Порода тварин — згідно закону України «Про охорону прав на породи тварин» це сукупність особин у межах певного виду тварин, яка має генетично обумовлені стабільні характеристики (властивості та ознаки), що відрізняють її від інших сукупностей особин цього виду тварин, стійко передають їх потомкам та є результатом інтелектуальної, творчої діяльності людини. За визначення Інституту розведення і генетики тварин Української академії аграрних наук: Порода є продуктом людської праці з певним масивом тварин. Вона виникає і прогресує під впливом конкретних соціально-економічних факторів у певних грунтово-кліматичних та господарських умовах у результаті тривалої, систематичної і цілеспрямованої роботи. Тварини, що входять до складу породи, повинні становити достатньо велику чисельність, мати спільність походження, консолідовані породні ознаки (тип, екстер’єр, продуктивність). Порода має заводську структуру (внутріпородні типи, заводські лінії і родини), консолідованість і водночас варіабельність за господарськи корисними ознаками, придатність до певної технології утримання.
Тварини однієї породи схожі за типом будови тіла, продуктивністю, плодючістю, мастю. Це дає змогу відрізняти їх від таких іншої породи. У породі повинна бути достатня кількість тварин, інакше обмежується можливість застосування відбору та підбору, що швидко призводить до вимушеного спорідненого парування і як наслідок — до виродження породи. Чисельність тварин у породі залежить від їхнього виду, пристосованості до природно-кліматичних умов, якості плідників, швидкості зміни поколінь, цінності й віку породи та інших факторів. У кожній новій породі має приблизно налічуватися племінних маток не менше: коні — 2000 голів, свині — 5000, велика рогата худоба — 5000, вівці скороспілих м’ясо-вовнових порід — 10 000, інших по-рід — 25 000, водоплавна птиця — 15 000, кури-несучки — 40 000 голів. Деякі старі породи значно численніші й налічують декілька сотень тисяч тварин. Крім високої продуктивності й численності, порода повинна бути досить поширеною. Це збільшує можливості для створення в ній різних типів, що сприяє її подальшому поліпшенню. Великий вплив на формування особливостей порід мають природно-географічні умови — особливості ґрунтів, рослин, клімату, рельєфу місцевості тощо. При завезенні тварин у нові природно-кліматичні умови в їхньому організмі відбуваються фізіологічні зміни, причому в одних випадках глибокі, в інших поверхневі. Перебудова систем організму тим глибша, чим більша різниця між новими та колишніми умовами існування.
оцес пристосування тварин до нових умов існування називається акліматизацією і тривати вона може кілька поколінь. Помісні та гібридні тварини акліматизуються легше, ніж чистопородні, молоді краще, ніж дорослі. Швидшій акліматизації сприяють повноцінна годівля, належні умови утримання, ретельний догляд. Якщо порода в нових умовах не знижує плодючості й основної продуктивності, заради якої її розводять, то вона вважається такою, що легко акліматизується. Це стосується порід широкого ареалу, таких як велика біла порода свиней, мериносові вівці, симентальська, голландська, швіцька, герефордська породи великої рогатої худоби. [ред.] Структура Породи сільськогосподарських тварин мають свою структуру, основними складовими частинами якої є: відріддя, породна група, внутрішньопородний тип, заводський тип, лінія, родина. Відріддя (зональний тип) — досить велика за чисельністю частина породи, добре пристосована до умов зони поширення. Симентальська порода, наприклад, розпадається на кілька відрідь: Українське, Східного і Західного Сибіру, Поволжя та ін. В Україні симентали Степу, Лісостепу, передгірної та гірської зон Карпат. Породна група — це велика однорідна група тварин, яка є основою для створення нової породи. Вона характеризується певним типом будови тіла й напрямом продуктивності, але ще не набула стійких ознак, характерних для нової породи. Породна група повинна налічувати певну кількість тварин і складати

Источник: touch.otvet.mail.ru

Усі живі організми, що нас оточують, підпорядковуються законам симетрії. Симетрія (від грец. «симетрія» — відповідність) — це пропорційність або гармонія в розташуванні однакових частин.

 

Типи симетрії тВарин

У тварин існує два основних типи симетрії тіла. Це променева (радіальна) симетрія і двобічна (білатеральна) симетрія. Окрім того, у деяких тварин будова тіла несиметрична (черевоногі молюски). Тварини з радіальною симетрією тіла Якщо розглянути тварин із радіальною симетрією, то видно, що через їхнє тіло можна провести кілька площин, які будуть ділити його на дві однакові половини (мал. 36.1). Такими тваринами є кишковопорожнинні.

Радіальна симетрія зручна для тварин, які ведуть прикріплений (поліпи) або малорухомий (медузи) спосіб життя. Вона дозволяє їм однаково ефективно ловити здобич або захищатися від хижаків, з якого б боку вони не наблизилися. Тварини з двобічною симетрією тіла Якщо розглянути тварин із двобічною симетрією, то видно, що через їхнє тіло можна провести тільки одну площину, яка буде ділити його на дві однакові половини. Такими тваринами є хребетні, членистоногі та кільчаки (мал. 36.2).

Двобічна симетрія зручна для тварин, які зазвичай активно рухаються. Для них дуже важить поділ тіла на передню й задню частини. На передній частині (тобто на голові) розміщені органи чуття, які сигналізують тварині про те, що чекає її попереду. Якщо є передня й задня частини, то, відповідно, відносно напряму руху з’являються правий і лівий боки тіла.

