Смог (від англ. smoky fog, буквально — «димовий туман») — аерозоль, що складається з диму, туману і пилу, один з видів забруднення повітря у великих містах і промислових центрах.

Інтенсивний смог викликає алергічні реакції, подразнення слизової оболонки, приступи бронхіальної астми, пошкодження рослинності, будівель, споруд.

Виділяють три шари смогу:

• нижній, розміщений у приземних шарах повітря. Він утворюється в основному від вихлопних газів транспорту та перерозподілу піднятого в повітря пилу;
• другий шар утворюється через викиди опалювальних систем, розташовується на висоті близько 20-30 м над поверхнею землі;
• третій шар розміщується на висоті 50-100 м та більше, утворюється, в основному, внаслідок викидів промислових підприємств.

Смог досить токсичний.

Етимологія[ред. | ред. код]

Вперше термін «смог» був введений доктором Генрі Антуаном де Во (англ. Henry Antoine Des Voeux) у 1905 році в статті «Туман і дим» (англ. Fog and Smoke), написаної для Публічного Конгресу про здоров’я. 26 липня 1905 року лондонська газета Daily Graphic процитувала його:

Наступного дня газета написала, що де Во зробив велику послугу громадськості, увівши новий термін для опису лондонського туману.

Типи смогу[ред. | ред. код]

Виділяють три типи смогу:

• Крижаний смог (аляскового типу);
• Вологий смог (лондонського типу);
• Сухий, або фотохімічний, смог (лос-анджелеського типу)

Фотохімічний смог утворюється в ясну сонячну погоду за низької вологості повітря, температури +30 °C, повної відсутності вітру, високої забрудненості атмосфери. У випадку фотохімічного смогу з’являється блакитна димка або білуватий туман і через це погіршується видимість. Фотохімічні смоги — це сильне забруднення атмосферного повітря продуктами фотохімічних реакцій, які утворюються внаслідок взаємодії різноманітних інгредієнтів викидів автотранспорту та промисловості при їхньому опроміненні ультрафіолетовою радіацією (УФР). Багато реакцій, що відбуваються у цьому випадку, сприяють створенню значно більш токсичних речовин, ніж початкові компоненти викидів. При цьому з домішками в атмосфері відбуваються такі перетворення: фотоліз (розкладання під дією світла), озоноліз (розкладання озоном, гідроліз (розкладання парами води), піроліз (розкладання нагріванням), окислення (реакції з киснем). У результаті над містом утворюється жовто-синя мла, різко зменшується видимість, спостерігаються масові отруєння людей, загибель рослин.

При фотохімічних смогах утворюється велика кількість різноманітних фотооксидантів — озон, органічні пероксиди, нітрати, нітрити, ПАН, оксиди Нітрогену, Карбону, вуглеводні, альдегіди, кетони, феноли тощо.

Вперше фотохімічний смог проявився в Лос-Анджелесі. Цьому сприяли насиченість району підприємствами хімічної, нафтохімічної, металургійної, харчової промисловості й автотранспортом, високий рівень ультрафіолетової радіації протягом всього року, велика повторюваність інверсій (близько 260 днів на рік), що перешкоджають перемішуванню повітря у приземному прошарку атмосфери, переважання малих швидкостей вітру, розташування міста в невеликій западині рельєфу. Як засвідчили дослідження атмосферного повітря в Лос-Анджелесі, під час фотохімічного смогу концентрація О3 майже в 20 разів перевищує його максимальне значення у хвойних лісах і на морських узбережжях.

