Все, що нас оточує і що не створено руками людини, називається природою. Всі зміни, які ми можемо спостерігати в навколишньому світі – це явища природи. Розглянемо, які бувають явища природи в залежності від пори року.

Явища живої природи

Як відомо, природа буває жива і нежива. Давайте познайомимося з прикладами явища живої природи.

Всі живі істоти, що населяють нашу планету – людина, звірі, птахи, комахи, риби, всі види рослин, бактерії і різні мікроби – відносяться до світу живої природи.

Взимку природа ніби занурюється в сон, і все живе готується до цього стану:

  • Дерева і кущі скидають листя. Це відбувається тому, що взимку дуже холодно і мало світла, і звичайні листи в таких умовах не можуть рости. А ось у хвойних порід дерев листочки у вигляді тонких голок, яким не страшні будь-які морози. Вони опадають поступово, і на їх місці виростає нова хвоя.
  • Взимку в умовах дикої природи дуже мало корму. З цієї причини деякі тварини – ведмеді, їжаки, бурундуки, борсуки – впадають в сплячку, щоб пережити непогідні зимові часи. Вони викопують собі теплі затишні нори, і сплять там до приходу весни. Ті тварини, які продовжують активне життя і взимку, обзаводяться густий шубкою, яка не дає їм замерзнути.

  • З настанням перших холодів багато птахів відправляються в теплі краї, щоб там перезимувати з великим комфортом. На батьківщині залишаються тільки ті види птахів, які навчилися харчуватися різними кормами.

Взимку навіть тим птахам, що живуть в місті, доводиться зовсім несолодко. Комах майже немає, ягід і зерна теж. Щоб допомогти пернатим друзям дочекатися ласкавого весняного сонечка, можна зробити годівниці і підгодовувати їх в холодну пору року.

Навесні природа пробуджується, і першими реагують рослини: на деревах розпускаються бруньки, з’являються нові листочки, сходить молода зелена трава.

Тварини дуже радіють довгоочікуваній тепла. Тепер можна залишити свої барлоги і норки, і повернутися до активного життя. У тварин і птахів навесні з’являється потомство, і турбот у них додається.

Влітку і на початку осені природа радує теплою погодою, великою кількістю фруктів, овочів, ягід. Тварини ростять своїх малюків, вчать їх добувати собі їжу, захищатися від ворогів. Восени багато звірів роблять собі запаси на зиму, готуючись до майбутніх холодів.

Явища неживої природи

До неживої природи відносяться всі небесні тіла, вода, повітря, грунт, корисні копалини, камені.


Взимку природні явища досить суворі. Добре, коли йде м’який сніг, і навколишній світ перетворюється в зимову казку. Набагато гірше, коли на вулиці панує люта заметіль, пурга або завірюха.

У степовій, відкритій місцевості страшний у своїй силі буран – сильна заметіль, через яку важко розгледіти щось навіть поблизу. Опинившись в центрі бурану, багато мандрівники втрачали орієнтир у просторі і замерзали.

Навесні природа скидається з себе снігові окови:

  • На річках починається льодохід – танення і рух льоду за течією.
  • Відбувається танення снігів, з’являються перші проталини – невеликі ділянки талого снігу.
  • Починають дути теплі вітри, зимові атмосферні опади змінюються на дощі і весняні зливи.
  • Світловий день стає довшим, а ніч – коротше.

Всі літні явища неживої природи безпосередньо пов’язані з потеплінням. Встановлюється суха, спекотна погода, зі змінними атмосферними опадами. Дощі можуть початися раптово, з громом і блискавкою. Але вже через півгодини після рясного дощу на небі знову яскраво засвітить сонце.

І тільки влітку можна помилуватися таким чудовим природним явищем як веселка!

З настанням осені світловий день знову коротшає, температура повітря знижується, часто йдуть тривалі дощі. Вранці, при перших заморозках, на поверхні землі і предметах може з’явитися найтонший шар льоду – іній.


Що ми дізналися?

У 2 класі навколишній світ вивчає таку цікаву тему як «Природні явища». Ми дізналися, що природа може бути живою і неживою, і її явища багато в чому залежать від пори року.

Источник: moyaosvita.com.ua

В літературі – явища природи завжди символізують той сезон, до якого відносяться. Глибокий же символізм кожної пори року давно відомий. Навряд чи хтось з письменників вводить в свої розповіді дощ чи сніг просто тому що йому так захотілося. Особливо це відноситься не до прозової творчості, а до поезії, де взагалі не буває випадкових слів.

Почати можна з весни, коли розквітає все, і природа починає оживати. Найбільш типовими природними явищами для цього сезону, без усякого сумніву є танення сніг, іноді паводки, вже теплі дощі та, зрідка, грози.

iv>

Все це має певний сенс – дощ, як і талий сніг, омиває землю, даючи їй можливість родити знову, даючи життя усім рослинам та, як наслідок, тваринам. Паводки ж є ні чим іншим, як карою, з якою людина не може боротися – бо сили завше будуть нерівні. Весінній дощ, особливо з грозою, часто оспівується поетами як знак певного оновлення та душевного розквіту.

