• Друкувати
  • Запитати
  • Надіслати другу
  • Поділитись
    • Facebook
    • Twitter
  • Підписатись на новини

У рефераті подано загальну характеристику ракоподібних, розглянуто особливості зовнішньої та внутрішньої будови, процесів життєдіяльності

Переважна більшість ракоподібних — водні тварини, що живуть у морях і прісних водоймах. Деякі пристосовувалися до життя на суші (мокриця, сухопутні краби). Багато є паразитами.

Тіло ракоподібних поділяється на голово груди і сегментоване черевце. На головогрудях часто є міцний хітиновий панцир, що покриває у деяких і черевце. Загальна кількість сегментів тіла 10-50. У вищих раків (річковий рак) їх 20: з 5 утворився головний відділ, 8 сегментів належать грудному відділові, що зростається з головним і 7 — сегменти черевця. Цій кількості сегментів у вищих раків відповідає кількість пар кінцівок.


Головний відділ має видозмінені кінцівки у довгі і короткі вусики, та три пари щелеп (одна пара — верхніх і дві пари нижніх). На грудному відділі є три пари ногощелеп і п’ять пар ходильних ніжок, перша з яких має міцні клешні. На черевці є шість пар черевних ніжок, з яких перші дві пари перетворені (у самця) в копулятивні органи, а решта є плавальними ніжками. У нижчих раків на черевці кінцівок немає.

Ніжки раків розділені на кінцях на дві гілки. Виконують різні функції: одні для пересування, інші — для дихання, треті — для захоплення й утримування їжі.

Травна система починається ротом, оточеним щелепами, далі глотка, стравохід, шлунок, який має два відділи (жувальний з хітиновими зубцями і цідильний з хітиновими волосками для затримання недостатньо подрібненої їжі), кишечник, куди впадає печінка, та анальний отвір.

Їжею ракоподібних є бактерії, одноклітинні водорості, різні дрібні тваринні залишки, що розкладаються. Частина видів живиться рослинною їжею.

У деяких паразитичних форм кишечник атрофується.

Органи дихання зябра — тонкостінні вирости основ грудних ніг. Вони прикриті ззовні складкою панцира, яка захищає зяброву порожнину.

Річковий рак дихає розчиненим у воді киснем. Наземні ракоподібні дихають атмосферним повітрям. Дрібні форми дихають усією поверхнею тіла.

Кровоносна система незамкнена, складається з п’ятикутного серця на спинному боці тіла в грудях та кровоносних судин.


Кров річкового рака безбарвна, у інших червонувата (бо містить гемоглобін) або блакитною (краби), через те, що містить речовину з міддю.

Видільна система у річкового рака — пара зелених залоз, які мають вигляд пухирців з вивідними канальцями, що відкриваються назовні поблизу основи довгих вусиків.

У нижчих — це пара залоз, що відкриваються біля основи другої пари нижніх щелеп.

Сеча у багатьох ракоподібних збіднена на солі. З порожнини тіла видаляється вода і концентрація солей у порожнинній рідині перевищує їх рівень в оточуючому середовищі.

Нервова система представлена навкологлотковим нервовим кільцем і черевним нервовим ланцюгом з парним ганглієм у кожному сегменті. Від надглоткового ганглія нерви відходять до очей і вусиків, від підглоткового — до ротових органів, від черевного — до всіх кінцівок і внутрішніх органів.

Органи чуття. Очі розташовані на рухомих стебельцях. Рак їх висовує і повертає в різні сторони, тому може своєчасно помітити як здобич, так і ворогів. Кожне око складається з великої кількості (3000) окремих очок. Такі очі — фасеткові, а зір — мозаїчний.

Органи дотику — довгі вусики, органи нюху — короткі вусики.

Органи смаку — розміщені переважно на ротових кінцівках.


При основі коротких вусиків розташовані органи рівноваги і слуху.

Статева система та розмноження. Більшість раків роздільностатеві. Статеві залози парні, розташовані в грудній порожнині.

Самка річкового рака відрізняється від самця: у неї черевце ширше від головогрудей, а у самця вужче.

Після внутрішнього запліднення самка в кінці зими відкладає ікру, приклеюючи її до плавальних ніжок черевця і виношує. Рачки вилуплюються на початку літа, 12 діб вони знаходяться під черевцем матері, а потім ведуть самостійний спосіб життя.

Розвиток запліднених яєць різний. У нижчих — виходить личинка примітивної будови і формування органів відбувається в постембріональному періоді. У вищих раків метаморфоз відсутній — з яйця виходить рачок схожий на дорослого рака.

Молоді рачки багато разів линяють, ростуть і досягають статевої зрілості на 3-4 році існування. Тривалість життя річкового рака — до 20 років, впродовж яких раз-двічі на рік линяють.

Різноманітність ракоподібних. Їх роль у природі та житті людини

Ряд Десятиногі ракоподібні: раки, краби, креветки, омари, лангусти (об’єкт харчування людини).

Річкові раки та інші, живлячись залишками тварин, звільняють воду від речовин, що розкладаються, виконуючи роль санітарів водойм.

Ряд Рівноногі раки. Мокриці — наземні ракоподібні. Водяні віслюки у прісних водоймах живляться рештками рослин і є улюбленою поживою для багатьох риб.

iv>

Ряд Гіллястовусі раки. Дафнії — водяні блохи (планктонні організми), пересуваються стрибками. Є кормом для більшості риб, тому вони мають важливе практичне значення для рибного господарства.

Ряд Веслоногі раки. Циклопи — планктонні рачки, мають важливе значення у кровообігу речовин у природі, становлячи значну частину раціону багатьох риб і китоподібних. Разом з тим вони завдають шкоди як проміжні господарі небезпечних для людини і тварин паразитичних червів.

Ряд Коропоїди. Коропоїд паразитує на зябрах і лусці риб та живиться їхніми соками.

Источник: osvita.ua

Різноногі, або бокоплави, мають стисле з боків тіло й різні кінцівки, що спеціалізовані для плавання боком, ходіння й стрибання. Живляться рештками, є серед них і паразити (наприклад, китові воші). Найвідомішим у цій групі є бокоплав озерний.

Нижчі ракоподібні це

Ротоногі, або раки-богомоли, — це хижі ракоподібні, у яких друга пара ногощелеп видозмінилася в потужні хапальні кінцівки, добре розвинений зір. Очі цих істот мають найскладнішу будову. Найвідомі-шим видом є рак-богомол японський.


Десятиногі — це найвище організовані ракоподібні, більшість з яких живе в морях, деякі — у прісноводних водоймах та на суходолі. Ці тварини мають 5 пар ходильних ніг і клешні на першій парі. У наших прісних водоймах поширені два види раків — широкопалий та вузько-палий. Окрім річкових раків, до цієї групи належать раки-самітники, краби, креветки, омари, лангусти.