Існує висока кореляція між ростом фотооксидантів в атмосфері і початком руху автотранспорту. Автотранспорт, сучасна промисловість поставляють таку кількість фотооксидантів, що можна говорити про потенційну можливість утворення фотохімічних смогів у будь-якому місті. Проте фотохімічні смоги утворюються не скрізь. Вирішальним є надходження природної УФР у сполученні з небезпечними метеорологічними умовами, що сприяють досягненню концентрацій фотооксидантів у приземному прошарку до розвитку в них фотохімічних реакцій.
зв’язку з цим необхідно враховувати кліматичні умови можливого розвитку смогів. Особливе місце при цьому займають дослідження природної УФР. Якщо нам відомий режим УФР, можна виділити смогонебезпечні райони. При підвищеному рівні УФР необхідно з метою запобігання фотохімічному смогу знижувати викиди фотооксидантів. При цьому важливо не тільки урахування середніх значень УФР, а й знання їхніх миттєвих величин, які враховують як прозорість атмосфери так і фактичну хмарність.

Димовий смог (лондонського типу) формується при вологості повітря близько 100 %, температурі 0°С, тривалій штильовій погоді та високій концентрації продуктів спалювання твердого і рідкого палива (SO2, СО, сажа). Спостерігається частіше за все у осіннє-зимовий період, характерний для помірних широт з вологим морським кліматом. Смог отримав назву після катастрофи, яка відбулася у грудні 1952 р. у столиці Великої Британії у зв’язку з високою забрудненістю атмосфери й тривалим штилем протягом двох тижнів. У цей період різко збільшилося число легеневих та серцево-судинних захворювань, смертність зросла більш ніж в 10 разів (близько 4000 людей).

Димові смоги являють собою суміш туману і диму, що утворився в результаті викидів у атмосферу при спалюванні палива, роботи хімічних підприємств. При туманах або стані атмосфери, близькому до насичення повітря водяною парою, димові викиди зменшують видимість і сприяють конденсації атмосферної вологи.

Техногенні викиди, що містять розчинні гази (наприклад сірчистий) і гігроскопічні аерозолі, розчиняються у тумані. Туман, який абсорбував оксиди Нітрогену, Сульфуру та ін., уже складається з крапель не води, а різноманітних кислот. Він має велику токсичність. Зазвичай це спостерігається при уповільненому повітрообміні, що перешкоджає розвитку турбулентної дифузії і створює небезпечні метеорологічні умови. Утворенню димових смогів сприяють позитивні температури повітря, наявність великого числа низьких викидів, що утворюються, наприклад, при великій кількості автотранспорту, а також при пічному опаленні приватних будинків. Особливо смоги посилюються при спалюванні вугілля з високим вмістом Сульфуру, що в сполученні з промисловими викидами збільшує картину смогу.

Завдяки прийнятому урядом Великої Британії спеціальному Закону про чисте повітря забруднення атмосфери значно знизилося. Так, в період 1952—1970 рр. викиди сажі при опалені житлових будинків зменшилися з 130 тис. т на рік до 10 тис. т, а від промислових підприємств від 50 тис. т до 5 тис. т на рік. Сильний туман, який висів над Лондоном протягом двох тижнів у грудні 1972 р., цього разу не мав таких серйозних наслідків для населення.

Смог типу лондонського характерний і для інших міст Атлантичного узбережжя. В Україні такий смог спостерігається в приморських містах Маріуполь, Одеса та ін..

Крижаний смог характерний для міст північних широт. Він утворюється при антициклонах, температурах нижче -30 °C, повному штилю, високій вологості повітря й наявності потужних джерел забруднення атмосфери. При низькій температурі краплини водяної пари перетворюються в кришталики льоду розміром 5-10 мкм й зависають у повітрі у вигляді густого білого туману, видимість зменшується до 8-10 м. На кришталиках льоду адсорбуються частинки і молекули пилових викидів і аерозолів. Під дією сили гравітації кришталики льоду опускаються в приземні шари. Дихання в такому тумані стає неможливим.

Для України такий смог не характерний.

