істоти споживають лише те й у тій кількості, що їм необхідно, не більше й не менше);

— популяційного контролю (природа не допускає «вибухового» росту популяцій, регулюючи кількісний склад того чи іншого виду шляхом створення відповідних умов для його існування та розмноження).

Ми знаємо, що занадто часто приймаються рішення, наслідки яких є катастрофічними. Наприклад, великої шкоди Поліссю завдали науково необґрунтовані меліорація, осушування боліт. Рівень ґрунтових вод знизився в середньому на 1,8-1,0м, близько 50% малих річок стали жертвами необоротних змін стоку, у них значно зменшилася кількість риби та інших гідро біонтів. Як наслідок – Полісся, за оцінкою експертів, вмирає. До речі, страшного удару екосистемам Полісся завдала й Чорнобильська катастрофа.

Источник: studopedya.ru

Лекция №5

Виды загрязнения окружающей среды. Проблема деградации естественного компонента природы и их последствия. Допустимые нормы антропогенной нагрузки.

План

1. Виды загрязнения окружающей среды.

2. Понятие «деградация природы». Причины и последствия деградации природных компонентов.

3. Допустимые нормы антропогенной нагрузки.

1. Самое простое определение загрязнения – это привнесение в среду или возникновение в ней новых загрязнителей или превышение естественного среднемноголетнего уровня этих загрязнителей.

Загрязнение окружающей среды подразделяют на природное, вызванное какими-то естественными причинами: извержение вулканов, разломы земной коры, стихийные пожары, пыльные бури и т. д. и антропогенное, возникающее в связи с хозяйственной деятельностью человека.

Среди антропогенных загрязнений выделяют следующие виды загрязнений: физическое, механическое, биологическое, геологическое, химическое.

К физическому загрязнению относят тепловое, световое, шумовое, вибрационное, электромагнитное, радиоактивное.

Тепловое загрязнение – изменение температуры среды в связи с выбросами нагретых или охлажденных газов, воздуха, воды в окружающую среду. Примером могут служить выпуски теплых вод от различных энергетических установок (тепловые, атомные станции, котельные) в водоемы. Повышение температуры в водных объектах оказывает существенное влияние на термический и биологический режимы в них, нарушаются условия нереста рыб, повышается зараженность их паразитами, снижается количество растворенного кислорода и т.д.

Источниками повышения температуры грунтов являются подземное строительство, прокладка коммуникаций. Повышение температуры грунтов стимулирует деятельность микроорганизмов, которые являются агентами коррозии различных коммуникаций.

Световое загрязнение – нарушение естественной освещенности среды. Приводит к нарушению ритмов активности живых организмов. Увеличение мутности воды в водных объектах снижает поступление солнечного света на глубину и фотосинтез водной растительности.

Шумовое загрязнение– увеличение интенсивности и повторяемости шума сверх природного уровня. Шум относится к серьезным загрязнителям окружающей среды, адаптация к которому организмов, практически не возможна. Источниками шумового загрязнения являются автомобильный, рельсовый, воздушный транспорт, промышленные предприятия, бытовая техника.

Шумовое загрязнение оказывает негативное воздействие на органы слуха, нервную систему (вплоть до психических расстройств), сердечно-сосудистую систему и другие органы.

Вибрационное загрязнение – возникает в результате работы разных видов транспорта, вибрационного оборудования, может привести к просадке грунтов, деформации зданий, сооружений.

Электромагнитное загрязнение– изменение электромагнитных свойств окружающей среды. Источниками электромагнитного загрязнения являются линии электропередач, радио и телецентры, радиолокаторы. Этот вид загрязнения оказывает значительное воздействие на живые организмы: на обмен веществ, состав крови, сердечно-сосудистую систему.

Радиоактивное загрязнение – превышение природного радиоактивного уровня среды. Источниками радиоактивного загрязнения окружающей среды являются ядерные взрывы, захоронение радиоактивных отходов, аварии на атомных станциях и др.

