М’якотілі — так переводиться з латинської мови назва тварин, у яких немає позвоночника — молюсків. М’які — ще не означає беззахисні, більшість із них перебувають під захистом раковин. Цих організмів нараховується більше ста тисяч видів, і живуть вони в соленій і прісній воді, на суші. Їх м’ясо їдять різні птахи, ссавці, риби, а деякі види, наприклад кальмари, устриці, гребінці, мідії, слимаки, входять до кухні різних народів світу, збагачуючи раціон людей смачною та поживною білковою їдою. Молюсків тримають вдома як домашніх улюбленців, оскільки їх поведінка цікава, а самі вони часто бувають досить красивими. Про молюсків є багато цікавих фактів.

Равлики

Особливості

Максимальна маса упійманого людиною молюска була майже 340 кілограм. Цього гіганта упіймали біля японського острова Окінава в 1956 році.

Вік деяких безхребетних сягає ста років. Вони можуть прожити набагато довше, ніж інші морські жителі. Вік можна визначити по кільцях на раковині, відмінності між цими кільцями формуються за рахунок різниці температури води, її насиченості киснем, раціону та інших факторів. Найстаріший молюск серед упійманих людиною нараховував більше 400 років.


Рекорд

Основна їжа водних молюсків — планктон, який вони споживають, фільтруючи воду.

В 1947 році в Чорне море з Японського моря на днищах торпедних катерів завезли рапанів. Цей хижак знищив значну частину популяцій мідій, устриць, морських гребінців. Швидке розмноження рапана пов’язане з відсутністю природніх хижаків (наприклад, морських зірок), які живуть у середовищі їх початкового проживання.

Один із найбільш отруйних видів молюсків — голожаберні, їх нараховується більше трьох тисяч видів різних розмірів — від половини сантиметра до 30 сантиметрів. Вони дуже красиві, чим приваблюють людей, у яких виникає бажання їх в руки, але після контакта від дії отрути може зійти шкіра з руки. Ці морські мешканці живляться різними жителями океанських вод — анемонами, водоростями, більш мирними молюсками. Красивий колір пов’язаний з тим, що їх організм зафарбовується барвником, який потрапляє в їх організм разом з їжею.

Морський


 

Символ електронної пошти @ ми називаємо собачкою, а в Кореї цей знак називають «веселий слимачок». На слимачка цей інтернет-значок більше схожий.

На Кубі є молюск, який світиться короткими імпульсами, якщо його потривожити. Імовірно, така поведінка повинна відлякувати хижаків.

Якщо прикласти раковину до вуха, можна почути шум моря. Цей звук — оточуючі звуки, які входять в резонанс з пустим простором всередині раковини. Такого звуку можна досягти з любим порожнім предметом — наприклад, зі стаканом чи зігнутою долонею.

Тіло молюска у значній мірі складається з м’язів, тому вони дуже сильні відносно своїх розмірів. Людина з такою самою силою міг би підніматися на декілька десятків метрів вверх по вертикальній драбині з грузом у 500 кілограмів.

Двостулкові

Цікаві факти про молюсків — двохстулкові, їх нараховується понад три тисячі видів.

Цей вид безпозвоночних часто застосовується в кулінарії — їдять гребінці, устриці, мідії.

У світі малорухомих молюсків вижити важко. Устриці можуть за сезон відкласти біля мільйон яєць. Але оскільки вони відкладуються прямо в воду, їх поїдають хижаки, тому виживають небагато з них, і тільки одиниці дорастають до дорослого віку.

Незважаючи на те, що рухаються двохстулкові мало, в деяких випадках вони активізуються і можуть рухатися. Наприклад, гребінці з допомогою швидкого стиснення стулок можуть створювати невелику реактивну силу, створена струя води помогає їм втекти від морських зірок, своїх головних ворогів.


Морські гребінці

 

Найбільший молюск з двома стулками — гігантська тридактна. її маса може перевищувати триста кілограмів, раковина сягає розмірів двох метрів. В деяких країнах схожі раковини використовують як дитячу ванну. Наприклад, в соборі Паризької Богоматері із стулок тридактни зроблені купелі для хрещення. Раковина може складати небезпеку для любителів підводного пірнання, оскільки її стулки можуть зажати руку пірнальника.