Раки-самітники — морські раки з м’яким спіралеподібним черевцем і несиметричними клешнями. Найцікавіша риса раків-самітників -співдружність деяких видів з актиніями. До раків-самітників належить і найбільший представник ракоподібних — японський краб-павук, розміри його кінцівок можуть становити чотири метри. У Чорному морі є рак-самітник Діогена.

Краби — десятиногі раки, у більшості задня частина тіла вкорочена. Мають дуже товстий зовнішній скелет та невелике черевце, підігнуте під головогруди. Розповсюджені краби в усіх океанах, є багато прісноводних (прісноводний краб) та сухопутних крабів (краб пальмовий злодій). У Чорному морі поширений трав’яний краб.

Креветки — найпримітивніші десятиногі, які розповсюджені в усіх морях та океанах. Деякі види креветок живуть у симбіозі з великими рибами, вони збирають з риби зовнішніх паразитів та відмерлу луску (креветка-чистильник). У Чорному та Азовському морях живуть піщана, трав’яна, зелена, тигрова креветки.

>

Омари — великі десятиногі ракоподібні з великими клешнями, подібні до річкових раків. Живляться безхребетними, на яких полюють уночі. Найбільшим у цій групі є омар європейський.

Лангусти — десятиногі ракоподібні з довгим черевцем. На відміну від омарів, вони не мають клешень, усе тіло й товсті антени вкриті шипами. Основним ворогом лангустів є восьминоги. У помірних водах Європи проживає лише лангуст звичайний.

Яка роль ракоподібних у природі та житті людини?

Ракоподібні є важливою ланкою в ланцюгу живлення. Зокрема, дрібні ракоподібні (водяні віслюки, дафнії, циклопи) складають основну частку планктону та є основним кормом для риб і багатьох інших видів тварин. Чимало ракоподібних є природними фільтраторами води (морські жолуді). Річкові раки виконують роль санітарів водойм, тому що переробляють органічні рештки.

Багато ракоподібних (річковий рак, камчатський краб, креветки, омари, лангусти) є об’єктами промислу та використовуються людиною в їжу. Окремі види (дафнії) розводять у спеціальних басейнах для того, щоб підгодовувати молодь осетрових і лососевих риб. Є ракоподібні, які живуть у акваріумах (блакитний кубинський рак). У тілі деяких ракоподібних проходить розвиток червів — паразитів людини. Циклоп є проміжним хазяїном у циклі розвитку стьожака широкого та ришти,


а раки, як і краби, є другим проміжним хазяїном у розвитку сисуна легеневого. Серед ракоподібних є паразити (коропоїди), через які інколи гине риба. Морські жолуді спричинюють збитки в судноплавстві. Ними обростають днища суден, і це сповільнює їх плавання. До Червоної книги України занесено 26 видів ракоподібних, серед яких річковий рак широкопалий, кріт морський, краб трав’яний, краб волохатий, краб кам’яний, краб мармуровий, краб прісноводний та ін.

Источник: mozok.click

Схожі записи:

  1. РІЗНОМАНІТНІСТЬ ГРИБІВ. ЦВІЛЕВІ ГРИБИ Розділ 3. ГРИБИ ТА ЛИШАЙНИКИ Тема 1. ГРИБИ § 47. РІЗНОМАНІТНІСТЬ ГРИБІВ. ЦВІЛЕВІ ГРИБИ Цвілеві гриби поселяються на продуктах харчування, в грунті, на овочах і…

  2. ПІСЛЯЗАРОДКОВИЙ РОЗВИТОК ТВАРИН. РІСТ І РЕГЕНЕРАЦІЯ ОРГАНІЗМІВ РОЗДІЛ 1. РОЗМНОЖЕННЯ ТА ІНДИВІДУАЛЬНИЙ РОЗВИТОК ОРГАНІЗМІВ § 6. ПІСЛЯЗАРОДКОВИЙ РОЗВИТОК ТВАРИН. РІСТ І РЕГЕНЕРАЦІЯ ОРГАНІЗМІВ Які існують типи післязародкового розвитку тварин? Як відбувається післязародковий…

  3. ОРГАНІЗМИ І СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ ТЕМА 4 ОРГАНІЗМИ І СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ Між організмами та навколишнім середовищем існують тісні взаємовідносини, взаємозалежності та взаємовпливи, які забезпечують їхню єдність. Закон єдності організму й…


  4. Родина Айстрові, або Складноцвіті Розділ 2. РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН Тема 6. ПОКРИТОНАСІННІ 47. Родина Айстрові, або Складноцвіті Опівночі айстри в саду Розцвіли… Умились росою, вінки одягли, І стали рожевого ранку…

  5. ПОНЯТТЯ ПРО ЕКОЛОГІЧНУ СИСТЕМУ РОЗДІЛ ІІ НАДОРГАНІЗМОВІ РІВНІ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ ТЕМА 1. ПОПУЛЯЦІЯ. ЕКОСИСТЕМА. БІОСФЕРА §31. ПОНЯТТЯ ПРО ЕКОЛОГІЧНУ СИСТЕМУ Терміни і поняття: екосистема; продуценти; консументи; редуценти; біоценоз; біотоп;…

  6. Класифікація покритонасінних Розділ 2. РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН Тема 6. ПОКРИТОНАСІННІ 42. Класифікація покритонасінних Класифікація в біології – це розподіл живих організмів за певного системою підлеглих груп – таксонів….

  7. ДИХАННЯ ТА ГАЗООБМІН У ТВАРИН. ОРГАНИ ДИХАННЯ, ЇХ РІЗНОМАНІТНІСТЬ ТА ФУНКЦІЇ Тема 2. ПРОЦЕСИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ТВАРИН & 28. ДИХАННЯ ТА ГАЗООБМІН У ТВАРИН. ОРГАНИ ДИХАННЯ, ЇХ РІЗНОМАНІТНІСТЬ ТА ФУНКЦІЇ Ви дізнаєтеся про дихання та газообмін, а…

  8. ВНУТРІШНЯ БУДОВА КОРЕНЯ Розділ 1. РОСЛИНИ Тема 1.БУДОВА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ РОСЛИН § 11. ВНУТРІШНЯ БУДОВА КОРЕНЯ Корінь, як і решта органів рослини, має клітинну будову. За особливостями будови та…


  9. З’єднання кісток. Будова скелета людини Розділ 2 ОПОРА І РУХ § 11. З’єднання кісток. Будова скелета людини З’єднання кісток. Кістки, що утворюють скелет, можуть бути з’єднані в різні способи –…

