Африканская речная система характеризуется относительной молодостью. В древности материк имел совсем иной внешний вид, ведь всяческих водоёмов здесь было намного больше, однако постоянно сток был в основном внутренним.

В далёкие времена в районах нынешних пустынь имелись озёра и даже моря. Однако климат менялся, равно как и земная поверхность, плато на окраинах всё больше поднимались, в результате на их склонах образовались современные реки Африки, которые захватили ранее существующие системы. Эти водоёмы отличаются от предыдущих небольшой длиной и полноводностью.

Так как речные русла не выработанные, то многие реки имеют участки с порогами и водоёмами. Эта особенность отрицательно влияет на возможность судоходства, однако даёт огромнейший потенциал для гидроэнергетики. Считается, что гидроэнергетический ресурс Африки составляет 20 % от мирового.

Современные реки Африки очень сильно зависят от климатической зоны, а именно от количества годовых осадков и сезонности, также важны:

• рельеф;
• почвы.

Основная часть рек наполняется дождями, понятно, что иные способы питания (снег, лёд) доступны лишь немногим горным водоёмам. В пределах экваториального пояса, где расположились вечнозелёные леса реки полноводны круглогодично, ведь для этого сложились наилучшие условия.

Распределение площади всего речного бассейна такое:

• Атлантический океан – более 1/3;
• внутренний сток – где-то 1/3;
• Индийский океан и Средиземное море – менее 1/3.

Так как материк наклонён, то существенная часть стока относится к Атлантическому океану, большая площадь также формирует внутренний сток (Сахара, часть Восточной Африки, впадина Араф, Абис-лшский грабен, участок впадины Калахари).

А вот основные реки Африки относятся к внешнему стоку:

• Нил;
• Конго;
• Нигер;
• Замбези;
• Оранжевая.

Источник: afrika-raj.ru

Общая информация

Реки распределены на материке неравномерно. Характерной чертой для рек Африки является наличие порогов и водопадов. Именно поэтому эти водные пространства практически непригодны для судоходства. Полноводность рек зависит и от климатических поясов, в которых они располагаются. В экваториальном климатическом поясе реки полноводны практически весь год и образуют густую речную сеть. В субэкваториальном поясе реки наполняются только в сезон дождей, а в тропическом жарком климате нет поверхностных водоемов, но зато распространены артезианские бассейны. Крупными реками африканского континента являются Нил, Конго, Нигер, Замбези.

Нил

Нил – самая длинная река Африки. Ее протяженность составляет 6852 км. Он впадает в Средиземное море, беря свое начало на Восточно-африканском плоскогорье. Нил совсем не равнинная река, на пути к северу воды реки стремятся вниз, поэтому в этих местах часто встречаются пороги и водопады. Самым крупным является водопад Мерчисон, который впадает в озеро Альберт. Нил протекает по территории многих государств, например, Уганды, Руанды, Кении, Танзании, Египта.

Рис. 1. Река Нил.

Конго

Река Конго по размерам бассейна занимает второе место после Нила. Ее второе название – Заир, и впадает она в Атлантический океан. Река протекает в Центральной Африке по территории Анголы и Республике Конго.

Рис. 2. Река Конго.

Нигер

Данная река протекает по территории Западной Африки. по длине и площади бассейна занимает третье место после Нила и Конго. Нигер имеет множество притоков, крупнейший из которых – река Бенуэ. Также притоками реки являются Мило, Бани, Сокото, Кадуна.

По сравнению с мутными водами Нила Нигер считается рекой с достаточно прозрачной водой, так как протекает в основном по скалистой местности и не несет много ила. Нигер пролегает в экваториальном и субэкваториальном поясе, для которых характерно сухие полупустынные области и наличие муссонов.

Озера Африки

На африканском континенте выделяют 14 озер, семь из которых относятся к Великим Африканским озерам. К ним относятся Виктория, Альберт и Эдуард, впадающие в Белый Нил, Таганьику и Киву, впадающие в Конго. Озеро Ньяса впадает в Замбези, а озеро Рудольф является бессточным.

Самым большим озером Африки является Виктория. Оно расположено одновременно на территории нескольких стран: Уганды, Танзании и Кении. Площадь водного пространства составляет 68 тысяч кв. км.

В настоящее время озеро является водохранилищем, а на его территории находится множество парков и заповедников.

Рис. 3. Озеро Виктория.