Устриці в наш час — одне з найбільш «елітних» блюд. Але в Західній Європі, у країнах, які мали вихід до моря, наприклад у Франці, Англії до половини ХІХ століття ці молюски вважалися їжею для бідни. Оскільки населення прибережних населених пунктів у повній мірі оцінило смак цих морських мешканців, їх популяція різко скоротилася і вони значно подорожчали до кінця ХІХ століття, ставши, таким чином, делікатесом.

iv>

 

Черевоногі

Черевоногих молюсків більше, ніж інших видів. Вони живуть на землі (слимаки, равлики), в теплих морях та океанах ми можемо побачити слимаків, передньозяберних черевоногих — морські блюдеччка, живородки, морскі вушка. Розміри і зовнішній вигляд відрізняються, але їх об’єднує одне — вони повзають на череві, яке грає роль ніг.

Черевоногі слимаки найбільш зубаті тварини у світі — в них біля 25 тисяч зубів.

Черевоногий

 

Найбільшим молюском цього типу — Syrinx aruanus, рекордсмен мав раковину розміром 80 сантиметрів, маса сягала 18 кілограмів. Він живе під водою і дихає зябрами.

Рекордсмен серед тих, хто живе на землі — Achatina fulica, його нога сягає до 40 сантиметрів у довжину, маса — до одного кілограма.

Запилення лісової рослини під назвою селезьоночник (росте в Росії) відбувається слимаками та слизнями.

Головоногі

Цікаві факти про голоногих молюсків. Ці морські хижаки (переважно), серед них найбільш відомі представники — кальмари та осьминоги. Головоногі молюски свою назву отримали від того, що ніби-то ноги ростуть прямо з голови, а тулуба не видно.

Восьминоги мають зрачок прямокутної форми.


Восьминіг

 

Восьминіг, побачивши ворога, може маскуватися — приймає колір води або поверхні, на якій знаходиться. Змінювати може не тільки колір, але і текстуру шкіри.

При втечі восьминоги випускають кольорову чорнильну хмаринку, яка повинна утруднити його виявлення і злякати переслідувача.

У роті восьминога знаходиться ядовитий дзьоб, тому, у поєднанні з потужніми присосками, великі восьминоги представляють небезпеку для ниряльщиків, особливо, якщо врахувати, що вода — стихія молюска, а людина в воді, і особливо під водою, є дуже вразливою.

Кальмар

 

Рекордсмен серед молюсків, безпозвоночних — Architeuthis dux, або гігантський кальмар. У довжину може сягати 20 метрів (офіційно зареєстрована максимальна довжина — 18 метрів). Його очі діаметром до 70 сантиметрів. Живе у Тихому океані, неподалік берега. Вперше в історичних документах величезний кальмар згадується у 1555 році. Але всі згадки про великі розміри цієї тварини вважалися легендами, поки в 2007 році японськими дослідниками не було доведено існування цих великих головоногих — дослідникам вдалося зробити фотографію гігантського кальмара. Найбільший представник цього виду знаходиться в одному з музеїв Великобританії, його довжина — дев’ять метрів.

Восьминоги вирізняються розвинутим інтелектом — вони можуть відрізняти геометричні фігури, можуть звикнути до людини. Роблять прибирання у місці, де живуть — струменем води змивають бруд, сміття та відходи складають на купки поза своїм житлом.

>
Кільцевий спрут

 

Австралійський кільцевий спрут — найменший представник головоногих молюсків, розміром з долоню. Він дуже красивий — його тіло має помаранчевий і коричневий кольори, шкіра переливається кільцями синього кольору. Коли він наляканий, починає світитися, наче фосфорний. Але він має дуже сильну отруту, яка виділяється при укусі в таких кількостях, що може убити біля семи людей. Крім того, отрута дуже підступна, оскільки її дія може розпочатися як головокружіння, але може закінчитися смертю. Дзьоб настільки сильний, що може пробити панцир краба.