  10. НЕСТАТЕВЕ РОЗМНОЖЕННЯ РОСЛИН Розділ 1. РОСЛИНИ Тема 2. РОЗМНОЖЕННЯ Й РОЗВИТОК РОСЛИН § 16. НЕСТАТЕВЕ РОЗМНОЖЕННЯ РОСЛИН Завдяки розмноженню рослини здатні відтворювати собі подібних, що забезпечує існування виду…

  11. ЕТАПИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО РОЗВИТКУ ОРГАНІЗМІВ РОЗДІЛ 1. РОЗМНОЖЕННЯ ТА ІНДИВІДУАЛЬНИЙ РОЗВИТОК ОРГАНІЗМІВ §4 . ЕТАПИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО РОЗВИТКУ ОРГАНІЗМІВ Що таке індивідуальний розвиток? Які етапи індивідуального розвитку відомі у тварин і…

  12. ОСНОВНІ НАПРЯМИ СУЧАСНОЇ БІОТЕХНОЛОГІЇ. ТРАНСГЕННІ ТА ХИМЕРНІ ОРГАНІЗМИ РОЗДІЛ І РОЗМНОЖЕННЯ ТЕМА 4. ГЕНОТИП ЯК ЦІЛІСНА СИСТЕМА § 20. ОСНОВНІ НАПРЯМИ СУЧАСНОЇ БІОТЕХНОЛОГІЇ. ТРАНСГЕННІ ТА ХИМЕРНІ ОРГАНІЗМИ Терміни і поняття: біотехнологія; генна інженерія;…

  13. ВИДИ КОРЕНІВ ТА ЇХ ВИДОЗМІНИ ТЕМА 3 РОСЛИНИ §24. ВИДИ КОРЕНІВ ТА ЇХ ВИДОЗМІНИ Пригадайте, які речовини необхідні для живлення рослин. Які функції кореня? Ми вже згадували, що важливою функцією…

  14. ВУГЛЕВОДИ: РІЗНОМАНІТНІСТЬ, ВЛАСТИВОСТІ ТА ФУНКЦІЇ РОЗДІЛ 1. МОЛЕКУЛЯРНИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ ТЕМА 2. ОРГАНІЧНІ РЕЧОВИНИ § 8. ВУГЛЕВОДИ: РІЗНОМАНІТНІСТЬ, ВЛАСТИВОСТІ ТА ФУНКЦІЇ Пригадайте: які організми називають автотрофними та гетеротрофними? Які…


  15. МІКРОСКОП ТА ДОСЛІДЖЕННЯ КЛІТИНИ: ЕКСКУРС В ІСТОРІЮ Тема 1. КЛІТИНА Вивчаючи цю тему, ви дізнаєтеся: ✓ з яких найменших живих “цеглинок” складаються організми, як вони побудовані та як працюють; ✓ про сутність…

  16. МЕТОДИ ГЕНЕТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ РОЗДІЛ І РОЗМНОЖЕННЯ ТЕМА 2. ЗАКОНОМІРНОСТІ СПАДКОВОСТІ § 6. МЕТОДИ ГЕНЕТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ Які об’єкти найкращі для генетичних досліджень. Для вивчення генетичного апарату живих істот використовують…

  17. РІЗНОМАНІТНІСТЬ КЛІТИН БАГАТОКЛІТИННОГО ОРГАНІЗМУ Розділ 3 Клітинний рівнь організації живої природи Тема 6. Структура клітинного рівня: біомолекули та органели клітин § 42. РІЗНОМАНІТНІСТЬ КЛІТИН БАГАТОКЛІТИННОГО ОРГАНІЗМУ Терміни та поняття:…

  18. Слухова сенсорна система Розділ 12 СПРИЙНЯТТЯ ІНФОРМАЦІЇ НЕРВОВОЮ СИСТЕМОЮ. СЕНСОРНІ СИСТЕМИ § 64.Слухова сенсорна система Які звуки ми сприймаємо? Звукові хвилі – це механічні коливання середовища різної частоти…

  19. ГЕНЕТИКА. МЕТОДИ ГЕНЕТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ РОЗДІЛ 2. СПАДКОВІСТЬ І МІНЛИВІСТЬ ОРГАНІЗМІВ. ОСНОВИ СЕЛЕКЦІЇ § 8. ГЕНЕТИКА. МЕТОДИ ГЕНЕТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ І Що таке спадковість і мінливість, хромосоми, ген, генотип, каріотип? Здатність…

  20. МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ КЛІТИН Розділ 3 Клітинний рівнь організації живої природи Тема 6. Структура клітинного рівня: біомолекули та органели клітин § 32. МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ КЛІТИН Терміни та поняття: мікроскопія:…

  21. ГІПОТЕЗИ ПОХОДЖЕННЯ ЖИТТЯ НА ЗЕМЛІ РОЗДІЛ 4. ОСНОВИ ЕВОЛЮЦІЙНОГО ВЧЕННЯ. ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК ОРГАНІЧНОГО СВІТУ §55. ГІПОТЕЗИ ПОХОДЖЕННЯ ЖИТТЯ НА ЗЕМЛІ Проблема походження життя та пізнання його суті здавна хвилювала не…

  22. Клітина рослин Розділ 1 РОСЛИНИ Тема 1. БУДОВА ТА ЖИТТЄДІЯЛЬНІСТЬ 5. Клітина рослин Клітини є цеглинками, з яких зводиться будівля рослини. К. Тимірязєв Основне поняття: КЛІТИНА ПРИГАДАЙТЕ!…

  23. ЛИШАЙНИКИ Розділ 3. ГРИБИ ТА ЛИШАЙНИКИ Тема 2. ЛИШАЙНИКИ § 51. ЛИШАЙНИКИ Відомий учений К. А. Тимірязєв наприкінці XIX століття назвав лишайники “рослинами-сфінксами”, що у перекладі…

  24. Особливості будови та життєдіяльності земноводних Розділ 2. РІЗНОМАНІТНІСТЬ ТВАРИН Тема 7. ЗЕМНОВОДНІ § 39. Особливості будови та життєдіяльності земноводних Зміїний роздвоєний язик часто називають жалом, хоча ніякої шкоди він завдати…

  25. ПЛАУНИ, ХВОЩІ, ПАПОРОТІ ТЕМА 4 РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН §43. ПЛАУНИ, ХВОЩІ, ПАПОРОТІ Пригадайте, що таке кореневище, додаткові корені, ризоїди, статеве та нестатеве покоління. У чому полягають особливості плаунів? Плауни…

  26. ТИП МОЛЮСКИ, АБО М’ЯКУНИ, КЛАС ЧЕРЕВОНОГІ МОЛЮСКИ ТЕМА 1. РІЗНОМАНІТНІСТЬ ТВАРИН & 14. ТИП МОЛЮСКИ, АБО М’ЯКУНИ, КЛАС ЧЕРЕВОНОГІ МОЛЮСКИ Ви дізнаєтеся про загальні особливості будови представників типу Молюски, а також про…

  27. Теплообмін і терморегуляція Розділ 7 ТЕРМОРЕГУЛЯЦІЯ § 36.Теплообмін і терморегуляція Особливості теплообміну організму людини. Перебіг хімічних реакцій в організмі людини відповідає нормі за температури його тіла в межах36-37°C….