Способи руху тварин

Тваринам властиві різні способи руху залежно від умов середовища та способу життя (мал. 36.3). Які саме це способи, описано в таблиці (с. 146).

Спосіб руху	Хто і як використовує
Пов зання	Цей спосіб руху використовують майже всі групи тварин. Він є основним способом пересування для червів. У членистоногих повзають личинки комах. Серед молюсків до повзання вдаються переважно черевоногі. У хребетних повзком пересуваються змії та безногі ящірки, а також земноводні
Ходін ня	Ходять усі тварини, які мають кінцівки або подібні до кінцівок структури. Багатощетинкові черви використовують для цього параподії. У членистоногих є членисті кінцівки. А серед хребетних для ходіння використовуються не тільки кінцівки (наземні групи), але й плавці (деякі риби)
Стри бання	Стрибати можуть тварини з різних груп. Для цього вони використовують або видозмінені стрибальні кінцівки (коники, блохи, жаби, кенгуру), або спеціальні вирости тіла (щетинки деяких комах)
Пла вання	Цей тип руху використовують майже всі тварини, які живуть у воді. Є різні способи плавання: • гребня видозміненими кінцівками як веслами (членистоногі); • плавання за допомогою хвилеподібних рухів усього тіла (черви); • реактивний спосіб руху (головоногі молюски); • плавання за допомогою хвилеподібних рухів частини тіла або окремих плавців (риби)
Актив ний політ	Цей спосіб руху змогли опанувати лише комахи й хребетні (птахи, кажани). Але пристосовувалися вони до нього по-різному. Крила комах виникли як випини бокової частини їхнього тіла, а крила птахів і ссавців — це видозмінені передні кінцівки
Пасив ний політ	Під час такого польоту тварина використовує потоки повітря і свої пристосування для планерування. Здійснювати перельоти таким чином можуть деякі ссавці, ящірки, змії, амфібії, риби, павуки

Алюр у коней

У коней виділяють чотири основні способи руху (мал. 36.4). Крок — коли тварина йде, переставляючи кожну ногу по черзі. Рись (клус) — коли тварина йде, переставляючи спочатку праву передню й ліву задню ноги, а потім ліву передню й праву задню. Інохідь — коли тварина одночасно переставляє обидві ноги з одного боку: спочатку — дві ліві, потім — дві праві. Галоп — найшвидший спосіб руху, під час якого в певні моменти всі ноги тварини відриваються від землі.

Реактивний рух

Найбільш поширений реактивний спосіб руху серед представників молюсків. Головоногі молюски навіть мають спеціальні пристосування для цього. Це мантійна порожнина, у яку вони набирають воду, і лійка, крізь яку тварина із силою виштовхує струмінь води. Розвертаючи отвір лійки в потрібний бік, молюск може змінювати напрям свого руху.

Запам’ятайте найВажлиВіше

У світі тварин існує два типи симетрії — променева, або радіальна, і двобічна, або білатеральна. Більшість тварин мають двобічну симетрію, що надає перевагу тваринам, які активно рухаються в просторі. Виділяють багато способів руху, серед яких ходіння, біг, стрибки, плавання, літання, планерування.

ПереВірте сВої знання

1. Що таке променева симетрія? Яким тваринам вона властива?

2. Які способи руху характерні для тварин?

3*. Як тип симетрії пов’язаний зі способом життя тварин? Наведіть приклади.

4*. Використовуючи матеріали параграфа й додаткові джерела, поясніть, яку роль у життєдіяльності тварин відіграє симетрія їхнього тіла.

 

Це матеріал з підручника Біологія 7 клас Н.В. Запорожець, І.І. Черевань, І.А. Воронцова

 

Источник: narodna-osvita.com.ua

Основой строения животных является клетка. Клетки ограничены оболочкой, их внутреннее содержимое представлено цитоплазмой. В цитоплазме находятся: а)одно или несколько ядер, б) органоиды, в) включения. У одноклеточных животных клетка является целостным организмом, у многоклеточных происходит специализация клеток, появляются ткани, органы, системы органов.

Для животных характерен гетеротрофный тип питания (использование готовых органических веществ). Среди одноклеточных животных имеются организмы со смешанным (миксотрофным) типом питания.

Подавляющее большинство животных – аэробные организмы (необходим кислород для процессов окисления), но есть и анаэробные организмы.

В отличие от растений, большинство животных активно передвигается, многоклеточные животные имеют нервную систему.

Размножение – половое и бесполое.

Известно около 1,5 млн. видов животных.

Царство Животные подразделяется на подцарства:

1. Простейшие, или Одноклеточные;
2. Многоклеточные.