Источник: historyurok.com.ua


Урок – подорож

Тема: особливості будови, різноманітність, значення молюсків.

Мета: — узагальнити, систематизувати знання про молюсків, їх будову, різноманітність, значення в природі та житті людини;

— розвивати навички роботи учнів з підручником, додатковою літературою, роздатковим матеріалом, творчу активність, вміння застосовувати набуті знання на практиці, інтерес до художньої літератури;

— сприяти підвищенню інтересу учнів у вивченні біології;

— розвивати вміння логічного мислення, аналітичного сприйняття матеріалу, користуватись власним досвідом, порівнювати, узагальнювати, робити висновки;

— переконати учнів в необхідності охорони навколишнього середовища.

Обладнання: набір черепашок та малюнків різних молюсків, Таблиця “Молюски”, додаткова література, Ігрові картки, підбір тестів і загадок.

Тип уроку: контрольно-узагальнюючий нетрадиційний урок – подорож.

Методи: – інформаційно-рецептивний (розповідь, бесіда, інструктаж, наочний)

— пошуковий ( групова форма)

— репродуктивний (ігри)

— навчально-дослідницький (самостійна творча робота)

Міжпредметні зв‘язки: історія, екологія, географія, фізика.


Завдання уроку: з‘ясувати, чому представників типу молюски

Слід оберігати.

Епіграф уроку: “знай, люби, бережи!”

План уроку.

1. Мотивація н. Д.

2. Повідомлення теми і мети уроку, завдань.

3. Активізація пізнавальної діяльності учнів.

4. Подорож по станціях.

5. Розважальні ігри.

6. Підведення підсумків роботи.

Підготовка до уроку проводилася протягом вивчення теми “молюски” (3 год.+ 1год з резерву)

Хід уроку.

І.привітання.

— на уроці гості, привітаємо їх, подаруємо посмішку. Сподіваюсь, у вас гарний настрій, ви добре себе почуваєте.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

— сьогодні у нас урок узагальнення теми “молюски”. ( повідомлення теми, мети, завдань уроку)

Для того, щоб ви зрозуміли, що ці знання дуже важливі, я розповім вам незвичайну історію.

(на фоні звуків шуму моря)

Увіть собі, що ви знаходитесь на Філіпінських островах біля моря і бачите, як плавці пірнають за перлами. Серед них красивий юнак – син вождя. Нирці помітили, що він довго не піднімається на поверхню. Вони почали шукати його і знайшли мертвим. Рука його була затиснута стулками великого молюска – тридакни.


З надзвичайним зусиллям його підняли разом з тридакною на поверхню . Тридакну розкрили за допомогою ломів і там знайшли велику перлину, схожу на голову мусульманина в чалмі. Важила вона 6 кг 350 г, довжина її була 23 см , а товщина – 14 см. Тубільці вважали її чарівною.

Так інколи незнання природи може бути згубним.

Австрійський вчений – еколог Едберг писав: “ лише зрозумівши природу, людина зрозуміє саму себе”.

Ви також будете сьогодні пізнавати природу , поглиблювати і узагальнювати свої знання про тип молюски.

Нам в житті часто хочеться чогось незвичайного, дивного. Але дивне і незвичайне завжди поряд з нами. Світ живої природи дивний тим, що допитливим і кмітливим він завжди ставить питання.

ІІІ. Організаційний момент.

— сьогоднішній урок можна провести лекцією, грою.

Пропоную вибрати форму роботи.

Гра. Сьогодні у нас не зовсім звичайний урок. Ми з вами група малакологів, відправляємось в подорож, в світ малакології. У нас є 3 групи дослідників (екіпажі). На чолі кожної групи – науковий експерт (вибір експертів), він керує роботою групи і оцінює роботу кожного. Грошова одиниця для самооцінки – перлина 0 1б,2б.