Методи боротьби зі смогом[ред. | ред. код]

Смог несе велику небезпеку для всієї біосфери. Боротьба з ним — одне з найголовніших завдань у вирішенні екологічного питання. На міському рівні, боротьба зі смогом полягає в прийнятті різних законодавчих заходів, які зобов’язують промислові підприємства строго контролювати викиди їхніх шкідливих речовин в атмосферу, зменшити сумарні викиди від автомобілів, шляхом обмеження їх знаходження в місті, закликами відмовитися від особистого автотранспорту. Основними на сьогоднішній день методами зниження забруднення атмосфери, в тому числі кислото-утворюючими викидами, є розробка та впровадження різноманітних очисних споруд і правовий захист атмосфери.

Ведуться дослідження по зниженню забруднень від вихлопних газів автомобілів. Перспективна заміна бензину в автомобілях іншими видами палива (наприклад, сумішшю спиртів), застосування газобалонних автомобілів, що використовують природний газ, і електромобілів; Зменшити частку смогу, створювану промисловістю, можна за допомогою пиловловлювачів, якщо обладнати ними підприємства.
ективно використання спеціальних фільтрів. Переваги фільтрів: висока ефективність по вилученими компонентам (90-98 %); простота і компактність; мінімальний рівень енерговитрат на очистку (від 1,5 до 4,5 кВт / добу); надійність в експлуатації, висока ступінь ремонтопридатності; мала чутливість до концентраційним коливанням.

Для середніх і малих підприємств енергетики використовувати метод спалювання палива в киплячому шарі, при якому видаляється до 95 % діоксиду сірки і від 50 до 75 % оксидів азоту. Добре розроблена технологія зменшення вмісту оксидів азоту (на 50-60 %) шляхом зниження температури горіння. Використання на електростанціях як паливо природного газу. Реально замінити горючі копалини можуть відновлювані екологічно чисті енергетичні ресурси, такі, як сонячна енергія, вітер, морські припливи, термальні джерела надр Землі.

Локальний захист від смогу — особистий внесок людини в очищення повітря і, відповідно, у власне здоров’я. Це досягається принциповим користуванням екологічно чистої технікою та пальним, купівлею безпечних для навколишнього середовища і свого здоров’я господарських засобів. Певну роль може зіграти і зниження споживання енергії.

Методів боротьби є досить багато, але майже кожен з них має свої недоліки, а деякі методи неефективні зовсім. Повністю позбавитися від смогу нам не вдасться, адже для цього потрібно перевести весь транспорт на екологічно чисте паливо, встановити очисні споруди на всіх заводах і фабриках, значно зменшити кількість випаровування шкідливих газів, проте прийняти менш радикальні заходи з очищення біосфери від його шкідливого впливу цілком реально. Найбільші труднощі в дослідженнях щодо зниження забруднення від вихлопних газів викликає зменшення викидів оксидів азоту, які крім освіти кислотних опадів відповідальні за появу фотохімічних забруднювачів (фотохімічний смог) і руйнування озонового шару в стратосфері. Для вирішення цієї проблеми ведуться роботи зі створення різних каталітичних конвертерів, що перетворять оксиди азоту в молекулярний азот.

Створення безвідходного виробництва у всіх галузях промисловості потребує вирішення ряду складних інженерно-технологічних завдань, величезних капіталовкладень. Вміст сірки у викидах можна зменшити, використовуючи низькосірчистої вугілля, а також шляхом фізичної або хімічної його промивки. Але фізичні методи очищення малорентабельні. Хімічний метод очищення: в різних фільтрах і очисники газоподібні продукти згоряння пропускаються через водний розчин вапна, в результаті утворюється нерозчинний сульфат кальцію СаSО₄. Цей метод дозволяє видалити до 95 % SО₂, але є дорогим (зниження температури димових газів і зниження тяги вимагає додаткових витрат енергії на їх підігрів; крім того, виникає проблема утилізації СаSО₄) і економічно ефективний лише при будівництві нових великих підприємств.