Систематика животных является предметом дискуссий. В последнее время животных подцарства Простейшие разделяют на 7 типов, подцарства Многоклеточные – на 17 типов (Шарова, 1999):

 

Царство Животные (Zoa)

• Подцарство Простейшие, или Одноклеточные (Protozoa)
  • • • • Тип Саркомастигофоры (Sarcomastigophora)
        • Тип Апикомплексы (Apicomplexa)
        • Тип Миксоспоридии (Myxozoa)
        • Тип Микроспоридии (Microspora)
        • Тип Инфузории (Ciliophora)
        • Тип Лабиринтулы (Labirinthomorpha)
        • Тип Асцетоспоридии (Ascetospora)
• Подцарство Многоклеточные (Metazoa)
  • Надраздел Фагоцителлообразные (Phagocytellozoa)
    • • • Тип Пластинчатые (Placozoa)
  • Надраздел Паразои (Parazoa)
    • • • Тип Губки (Porifera, или Spongia)
  • Надраздел Эуметазои (Eumetazoa)
    • Раздел Лучистые (Radiata)
      • • Тип Кишечнополостные (Coelenterata)
        • Тип Гребневики (Ctenophora)
    • Раздел Двусторонне-симметричные (Bilateria)
      • Подраздел Бесполостные (Acoelomata)
        • Тип Плоские черви (Plathelminthes)
        • Тип Круглые, или Первичнополостные черви (Nemathelminthes)
        • Тип Немертины (Nemertina)
        
        
      • Подраздел Вторичнополостные (Coelomata)
        • Тип Кольчатые черви (Annelida)
        • Тип Моллюски (Molluska)
        • Тип Онихофоры (Onychophora)
        • Тип Членистоногие (Arthropoda)
        • Тип Погонофоры (Pogonophora)
        • Тип Щупальцевые (Tentaculata)
        • Тип Щетинкочелюстные (Chaetognata)
        • Тип Иглокожие (Echinodermata)
        • Тип Полухордовые (Hemichordata)
        • Тип Хордовые (Chordata)

В основе классификации – «вид», родственные виды объединяются в «род», родственные роды – в «семейство», семейства в «отряд», отряды в «класс», классы в«тип», типы в «подцарство», подцарства в «царство».

Первые живые прокариотические организмы появились на Земле 3,5–4 млрд. лет назад, эукариотические – около 1,5 млрд. лет назад. Далее эукариотические организмы эволюционировали тремя ветвями: растения, грибы, животные. Следует подчеркнуть, что появление животных связано с появлением эукариотических клеток вообще. Согласно современным представлениям органоиды появляются не только из специализированных частей клетки, но и вследствие нескольких внутриклеточных симбиозов (гипотеза симбиогенеза).

Основные этапы эволюции животных можно представить следующим образом (см. рис.). Сначала появляются одноклеточные животные, затем – низшие многоклеточные (пластинчатые и губки). Переходной формой между одноклеточными и низшими многоклеточными животными считаются колониальные жгутиконосцы. От низших многоклеточных происходят высшие многоклеточные животные. В процессе эволюции многоклеточных двухслойное строение тела сменяется трехслойным, паренхима между внутренними органами заменяется первичной, а затем вторичной полостью тела. Вторичнополостные развиваются в нескольких направлениях, главные из которых приводят к появлению трохофорных животных с первичным ртом и вторичноротых животных – иглокожих, полухордовых и хордовых. Среди хордовых наиболее сложной организации достигают позвоночные теплокровные животные – птицы и млекопитающие.

 

 

Источник: licey.net

Схожі записи:

1. РІЗНОМАНІТНІСТЬ ГРИБІВ. ЦВІЛЕВІ ГРИБИ Розділ 3. ГРИБИ ТА ЛИШАЙНИКИ Тема 1. ГРИБИ § 47. РІЗНОМАНІТНІСТЬ ГРИБІВ. ЦВІЛЕВІ ГРИБИ Цвілеві гриби поселяються на продуктах харчування, в грунті, на овочах і…

2. ПІСЛЯЗАРОДКОВИЙ РОЗВИТОК ТВАРИН. РІСТ І РЕГЕНЕРАЦІЯ ОРГАНІЗМІВ РОЗДІЛ 1. РОЗМНОЖЕННЯ ТА ІНДИВІДУАЛЬНИЙ РОЗВИТОК ОРГАНІЗМІВ § 6. ПІСЛЯЗАРОДКОВИЙ РОЗВИТОК ТВАРИН. РІСТ І РЕГЕНЕРАЦІЯ ОРГАНІЗМІВ Які існують типи післязародкового розвитку тварин? Як відбувається післязародковий…

3. ОРГАНІЗМИ І СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ ТЕМА 4 ОРГАНІЗМИ І СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ Між організмами та навколишнім середовищем існують тісні взаємовідносини, взаємозалежності та взаємовпливи, які забезпечують їхню єдність. Закон єдності організму й…

4. Родина Айстрові, або Складноцвіті Розділ 2. РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН Тема 6. ПОКРИТОНАСІННІ 47. Родина Айстрові, або Складноцвіті Опівночі айстри в саду Розцвіли… Умились росою, вінки одягли, І стали рожевого ранку…

5. ПОНЯТТЯ ПРО ЕКОЛОГІЧНУ СИСТЕМУ РОЗДІЛ ІІ НАДОРГАНІЗМОВІ РІВНІ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ ТЕМА 1. ПОПУЛЯЦІЯ. ЕКОСИСТЕМА. БІОСФЕРА §31. ПОНЯТТЯ ПРО ЕКОЛОГІЧНУ СИСТЕМУ Терміни і поняття: екосистема; продуценти; консументи; редуценти; біоценоз; біотоп;…

6. Класифікація покритонасінних Розділ 2. РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН Тема 6. ПОКРИТОНАСІННІ 42. Класифікація покритонасінних Класифікація в біології – це розподіл живих організмів за певного системою підлеглих груп – таксонів….