  28. ВИГОТОВЛЕННЯ МІКРОПРЕПАРАТІВ ТЕМА 1 КЛІТИНИ §7. ВИГОТОВЛЕННЯ МІКРОПРЕПАРАТІВ Пригадайте, які методи дослідження клітин ви знаєте. Клітини можна досліджувати як у живому, так і в зафіксованому стані. Використання…

  29. ПОПУЛЯЦІЯ, ЕКОСИСТЕМА, ЧИННИКИ СЕРЕДОВИЩА Тема 4. ОРГАНІЗМИ І СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ Вивчаючи цю тему, ви дізнаєтеся про те: ✓ що вивчає наука екологія; ✓ як здійснюється кругообіг речовин і передача…

  30. Хвощеподібні Розділ 2. РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН Тема 4. ВИЩІ СПОРОВІ РОСЛИНИ 36. Хвощеподібні Хвощеподібні є залишком великої групи вимерлих рослин, які взяли свій початок від риніофітів і…

  31. МОЛЮСКИ, ЇХ РІЗНОМАНІТНІСТЬ ТА ЗНАЧЕННЯ ТЕМА 1 РІЗНОМАНІТНІСТЬ ТВАРИН Назва молюски походить від латинського слова molluscus – “м’який”. Енциклопедія для дітей. &21. МОЛЮСКИ, ЇХ РІЗНОМАНІТНІСТЬ ТА ЗНАЧЕННЯ Ключові терміни: Черевоногі….

  32. Обмін речовин та системи внутрішніх органів Тема 1 БУДОВА І ЖИТТЄДІЯЛЬНІСТЬ ТВАРИН § 5. Обмін речовин та системи внутрішніх органів Обмін речовин Від неживої матерії живий організм відрізняється тим, що в…

  33. СИСТЕМА ОРГАНІЧНОГО СВІТУ ЯК ВІДОБРАЖЕННЯ ЙОГО ІСТОРИЧНОГО РОЗВИТКУ РОЗДІЛ 4. ОСНОВИ ЕВОЛЮЦІЙНОГО ВЧЕННЯ. ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК ОРГАНІЧНОГО СВІТУ § 54. СИСТЕМА ОРГАНІЧНОГО СВІТУ ЯК ВІДОБРАЖЕННЯ ЙОГО ІСТОРИЧНОГО РОЗВИТКУ Що таке штучна і природна системи…

  34. РІЗНОМАНІТТЯ ПТАХІВ, ЇХНЯ РОЛЬ У ПРИРОДІ ТА ЖИТТІ ЛЮДИНИ ТЕМА 1 РІЗНОМАНІТНІСТЬ ТВАРИН &22. РІЗНОМАНІТТЯ ПТАХІВ, ЇХНЯ РОЛЬ У ПРИРОДІ ТА ЖИТТІ ЛЮДИНИ Пригадайте, що таке кіль та які його функції. Яких птахів відносять…

  35. Різноманітність рептилій Тема 1 РІЗНОМАНІТНІСТЬ ТВАРИН & 24. Різноманітність рептилій 1. Ряд Черепахи. Тіло черепах укрите панциром, з якого висовуються голова, кінцівки та хвіст. Грудна клітина черепах…

  36. НАУКОВИЙ МЕТОД БІОЛОГІЇ Вступ §4. НАУКОВИЙ МЕТОД БІОЛОГІЇ – Ви дізнаєтеся, що таке науковий метод наукова припущення, наукова гіпотеза та наукова теорія. – Як працюють ученії? Вивчення організмів…

  37. СТАНОВЛЕННЯ СУЧАСНИХ МЕЖ БІОСФЕРИ РОЗДІЛ 4. ОСНОВИ ЕВОЛЮЦІЙНОГО ВЧЕННЯ. ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК ОРГАНІЧНОГО СВІТУ § 60. СТАНОВЛЕННЯ СУЧАСНИХ МЕЖ БІОСФЕРИ Наприкінці палеозойської ери життя опанувало всю поверхню суходолу і біосфера…

  38. ОХОРОНА РОСЛИННОГО СВІТУ Розділ 5. ОРГАНІЗМИ І СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ Тема 1. ОРГАНІЗМИ І СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ § 61. ОХОРОНА РОСЛИННОГО СВІТУ Людина і природа… Природа і ви. Відкрийте підручник…

  39. РІСТ І РОЗВИТОК РОСЛИН Розділ 1. РОСЛИНИ Тема 2. РОЗМНОЖЕННЯ Й РОЗВИТОК РОСЛИН § 22-23. РІСТ І РОЗВИТОК РОСЛИН Ріст рослин. Однією з основних властивостей рослинних організмів є їх…

  40. ОРГАНІЧНІ РЕЧОВИНИ ЖИВИХ ІСТОТ. ЛІПІДИ РОЗДІЛ 1. МОЛЕКУЛЯРНИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ ТЕМА 2. ОРГАНІЧНІ РЕЧОВИНИ – будова, властивості та функції основних груп органічних сполук: ліпідів, вуглеводів, білків, нуклеїнових кислот; –…

Источник: predmety.in.ua

Тема

  • Загальна характеристика класу Ракоподібні.

Мета уроку

  • Познайомитися із загальними ознаками класу Ракоподібні.
  • Виховання дбайливого відношення до навколишнього середовища

Задачі уроку

  • Освітня: Ознайомити учнів з особливостями зовнішньої та внутрішньої будови ракоподібних.
  • Розвиваюча: Розвивати навички практичної роботи з біологічними об’єктами; Розвивати спостережливість, терпіння, акуратність, самостійність.
  • Виховна: Виховувати дбайливе ставлення до живих організмів як до частини екосистеми.

