Дикая природа украины
Посетив Украину хотя бы один раз, невозможно остаться равнодушным к её природному богатству, а учитывая гармоничность и красоту открывающихся видов, складывается впечатление, что украинцам посчастливилось жить в раю. Природа Украины — главное достояние страны. Большую часть территории занимают не только леса, но и нетронутые уголки природы, где можно отдохнуть не только телом, но и душой.
Защита окружающей среды
Охрана природы Украины заключается в комплексе мероприятий, направленных на сохранение, рациональное использование и восстановление природных ресурсов и окружающей среды. С каждым годом экологическое состояние почвенного покрова ухудшается — это напрямую связано с загрязнением водоёмов сточными водами, отходами нефтеперерабатывающих предприятий и радиацией, оказавшей существенное влияние на атмосферу. Ярким свидетельством подобного выброса радиоактивных отходов можно считать аварию на Чернобыльской АЭС.
Законодательство Украины предусматривает ответственность (вплоть до уголовной) за нарушение природно-охранных норм, однако, поскольку проблема уже давно достигла глобальных параметров, решением данного вопроса должна заниматься не одна страна, а весь мир.
Нетронутая природа
Дикая природа Украины ярче всего представлена не в бескрайних лесах, а на территории Чернобыльской зоны, где на протяжении многих лет со дня страшной аварии не ступала нога человека. 26 апреля 1986 года в результате взрыва 4 энергоблока в окружающую среду было выброшено большое количество радиоактивных веществ. В результате этого людей начали массово эвакуировать из зоны бедствия, и Чернобыль полностью опустел. Со временем здания пришли в запустение, и природа Украины начала постепенно возвращаться в первозданное состояние.
Радиация способствовала появлению в данной местности уникальных видов птиц и животных. Ещё в 90-х годах в экспериментальных целях в Чернобыльские земли были завезены редкие подвиды животных, число которых на сегодняшний день существенно возросло. Украинские учёные утверждают, что, благодаря установке фотоловушек, появилась возможность изучения редких фотографий, позволяющих с уверенностью утверждать, что в Чернобыле появляются даже бурые медведи, являющиеся в стране достаточно редкими животными.
На данный момент есть несколько вариантов дальнейшей судьбы зоны. Предполагается создание в этой местности уникального природного заповедника или возвращение земель, прошедших естественную очистку, под сельскохозяйственное использование.
Самое большое влияние природа Украины испытывает в ходе хозяйственной деятельности людей, что наиболее ярко прослеживается в густонаселённых районах с развитой промышленностью, оказывающей значительное влияние на разрушение естественной экологической среды обитания человека.
Интенсивное освоение и эксплуатация нетронутых прежде земель под сельскохозяйственные нужды приводит к уменьшению содержания в почве гумуса и, как следствие, ухудшению состояния окружающей среды, ведь его существенная часть исчезает в результате водной и воздушной эрозии почвы.
Защитные меры
Красота природы Украины в полной мере отражается в Красной книге, в которую заносят все исчезающие виды животных и растений, находящиеся под угрозой исчезновения. Необходимо учитывать, что если своевременно не уделять внимание решению природоохранных проблем, они влекут за собой крупные экологические катастрофы, предотвращать которые призван природно-заповедный фонд Украины. Он представляет собой специальные системы природных комплексов и объектов, имеющих особую ценность в определённой области, предназначенных для сохранения природы в её естественном состоянии.
Заповедный-фонд насчитывает около 7 тыс. разнообразных природных объектов, занимающих 3-4% от всей территории Украины. В данную категорию входят:
- Природные заповедники — самый высокий уровень сохранности. Поскольку их свободное посещение в большинстве случаев запрещено, природа Украины сохраняется в первозданном виде. Кроме того, именно здесь встречаются редчайшие виды растений и животных, занесённые в Красную книгу.
- Национальные парки.
- Ландшафтные парки.
- Дендрологические парки.
- Парки, попадающие под категорию садово-паркового искусства.
Чудеса природы
Памятники природы Украины всегда вызывали любопытство не только у туристов, но и у граждан страны, проживающих в других регионах. Наибольшую популярность без сомнения завоевали:
- Биосферный заповедник Аскания Нова.
- Озеро Синевир, которое находится на заповедной местности Карпат.
- Парк регионального масштаба Гранитно-степное Побужье в непосредственной близости от Николаева.
- Скалистая гряда, превышающая высотой 400 м над уровнем моря, под названием Подольские Товтры, располагающаяся поблизости от Хмельницкого и не имеющая аналогов во всём мире.
- Ботанические сады, поражающие своей площадью, в Киеве, Кривом Роге и Донецке. При этом стандартные ботанические сады находятся практически в каждом городе.