Див. також[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Smog

• Великий смог 1952 року
• Дорожній затор
• Вихлопні гази
• Туман
• Імла
• Серпанок

Источник: uk.wikipedia.org

Зі зростанням розвитку промисловості у всьому світі значно зростає негативний вплив її на навколишнє середовище. Все більших масштабів набуває забруднення гідросфери, земляних ресурсів та повітря. На забруднення повітря впливають багато факторів, але серед основних джерел антропогенного впливу особливої шкоди приносять теплові електростанції і, останнім часом, автомобільний транспорт. Їх газові викиди все більше і більше забруднюють атмосферу. Накопичення цих викидів у різних шарах атмосфери призводить до утворення на деяких територіях (в основному у великих містах) так званих смогів.

Смог – це проблема багатьох міст світу. Сам термін “смог” походить від англійських слів “smoke” – дим, кіптява і “fog” – густий туман. Розрізняють смоги лондонського типу (вологі) і фотохімічні (сухі). Вологі смоги – це такі, що утворені густим туманом, перемішаним з димом, газовими відходами промислових підприємств і автомобільного транспорту. Класичним прикладом їх стали смоги в столиці Великобританії. Особливо пам’ятним був смог у 1952р. Кількість смертельних випадків у той час перевищувала середній показник на 4000. Протягом цього трагічного періоду загальна кількість шкідливих домішок у повітрі перевищувала норму у 5 разів, а середній вміст сірчистого газу – у 6 разів.

В умовах міського середовища можливе утворення другого типу смогів – фотохімічного. Вони виникають при наявності великої кількості різноманітних забруднюючих речовин, низькій відносній вологості повітря, надлишку сонячного випромінювання і безвітряній погоді (або при дуже незначній швидкості вітру) у вигляді пелени їдких газів і аерозолів підвищеної концентрації.
никненню смогів сприяють рельєф та наявність інверсії – підвищення температури при підйомі вгору. Смоги такого типу найкраще вивчені в умовах м. Лос-Анджелеса (США), яке з півночі, півдня і сходу оточують гори і передгір’я, утворюючи своєрідну пастку для повітря. Такі умови сприяють вкрай повільному переміщенню повітря, а отже, створенню інверсій. Фотохімічні смоги, враховуюяи місце їх найяскравішого виявлення, нерідко називають лосанджелеськими. Останнім часом смоги такого типу спостерігаються не лише на західному узбережжі Тихого океану у США , а й в багатьох інших промислово розвинутих країнах світу.

Головними у створенні фотохімічного смогу є оксиди азоту (NO, NO₂), вуглеводні, які надходять у повітря міст з вихлопними газами автомобілів та викидами промислових підприємств. Перелічені гази під впливом сонячного випромінювання шляхом проходження фотохімічних реакцій генерують тропосферний озон, концентрації якого збільшуються при підвищенні рівня забруднення території. Цей озон реагує з оксидом азоту NO, утворюючи сполуки азоту, які сполучаються з парами Н₂О і утворюють смог. Відомо, що в деяких районах Західної Європи, у Каліфорнії, в східній частині Сполучених Штатів Америки і в Австралії концентрації тропосферного озонуінколи перевищують природний рівень у 10 разів і більше. Регулярне спалювання рослинності на величезних територіях у тропіках і субтропіках також може сприяти частому виникненню фотохімічного смогу в цих районах. Сприятливою умовою прискорення фотохімічних реакцій є порівняно високі значення сонячного випромінювання на цих широтах, а отже, за таких умов концентрація озону може легко перевищувати природній рівень у 5 разів. Правда, фотохімічний смог може бути утворений лише при концентрації певних речовин, що перевищують певне критичне значення.

Характерною особливістю фотохімічного смогу є здатність його викликати подразнення очей. Це зумовлено виникненням у повітрі сльозоточивого газу – пероксиоацетилнітрату (СН3СOONO2). Під час утворення такого смогу значно погіршується видимість, особливо вздовж автомобільних трас, у зв’язку з чим автомобілі нерідко змушені рухатися з увімкненим світлом.