7. ДИХАННЯ ТА ГАЗООБМІН У ТВАРИН. ОРГАНИ ДИХАННЯ, ЇХ РІЗНОМАНІТНІСТЬ ТА ФУНКЦІЇ Тема 2. ПРОЦЕСИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ТВАРИН & 28. ДИХАННЯ ТА ГАЗООБМІН У ТВАРИН. ОРГАНИ ДИХАННЯ, ЇХ РІЗНОМАНІТНІСТЬ ТА ФУНКЦІЇ Ви дізнаєтеся про дихання та газообмін, а…

8. ВНУТРІШНЯ БУДОВА КОРЕНЯ Розділ 1. РОСЛИНИ Тема 1.БУДОВА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ РОСЛИН § 11. ВНУТРІШНЯ БУДОВА КОРЕНЯ Корінь, як і решта органів рослини, має клітинну будову. За особливостями будови та…

9. З’єднання кісток. Будова скелета людини Розділ 2 ОПОРА І РУХ § 11. З’єднання кісток. Будова скелета людини З’єднання кісток. Кістки, що утворюють скелет, можуть бути з’єднані в різні способи –…

10. НЕСТАТЕВЕ РОЗМНОЖЕННЯ РОСЛИН Розділ 1. РОСЛИНИ Тема 2. РОЗМНОЖЕННЯ Й РОЗВИТОК РОСЛИН § 16. НЕСТАТЕВЕ РОЗМНОЖЕННЯ РОСЛИН Завдяки розмноженню рослини здатні відтворювати собі подібних, що забезпечує існування виду…

11. ЕТАПИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО РОЗВИТКУ ОРГАНІЗМІВ РОЗДІЛ 1. РОЗМНОЖЕННЯ ТА ІНДИВІДУАЛЬНИЙ РОЗВИТОК ОРГАНІЗМІВ §4 . ЕТАПИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО РОЗВИТКУ ОРГАНІЗМІВ Що таке індивідуальний розвиток? Які етапи індивідуального розвитку відомі у тварин і…

12. ОСНОВНІ НАПРЯМИ СУЧАСНОЇ БІОТЕХНОЛОГІЇ. ТРАНСГЕННІ ТА ХИМЕРНІ ОРГАНІЗМИ РОЗДІЛ І РОЗМНОЖЕННЯ ТЕМА 4. ГЕНОТИП ЯК ЦІЛІСНА СИСТЕМА § 20. ОСНОВНІ НАПРЯМИ СУЧАСНОЇ БІОТЕХНОЛОГІЇ. ТРАНСГЕННІ ТА ХИМЕРНІ ОРГАНІЗМИ Терміни і поняття: біотехнологія; генна інженерія;…

13. ВИДИ КОРЕНІВ ТА ЇХ ВИДОЗМІНИ ТЕМА 3 РОСЛИНИ §24. ВИДИ КОРЕНІВ ТА ЇХ ВИДОЗМІНИ Пригадайте, які речовини необхідні для живлення рослин. Які функції кореня? Ми вже згадували, що важливою функцією…

14. ВУГЛЕВОДИ: РІЗНОМАНІТНІСТЬ, ВЛАСТИВОСТІ ТА ФУНКЦІЇ РОЗДІЛ 1. МОЛЕКУЛЯРНИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ ТЕМА 2. ОРГАНІЧНІ РЕЧОВИНИ § 8. ВУГЛЕВОДИ: РІЗНОМАНІТНІСТЬ, ВЛАСТИВОСТІ ТА ФУНКЦІЇ Пригадайте: які організми називають автотрофними та гетеротрофними? Які…

15. МІКРОСКОП ТА ДОСЛІДЖЕННЯ КЛІТИНИ: ЕКСКУРС В ІСТОРІЮ Тема 1. КЛІТИНА Вивчаючи цю тему, ви дізнаєтеся: ✓ з яких найменших живих “цеглинок” складаються організми, як вони побудовані та як працюють; ✓ про сутність…

16. МЕТОДИ ГЕНЕТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ РОЗДІЛ І РОЗМНОЖЕННЯ ТЕМА 2. ЗАКОНОМІРНОСТІ СПАДКОВОСТІ § 6. МЕТОДИ ГЕНЕТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ Які об’єкти найкращі для генетичних досліджень. Для вивчення генетичного апарату живих істот використовують…

17. РІЗНОМАНІТНІСТЬ КЛІТИН БАГАТОКЛІТИННОГО ОРГАНІЗМУ Розділ 3 Клітинний рівнь організації живої природи Тема 6. Структура клітинного рівня: біомолекули та органели клітин § 42. РІЗНОМАНІТНІСТЬ КЛІТИН БАГАТОКЛІТИННОГО ОРГАНІЗМУ Терміни та поняття:…

18. Слухова сенсорна система Розділ 12 СПРИЙНЯТТЯ ІНФОРМАЦІЇ НЕРВОВОЮ СИСТЕМОЮ. СЕНСОРНІ СИСТЕМИ § 64.Слухова сенсорна система Які звуки ми сприймаємо? Звукові хвилі – це механічні коливання середовища різної частоти…

19. ГЕНЕТИКА. МЕТОДИ ГЕНЕТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ РОЗДІЛ 2. СПАДКОВІСТЬ І МІНЛИВІСТЬ ОРГАНІЗМІВ. ОСНОВИ СЕЛЕКЦІЇ § 8. ГЕНЕТИКА. МЕТОДИ ГЕНЕТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ І Що таке спадковість і мінливість, хромосоми, ген, генотип, каріотип? Здатність…

20. МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ КЛІТИН Розділ 3 Клітинний рівнь організації живої природи Тема 6. Структура клітинного рівня: біомолекули та органели клітин § 32. МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ КЛІТИН Терміни та поняття: мікроскопія:…

21. ГІПОТЕЗИ ПОХОДЖЕННЯ ЖИТТЯ НА ЗЕМЛІ РОЗДІЛ 4. ОСНОВИ ЕВОЛЮЦІЙНОГО ВЧЕННЯ. ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК ОРГАНІЧНОГО СВІТУ §55. ГІПОТЕЗИ ПОХОДЖЕННЯ ЖИТТЯ НА ЗЕМЛІ Проблема походження життя та пізнання його суті здавна хвилювала не…

22. Клітина рослин Розділ 1 РОСЛИНИ Тема 1. БУДОВА ТА ЖИТТЄДІЯЛЬНІСТЬ 5. Клітина рослин Клітини є цеглинками, з яких зводиться будівля рослини. К. Тимірязєв Основне поняття: КЛІТИНА ПРИГАДАЙТЕ!…

23. ЛИШАЙНИКИ Розділ 3. ГРИБИ ТА ЛИШАЙНИКИ Тема 2. ЛИШАЙНИКИ § 51. ЛИШАЙНИКИ Відомий учений К. А. Тимірязєв наприкінці XIX століття назвав лишайники “рослинами-сфінксами”, що у перекладі…

24. Особливості будови та життєдіяльності земноводних Розділ 2. РІЗНОМАНІТНІСТЬ ТВАРИН Тема 7. ЗЕМНОВОДНІ § 39. Особливості будови та життєдіяльності земноводних Зміїний роздвоєний язик часто називають жалом, хоча ніякої шкоди він завдати…

25. ПЛАУНИ, ХВОЩІ, ПАПОРОТІ ТЕМА 4 РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН §43. ПЛАУНИ, ХВОЩІ, ПАПОРОТІ Пригадайте, що таке кореневище, додаткові корені, ризоїди, статеве та нестатеве покоління. У чому полягають особливості плаунів? Плауни…

26. ТИП МОЛЮСКИ, АБО М’ЯКУНИ, КЛАС ЧЕРЕВОНОГІ МОЛЮСКИ ТЕМА 1. РІЗНОМАНІТНІСТЬ ТВАРИН & 14. ТИП МОЛЮСКИ, АБО М’ЯКУНИ, КЛАС ЧЕРЕВОНОГІ МОЛЮСКИ Ви дізнаєтеся про загальні особливості будови представників типу Молюски, а також про…

27. Теплообмін і терморегуляція Розділ 7 ТЕРМОРЕГУЛЯЦІЯ § 36.Теплообмін і терморегуляція Особливості теплообміну організму людини. Перебіг хімічних реакцій в організмі людини відповідає нормі за температури його тіла в межах36-37°C….

28. ВИГОТОВЛЕННЯ МІКРОПРЕПАРАТІВ ТЕМА 1 КЛІТИНИ §7. ВИГОТОВЛЕННЯ МІКРОПРЕПАРАТІВ Пригадайте, які методи дослідження клітин ви знаєте. Клітини можна досліджувати як у живому, так і в зафіксованому стані. Використання…

29. ПОПУЛЯЦІЯ, ЕКОСИСТЕМА, ЧИННИКИ СЕРЕДОВИЩА Тема 4. ОРГАНІЗМИ І СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ Вивчаючи цю тему, ви дізнаєтеся про те: ✓ що вивчає наука екологія; ✓ як здійснюється кругообіг речовин і передача…

30. Хвощеподібні Розділ 2. РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН Тема 4. ВИЩІ СПОРОВІ РОСЛИНИ 36. Хвощеподібні Хвощеподібні є залишком великої групи вимерлих рослин, які взяли свій початок від риніофітів і…

31. МОЛЮСКИ, ЇХ РІЗНОМАНІТНІСТЬ ТА ЗНАЧЕННЯ ТЕМА 1 РІЗНОМАНІТНІСТЬ ТВАРИН Назва молюски походить від латинського слова molluscus – “м’який”. Енциклопедія для дітей. &21. МОЛЮСКИ, ЇХ РІЗНОМАНІТНІСТЬ ТА ЗНАЧЕННЯ Ключові терміни: Черевоногі….

32. Обмін речовин та системи внутрішніх органів Тема 1 БУДОВА І ЖИТТЄДІЯЛЬНІСТЬ ТВАРИН § 5. Обмін речовин та системи внутрішніх органів Обмін речовин Від неживої матерії живий організм відрізняється тим, що в…

33. СИСТЕМА ОРГАНІЧНОГО СВІТУ ЯК ВІДОБРАЖЕННЯ ЙОГО ІСТОРИЧНОГО РОЗВИТКУ РОЗДІЛ 4. ОСНОВИ ЕВОЛЮЦІЙНОГО ВЧЕННЯ. ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК ОРГАНІЧНОГО СВІТУ § 54. СИСТЕМА ОРГАНІЧНОГО СВІТУ ЯК ВІДОБРАЖЕННЯ ЙОГО ІСТОРИЧНОГО РОЗВИТКУ Що таке штучна і природна системи…