Природа юго-восточного региона
Донбасский регион отличается от всей страны неимоверно плодородным типом почвы, который при надлежащем уходе даёт отличные урожаи. Именно по этой причине большую часть местности занимают плодородные поля, урожаи с которых обеспечивают большую часть продовольственного запаса страны.
Лесной фонд Донбасса представлен в основном зелёными зонами, и хотя они не используются для добычи древесины в промышленном масштабе, их роль по защите полей весьма существенна. Лесистость сельских районов в этой местности не превышает 30% территории.
Природа Украины впечатляет с первого взгляда, позволяя подобрать идеальный вариант отдыха на любой случай жизни. Леса, степи, горы, моря, луга, реки, озера и водопады, заповедники, национальные парки, сады и описанные выше чудеса природы Украины, множество видов растений и животных — всё это ждёт вас при посещении этой красивой страны, в которую вы обязательно захотите вернуться. Несмотря на то что экологическая обстановка региона оставляет желать лучшего, климатические условия позволяют проводить полноценный летний отдых в данной области.
Центральная часть страны
Центральная Украина — один из наиболее колоритных регионов страны, развитый не только в промышленном, но и в аграрном масштабе. Большие запасы природных ископаемых позволили превратить центральную часть страны в своеобразный экономический центр. Природные условия поспособствовали созданию на этой территории большого количества заповедников и уникальных парков. Красотой и гордостью края являются 400-летние дубы, целебные источники и один из крупнейших лесных массивов в лесостепной зоне на всей территории Украины.
Туристы могут при желании посетить скифское городище, ознакомиться с казачьим бытом, увидев множество казачьих церквей и развалин старинных крепостей. Кроме того, именно в центральной Украине располагается одна из первых в мире водонапорных башен, сыгравшая свою немаловажную роль в формировании неповторимой природы.
Западная часть страны
В западной части Украины действует более 400 туристических маршрутов по уникальной местности, для которой характерна лесистая структура. Западная часть страны не отличается большим количеством месторождений природных ископаемых, и вся экономика региона держится в основном за счёт туризма. Именно здесь располагается самое большое скопление озер, среди которых есть даже наибольшее озеро страны под названием Свитязь. При этом регион является экологически чистым, что массово привлекает в страну людей со всего мира, заставляя восхищаться неповторимой красотой природы снова и снова.
Человеческий фактор
Про природу Украины можно говорить бесконечно, однако, для того чтобы она продолжала оставаться в таком состоянии, необходимо направлять много усилий на поддержку и восстановление естественной среды в первозданном состоянии. Начиная с 1980 года, по данным, которые собирал МСОП (международный союз охраны природы), на протяжении недели исчезает примерно один вид (подвид) животных или растений. Следовательно, если своевременно не принять меры, под угрозой будет находиться каждый 7-й вид животных и каждый 10-й вид растений, занесённых в Красную книгу Украины.
Источник: fb.ru
Повернення ведмедя
Поява у зоні бурих ведмедів стала справжньою сенсацією, адже у цьому регіонів вони вже давно зникли.
«В кінці 80-х років ХХ століття свідчень присутності бурих ведмедів на півночі України майже не було», — розповів пан Гащак ВВС Україна.
В 90-х роках в Росії вдало провели програму із повернення тварин у Брянські ліси, що й сприяло приходу ведмедів у зону.
«Перші сліди ведмедя ми з колегами зафіксували в 2003 році, але тоді цим матеріалам не повірили», — скаржиться Сергій Гащак.
Довести появу ведмедів дозволили нові технології.
«Бурого ведмедя зафіксувала наша фотопастка у західній частині зони. Кілька років я змінював ділянки, на яких їх розставляли, і ось вдача», — із захопленням розповів пан Гащак.
Чарівні фотопастки
В українських умовах, коли держава недофінансовує науку, фотопастки є справжньою розкішшю.
«Я мав не більше семи фотопасток, спочатку сам їх купував — добре, що керівництво не забороняло», — ділиться спогадами науковець.
Фотопастки автоматично знімають всі теплові об’єкти, які рухаються на відстані до 10-15 метрів.
Кілька років він власноруч купував обладнання, хоча одна фотопастка коштує мінімум 150-200 доларів.
Вони дозволили, окрім бурого ведмедя, зафіксувати оленів, лосів, рисей і вовків.
«Нещодавно ми зняли унікальні кадри – як зграя вовків три дні полювала на оленя, для нас це взагалі щось неймовірне», — пояснює Сергій Гащак.
Зняти таке полювання у дикій природі вважається рідкістю.
З листопада 2014 року разом з британськими вченими він запустив проект з комплексної фотофіксації тварин зони.
Завдяки західним партнерам вдалося встановити 42 фотопастки.
На ентузіазмі
Пан Гащак скаржиться, що держава не виділяє грошей на дослідження дикої природи зони й комплексних пошуків тут не проводять.
Сам він визнає, що його дослідження дикої природи офіційно не є головним напрямком роботи у центрі.