Источник: obrazovaka.ru

Яскрава, овіяна міфами, спекотна Африка – другий за площею континент, повний міфів і таємниць, історичних та природних загадок. Він викликав інтерес у вчених і мандрівників тисячоліттями. Однією з таких загадок був і залишається Ніл – найдовша річка Африки.

З давніх часів, у жителів Африки, особливу шану та повагу викликає річка, яка дає їм життя. Сама знаменита річка Африки, якій поклонялися греки, римляни і єгиптяни, має багато особливостей. Ця велика річка оживила пустелю, наситила водою землі. Саме завдяки цілющій силі води виникли міста на берегах Нілу. Одне з них – Луксор.

Ніл перетинає три кліматичні зони:
— тропічну;
— екваторіальну;
— зону пустель.

Вся територія, яка отримує воду від річки, використовується з максимальною користю. Вирощена продукція годує не тільки сам Єгипет, але і продається в інші країни світу. Розвиток сільськогосподарської галузі йде нарівні з поліпшенням торгових відносин.

Ніл сполучає:
— Єгипет;
— Судан;
— Ефіопію, де протікає Блакитний Ніл;
— Танзанію з озером Вікторія;
— Кенію;
— Уганду.

Вчені всього світу протягом багатьох століть ніяк не могли прийти до спільної думки про витоки Нілу та його щорічних дивовижних повноводних розливах. Навіть жителям Єгипту, які вміли будувати дивовижні піраміди, так і не вдалося знайти те місце, де він зароджується.

Як виявилося, у нього цілих два витоки. Один з них, Білий Ніл, розташований у гірському масиві в Східній Африці на висоті 2 км. Впадаючи на своєму швидкому шляху до озера Альберт, Кийога і Вікторія, він на рівнині починає рухатися плавно.

Другий витік, Голубий Ніл, бере свій початок в Ефіопії, де розташоване красиве озеро Тана. З’єднуючись біля населеного пункту Хартум, витоки зливаються і продовжують свій рух до Середземного моря, на Північ.

Протяжність річки, за офіційними даними, – 6 583 км. Умовно Ніл підрозділяють на п’ять частин.

Перша ділянка – Вікторія-Ніл, яка після озера Альберт вже називається Альберт-Ніл. Практично на всьому своєму протязі річка має спокійний характер, починаючи прискорюватися біля населеного пункту Нимуле. Саме тут відбувається звуження русла, починають зустрічатися вири, пороги і водоспади.

Річка Гір (Бахр-ель-Джебель) – це трохи менше кілометра заболоченої ділянки. Відносно невелика протягом і рясна рослинність по берегах характеризує цю ділянку. Вже після проходження припливу Собат річка отримує поетичну назву Білий Ніл. Блакитний Ніл, що бере свій початок в Абісінському нагір’ї, вважається священним у ефіопів. В районі Хатрума з’єднуються разом Блакитний і Білий Ніли.

Далі шлях річки лежить в Середземне море. Він проходить прямо через столицю Єгипту Каїр, розливаючись на півтора кілометра. Далі річка розділяється на два рукави. Дельта, утворена ними, коли була окремою державою, званою Нижній Єгипет. До порогів дельти простягався Верхній Єгипет.

Варто зазначити, що на території колишнього Верхнього Єгипту дуже рідко випадають опади, в той час як над Нижнім Єгиптом часто йдуть дощі, а у дельті живе половина населення Єгипту.

Велика річка, долаючи тисячі кілометрів по пустелі Сахара, насичує живлющою вологою землі. Протікаючи по тих місцях, де роками не буває дощів, Ніл не тільки не пересихає, а в період найбільшої спеки, в серпні, не виходить з берегів. За місяць рівень води піднімається на десять метрів, а її колір стає червоним. Після цього рівень поступово зменшується. Залишається після відходу води на полях іл стає незамінною поживним грунтом.

З давніх часів, шануючи річку як божество, єгиптяни розорювали і засівали землі. Початок розливу вшановується як свято. Століттями вчені не могли розгадати таємницю розливу річки. Відповідь на цю загадку знайшов вчений шотландського походження Брюс. Йому вдалося встановити зв’язок великої річки з Блакитним Нілом, періоди дощів у верхів’ях якого збігалися з паводками на Нілі.

Ніл побачив дві виниклі на його берегах цивілізації, а сам Єгипет, у давнину мав назву «Дарунок Нілу» – підтверджує величі водної артерії. Ніл – це судноплавство, водопостачання, рибальство, добриво полів зрошення сільгоспугідь. Він і є життя Єгипту.

Источник: senfil.net