IV. Активізація пізнавальної діяльності учнів.

Маршрут по станціях:

кунсткамера”

торгівельний ряд”

натуралістична”

біоніка”

палеонтологічна”

анатомічна”

Перед тим, як відправитись в дорогу, необхідно підготуватися.

Експерти мають конверти (4шт) (регламент 1 хв)

Конверт №1. – виявити емблему і назву групи.

Завдання: зібрати із фрагментів зображення молюска і назвати його.

Котушка рогова жабурниця (беззубка) каракатиця

3,9 м/год 0,18 м/год 61,2 км/год

Конверт №2.

Розрахувати швидкість руху за маршрутом. Для цього потрібно розрахувати швидкість персування молюска за годину, якщо відомо, що котушка рогова долає 6 – 5 см /хв., жабурниця – 0,3 см/хв, каракатиця – 1,02 км/год.

Конверт №3.

Граючись в “морський бій”, розтлумач 3 терміни:

V. Станція №1 “анатомічна”.

Конверт №4.

— відкрийте черепашку і дайте повну характеристку молюсків.

1. Черевоногі мешкають у водоймах та на суходолі. Отвір черепашки називається устям. У ротовій порожнині черевоногих міститься тертка. У більшості молюсок серце двокамерне, зябра або легені.

2. Двостулкові молюски поширені у прісних і солоних водоймах. Тіло складається із тулуба та ноги. Дихають за допомогою зябер. Серце трикамерне. Черепашка утворює шари: рогоподібний, вапняковий, перламутровий. До мантійної порожнини ведуть два отвори сифони. Спосіб живлення – фільтрація.

3. Головоногі – це хижаки. Тіло складається з тулуба та голови. Нога перетворилася на щупальці. Нервова система головоногих має головний мозок. Шкіра багатьох головоногих здатна змінювати колір під впливом нервових імпульсів. На голові містяться великі очі.

Станція №2 “палеонтологічна”

Домашнє завдання:

Що нам відомо про те, коли вперше на землі з‘явились молюски?

Які організми дали початок цій групі в процесі еволюції?

У нас є спеціалісти – палеомалакологи. Звернемося з цими питаннями до них.

Розповідь палеомалаколога:

Молюски – давні мешканці нашої планети. Вони з‘явились 400 – 500 млн років тому. Викопні молюски відомі ще з палеозойської ери. В ті часи на землі панували бурі, червоні та зелені водорості, а перші рослини на суходолі тільки почали з‘являтися. 400 млн. років тому безтурботно пласали по хвилях амоніти та наутілуси, а потім несподівано вимерли.

Були серед давніх молюсок молюски не більше горошини. Інші носили черепашки бліндажі величиною з невеликий танк. Так молюск ендоцерас жив в черепашці, схожій на п‘ятиметрову шишку.

Черепашка амоніта похидискуса нагадувала колесо діаметром 3 м.

Скам‘янілі рештки белемнітів у народі називають “чортовими пальцями”. Вони мали внутрішній китсяк, який нагадував палець. Вони були розміром від декількох сантиметрів до 3 метрів.

Молюски виникли 500 млн. Років тому від примітивних кільчастих червів.

Станція №3 “біоніка”

Сучасні молюски – це унікальні організми, винаходами яких широко користується людина.

Природа – великий творець. Свої винаходи, які можна було б запатентувати, вона зробила дуже давно.

(вручення патентів)

Патент № 1 – за винахід реактивного двигуна вручається головоногим молюскам. Найбільш досконалий у конструктивному плані мантійно – лійковий гідрореактивний двигун.

Патент № 2 – за винахід батискафу вручається наутілусу.

Наутілуси мешкають в черепашках, які всередині розділені перегородками. Якщо наутілус хоче спуститись на дно, він наповнює черепашку водою, яка важчає і молюск легко занурюється. Щоб піднятись на поверхню, наутілус нагнітає в свої гідростатичні “балони” газ, який витісняє воду, і черепашка спливає.

Рідина і газ знаходяться в черепашці під тиском, тому перламутрова хатка не руйнується навіть на глибині 700 м, куди наутілуси іноді запливають. Все так відбувається, як в сучасному глибоководному човні – батискафі.