Хід уроку

Загальні ознаки класу Ракоподібні

Клас Ракоподібні (Crustacea) — численна і різноманітна група в основному водних членистоногих. До них належать близько 40 тис. сучасних видів. Ракоподібні займають практично всі типи водойм: моря і океани до найбільших глибин, річки, озера, які пересихають калюжі, підземні води. Більшість ракоподібних мешкають на дні або входять до складу планктону. Це в основному активно плаваючі або плазують тварини. Але серед них зустрічаються і нерухомі прикріплені форми — морські жолуді і качечки. Деякі ракоподібні пристосувалися до життя на суші. Наприклад, мокриці мешкають в грунті різних широт, навіть у пустелі, але при цьому ведуть прихований спосіб життя і риють глибокі нори. У вологих тропічних районах суші зустрічаються в грунті бокоплави і наземні форми крабів і крабоідов. Серед ракоподібних чимало паразитів водних безхребетних і риб.

Ракоподібні.

Малюнок 1. Ракоподібні.

Велика роль ракоподібних в біологічному кругообігу у водних екосистемах. Планктонні рачки харчуються в основному одноклітинними водоростями і зваженими у воді органічними частками, а ними в свою чергу харчуються риби. Основу їжі для риб у всіх водоймах складають ракоподібні або тварини, що харчуються ними. Навіть такі великі морські тварини, як беззубі кити, харчуються дрібними рачками, яких вицежівают з води у величезній кількості.

Важлива роль ракоподібних в біологічному очищенню вод. Вони представляють одну з найбільш численних груп біофільтраторов і детритофагов. Ракоподібні — важливий об’єкт промислу і використовуються людиною в їжу. Особливо розвинений промисел креветок, крабів, лангустів. На рибоводних заводах розводять дрібних рачків як корм для риб.

Зовнішня будова

Розміри і форма тіла ракоподібних різноманітні. Серед них зустрічаються дрібні планктонні форми, до 1 мм завдовжки, і великі бентосні раки, краби до 80 см в довжину, а, наприклад, японський краб в розмаху ніг досягає 1,5-2 м. Сильно видозмінені по виглядом сидячі форми з вапняним панциром і паразитичні раки.

Відео 1. Ракоподібні.

Різноманітність форм тіл ракоподібних


Малюнок 2. Різноманітність форм тіл ракоподібних.

Різноманітність форм тіл ракоподібних

Малюнок 3. Різноманітність форм тіл ракоподібних.

Тіло складається з головного, грудного та черевного відділів. У деяких примітивних ракоподібних сегментація грудного та черевного відділів майже гомономністю. Сегменти тіла несуть по парі двухветвистих кінцівок. Первинно кінцівки ракоподібних багатофункційний і виконують кілька функцій: рухову, дихальну і допоміжну при харчуванні. Але у більшості ракоподібних спостерігається морфофункциональна диференціація кінцівок.

Будова річкового рака.


Малюнок 4. Будова річкового рака.

Голова ракоподібних складається з головної лопаті — акрона і чотирьох сегментів. Грудні та черевні відділи ракоподібних можуть складатися з різної кількості сегментів (від 5-8 до 50). В одних раків грудні кінцівки мультифункціональні, як у жаброногов, і виконують плавальну, дихальну функції і відфільтровування їжі; в інших спостерігається поділ функцій. Наприклад, у річкового рака з восьми пар грудних ніг перші три пари — Це двухгілясті ногочелюсти (утримують і відціджують їжу), три наступні пари ніг одноветвисті ходильні і одночасно хапальні з клешнею на кінці. Разом з тим все грудні кінцівки раку несуть біля основи зябра і виконують додатково функцію дихання.

Черевний відділ складається з декількох сегментів і тельсоном і частіше позбавлений кінцівок. Проте в більшості вищих раків на черевці є двухгілясті кінцівки. У креветок вони виконують плавальну функцію, у ротоногіх раків — дихальну.

Хітинові покриви багатьох ракоподібних просочені карбонатом кальцію, що надає їм більшу міцність. Між злитими відділами тіла або сегментами, а також між члениками ніг і придатків є м’які мембрани, що забезпечують їх рухливість. При злитті сегментів у відділи утворюється загальний хітиновий панцир на спинній стороні. Хітинові покриви голови в ряді випадків утворюють спинну складку — карапакс, який прикриває не тільки голову, але й груди (у річкового рака, щитня), або навіть все тіло (дафнії, ракушковие рачки). Бічні частини карапакса у вищих раків прикривають зябра.

Хітин

Малюнок 5.  Хітин.

До складу хітинової кутикули входять різноманітні пігменти, що додають ракоподібних зверхньо забарвлення. Особливо великий стійкістю мають червоні пігменти, які зберігаються навіть при фіксації ракоподібних у формаліні і проварювання в окропі. Тому покриви варених і смажених раків, крабів червоні. Пігменти містяться і в шкірі ракоподібних — гиподерме.

Зміна кольору хітина у рака після проварювання в окропі

Малюнок 6.  Зміна кольору хітина у рака після проварювання в окропі.

Є клітини-хроматофори з різними пігментами. Деякі ракоподібні можуть змінювати забарвлення, що залежить від розподілу пігментних зерен у хроматофорах. Якщо пігмент рівномірно розподіляється в клітці, то ця забарвлення і буде проявлятися у покривах. І навпаки, якщо пігмент концентрується в центрі клітини, то це забарвлення зникає. Процес зміни розподілу пігменту в різних хроматофорах регулюється нервово-гуморальною системою.

Травна система

Травна система ракоподібних складається з переднього, середнього і заднього.

Будова рака.

Малюнок  7.  Будова рака.

Ектодермальна передня кишка представлена стравоходом і жувальним шлунком; вистелена хітинової кутикулою. Шлунок іноді підрозділяється на жувальний і пілоричний. Середня кишка ентодермальний; в неї впадають протоки парної печінки. Печінка виконує не тільки роль травної залози, але і функцію всмоктування перевареної їжі. Ферменти печінки діють на жири, білки і вуглеводи. У печінці відбувається порожнинне і навіть частково внутрішньоклітинне травлення. Є зворотна кореляція між розвитком середньої кишки та печінки. Наприклад, у дафній маленька печінка, але довга середня кишка, а у річкового рака сильно розвинена печінку, а середня кишка має вигляд короткого сліпого відростка і їжа в основному перетравлюється і всмоктується в трубочках печінки. Задня кишка пряма, вистелена кутикулою. Під час линьки у раків скидається не тільки зовнішній хітиновий покрив, але і хітинова вистилання переднього і заднього відділів кишки. У цей період ракоподібні не харчуються до затвердіння нового хітинового покриву.
Органи дихання. У більшості ракоподібних органами дихання служать шкірні зябра у формі перистих або пластинчастих виростів. Зазвичай зябра знаходяться на грудних кінцівках, і лише у ротоногіх (рак-богомол) і рівноногих (водяні віслюки) черевні ніжки повністю перетворені у зябра. У вищих ракоподібних (раків, крабів) зябра утворюються не тільки на ногах, але і на стінці тіла в зябрових порожнинах під карапаксом.