«На наш дослідницький центр бюджет дає 7,5 тисяч гривень на місяць. Цього не вистачає навіть, щоб оплатити електрику в офісі. Ми існуємо за рахунок якихось грантів, домовленостей і контрактів», — розповідає дослідник.
«Скільки тут точно тварин і як вони живуть – важко сказати. В зоні спеціалізованих вчених, які офіційно займаються дикою природою, немає. Вся робота тут – справа ентузіастів», — з сумом у голосі розповідає Сергій Гащак, показуючи місця, де він розставляв пастки у зоні відчуження.
Ставить у приклад, що у білоруській частині зони працює понад сорок науковців з цього профілю.
Точних підрахунків дикої природи останні двадцять років в зоні не вели, тому сам Сергій Гащак оцінює місцеву фауну за опосередкованими ознаками.
«Як зоолог і біолог працюю тут з 1990 року. Тому маю уявлення про 99% хребетних видів, які можуть бути в зоні», — стверджує дослідник.
Тваринний світ зони
За підрахунками вченого, в українській частині зони відчуження є два види великих хижаків: вовки та рисі.
Кожна з популяцій цих видів у літній період складає понад сто особин. Рисі і вовки в зоні переважно займають різні ареали.
Оленів та лосів у зоні набагато більше. За словами пана Гащака, оленів тут близько півтори тисячі особин, стільки ж може бути лосів.
У певний період у зоні було кілька тисяч диких кабанів, але зараз популяція зменшилась «до природного рівня».
«Щільність тварин у зоні недостатня, щоб їх можна було легко бачити з доріг. Вона відповідає ресурсам природи, які дозволяють тут прожити», — пояснює Сергій Гащак феномен, що зняти тварину без фотопасток дуже складно.
У селі Красне на півночі зони, де чи не найбільша радіація, ми знаходимо стежку тварин.
На свіжому снігу безліч слідів великого вовка, дикого кабана і зайців.
Тут же на болоті випадково злякали велику зграю тетеруків — вони швидко відлітають від дороги.
Найпростіше у зоні побачити коней Пржевальського, яких сюди завезли в 90-і роки.
Вони тут прижились, і зараз популяція тварин перевалила за сто особин. При цьому один табун перейшов на білоруську територію і оселився там.
У табуні зазвичай є один самець, а також група кобил і лошата. Вигнані з табуна дорослі самці часом об’єднуються в групи, але переважно живуть одинаками.
«На нашому боці кордону зараз 7-8 табунів, у кожному з яких менше десятка тварин. Є також блукаючі самці», — стверджує Сергій Гащак.
Годину на машині шукали табун коней, проте безрезультатно. Натомість понад дорогою злякали групу лосів, які хутко зникли за густим лісом, яким заростає все і вся у зоні.
За словами Сергія Гащака, в зоні з’явилось багато «червонокнижних» чорних лелек, які люблять селитися подалі від людей.
У зоні відчуження фіксують 14 видів кажанів, три з яких занесені до міжнародної «Червоної книги»: «Гігантська вечерниця», «Широковушка» та «Ставкова нічниця».
«Не можу говорити про великий негативний вплив радіації на тварин, потрібні серйозні дослідження», — каже науковець і запевняє, що радіація не заважає відродженню природи зони відчуження.
У зоні на кошти європейських колег хотіли запустити проект дослідження впливу радіації на окремих тварин.
Планували повісити нашийники з дозиметрами, проте через бюрократичні проблеми не отримали дозволів і відклали проект.
Майбутнє зони
В 1998 році у зону завезли двох зубрів, проте вони згодом загинули.
За твердженням Сергія Гащака, це сталося через прорахунки науковців: тварин випустили у загін.
«Аби їх випустили як коней, то вони могли б вижити. Спочатку загинула самка, потім у цьому загоні, де не було потрібних умов та кормів, загинув і бик», — згадує пан Гащак.
У зоні гарні умови для відновлення зубрів, адже вони жили на цих територіях до винищення.
Проте влада не погоджується на новий проект із зубрами, допоки тут не створять спеціалізований підрозділ, відповідальний за дику природу.
Зараз існує два підходи, що робити із зоною: створювати заповідник або ж повертати частину земель у господарське використання.
«У міністерстві екології визріває план створення національного природного заповідника в чорнобильській зоні. Документи вже підготовлені», — розповів дослідник, зауваживши, що проект завис у повітрі.
Територія зони мала б стати біосферним заповідником, за винятком деяких центральних районів, де розташовані об’єкти АЕС.
Тут би створили системи спостереження і охорони дикої природи.
«Це — ідеальний та найрозумніший варіант, шанс для спостереження за дикою природою. Тут відновлюється різноманіття та видовий склад тварин і рослин, а також природні зв’язки», — резюмує дослідник.
Источник: www.bbc.com