Патент № 3 — за винахід способу очистки води шляхом фільтрації вручається морським молюскам (мідієвим, устрічним). Ці молюски аккомулюючи в своєму організмі хімічні елементи викинутих в море відходів,.

Мідії допомагають вченим визначити концентрацію шкідливих речовин в морській воді та зони їх розповсюдження. Перетравлюючи різні органічні речовини, вони склеюють мінеральні частки в щільні грудочки та виштовхують назовні, ті осідають на дно.

Станція № 4 “натуралістична”

— а чи спілкуєтесь ви вдома з молюсками? Якими?

— в мене є акваріум, в ньому молюски займають екологічну нішу. Найбільш поширеними з них є фрізи, котушки, меланії, ампулярії. Молюски виконують роль санітарів, об‘їдаючи водорості, підгнилі частини рослин, екстременти риб та ін., знижують жосткість води, використовуючи розчинені солі кальцію для побудови власних черепашок. Молюсок акваріума періодично необхідно підгодовувати сухою дафнією, відвареною манною крупою.

Станція № 5 “торгівельний ряд”.

— багато хто з нас полюбляє ходити по магазинам. Ми також не обійдемо їх своєю увагою.

Перший відділ “гастрономічний”.

Устриці смачні і поживні. Їх м‘ясо калорійне, містить багато вітамінів: а,б,с,д. В 15 г м‘яса устриць міститься стільки ж вітаміну с, скільки в 3 г лимонного соку. В них наявно багато мінеральних речовин, необхідних людині: кобальт, залізо, цинк, марганець, кальцій, фосфор, йод та ін.

Мідії мають дуже ніжне м‘ясо, багате на білки, вітаміни та мікроелементи.

Морські гребенці – з них готують борщ з фрикадельками, розсольник, щи, солянку, супи, плов, голубці, котлети, зрази та ін.

Кальмари мають дуже високоякісне м‘ясо, воно добре поєднується з овочами, картоплею, крупами, рибою.

Другий відділ – ювелірний.

Найдорогоцінніший продукт моря – перли.

Кращі перли виготовляють молюски родів птерія та пинктада, які мешкають біля берегів шрі – ланки. Найбільша перлина належала іспанському королю філіпу іі. Вона була розміром з голубине яйце і важила 34 карати (6,8 г), оцінювалась в 350 кг золота. Зараз одержують перли штучно, вирощуючи їх в молюсках. Японія щорічно виробляє біля 100 т штучних перлів.

Третій відділ – господарський.

Черепашки морського гребінця використовують для покриття дахів. А у вікна будинків в китаї та японії замість скла вставляють черепашки двостулкового молюска плакуни – мешканця морів тихого та індійського океанів. Фарбу пурпур, яка не тьмяніє сотні років, одержують із морського молюска мурекса.

Станція № 6 “кунсткамера”

Виявляється, життя молюсків багате на незвичайності.

— найбільшою кількістю зубів ( 30000 ) природа нагородила голого слимака;

— деякі кальмари мають органи, які світяться крізь стінки тіла;

— восьминіг стає від страху майже білим;

— устриці часто змінюють свою стать. Народжуючись самцем, устриця потім стає самкою, а відклавши яєчки – знову самцем;

— найбільший молюск був пійманий на великому бар‘єрному рифі в австралії. Він важив 262,9 кг.

V. Підсумок уроку.

— пограємо в мікрофон.

— чому представників типу молюски слід оберігати?

— оцінювання.(самооцінка)

VI. Домашнє завдання.

І. Обов‘язковий мінімум.

Опрацювати тести:

1. Людина споживає в їжу : а) жабурницю; б) перлову скойку; в) кальмара; г) ставковика; д) виноградного слимака; є) устрицю?

2. Роль проміжних хазяїв для паразитичних червів виконують.а)жабурниця;б) ставковик; в)кальмар; г)бітінія; д)виноградний слимак; є)конус?

3. Перлини здатні утворювати:а)жабурниця;б)перлова скойка;в)ставковик; г)виноградний слимак; д)восьминіг; є) дрейсена?