Механическое загрязнение – загрязнение среды материалами, оказывающими лишь механическое воздействие без химических последствий. Примерами могут служить: заиливание водных объектов грунтами, поступление пыли в атмосферу, свалка строительного мусора на земельном участке. На первый взгляд такое загрязнение может показаться безобидным, но оно может вызвать ряд экологических проблем, устранение которых потребует значительных экономических затрат.

Биологическое загрязнение разделяют на бактериальное и органическое. Бактериальное загрязнение – привнесение в среду болезнетворных микроорганизмов, способствующих распространению заболеваний, например, гепатита, холеры, дизентерии и других заболеваний.

Источниками могут быть недостаточно обеззараженные канализационные сточные воды, сбрасываемые в водный объект.

Органическое загрязнение – загрязнение, например, водной среды веществами, способными к брожению, гниению: отходами пищевых, целлюлозно-бумажных производств, не очищенными канализационными сточными водами.

К биологическому загрязнению также относят переселение животныхв новые экосистемы, где отсутствуют их естественные враги. Такое переселение может привести к взрывообразному росту численности переселенных животных и иметь непредсказуемые последствия.

Геологическое загрязнение – стимулирование под влиянием деятельности человека таких геологических процессов, как подтопление, осушение территорий, образование оползней, обвалов, проседания земной поверхности и т.д.

Такие нарушения происходят в результате добычи полезных ископаемых, строительства, утечек воды и сточных вод из коммуникаций, в результате вибрационного воздействия транспорта и других воздействий. Приведенные воздействия необходимо учитывать при проектировании в строительстве (выборе расчетных характеристик грунтов, в расчетах устойчивости зданий и сооружений).

Химическое загрязнение – изменение естественных химических свойств среды в результате выбросов промышленными предприятиями, транспортом, сельским хозяйством различных загрязнителей. Например, выбросы в атмосферу продуктов сжигания углеводородного топлива, загрязнение почв пестицидами, сброс в водоемы неочищенных сточных вод. Одними из наиболее опасных загрязнителей являются тяжелые металлы и синтетические органические соединения.

Тяжелые металлы – химические элементы у которых высокая плотность ( 8 г/см3) например, свинец, олово, кадмий, ртуть, хром, медь, цинк и др., они широко используются в промышленности и очень токсичны. Их ионы и некоторые соединения легко растворимы в воде, могут попадать в организм и оказывать на него негативное воздействие. Основными источниками отходов, содержащих тяжелые металлы, являются предприятия по обогащению руд, плавке и обработке металлов, гальванические производства.

Синтетические органические соединения используются для производства пластмасс, синтетических волокон, растворителей, красок, пестицидов, моющих средств, могут усваиваться живыми организмами и нарушать их функционирование.

Тяжелые металлы и многие синтетические органические соединения способны к биоаккумуляции. Биоаккумуляция– это накопление загрязнителей в живых организмах при поступлении их из внешней среды в малых дозах, кажущихся безвредными.

Биоаккумуляция усугубляется в пищевой цепи, т.е. растительные организмы усваивают загрязнители из внешней среды и аккумулируют их в своих органах, травоядные животные, питаясь растительностью, получают большие дозы, хищные – еще большие дозы. В результате в живых организмах, стоящих в конце пищевой цепи, концентрация загрязнителей может быть в сотни тысяч раз больше, чем во внешней среде. Такое накопление вещества при прохождении через пищевую цепь называют биоконцентрированием.

Опасность биоаккумуляции и биоконцентрирования стала известна в 60-е годы, когда обнаружили сокращение популяций многих хищных птиц, животных, стоящих в конце пищевой цепи.

2. Под деградацией понимают естественное или антропогенное упрощение, снижение хозяйственного и эстетического потенциала ландшафта или его компонентов. Из-за чрезмерного антропогенного воздействия на среду деградирует, т.е. ухудшается среда жизнедеятельности человека. Деградации природной среды способствует ухудшению качества его основных компонентов.