Дихальна система

Багато дрібних ракоподібні з тонкою кутикулою позбавлені жабер і дихають усією поверхнею тіла. У сухопутних ракоподібних є спеціальні органи дихання. Так, у мокриць на черевних ніжках є глибокі розгалужені впячивания — псевдотрахеі, в яких відбувається газообмін. У сухопутних крабів під бічними частинами панцира довго зберігається волога, і вони дихають киснем, розчиненим в плівці води, покриває тонкі мембрани зябрової порожнини. Для дихання сухопутних ракоподібних необхідна підвищена вологість повітря. Навіть пустельні мокриці, риє в піску нори до 1 м завглибшки, живуть у мікроусловіях з 90-процентною вологістю повітря.

Кровоносна система

Кровоносна система ракоподібних, як і у всіх членистоногих, незамкнута: кров (гемолімфа) тече по судинах і лакуни міксоцелю.

Кровоносна система ракоподібних

Малюнок 8. Кровоносна система ракоподібних: 1 — Веслоногі; 2 — Ветвистовуси; 3 – ракушкові; 4 — равноногі; 5 – бокоплави; 6 – десятиногі.

Є трубчасте серце, розташоване над кишечником. У примітивних форм, наприклад у жаброногов, серце довге, багатокамерні, з парними отворами — остіямі в кожній камері. У більшості ракоподібних серце у формі короткої спинний трубки всього з декількома камерами і остіямі. Наприклад, у річкового рака серце компактне з трьома парами остій. Положення серця залежить від розташування органів дихання. Наприклад, у раків, з грудними зябрами серце знаходиться у грудному відділі (у більшості видів), у видів з черевними органами дихання (мокриці, водяні віслюки) серце в черевці, а у раків, у яких зябра знаходяться в грудному і черевному відділах (ротоногіе), серце довге, розташоване і в грудях і в черевці.

Видільна система

Органи виділення — дві пари нирок, що представляють собою видозмінені целомодукти. Нирки розташовані в головному відділі. Перша пара нирок — антеннальние залози, друга пара — максиллярние.

Кожна нирка складається з кінцевого мішечка целомического походження і извитого видільної канальця, який може розширюватися, утворюючи сечовий міхур.

Обидві пари нирок одночасно присутні тільки у одного рачка — Nebalia з вищих раків, а також у морських ракушкових рачків, а у решти є лише одна з двох пар нирок: антеннальние або максиллярние.

У процесі індивідуального розвитку ракоподібних відбувається зміна видільних залоз. Так, у багатьох вищих раків у личинковому стані функціонують максиллярние залози, а в дорослому — антеннальние, а у всіх інших видів навпаки: у личинок розвинені антеннальні залози, а у дорослих — максиллярние. У річкового рака, розвивається без метаморфозу, є тільки антеннальние нирки.

Нервова система

Нервова система ракоподібних, як і у всіх членистоногих, представлена парними надглотковим гангліями, навкологлотковим кільцем і черевним нервовим ланцюжком. У примітивних — зяброногих раків нервова система сходового типу; парні ганглії в сегментах широко розставлені і з’єднані коміссур, створюючими перекладини нервових сходів. У більшості ж видів є черевний нервовий ланцюжок.

Органи почуттів

Майже у всіх раків добре розвинені очі: прості або складні — фасеткові. В одних ракоподібних можуть бути присутніми тільки прості очки (циклопи), або тільки складні (більшість вищих раків), або поєднується присутність тих і інших (рачки-карпоєди). У глибоководних, а також у сидячих і паразитичних раків очі відсутні. Зорове сприйняття  складається з окремих частин, що сприймаються окремими омматідіев. Таке зір називається мозаїчним.

У деяких ракоподібних є органи рівноваги — статоцисти. Наприклад, у річкового раку вони знаходяться біля основи антеннули. Під час линьки змінюється вистилання статоцисти, і в цей період рак втрачає координацію руху. Органами дотику і нюху у ракоподібних служать численні дотикові волоски і сенсілли, розташовані головним чином на антенах, ногах, вилочку.

Статева система

Ракоподібні — роздільностатеві тварини. Але є випадки гермафродитизму у деяких нерухомих форм. У багатьох ракоподібних виражений статевий диморфізм. У самців іноді антени перетворені в хапальні органи. Самок деяких ракоподібних часто легко впізнати за прикріпленими яйцевими мішками. У вищих раків яйцевих мішків не буває. У самців річкового рака 1-2 пари черевних ніг виконують роль копулятивних органів. У паразитичних і сидячих вусоногих раків самці в кілька раз дрібніші за самок. Гонади парні, іноді частково зростаються. Статеві протоки і отвори парні. Іноді у самок є сім’яприймачів, куди надходить сперма самця при паруванні. При цьому запліднення яєць відбувається пізніше, коли самка приступає до яйцекладки і обприскує відкладаються яйця спермою з отворів сім’яприймача. У самців деяких видів є залізисті ділянки семяпроводи — Насінні бульбашки, які виділяють клейку речовину, що склеює сперму в сперматофори. При паруванні самці приклеюють сперматофори до тілу самки або вводять їх в жіночі статеві отвори.

У річкового рака жіночі статеві отвори знаходяться на шостому грудному сегменті біля основи третьої пари ходильні ніг, а чоловічі — на восьмому грудному сегменті біля основи п’ятої пари ходильні ніг. У самців раку 1-2 пари черевних ніг перетворені на копулятивні трубочки. У період розмноження вони заповнюються спермою, що випливає із статевих отворів самця. При паруванні за допомогою копулятивних трубочок самець вводить сперму в статеві отвори самок.

Відео 2. Креветка носить потомство.

Розвиток

Ембріональний розвиток схоже з кільчастими хробаками: спіральне нерівномірне детерміноване дроблення, телобластіческая закладка мезодерми. Ембріональний розвиток зазвичай відбувається з метаморфозом. У багатьох ракоподібних з яйця виходить планктонна личинка — науплиус. Це найбільш характерна личинка для ракоподібних. Тіло науплиус складається з акрона, двох сегментів і анальної лопаті і несе одноветвістие антеннули і дві пари двуветвістимі плавальних ніг, які гомологічних антен і мандібуламі дорослих рачків.

На головний лопаті розташований непарний науплиус очей. У науплиус є кишечник, антеннальние нирки, головні ганглії. У зоні росту, перед анальної лопаттю, закладаються нові сегменти. Наступна стадія розвитку — метанауплиуса, у якого вже є всі головні сегменти з кінцівками і передні грудні — з ногочелюсти. Личинки кілька разів линяють, і у них постійно диференціюються всі сегменти, кінцівки, і внутрішні органи, властиві дорослій тварині.