Коли мова заходить про літо, то крім теплого вітерця та нечастих коротких дощиків найчастіше згадується вранішня роса та веселка. Останні два моменти потрібно освітити глибше, бо вони мають особливе значення. Коли сонце лише сходить, всі квіти й трави оживають, покриваючись тоненькою плівкою води. Про ці моменти написано багато, а тому ігнорувати їх не можна. Веселка, в свою чергу, взагалі є ключовим моментом багатьох міфів та казок.

Осінь – це в першу чергу туга за минулим. Похмурі, довгі дні, коли небо затягнуте хмарами та постійно йде дощ. Найкращий час для того, щоб замислитися над власним життям. Поети часто оспівують депресивні нотки, що з’являються в цю пору року. Кінець осені знаменується листопадом та першим інієм, як ознакою закінчення життєвого циклу.

Зимою все на світі засинає – звірі впадають у сплячку, вода у річках застигає у льодоставі, а люди стають апатичними та повільними. Але і у ці, достатньо безрадісні моменти можна знайти щось веселе. Для дітей велике значення має сніг – більшість зимніх забавок можливі лише тоді, коли з’являються великі пухнасті білі пагорби. Так само і морозні візерунки на вікнах є символом скорого Нового Року з усіма його чудесами.

Источник: ukrtvory.ru

Явища природи. Механічні явища

Українські реферати — Природознавство
Автор: ШЕР (реферати, курсові роботи)   

Відповіді на питання для підготовки до уроків з природознавства

Ти вже знаєш, що все у світі знаходиться в русі. Рух призводить до виникнення явищ природи. Гроза, блискавка, райдуга, рух тіл, звук, світло – це все явища природи. Зміни, які відбуваються в природі, називаються явищами природи. Усі явища природи постійно повторюються. Природні явища можна спостерігати в маленькій клітинці, у тварин, у людини, у всьому Всесвіті. Причини явищ різні. Ними можуть бути вплив вітру, сонячного світла, води, інших тіл, діяльності людини тощо. Явищ існує багато, і вони найрізноманітніші.

Явища природи бувають: механічні, хімічні, світлові, звукові, теплові, електричні, магнітні.

Розглянемо механічні явища. Будь-яке механічне явище пов’язане з переміщенням тіл одне відносно іншого в просторі. Кинутий камінь переміщується відносно поверхні Землі, наближається до неї і, нарешті, падає на цю поверхню. Коли ти йдеш до школи, то переміщуєшся відносно будинків, дерев. Таке переміщення тіл називають механічним рухом. Механіка – це наука, яка вивчає закони руху предметів та їхню взаємодію. Характеристиками механічного руху є шлях, час та швидкість.

>

Інколи можна побачити слід руху тіла – чорну смугу на дорозі, що утворилася під час гальмування автомобіля, слід черепахи на піску, слід від лиж на снігу, тощо. Це все лінії, по яких рухалися тіла. Такі лінії називають траєкторіями руху тіл. Залежно від виду траєкторії рух може бути прямолінійним, криволінійним, тіла можуть рухатися по колу, можуть обертатися на одному місці навколо своєї осі, можуть здійснювати коливальні рухи. Коливальними прийнято називати рухи, у ході яких тіло відхиляється то в один, то в другий бік, але після кожного такого відхилення повертається в попереднє положення.

Довжина траєкторії від початкової до кінцевої точки руху називається пройденим шляхом. Шлях позначається латинською літерою S. Шлях вимірюють переважно метрами (м) та кілометрами (км). Відстань від Харкова до Києва близько 500 км.

Для механічного руху важливо знати час, протягом якого він триває. Час позначається латинською буквою t. Час вимірюють у секундах (с), хвилинах (хв.), годинах (год.). 1 хв. = 60 с, 1 год. = 60 хв. Людина, проходячи за день по 20 км, зможе дістатися з Харкова до Києва за 25 днів, автобусом – за 6 годин, літаком – менш ніж за годину.

У наведеному прикладі людина, автобус, літак долають однакову відстань, але за різний час.


му? Бо вони рухаються з різними швидкостями. Швидкість руху – це величина, що показує, який шлях проходить тіло, яке рухається, за одиницю часу, наприклад, скільки кілометрів тіло проходить за 1 годину. Швидкість руху позначається латинською буквою v. Формула, за якою розраховують швидкість тіла, відома з курсу математики. Треба поділити пройдений шлях на час, протягом якого відбувався рух v = S : t. Обчислимо швидкість руху автобуса, що доїхав із Харкова до Києва за 6 годин. Для цього шлях 500 км поділимо на час руху – 6 годин і одержимо 83 км/год (читається «кілометрів за годину»). Швидкість вимірюють також у метрах за секунду (м/с).

 

 

Источник: referat-ukr.com