34. РІЗНОМАНІТТЯ ПТАХІВ, ЇХНЯ РОЛЬ У ПРИРОДІ ТА ЖИТТІ ЛЮДИНИ ТЕМА 1 РІЗНОМАНІТНІСТЬ ТВАРИН &22. РІЗНОМАНІТТЯ ПТАХІВ, ЇХНЯ РОЛЬ У ПРИРОДІ ТА ЖИТТІ ЛЮДИНИ Пригадайте, що таке кіль та які його функції. Яких птахів відносять…

35. Різноманітність рептилій Тема 1 РІЗНОМАНІТНІСТЬ ТВАРИН & 24. Різноманітність рептилій 1. Ряд Черепахи. Тіло черепах укрите панциром, з якого висовуються голова, кінцівки та хвіст. Грудна клітина черепах…

36. НАУКОВИЙ МЕТОД БІОЛОГІЇ Вступ §4. НАУКОВИЙ МЕТОД БІОЛОГІЇ – Ви дізнаєтеся, що таке науковий метод наукова припущення, наукова гіпотеза та наукова теорія. – Як працюють ученії? Вивчення організмів…

37. РІЗНОМАНІТНІСТЬ ВОДОРОСТЕЙ. БУРІ, ЧЕРВОНІ ТА ДІАТОМОВІ ВОДОРОСТІ Розділ 2. РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН Тема 1. ВОДОРОСТІ § 26. РІЗНОМАНІТНІСТЬ ВОДОРОСТЕЙ. БУРІ, ЧЕРВОНІ ТА ДІАТОМОВІ ВОДОРОСТІ Бурі водорості – винятково багатоклітинні рослини, яких нараховують приблизно…

38. ОХОРОНА РОСЛИННОГО СВІТУ Розділ 5. ОРГАНІЗМИ І СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ Тема 1. ОРГАНІЗМИ І СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ § 61. ОХОРОНА РОСЛИННОГО СВІТУ Людина і природа… Природа і ви. Відкрийте підручник…

39. РІСТ І РОЗВИТОК РОСЛИН Розділ 1. РОСЛИНИ Тема 2. РОЗМНОЖЕННЯ Й РОЗВИТОК РОСЛИН § 22-23. РІСТ І РОЗВИТОК РОСЛИН Ріст рослин. Однією з основних властивостей рослинних організмів є їх…

40. ОРГАНІЧНІ РЕЧОВИНИ ЖИВИХ ІСТОТ. ЛІПІДИ РОЗДІЛ 1. МОЛЕКУЛЯРНИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ ТЕМА 2. ОРГАНІЧНІ РЕЧОВИНИ – будова, властивості та функції основних груп органічних сполук: ліпідів, вуглеводів, білків, нуклеїнових кислот; –…

Источник: predmety.in.ua

• Друкувати
• Запитати
• Надіслати другу
• Поділитись
  • Facebook
  • Twitter
• Підписатись на новини

У рефераті розглянуто основні типи і класи тварин. Детально охарактеризовано кожний з них

I тип — найпростіші (30 тис. видів) — мікроскопічні одноклітинні тварини. Всі життєві функції у них виконують окремі частини клітини — органоїди, або органели.

До типу входить 4 основних класи:

• До саркодових, або корененіжок (10 тис. видів) належать різні види амеб, форамініфери (морські корененіжки з вапняковою. черепашкою), радіолярії, або променяки, та ін. Ці найпростіші пересуваються за допомогою несправжніх ніжок — тимчасових виростів протоплазми.
• Представниками джгутикових (6 — 8 тис. видів) є евглена зелена — мешканець забруднених водойм і інші споріднені форми, а також різні паразити — збудники хвороб (сонної, пендинської виразки та ін.). Вони рухаються за допомогою одного або кількох джгутиків — постійних тонких виростів протоплазми. Зараз вважають, що стародавні джгутикові дали початок іншим класам найпростіших, а також колоніальним формам, від яких пішли багатоклітинні тварини.
• Споровики (7 340 видів) — виключно паразитичні найпростіші, які при розмноженні утворюють спори (зародок, вкритий щільною оболонкою). Представники: малярійний паразит, кокцидії, грегарини та ін.
• Інфузорії (6 тис. видів) — найскладніші за організацією найпростіші, які пересуваються за допомогою війок. У цьому класі багато вільноживучих і паразитичних видів.

II тип — губки (5 тис. видів). Це майже виключно морські, найпримітивніші багатоклітинні двошарові тварини. У процесі зародкового розвитку в них утворюється лише два зародкові листки, або шари (екто та ентодерма), з яких і розвиваються всі органи двошарових тварин. У типі 3 класи: вапнякові, скляні та звичайні губки.

ІІІ тип — кишковопорожнинні (9 тис. видів) — також примітивні двошарові, переважно морські тварини з радіальною (променевою) симетрією. Стінки тіла оточують порожнину тіла. У зовнішньому шарі — ектодермі розташовані кропив’яні клітини з капсулою, виповненою отрутою, і спірально закрученою ниткою, що при подразненні клітини викидається назовні, несучи на собі отруту.