4. Добре виражені три відділи тіла ( голова, тулуб, нога) у: а)ставковика; б) перловиці; в)виноградного слимака; г)дрейсени; д)кальмара; є) перлової скойки?

5. На суходолі поширені: а) ставковик; б)жабурниця; в)виноградний слимак; г)корабельний черв‘як; д)голий слизун; є)кальмар?

ІI. Довільне.

1. Підготувати цікаве повідомлення про молюсків.

2. Виготовити шпаргалку по темі “значення молюсків у природі та житті людини”.

3. Намалювати плакат “молюски — частина природи”.

Розваги:

1. Загадки.

І. Слизький мартин поліз попід тин,

За ним доріжка мокра та слизька.

Прийде ропуха – стане тут сухо.

( слизун)

1. М‘яка оришка наставля ріжки.

По дну ходила, ногу втомила.

В спіраль згорнулась

І в дім втягнулась. ( черевоногий молюск /котушка/ )

2. Беззуба парася в мантію вдяглася.

По дну повзе, свій дім везе.

В домі дві стінки, і двері – щілинки. (беззубка)

3. Що це в морі за дива, що лиш ноги й голова? ( восьминіг)

4. На дні морському у власнім домі

Коштовний камінь охороняє.

Сама й створила це цінне диво,

Яке так люблять відняти люди. (скойка)

Источник: vseosvita.ua

  • Напечатать
  • Спросить
  • Отправить другу
  • Поделиться
    • Facebook
    • Twitter
  • Подписаться на новости

Черевоногі молюски. Особливості будови і фізіології. Умови проживання. Молюски двостулкові

Черевоногі молюски. Особливості будови і фізіологія. Умови проживання

Молюски – несегментовані вториннопорожнинні безхребетні тварини. Всі молюски мають ногу, яка представляє собою мазеву структуру, що забезпечує пересування. Кальмари і восьминоги відрізняються від інших видів молюсків, оскільки їх кінцівки перетворились в щупальця, які вони використовують не тільки для руху.

Тіло молюсків вкрите шкіркою складкою – мантією. Між цією складкою і тулубом утворюється мантійна порожнина. Завдяки залозистим клітинам у більшості з них формується захисна черепашка. Молюски, порівняно з кільчастими червами, мають ускладнену травну систему (наявність травних залоз: слинних та печінки), та кровоносну (утворюється центральний пульсуючий орган – серце).

Добре розвинена дихальна система представлена зябрами чи легенями. Більшість цих тварин – роздільностатеві, деякі – гермафродити. Подібно до кільчастих червів, молюски часто проходять личинкову стадію, але на відміну від червів, їх дорослі особи не сегментовано. Всі молюски відіграють велику роль у природі і житті людини: є об’єктами промислу, очищають водойми, є базою живлення для водяних тварин.

Черевоногі – єдиний клас молюсків, які освоїли не тільки водойми, а й суходіл. В у країні найбільш черевоногі – це чорноморський молюск рапана, виноградний слимак і деякі голі слизуни.

У черевоногих добре розвинені голова. Тулуб і нога. На голова прісноводних ставковиків і котушок є одна пара органів дотику – щупалець, при основі яких розміщені прості очі.

Наземний виноградний слимак має 2 пари щупалець, на довшій парі розташовані очі. Тулуб у більшості черевоногих оточений черепашкою, яка закручена спірально. Її отвір називається устям, в яке за небезпеки стягується нога і голова. Вустя багатьох водяних видів закривається міцною кришечкою для захисту від ворогів. Черепашка складається з вапна, а ззовні вкрита шаром рогоподібної речовини. У деяких молюсків цього класу черепашка відсутня або вкрита шкірою.

За способом живлення черевоногі молюски дуже різноманітні. Виноградний слимак і голі слизуни рослинноїдні й інколи шкодять культурним рослинам. Багато черевоногих, що живе у морях, є хижаками, наприклад, рапана, що живиться мідіями і вустрицями. У ротовій порожнині черевоногих міститься мускулястий язик, вкритий рядами хітинових зубців, які утворюють тертку. За допомогою тертки ставковик, наприклад, знімає шар одноклітинних водоростей х поверхні підводних предметів.