Смоги понижують видимість, посилюють корозію будівель і металоконструкцій, а також дуже шкідливо впливають на здоров’я людини. Інтенсивний або дуже тривалий смог може бути причиною зростання захворюваності. Зменшення освітленості порушує процес метаболізму, фотосинтезу та ін. Це призводить до зміни коду ДНК і ці зміни передаються по спадковості.

 

Читайте також:

• Смітник в океані
• Феномен Ель-Ніньо

 

Коментарі:

Источник: www.npblog.com.ua

СМОГ

Смог (англ. smog, від smoke — дим і fog — туман), сильне забрудненняповітря у великих містах і промислових центрах.

Смог буває наступних типів:
Вологість зміг лондонського типу — поєднання туману з домішкою диму і газовихвідходів виробництва.
Крижаний зміг Аляскинского типу — смог, який утворюється при низьких температурахз пари опалювальних систем і побутових газових викидів.
Радіаційний туман — туман, який з'являється в результаті радіаційногоохолодження земної поверхні і маси вологого приземного повітря до точкироси.
Звичайно радіаційний туман виникає вночі в умовах антициклону прибезхмарній погоді і легкому бризі.
Часто радіаційний туман виникає в умовах температурної інверсії,перешкоджає підйому повітряної маси.
У промислових районах може виникнути крайня форма радіаційного туману
— Зміг.
Сухий зміг лос-анджелеського типу — смог, що виникає в результаті фото -хімічних реакцій, які відбуваються в газових викидах під дієюсонячної радіації; стійка синювата серпанок з їдких газів без туману.
Фотохімічний зміг — смог, основною причиною виникнення якоговважаються автомобільні вихлопи.
Автомобільні вихлопні гази і забруднюючі викиди підприємств в умовахінверсії температури вступають в хімічну реакцію з сонячним випромінюванням,утворюючи озон.
Фотохімічний зміг може викликати ураження дихальних шляхів, блювоту,подразнення слизової оболонки очей і загальну млявість. У ряді випадків уфотохімічному зміг можуть бути присутніми сполуки азоту, якіпідвищують вірогідність виникнення ракових захворювань.

Фотохімічний зміг ДЕТАЛЬНІШЕ:
Фотохімічний туман являє собою багатокомпонентну суміш газів іаерозольних частинок первинного й вторинного походження. До складу основнихкомпонентів смогу входять озон, оксиди азоту і сірки, численніорганічні сполуки перекісної природи, звані в сукупностіфотооксидантами. Фотохімічний зміг виникає в результаті фотохімічнихреакцій за певних умов: наявності в атмосфері високої концентраціїоксидів азоту, вуглеводнів і інших забруднювачів, інтенсивної сонячноїрадіації та безвітря або дуже слабкого обміну повітря в приземному шарі припотужній і протягом не менше доби підвищеної інверсії. Стійкабезвітряна погода, що зазвичай супроводжується інверсіями, необхідна длястворення високої концентрації реагуючих речовин.
Такі умови створюються частіше в червні — вересні і рідше взимку. Притривалій ясній погоді сонячна радіація викликає розщепленнямолекул діоксиду азоту з утворенням оксиду азоту і атомарного кисню.
Атомарний кисень з молекулярною киснем дають озон. Здавалося б,останній, окислюючи оксид азоту, повинен знову перетворюватися на молекулярнийкисень, а оксид азоту — в діоксид. Але цього не відбувається. Оксид азотувступає в реакції з олефінами вихлопних газів, які при цьомурозщеплюються по подвійному зв'язку і утворюють осколки молекул, і надлишок озону.
У результаті тривалої дисоціації нові маси діоксиду азотурозщеплюються і дають додаткові кількості озону. Виникає циклічнареакція, у результаті якої в атмосфері поступово накопичується озон.
Цей процес в нічний час припиняється. У свою чергу озон вступає вреакцію з олефінами. В атмосфері концентруються різні перекису,які в сумі і утворюють характерні для фотохімічного тумануоксиданти. Останні є джерелом так званих вільнихрадикалів, що відрізняються особливою реакційною здатністю. Такі смоги —нерідке явище над Лондоном, Парижем, Лос — Анжелесом, Нью — Йорком ііншимимістами Європи й Америки. За своїм фізіологічному впливом наорганізм людини вони вкрай небезпечні для дихальної і кровоносної систем ічасто бувають причиною передчасної смерті міських жителівослабленим здоров'ям.