В ектодермі є також нервові клітини, які, сполучаючись відростками, утворюють примітивну нервову систему. У типі 3 класи: гідроїдні (2700 видів), сцифоїдні (2 тис. видів) — переважно крупні вільноплаваючі медузи з драглистим дзвоноподібним тілом; корали (6100 видів) — одиночні (актинії) та колоніальні коралові поліпи з добре розвиненим, переважно вапняковим скелетом.

IV тип — плоскі черви (6 тис. видів) — примітивні двобічносиметричні тришарові тварини, в яких крім зовнішнього і внутрішнього в процесі історичного розвитку виник третій зародковий шар, з якого розвивається складна м’язова система. Вони мають плоске, іноді почленоване тіло, значну частину якого складає шкірно-мускульний мішок з епітелію 1 і системи м’язів.

У них є органи травлення, виділення, розмноження, нервова система. У типі 3 головних класи: війчасті черви, або турбелярії — 1500 видів вільноживучих морських і прісноводних червів; присисні, або трематоди. (З тис. видів) — паразити з непочленованим листовидної форми тілом, представник — печінковий сисун (фасціола); стьожкові черви, або це сто д и (1500 видів) — паразити з почленованим тілом, до яких належать бичачий і свинячий солітери, широкий стьожківець та ін.

V тип — круглі черви (близько 10 тис. видів) — широко розповсюджені на всій земній кулі. Серед кількох класів найбільший і найважливіший — нематоди (10 тис. видів), до якого належать усім відомі гельмінти: аскариди, гостриці, волосоголовці, трихіни тощо та багато вільноживучих форм (морських, прісноводних, ґрунтових) і рослинних паразитів. Деякі спеціалісти вважають, що кількість видів нематодів досягає мільйона.

VI тип — кільчасті черви, або кільчаки (близько 7 тис. видів) — порівняно більш високоорганізовані, переважно вільноживучі, водяні або ґрунтові тварини. В типі є 3 головних класи. Малощетинкові (2400 видів) — переважно ґрунтові, з слабо відокремленою головою і невеликою кількістю щетинок на кільцях.

Типові представники — різні дощові черви. Багатощетинкові (4000 видів) — морські донні черви з добре відокремленою головою і з лопастями на члениках, які несуть велику кількість щетинок. Представником цього класу є нереїси — цінний корм для риб.

П’явки (300 видів) — безщетинкові, за рідким винятком прісноводні, напівпаразитичні і хижі кільчасті черви. Від стародавніх багатощетиннових кільчастих червів походять молюски і членистоногі.

VII тип — молюски (108 тис. видів) — другий за кількістю видів. У них м’яке несегментоване тіло, найчастіше вкрите вапняковою черепашкою, вистеленою складкою шкіри — мантією, яка виділяє речовини, що утворює черепашку. Органом руху є мускулиста нога.

Головні класи:

• черевоногі молюски (близько 90 тис. видів) — мешканці водойм і суші. Асиметричне тіло поділяється на голову, тулуб і ногу. У роті є язик, вкритий зубчиками (радула). Черепашка суцільна, спірально закручена, в деяких редукована (слизні). Найвідоміші представники нашої фауни: ставковики (великий, малий, вушковий), живородка, катушка, слимак виноградний, слизень звичайний.
• У двостулкових молюсків (15 тис. видів) черепашка складається з двох половинок, які закриваються м’язами — замикачами. Представники: жабурниця (беззубка), перлівниця річкова, скойка перлова, триданна гігантська, мідії, устриці, гребінці та ін.
• Головоногі молюски (близько 600 видів) — виключно морські тварини, що відзначаються найвищою організацією серед безхребетних. Черепашка редукована і перетворилась у деяких форм в опорну пластинку. На черевному боці тіла є особливий орган руху — лійка, що діє за принципом водяної ракети. На голові містяться щупальця, або "руки", з присосками. У роті є пара сильних щелеп і радула. Представники: кальмари, восьминоги, каракатиці, наутілуси, або кораблики перлові.

VIII тип — членистоногі — найбільш процвітаюча група у всьому тваринному світі. За різноманітністю, чисельністю та поширенням перевершують усіх інших тварин, що свідчить про прогресивні риси їхньої організації.

Головні класи:

• Ракоподібні (25 тис. видів) — широко розповсюджені в усіх водоймах земної кулі. До нижчих раків належать дафнії, циклопи, морські жолуді й качечки, балануси, багато паразитів, зокрема коропові воші, з наземних — стоноги (мокриці). До вищих раків відносять річкових раків, бокоплавів, морських крабів, омарів, лангустів, креветок.
• Павукоподібні (35 тис. видів) — наземні членистоногі. На голові тварин є верхні щелепи — халіцери — органи нападу і захисту, озброєні кігтиками, на яких є отвір, що через нього у деяких видів стікає отрута, яка виробляється у спеціальних залозах. Головні представники: скорпіони, сольпуги (фаланги), кліщі, різні види павуків (хатній, хрестовик, тарантул, каракурт, птахоїди та багато інших).
• Багатоніжки (8100 видів) — наземні трахейнодишні’ членистопогі, тіло котрих складається з голови, на якій є пара вусиків і складні очі, та почленованого тулуба з парою (іноді двома парами) ніг на кожному членику. Представники: кістянка, сколопендри (отруйні види), з двопарноногих — кивсяки.
• Комахи — найчисельніший клас шестиногих трахейнодишних членистоногих, до яких, за останніми підрахунками, належить понад 1,2 млн. видів. Серед комах є нижчі (первиннобезкрилі) і справжні — найчисельніша група, яка включає багато рядів: з неповним перетворенням (тарганові, терміти, богомоли, паличники, прямокрилі, бабки, воші, хоботні, напівтвердокрилі, або клопи, та ін.) і з повним, які в своєму розвитку проходять стадію лялечки (сітчастокрилі, жуки, лускокрилі, або метелики, перетинчастокрилі, двокрилі, блохи).

