Если вас интересует, какие океаны омывают Австралию, то стоит отметить, что Зеленый Континент расположен таким образом, что его омывает сразу два мировых океана.

Восточные берега материка омывают воды Тихого, а северо-запад Австралии Индийского океана. Что касается морей, то север страны омывается Арафурским и Тиморским морями, восточное побережье – Коралловое море, а южные берега Австралии омывает Тасманово море.

Какие океаны и моря омывают Австралию

Воды Тихого океана омывают австралийские восточные берега.

Характерная особенность побережья и этих прибрежных вод в том, что ближе к берегу наблюдается мелководье, но уже в 5 км от Австралии в океане начинаются глубины до трех тысяч километров.

Объясняется данный рельеф морского дна Австралии наличием соединившихся в одном месте разных структур земной коры – Тихоокеанской и Соломоновой плиты. Именно это столкновение послужило причиной того, что образовался Большой Барьерный риф.

Океан, омывающий Австралию с запада – это Индийский океан. К берегам Зеленого Континента из него подходят два мелководных течения – холодное Западно-Австралийское и теплое Южно-Пассатное.

Места, где эти течения соединяются – это локации сильнейших водоворот, туманов и смерчей, которые часто становятся причиной кораблекрушений и авиакатастроф. Это место называют Дьявольский треугольник. Но, несмотря на это, многих любителей приключений тянет посмотреть на это опасное природное явление.

Интересует, какими морями омывается Австралия? Тогда вам стоит знать, что этот уникальный в своем роде материк омывается не только океанами, но и входящими в их огромные акватории морями.

Северный берег Австралии омывают воды Тиморского и Арафурского моря, которые еще называют морями-близнецами, так как по флоре и фауне они очень похожи.

Характерная особенность морей Австралии на севере – это круглогодичная высокая температура вод (примерно +28 °C), которая способствует развитию коралловых построек.

Восточное побережье Австралии омывает Коралловое море. А юго-восток Зеленого Континента воды Тасманова Моря. Здесь температура воды намного ниже, чем в северных морях Австралии.

Влияние морей и океанов на климат

Моря и океаны Австралии значительно влияют на климат Зеленого Континента. Именно воздействие океанических течений, в особенности диполя Индийского океана, приводит к периодическим засухам в Австралии.

Кроме того, океаны и моря, которые омывают Австралию, влияют на выпадение осадков на материке. К примеру, сезонное тропическое низкое давление формирует циклоны в северной части страны, из-за чего наблюдается выпадение осадков. Этот период называется влажный сезон и характеризуется повышенной влажностью, а также высокими температурами.

Дары морей и океанов

Помимо того, что омывающие Австралию воды Индийского и Тихого океана являются идеальными для отдыха, они еще и позволяют Зеленому Континенту являться одним из главных мировых поставщиков даров моря.

В морях и океанах, которые омывают Австралию, обитают самые разные морские животные.

Некоторые из них водятся только у берегов Зеленого Континента. Это и угри из Фицроя, и мидии из Браи-Айленд, и тасманский лосось, и рачки залива Мортон, а также знаменитые сиднейские устрицы и рыба баррамунди, которая водится исключительно в северных австралийских водах.

Омывающие Австралию океаны, а также моря позволяют этому материку иметь уникальную флору и фауну, а также разнообразный климат. Большой популярностью у местных жителей и туристов со всего мира пользуется отдых на островах, находящихся в океанах и морях, омывающих Австралию.

Уединенные уголки с уникальным растительным и природным миром, а также белыми пляжами являются настоящими райскими уголками, а отдых на Коралловом море, в водах которого можно заниматься дайвингом, оставит незабываемые впечатления.

Источник: australiainfo.net

  Якими морями омивається Австралія?

Вас цікавить, якими морями омивається Австралія? Так, це унікальний материк, поряд з узбережжям якого знаходяться не тільки океани, але і моря. Моря, що омивають Австралію, це Арафурскоеі Тиморское, які розташовуються на півночі країни. А також, на сході знаходяться Тасманово море і Коралове море.

Арафурське море отримало свою назву від племені альфуров, які проживають на його узбережжі. Море простягається на тисячу квадратних кілометрів і є мілководним, середня глибина становить 100 метрів. Температура води протягом усього року становить +25 градусів Цельсія.

Дно Арафурского моря піщане з невеликою кількістю вапняного мулу і червоної глини. Флора представлена ​​червоними і бурими водоростями, в тому числі і ламінаріями, великим достатком і різноманітністю видів риб.

Тиморское море, яке називають ще і помаранчевим, розташоване в північній частині Австралії, недалеко від острова Тимор. Море займає територію в 432 квадратних кілометри і має середню глибину  в 200 метрів. Рельєф берегової лінії дуже звивистий: невеликі бухти чергуються з затоками. На дні переважає вапняний і кварцовий пісок. У великій кількості тут водяться молюски, головоногі, черевоногі, ракоподібні і голкошкірі мешканці морських глибин.

Коралове море в тропічній зоні  на південь від екватора і отримало свою назву за велику кількість коралів, розташованих тут. Воно простягається на території 4 791 квадратний кілометр і має середню глибину в 2 400 метрів. Море має велику кількість течій, які мають циклон рух проти годинникової стрілки і стали основою для утворення Східно-Австралійського течії.

Дно моря вкрите піском коралового або вулканічного походження. Морська фауна представлена ​​двостулковими, морськими черепахами, зірками і їжаками.