Смог спостерігається звичайно при слабкій турбулентності (завихрення повітрянихпотоків) повітря, і отже, при стійкому розподілітемператури повітря по висоті, особливо при інверсії температури, прислабкому вітрі або штилі.

Інверсії температури в атмосфері, підвищення температури повітря з висотоюзамість звичайного для тропосфери її убування. Інверсія температуризустрічаються і у земної поверхні (приземні інверсії температури.), і ввільній атмосфері. Приземні інверсія температури найчастіше утворюються вбезвітряні ночі (взимку іноді і вдень) в результаті інтенсивного випромінюваннятепла земною поверхнею, що приводить до охолоджування як її самої, так іприлеглого шару повітря. Товщина приземних інверсія температурискладає десятки — сотні метрів. Збільшення температури в інверсійноїшарі коливається від десятих доль градусів до 15-20 ° С і більше. Найбільшмогутні зимові приземні інверсія температури в Східному Сибіру і в
Антарктиді.

У тропосфері, вище приземного шару, інверсія температури частіше утворюються вантициклонах завдяки осідання повітря, що супроводжується його стискання, аотже — нагріванням (інверсії осідання). У зонах фронтіватмосферних інверсія температури створюються внаслідок натікання теплогоповітря на нижчерозташованими холодний. У верхніх шарах атмосфери
(стратосфері, мезосфері, термосферу) інверсія температури виникають із-засильного поглинання сонячної радіації. Так, на висотах від 20-30 до 50-60км розташована інверсія температури, пов'язана з поглинаннямультрафіолетового випромінювання Сонця озоном. У підстави цього шарутемпература становить від — 50 до — 70 ° C, у його верхньої межі вона піднімаєтьсядо — 10 — + 10 ° С. Могутня інверсія температури, що починається на висоті
80-90 км і тягнеться на сотні км вгору, також обумовлена поглинаннямсонячної радіації.

І. т. є затримують шарами в атмосфері; вони перешкоджають розвиткувертикальних рухів повітря, унаслідок чого під ними накопичуютьсяводяна пара, пил, ядра конденсації. Це сприяє утворенню шарівсерпанку, туману, хмар. Унаслідок аномальної рефракції світла в інверсіятемператури іноді виникають міражі. У інверсії температури утворюютьсятакож атмосферні хвилеводи, що сприяють дальньому розповсюдженнюрадіохвиль.

Атмосферний хвилевід, шар повітря, що безпосередньо примикає доповерхні Землі або підведений над нею, який відхиляєрозповсюджуються в ньому радіохвилі до поверхні Землі. За певнихметеорологічних умовах, коли температура зменшується з висотою повільніше,а вологість повітря швидше, ніж за нормальних умов, хвиля, що вийшлапід невеликим кутом до горизонту, на деякій висоті випробовує повневіддзеркалення, відхиляється назад до земної поверхні і відбивається від неї.
Цей процес може повторюватися багато разів, в результаті чого радіохвиліпоширюються уздовж поверхні Землі на великі відстані безпомітного ослаблення (мал.). Такий спосіб розповсюдження радіохвиль ватмосфері називається хвильове, він нагадує розповсюдження радіохвиль врадіоволноводах. В атмосферних хвилеводах можуть розповсюджуватися хвилі, дляяких довжина хвилі l менше деякого критичного значення lкр (зазвичайlкр Ј 50-100 V), тобто дециметрові, сантиметрові і більш короткі хвилі

Смог знижує видимість, підсилює корозію металів і споруд, надаєнегативний вплив на здоров'я людини. Інтенсивний і тривалийзміг може з'явитися причиною підвищення захворюваності і смертності.