У хижих, окрім тертки, в ротовій порожнині є ще особливі складки з рогоподібної речовини чи вапна – щелепи, які слугують їм для перетирання їжі. Слинні залози добре розвинені. У деяких хижих морських видів, що живляться ін. молюсками, до складу слини входить сірчана кислота, що розчиняє черепашку жертви, чи отрута, яка її паралізує. У більшості черевоногих серце двокамерне, тобто складається з передсердя і шлуночка. Це пов’язано з тим, що орган дихання непарний. Легеня ставновика, виноградного слимака, голих слизунів – особлива кишеня мантії, у стінках якої є велика кількість кровоносних судин. Зябра – пірчасті вирости з тоненькими стінками, які теж містять багато кровоносних судин.

Серед черевоногих є як гермафродити, так і роздільностатеві. Запліднення внутрішнє. Із відкладених ікринок у наземних і прісноводних видів виходять маленькі особини, схожі до дорослих (прямий розвиток). У деяких морських видів розвиток з перетворенням. При цьому з яйця вилуплюються личинки тієї чи іншої будови. Вони відрізняються від дорослих особин і ведуть планктонний спосіб життя, переміщуючись з морськими течіями на великі відстані.

Черевоногі молюски є важливо складовою частиною водяних і наземних угрупувань організмів. Певну кількість видів черевоногих споживає в їжу людина. Вони є базою живлення для багатьох водяних і наземних тварин. Черепашки молюсків використовують як сувеніри. З їхнього перламутрового шару виготовляють ґудзики.

Вони мають і негативне значення. Наземні молюски, позбавлені черепашки, можуть ушкоджувати зернові та овочеві культури, плодові тіла їстівних грибів. Тропічні молюски з роду Конус, що живуть в морях, за допомогою гострого шипа можуть вводити отруту в тіло людини, чим спричиняють смертельно небезпечні отруєння.

Молюски двохстулкові

Живуть виключно у водоймах. Через свою мантійну порожнину переганяють воду, вилучаючи з неї поживні частки (фільтрація). Такий спосіб живлення не потребує особливої рухливості, тому у цих дещо спрощена будова.

У двохстулкових погано розвинені чи відсутні органи чуття і голова. Сплющене з боків тіло складається з тулуба, оточеного мантією, і ноги. Мантія утворює на своїй поверхні двостулкову черепашку, що захищає молюска. У беззубок і перлівниць черепашка видовжена, яйцеподібна. Нога має форму спрямованого вперед клина. Молюск може повільно повзати по дну водойми. Інші види не здатні до руху, вони приростають до підводних предметів однією зі стулок (вустриці) чи приклеюються до них спеціальними нитками (мідії, дрейсена). За розмірами бувають від 1-2 мм до 1 м в діаметрі (тридакна).

Черепашка вкрита шаром рогової речовини, яка утворює на спинному боці еластичну зв’язку. За допомогою зв’язки стулки можуть відкриватись. Черепашка складається з вапна, що утворює шари. До мантії прилягає перламутровий шар. Переливчасте забарвлення классу може утворювати перлини. Стулки черепашки замикаються завдяки скороченню двох чи одного м’язів-замикачів, що прикріплюються до внутрішніх боків протилежних стулок.

Травна система у двостулкових починається ротовим отвором. Із його боків знаходяться 2 пари видовжених трикутних ротових лопатей, вкритих війками. Лопаті відціджують із води поживні частки і спрямовують їх до ротового отвору. У двостулкових відсутні слинні залози, язик і тертка. Ротовий отвір веде до коротенького стравоходу, який відкривається у шлунок. До шлунка також відкриваються протоки великої дволопатевої травної залози. Неперетравлені решки їжі через дуже довгу задню кишку викидаються до мантійної порожнини через анальний отвір, розміщений поблизу вивідного сифона.