IX тип — голкошкірі (6 тис. видів) — виключно морські тварини з вториннорадіальною симетрією (їх предки мали двобічну симетрію). Зовні їхнє тіло вкрите вапняковим скелетом (у морських їжаків — вапняковими голками). Всі вони або малорухливі або сидячі (морські лілії) донні тварини. Тип обіймає 5 класів: морські їжаки; морські зірки; офіури, або змієхвостки; к р и н о ї д е ї, або морські лілії; голотурії.

X тип — хордові (40 тис. видів) — найвище організований тип тварин, який включає 4 підтипи: первинно-хордові, або півхордові; личинкохордові, або покривники; безчерепні; хребетні, або черепні.

Підтип хребетних найчисельніший і найрізноманітніший за кількістю видів. Він включає 6 класів: круглороті, риби, земноводяні, плазуни, птахи, ссавці.

Круглороті (понад 40 видів) — — найпримітивніші хребетні, в яких відсутні справжні щелепи. Представники: міноги і міксини.

Риби (20 тис. видів) — найчисельніший клас хребетних — поділяють на 2 групи: хрящові (акули, скати і суцільноголові, або химерові) та кісткові (кістково-хрящові, або осетрові, двоякодихаючі, кистепері, променепері). Останній підклас найбільший за кількістю видів, він містить такі головні ряди: оселедцеподібні, коропоподібні, вугроподібні, щукоподібні, колючопері, тріскоподібні, камбалові та багато інших.

Земноводні, або амфібії (2400 видів) поєднують в собі ознаки водяних і наземних хребетних. Для розмноження їм потрібна вода (там розвивається ікра, личинки дихають зябрами). Клас поділяється на 3 ряди: безногі, хвостаті і безхвостi.

Плазуни, або рептилії (6 тис. видів) — справжні наземні хребетні, найпримітивніші з них. Усі сучасні плазуни входять до трьох підкласів: черепахи (210 видів), лускаті (майже 5500 видів), до яких належить ряд лускатих (хамелеони, ящірки і змії) та ряд дзьобоголових, представлений лише одним видом — гатерією; крокодили (21 вид).

Птахи (8600 видів). Усі види сучасних птахів об’єднують в 3 надряди: плаваючих, або пінгвінів; бігаючих, або безкільових (страуси, казуари, ківі); літаючих, або к і л ь о в и х, до якого належать такі головні ряди: гагари, норці, веслоногі (пелікани і баклани), трубконосі (альбатроси, буревісники), голінасті, фламінго, гусеподібні (гуси, лебеді, качки), денні хижаки, курині, журавлині, пастушкові, кулики, мартини, чистуни, голуби, папуги, зозулі, сови, довгокрилі, дятлові, горобині та ін.

Ссавці, або звірі (до 4 200 видів) поділяються на З підкласи: першозвірі з одним рядом — яйцекладних, до якого належать качконіс і єхидни; нижчі звірі (в матці дитяче місце розвинене слабо) з одним рядом сумчастих; вищі звірі, або п л а ц е н т н і що об’єднують 95% видів усього класу. Головні ряди: комахоїдні, рукокрилі, гризуни, хижі, китоподібні, ластоногі, хоботні, парнокопитні, мозоленогі (верблюди, лами та ін.), непарнокопитні, примати.

Крім вищеназваних у природну систему входять ще й інші типи (сучасна зоологія налічує понад 20 типів). Деякі з них малочисельні і не мають практичного значення, але становлять значний науковий інтерес. їх вивчення і встановлення місця у природній системі дає можливість одержати цілісну картину еволюції тваринного світу.

Природна система обіймає також викопні форми. Іноді кількість систематичних одиниць викопних тварин перевищує кількість одиниць, які об’єднують сучасних пісірин. Так, з 17 рядів відомих плазунів до 13 входять кільки викопні.

Серед них морські рибоподібної форми іхтіозаври, літаючі ящери, або птерозаври, дивовижні ящери, або динозаври, до яких належать велетенські ПО — 14 м завдовжки) хижі тиранозаври і тарбозаври (ящери-розбійники), напівводяні рослиноїдні гіганти — бронтозаври, диплодоки і брахіозаври, що мали довжину в 25 — 30 м і масу в ЗО — 50 т, та багато ін.

Чимало викопних тварин становлять ніби проміжні форми між тваринами різних класів, підкласів, рядів. Так, наприклад, у класі птахів є підклас ящерохвостих, або першоптахів, до якого належать викопні тварини-археоптерикси. У них поряд з ознаками птахів (наявність крил, пір’яного покрову та ін.) було багато типових ознак плазунів: довгий хвіст, непневматичні кістки, зуби на щелепах, відсутність кіля і дзьоба та ін.

У підкласі віялохвостих птахів крім 3 надрядів сучасних птахів є ще надряд зубастих — викопних, але вже типових птахів, хоч на щелепах вони мали чисельні зуби і мозок був порівняно невеликий.

Источник: osvita.ua