Чадний газ, що входить до складу смогу, є з'єднаннявуглецю з киснем; газ без кольору і запаху. Чадний газ вперше виділивфранцузький лікар Жак де Лассон в 1776 році при нагріванні деревного вугілля зокисом цинку. Щільність чадного газу 0,00125 г/см3 при 0 ° С та тиску 0,1
Мн/м2 (1 кгс/см2), tпл -205? С, tkіп -191,5? С, критична температура —
140? C, критичний тиск 3,46 Мн/м2 (34,6 кгс/см2).

Отруєння чадним газом можливі на виробництві та в побуті: в доменних,мартенівських, ливарних цехах; при випробуванні двигунів, використанніпаливних газів для сушки і підігріву; в хімічній промисловості; вгаражах; при дров опаленні і т.п.

Вступаючи в організм через органи дихання, чадний газ взаємодіє згемоглобіном і утворює карбоксигемоглобін, що не володіє здатністюпереносити кисень до тканин. Поряд з цим зменшується коефіцієнтутилізації кисню тканинами. Виникають гипокапния, утруднення дисоціаціїоксигемоглобіну, ферментні порушення тканинного дихання і т.д.

Захисну роль грає залізо плазми крові: його з'єднання з чадним газомперешкоджає утворенню карбоксигемоглобіна і сприяє вилученнючадного газу з тканин.

При гострих отруєннях можуть спостерігатися головний біль, запаморочення,нудота, блювота, слабкість, задишка, прискорений пульс; можливі швидка втратасвідомості, судоми, кома (з подальшим руховим збудженням),порушення кровообігу і дихання, поразка зорового нерва і т.д.; на
2-3-у добу може розвинутися токсична пневмонія.

У таких випадках рекомендується винести потерпілого на свіже повітря,розтерти груди; вдихання парів нашатирного спирту, гаряче питво. Прихронічних отруєннях з'являються головний біль, запаморочення,безсоння, виникає емоційна нестійкість, погіршуються пам'ять,увагу.

Можливі органічні ураження центральної нервової системи, судинніспазми, підвищення кількості еритроцитів у крові.

Источник: refs.co.ua

Смог – викликає ріст онкологічних захворювань! Як захиститись? Дізнайтесь більше про 7 фактів шкоди смогу для здоров’я людини, та 15 дієвих методів профілактики.

Причина утворення смогу?

Це наслідки спалювання трави, лісових пожеж, пожеж смітників, діяльності підприємств хімічної промисловості, газових викидів легкових автомобілів, дії ультрафіолетового випромінювання та фотохімічних реакцій, спостерігається при слабкій швидкості вітру.

Все це погіршує екологічну ситуацію у місті, та має прямий вплив на здоров’я його мешканців. У такі критичні періоди рекомендують застосовувати невідкладні заходи, що допоможуть зберегти здоров’я.

За словами медиків, найскладніше тим, у кого прямі патології: серцево-судинні захворювання, захворювання дихальних шляхів, гастрит, цукровий діабет. Окрема група ризику, це пенсіонери, вагітні жінки, грудні діти.

Димовий туман, або смог викликає важкі захворювання, адже це шкідлива суміш, аерозоль, що складається з диму, туману та пилу, часто з їдким запахом, характерний для великих міст, є надзвичайно шкідливим видом забруднення повітря, що має вплив на людей, тварин.