У вищих раків, наприклад у креветок, з яйця виходить також науплиус, який потім розвивається в метанауплиуса, але потім з’являється особлива личиночная стадія — зоеа, характерна для вищих раків. У зоеа є, крім розвинених головних і передньогрудна кінцівок, зачатки інших грудних ніг, сформований черевце з останньою парою ніг. Зоеа відрізняється від попередніх личинкових стадій іще наявністю фасеточних очей. За стадією зоеа у креветок слід мізідная стадія з розвиненими грудними ніжками і зачатками всіх черевних кінцівок. Після линьки мізідной личинки формується доросла тварина. В інших вищих раків, наприклад у багатьох крабів, з яйця відразу виходить личинка — зоеа, а у річкового рака розвиток пряме і з яйця вилуплюється молодий рачок з повним складом сегментів і кінцівок.

Подальший розвиток пов’язаний із зростанням, що супроводжується линьками.

Відео 3.  Лінька у рака.

Класифікація

Для сучасних ракоподібних зазвичай використовується наступна класифікаційна схема.

Клас Crustacea ділять на п’ять підкласів.

1. До зяброногих (Branchiopoda) відносяться прісноводні форми (водяні блохи, щитні тощо) і що живе в солоних озерах і лиманах артемія.

2. Ракушкові (Ostracoda) — це дрібні ракоподібні з округлим двостулковим панциром, що живуть головним чином на дні морів і озер.

3. Підклас веслоногих (Copepoda) об’єднує морські планктонні (каланид та ін), прісноводні вільноживучі (циклопи і ін) форми і паразитичних карпоедов, або коропових вошей.

4. Усоногі (Cirripedia) — це морські жолуді, морські качечки, деякі паразитичні форми.

5. До вищих раків (Malacostraca) відносяться краби, омари, лангусти, річкові раки, креветки, раки-богомоли, раки-шашелі, мокриці, водяні віслюки, бокоплави і багато інші форми.

КРАБ Grapsus grapsus

Малюнок 9. КРАБ Grapsus grapsus.

РАКИ-БОГОМОЛИ, або ротоногі ракоподібні

Малюнок 10. РАКИ-БОГОМОЛИ, або ротоногі ракоподібні, нагадують своїми хапальними кінцівками хижих комах богомолів. Від усіх інших ракоподібних вони відрізняються також дуже рухливими очима на членистих стеблинках.

РАКИ-Щелкуни (сімейства Alphaeidae)

Малюнок 11. РАКИ-Щелкуни (сімейства Alphaeidae) відрізняються різким звуком, що видається при змиканні «пальців» великої хапальної клешні.

Контролюючий блок № 1

1. Яка кількість видів ракоподібних відомо в цей час?
2. Де живуть ракоподібні?
3. Що представляють собою тіло і покриви ракоподібних?
4. Які органи почуттів розвинуті в ракоподібних?
5. Як здійснюється дихання ракоподібні?
6. Назвіть класифікацію Класа Ракоподібні.

Список використаної літератури

1.    Урок на тему „Ракоподібні”  Іванова А.С., вчитель біології, ЗОШ  № 18, м.Дніпропетровськ.
2.    Биология с основами экологии. Серия «Учебники для вузов. Специальная литература» — СПб.: Издательство «Лань», 2000.
3.    Акимушкин И.И. Мир животных: Беспозвоночные. Ископаемые животные. — М.: Мысль, 2008. – 382 с.
4.    Шарова И.Х. Зоология беспозвоночных: Учеб. для студ. высш. учеб. заведений. — М.:Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2009. — 592 с: ил.


Відредаговано та надіслано Горбатко С.М.


Над уроком працювали

Іванова А.С.

Горбатко С.М.

Вермульська Т.В.

Источник: edufuture.biz

Змістовий модуль 3. Ракоподібні. Трахейнодишні. Систематика комах та тип Хеліцерові

Тема лекційного заняття 10. Загальна характеристика типу членистоногих. Ракоподібні. Особливості організації нижчих ракоподібних

Походження. Спільні риси будови тіла з кільчастими червами. Специфічні особливості будови членистоногих. Гетерономна сегментація утворення членистих кінцівок. Екзоскелет та поперечносмугасті м’язи. Пристосування до широкого розповсюдження у природі. Поділ на підтипи. Зябродишні — водні тварини.

Характеристика класу ракоподібних. Сегментація тіла, будова кінцівок у зв’язку з їх розташуванням та виконуваною функцією. Нервова система та органи чуттів. Дихальна і кровоносна системи. Порожнина тіла — міксоцель. Травна і видільна системи — будова шлунка, метанефридів. Статева система, розмноження і розвиток. Линяння. Особливості будови нижчих рачків: підкласи зяброногих, щелепоногих, черепашкових раків. Основні представники, їх значення у рибному господарстві як кормових об’єктів, збудників захворювань.

Клас Зяброногі ракоподібні живуть у різноманітних континентальних водоймах, включаючи печерні води, калюжі, солоні озера та лимани. Всі вони ведуть вільний спосіб життя. Описано більше 800 видів. Ряд Зяброноги.

Ступінь цефалізації голови у різних представників різна: від протоцефалона до повносегментної голови, однак голова ніколи не зливається з сегментами грудей. Тагми порівняно мало відрізняються одна від одної; грудні кінцівки одноманітної будови, листоподібні, часто нечленисті, поряд із плавальною, виконують фільтраційну та дихальну функції. Серце має вигляд поздовжньої судини, яка розміщена на спинній стороні й тягнеться від кінця черевця майже до голови; має до 18 пар остій. Окремих камер воно не має, однак у ньому є кілька метамерно розміщених клапанів, які зумовлюють рух гемолімфи лише в одному напрямку — до голови. Нервова система — у вигляді драбини, з широко розставленими черевними стовбурами. Розвиток — з перетворенням: з яйця виходить наупліус. Ряд Щитні (Notostraca). Щитні — мешканці прісних мілких, стоячих водойм, зокрема пересихаючих. З 15 відомих видів в Україні знайдено два. Розміри тіла не перевищують 4—5 см. Ряд Гіллястовусі (Cladocera). Це переважно прісноводні, інколи морські планктонні тварини, з розмірами тіла до 2 см. Відомо близько 400 видів. В Україні в прісних водоймах. Ряд Безчерепашкові (Anestraca). Представники ряду Anostraca живуть у різноманітних континентальних водоймах, включаючи печерні води, калюжі, солоні озера та лимани. Описано понад 200 видів, з них в Україні знайдено 12. Розміри безчерепашкових не перевищують 2 см.