Зябра мають вигляд системи повздовжніх і поперечних пластинок, розташованих із боків тулуба (у жабурниць), або пірчастих виростків (у мідій). Серце трикамерне.

Двостулкові роздільностатеві, але є й гермафродити. Сперматозоїди у молюсків виводяться у воду і через ввідний сифон потрапляють до мантійної порожнини самок, де і відбувається запліднення. З яєць у мантійній порожнині вилуплюються личинки, які пристосовані до планктонного способу життя і сприяють розселенню виду. У жабурниць і перлівниць вони мають зубчасту черепашку і клейкі нитки. Хлопаючи стулками, личинки плавають, поки не прикріпляться клейкою ниткою до шкіри риби. За допомогою зубчиків черепашки вони проникають під покриви риби, паразитують там, а потім осідають на дно, перетворюючись на дорослу особину.

Двостулкові відіграють велику роль. Вони є об’єктами промислу (з них виробляють пурпур, черепашник, прикраси), очищають водойми, є базою живлення для людини і водяних тварин. Проте личинки деяких видів ведуть паразитичний спосіб життя. Псують деревину, що знаходиться у воді (корабельний черв’як), можуть бути проміжними хазяями паразитичних плоских червів, ускладнюють чи порушують експлуатацію кораблів і підводних споруд (дрейсена).

Головоногі молюски. Прогресивні риси організації

Налічують 700 видів. Поширені виключно в океанах і морях з високою солоністю.

Головоногі – хижаки середніх чи великих розмірів. Їхнє тіло складається з тулуба та великої голови, а нога перетворилась на щупальця, які оточують рот. У більшості з них є вісім однакових щупалець або вісім коротших та пара довших (ловильних) щупалець. На щупальцях знаходяться присоски для утримання здобичі.

Тільки один тропічний вид – наутілус – має багато щупалець, що позбавлені присосок. На голові містяться великі очі, за складністю будови нагадують людські. Знизу, на межі голови і тулуба, є щілина, яка сполучена з великою мантійною порожниною, розташованою на черевному боці тулуба. В цю щілину відкривається трубка – лійка. Вона з’єднує мантійну порожнину з навколишнім середовищем і є видозміненою частиною ноги. Для управління рухом у головоногих на кінці тулуба є ланцетоподібний плавець.

Черепашка у більшості сучасних видів головоногих відсутня чи лежить під шкірою, як у каракатиці. Тільки наутілус має багатокамерну черепашку, до того ж його тіло розташоване лише в передній камері, а останні заповнені газом, що надає тварині плавучості. Шкіра багатьох головоногих здатна миттєво змінювати колір під впливом нервових імпульсів, завдяки клітинам з пігментами. Забарвлення може бути захисне чи загрозливе.

Травна система починається ротом і закінчується анальним отвором. Рот оточений 2 роговими щелепами – верхньою та нижньою, що нагадують дзьоб папуги. Слина крім травних соків містить і отруту, що видко вбиває здобич.

Органи дихання представлені пірчастими зябрами. Яких у більшості головоногих одна пара, лише у наутілуса — дві. Серце має 2 передсердя і шлуночок, а в наутілуса в шлуночок відкривається 4 передсердя. Це пояснюється тим, що в молюсків кров від кожного із зябер по особливій вені потрапляє до окремого передсердя.

Нервова система головоногих високорозвинена. Є складний головний мозок, захищений своєрідною хрящовою оболонкою – "черепом". У неволі вони швидко починають впізнавати людину, яка піклується про них, здатні до складної поведінки.

Статева система. Головоногі роздільностатеві. Для них характерний прямий розвиток.

Людина споживає в їжу кальмари, каракатиці та восьминоги. Із вмісту чорнильного мішка каракатиці і кальмарів виробляють коричневу фарбу – сепію. У кишечнику кашалотів із неперетравлених решток головоногих утворюється амбра, яку застосовують у парфумерній промисловості для надання стійкості запаху. Головоногі є базою живлення для морських тварин, зокрема ластоногих та зубатих китів.

22.08.2011

Источник: ru.osvita.ua