Деградационные процессы в атмосфере происходят вследствие ее газового, аэрозольного, пылевого, шумового, радиационного, электромагнитного загрязнения. Некоторые загрязняющие вещества находятся в атмосфере во взвешенном состоянии в течение нескольких месяцев. Они вызывают ухудшение прозрачности атмосферы, изменение ее газового состава, разрушения озонового экрана, изменения теплового баланса и т.п..

Причиной деградации водной среды является механическое, физическое, химическое и биологическое виды загрязнения, ухудшающие химический состав воды, ее прозрачность, насыщенность природными газами, наличие взвешенных веществ, изменяют вкусовые качества, геофизические и геохимические свойства. Ухудшение качественных параметров воды вызывает явления в функционировании водных экосистем или гидробиоценозы.

Причиной деградации почв является проявление неблагоприятных природно-антропогенных процессов (эрозии, засоления, загрязнения, заболачивания и др.), вызванных неправильной агротехникой, загрязнением, нарушением структуры почвы, снижением плодородия, уменьшением содержания гумуса в почвах.

По некоторым оценкам, начиная с 1945 p., В мире значительной деградации подверглись около 17% (более 1,2 млрд га) плодородных земель, причем примерно 9 млн га полностью непригодны.

Наименее устойчивыми компонентами природной среды в деградационных процессах считают животное население и растительный мир, поскольку большинство животных трудно адаптируется к параметрам антропогенной среды. Эти компоненты природы способны к самовосстановлению и саморегуляции в условиях, если деградационные процессы не достигли пороговых (критических) значений.

Типология компонентов природной среды по устойчивости к деградацийиих процессов. К устойчивым «консервативных» компонентов окружающей среды относят литогенную основу ландшафта, атмосферу. К неустойчивым «прогрессивных» компонентов окружающей среды относят живые организмы и почвенный покров. Водный компонент занимает пограничное положение между устойчивыми и неустойчивыми компонентами геосферы Земли.

3. В практике хозяйствования введены определенные нормативы и нормы выбросов и концентрации загрязняющих веществ в природной среде, соблюдение которых не приводит к деградации природных компонентов и геосистем.

ПДК – предельно допустимая концентрация (масса) вредного вещества в единице объема отдельных компонентов природы.

ПДКразреш – предельно допустимая концентрация химического вещества в воздухе рабочей зоны. Эта концентрация по ежедневной работы не должна вызывать заболеваний или отклонений в состоянии здоровья.

ПДКм.р. – предельно допустимая максимальная разовая концентрация химического вещества в воздухе населенных пунктов. Эта концентрация при вдыхании в течение 30 минут не должна вызывать рефлекторных реакций в организме.

ПДКв.д. – предельно допустимая среднесуточная концентрация химического соединения в воздухе населенных пунктов. Эта концентрация не должна оказывать прямого или опосредованного действия по неограниченно длительного вдыхания (годы).

ПДВ – предельно допустимый выброс в атмосферу, при котором обеспечивается соблюдение гигиенических нормативов в воздухе населенных пунктов по наиболее неблагоприятных условий рассеивания.

ПДКв. – это концентрация вредного вещества в воде, которая не должна оказывать негативного воздействия на организм человека в течение всего п жизни.

НДКгр. – это концентрация вредного вещества в верхнем пахотном слое почвы, которая не должна негативно влиять на среды, контактирующих с грунтом.

? Вопросы для самоконтроля

1. Что такое загрязнение? Какие бывают виды загрязнений?

2. Какие факторы относят к химическому загрязнению?

3. Какие факторы относят к физическому загрязнению?

4. Какие факторы относят к биологическому загрязнению?

5. Что такое деградация природных компонентов?

6. Соблюдение каких норм не приводит к деградации природных компонентов?

Источник: multiurok.ru