Клас максилоподи. Представники класу максилоподи поширені в усьому світі. Вони населяють як морські, так і прісні води, живуть на дні й у товщі води на різних глибинах, у капілярній воді між піщинками тощо. Поряд з вільноживучими є види, що ведуть прикріплений та паразитичний способи життя. Тіло максилопод складається з синцефалонал — грудей та черевця, що закінчується тельсоном. До складу синцефалона входять головні та перший грудний сегменти, останній несе ногощелепи. Антенули одногіллясті, видовжені; антени та мандибули двогіллясті, обидві пари максил одногіллясті, багаточленикові; є непарна верхня губа. Ногощелепи різної будови (одно- або двогіллясті). Груди складаються з шести, рідше — з чотирьох чи п’яти сегментів, із яких перший входить до складу синцефалона. Грудні ніжки переважно двогіллясті й виконують локомоторну функцію; вони призначені для плавання чи створення руху води. Черевце з різною кількістю сегментів (3-5), без кінцівок; тельсон з різними причленованими виростами («каудальні придатки»), У більшості видів розвинене лише непарне (наупліальне) око; кровоносна система дуже редукована. З яйця вилуплюється наупліус.

Підклас вусоногі об’єднує надзвичайно спеціалізовані сидячі фільтруючі або паразитичні форми. Вусоногі мешкають лише в морях; відомо понад 1000 сучасних видів. У фауні Чорного моря є не більше ніж 10 видів, в Азовському — один. Розміри вусоногих — від кількох міліметрів до 2—5 см. Антенули й весь передній відділ голови вусоногих перетворюються на орган прикріплення: в одних видів — на довге м’ясисте стебельце, в інших — пласку широку підошву Антени та складні очі атрофуються, інші придатки голови спрощуються, вони оточують ротовий отвір, який розташований на задній частині голови. У деяких видів головний відділ зовсім зникає (див. далі). Тіло вусоногих одягнене двома шкірними (мантійними) складками, як у молюсків.

Мантія непаразитичних форм виділяє назовні вапнякові пластинки, що утворюють захисну черепашку. М’яке тіло вкрите мантією, власне грудний відділ у представників ряду Thoracica має шість сегментів з двогіллястими кінцівками, у представників ряду Acrothoracica — чотири сегменти з одногіллястими кінцівками, a Rhizocephalа (коренеголові) втрачають членистість і кінцівки. Черевце і його придатки редуковані. Вусоногі, як правило, гермафродити, але деякі з них (наприклад, Аісірре) роздільностатеві, причому самці їх дуже малі й сидять у мантійній порожнині самиці. Ще цікавіші інші Cmipedia (родина ScalpelUdae, деякі види роду Balanus), у яких поряд з гермафродитними особинами є карликові «додаткові» самці. Нарешті є види, нормальні особини яких можуть бути як самицями, так і гермафродитами; і в перших, і в других є карликові самці. Умови, які визначають розвиток личинки в самицю, самця чи гермафродитну особину, невідомі. З яєць вусоногих виходить типовий наупліус. Після кількох линянь він переходить у стадію метанаупліуса, за якою йде стадія, характерна лише для вусоногих — циприсоподібна личинка. Вона має двостулкову кутикулярну черепашку, що вкриває все тіло, чотиричленикові антени з присисними дисками та цементними залозами, спрощені мандибули та максили і шість пар грудних двогіллястих плавальних ніжок. Наявність двостулкової черепашки робить личинку подібною до черепашкових ракоподібних із роду Cypris, звідки і її назва. Циприсоподібна личинка деякий час плаває за допомогою грудних ніг, а потім прикріплюється антенулами до придатного субстрату. Дальший її розвиток у представників різних рядів проходить по-різному.

Копеподи живуть у всіх типах прісних і морських водойм. За способами живлення вони можуть бути фільтраторами, хижаками, рослиноїдними; є планктонні форми й мешканці придонних вод тощо. Описано майже 9 тис. видів. Понад 20 % із них ведуть паразитичний спосіб життя. Тіло завдовжки від 0,1 до 32 мм, складається зі синцефалона, п’ятисегментних грудей та три — чотирисегментного черевця, що закінчується тельсоном із фуркою. На голові є наупліальне око. Антенули видовжені, часом довші ніж тіло, виконують плавальну та чутливу (хімічне чуття, дотик) функції; одногіллясті. Антени вкорочені, як правило, двогілляслі. Мандибули з жуйними зубцями. У деяких морських видів ці зубці зверху покриті коронками з двоокису кремнію, що збільшує їхню міцність. Є дві пари максил і пара ногощелеп. У фільтруючих форм антени та щелепи створюють рух води і виконують функцію фільтрувального апарата. П’ять пар грудних ніжок двогіллясті, плавальні, у самців деяких видів остання пара їх видозмінена і служить для прикріплення сперматофорів до статевих отворів самиці (вони розташовані в обох статей на І сегменті черевця). Фурка часто складається з кількох гілок, укрита довгими війками, що поліпшує ширяння у воді. Дихальна система відсутня; серце є лише в деяких представників у вигляді невеличкого пухирця. Копеподи роздільностатеві. Є досить значний статевий диморфізм: розміри самців менші, ніж самиць, є відміни в будові антенул і задніх грудних ніжок; особливо різко відрізняються обидві статі у паразитичних видів. У деяких прісноводних форм відомий партеногенез. Запліднення сперматофорне. Зяброхвості — невелика група (близько 130 видів) ектопаразитів риб; в Україні знайдено 3 види. Тіло сплющене в дорсовентральному напрямі, поділене на передній та задній відділи. Передній відділ утворений синцефалоном, покритим карапаксом, на якому зверху розташовані пара фасеткових очей та 1—3 наупліальні вічка. Антенули й антени вкорочені. Антенули мають кіпеподібний придаток для прикріплення до риби. Мандибули перетворені на колючосисний хоботок; перші максили видозмінені у фіксуючий орган — присосок, другі максили одногіллясті, також слугують для прикріплення; є пара ногощелеп. Задня половина тіла складається з грудей і черевця; всі її сегменти з’єднані між собою рухомо. Груди складаються з 4 сегментів, на кожному з яких є пара плавальних двогіллястих кінцівок; до складу черевця входять два сегменти без кінцівок і тельсон. Розміри тіла коропоїдів не перевищують 10 мм. Кровоносна та дихальна системи відсутні; середня кишка має багато сліпих виростів, які наповнюються кров’ю хазяїна. Коропоїди роздільностатеві; статевий диморфізм не виражений.

Источник: lifelib.info