Чому шкідливий смог? 7 фактів

1. Тривалий вплив високої температури повітря може призвести до порушення обміну речовин, зневоднення та тепловим ударам, окрім того зниження імунітету, що викликає ряд захворювань.
2. Смог стає причиною появи болі в голові, ускладнення при диханні, викликає запалення слизових оболонок очей, носа, гортані.
3. У період поширення смогу, зростає кількість випадків викликів швидкої допомоги та госпіталізації хворих, зростає кількість летальних випадків від респіраторних захворювань та захворювань серцево-судинної системи.
4. Відзначають, що найбільш небезпечний період, це ранішній період, оскільки за ніч, небезпечна суміш концентрується у наземному шарі. Прогрівання повітря, ближче до обіду, підіймає все у повітря.
5. Рекомендують уникати ранкові пробіжки та прогулянки з собаками, що несуть додаткову загрозу життєдіяльності організму, через високу концентрацію смогу.
6. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, у крупних містах, через смог, значно зросла смертність від легеневих захворювань, бронхіту, астми, пневмонії.
7. Забруднення повітря, негативно впливає на період вагітності, має негативний вплив на розвиток плоду, з відповідними наслідками: знижена вага при народженні, захворювання внутрішніх органів.

Профілактика смогу: 15 дієвих заходів

З метою зниження негативного впливу на організм, у періоди появи димового туману, необхідно дотримуватись певних мір захисту:

1. Обмежити фізичне навантаження
2. Уникати перебування ранком на повітрі, оскільки в цей час концентрація смогу найвища
3. Не виходити на повітря вулиці у період спеки, з 11 до 16 години
4. Використовувати головні убори, для захисту голови
5. Вдягати легкий, просторий одяг з натуральної тканини
6. Збільшити кількість прийомів холодного душу
7. Пити рідину кімнатної температури. Уникати газованих напоїв
8. У приміщенні, де працює кондиціонер, встановити температуру не нижче 22-23 градусів. Через те, що різкий перепад температури збільшує ймовірність появи ризику респіраторного захворювання.
9. У якості заспокійливих та антистресових засобів вживати настоянки валеріани, пустинника, відвари кропиви, ромашки, хмілю. Додатково проконсультуйтесь у лікаря.
10. Регулярно промивати ніс та горло
11. При посиленні запаху диму, рекомендують одягати захисні маски, які слід зволожувати, дверні щілини рекомендують ізолювати вологою тканиною.
12. У приміщеннях слід проводити вологе прибирання
13. Не вживати алкогольні напої, пиво, не палити тютюн, оскільки все це провокує розвиток гострих та хронічних захворювань серцево-судинної та дихальної системи.
14. При появі симптомів гострого захворювання чи слабості, чи немочі (появи ускладнення дихання, кашлю, безсоння) необхідно звернутись до лікаря.
15. За наявності хронічного захворювання, чітко виконувати призначення та рекомендації лікаря.

У цей період слід приділити додаткову увагу престарілим людям, дітям та хворим, тим, хто немає змоги собі допомогти.

Особливо обережними слід бути тим, у кого є легеневі захворювання, в цей період важлива консультація у лікаря. Оскільки у період задимлення повітря, зростає чутливість до алергенів та знижується імунітет організму.

Дихання задимленим повітрям, смогом негативно впливає на роботу печені, через дію токсичних елементів, що потрапляють в бронхи при диханні. Чим вищий рівень забруднення повітря, присутність хімічних домішок, тим вищий ступінь навантаження на печінку. Все це призводить до пошкодження клітин печінки, та як наслідок, до захворювань. Для відновлення печінки, лікарі рекомендують вживати продукти, що містять багато вітамінів А, С, Е, пити не менше двох літрів рідини на день (краще звичайну воду), соки з свіжо вичавлених фруктів, морси, охолоджений зелений чай.

Куди поїхати, що б уникнути смогу?

У період зростання забруднення повітря, задимлення рекомендують, при можливості виїхати за межі міста. Рекомендуємо Вам звернути увагу на Карпати та Закарпаття.

Читайте також: Відпочинок в Карпатах

Джерело: Турінформ Закарпаття

Источник: tourinform.org.ua