Тасманово море омиває береги південної частини Австралії, а також острів Нова Зеландія. Море названо в честь великого голландського мандрівника Абеля Тасмана, який першим побачив це море в 1640 році. Тасманово море має унікальну особливість — його води знаходяться в тропічному кліматі, де температура води досягає 27 градусів Цельсія, і в помірному кліматі, коли рівень охолоджується до +19.

Рельєф дна досить складний — тут присутні навіть взаємовиключні варіанти: гірські хребти, западини і улоговини. Підводна флора і фауна представлена ​​великою кількістю водоростей, медуз, ракоподібних і коралів.

Тепер ви маєте повне уявлення, якими океанами і морями омивається Австралія, щоб здійснити захоплюючу подорож на Зелений континент. Це дозволить вам побачити всю дику природу Австралії у всій своїй красі.

Який океан омиває материк Австралія? Або навіть якісь? Таким питанням задається, напевно, кожен школяр і навіть багато дорослих. Всім відомо, що Австралія — ​​це єдиний материк-держава, але мало хто може похвалитися знанням географічних особливостей  цієї країни. Далеко не всі навіть правильно називають думаючи, що це найбільше місто. Але ось який ерудит все ж зможе правильно і однозначно відповісти на питання про те, які океани омивають Австралію?

Один океан? Два? Або все ж три?

Відповідь на питання про те, які океани омивають Австралію, може варіюватися в залежності від підходу. Так, у багатьох країнах прийнято вважати, що два — Індійський і Тихий. Але мало хто знає, що існує ще один океан, що омиває Австралію — Південний. Його води умовно включають частини трьох океанів одночасно — Тихого, Атлантичного і Індійського. Однак не всі картографи згодні з цим. Чимало людей вважають, що води, які омивають Антарктиду, не варто виділяти в окремий водойму, межі якого, до речі, досить умовні.

Які океани омивають берега Австралії

Як вже було сказано вище, континент Австралія омивається трьома океанами — Індійським, Тихим і Південним. Що стосується першого, то все зрозуміло, він стикається з материком на півночі і сході, а, відповідно, захід і південь Австралії омиваються Індійським океаном. Принаймні так вважає більшість. Але як бути з третім, з Південним океаном? Тут все трохи заплутаніше.

Раз океан, два океан, три океан, чотири океан … все?

Тепер ви знаєте, які океани омивають Австралію, але чому ж тоді за кордоном прийнято вважати, що їх все ж три? Зі шкільного курсу географії кожен школяр дізнається, що в світі існує чотири (найменший, розташований між Євразією і Північною Америкою), Тихий (найбільший, знаходиться між Євразією і Австралією), Атлантичний (знаходиться між Ісландією і Гренландією) і, нарешті, Індійський (омиває відразу Африку, Австралію, Антарктиду і Азію).

Океан або НЕ океан — ось в чому питання

Однак у 2000 році з’явився новий океан. Яким чином? На радість чи на жаль, тут не замішано чаклунство. Просто було вирішено виділити ще один океан з уже існуючих світових вод, хоча на сьогоднішній день не всі згодні з таким становищем і внесенням подібного роду нововведень в географію. Проте прийнято вважати, що він омиває Антарктиду, а інша його кінцева сторона — це 60-я паралель. Це четвертий океан за площею, у якого, на відміну від інших, відсутня сухопутний кордон на півночі.

Чи потрібен нам Південний океан

Навіщо, здавалося б, виділяти новий океан, якщо фактично його води перетікають в три інших океану? Чому б не класифікувати ці води як продовження відповідних джерел? Це призводить до того, що людям складно однозначно відповісти на питання про те, які океани омивають Австралію.

Одна з головних причин такого рішення — це відмінності в які спровоковані антарктичним перебігом, стимулюючим циркуляцію водних мас навколо Антарктиди.

Міркування на вільну тему

Тепер, коли ви знаєте, які океани омивають Австралію, варто все ж подумати, як бути з Південним. Незважаючи на те що в деяких закордонних країнах прийнято визнавати наявність п’ятого океану, в більшості країн СНД все ж його ігнорують. Складно сказати, чим це обумовлено і чи зміниться колись, але в дійсності це мало впливає на стан справ, від цього ж нічого не залежить. Хоча якщо врахувати, що склад води в цьому районі значно відрізняється від інших океанів, то відділення Південного океану здається цілком доречним.

Ісландія — острів, з усіх боків омивається водами світового океану. Розташований прямо біля Полярного кола він безліччю невеликих озер і річок, які стікають в холодні антарктичні води. До загальної площі ісландської держави також включають невеликі острівці, вони покриті льодовиком і в більшості своїй непридатні для життя.

Узбережжя поцятковано небезпечними айсбергами. Тут же виявлено найбільший льодовик на території Європи — Ватнайокюдль. Незважаючи на це протягом усього року вода біля берегів острова не несе крижин. Тільки з півночі і сходу вітер іноді приносить дрейфують арктичні осколки.

Моря, які омивають Ісландію

Ісландія омивається водами двох морів: Гренландским на сході і Норвезьким на півночі. З самим найближчим найбільшим островом  Гренландія країна з’єднана Датським протокою шириною в 280 км.

Гренландское море

Одне з найхолодніших морів Європи — вода тут прогрівається до температури не більше +6 ° C. У центральній частині і тієї, що знаходиться ближче до Гренландії, практично завжди встановлюється міцна кришка льодовика. Незважаючи на те, що близько ісландських берегів її майже немає, судноплавство тут неможливо.

Тут водиться велика кількість планктону, яким годується велика риба, в тому числі кити. Серед найвідоміших видів гренландський кит і белуха. Щоб погодувати бентосом сюди також припливає гренландський тюлень. У промислових цілях ведеться видобуток морського окуня, чорного палтуса, камбали, тріски та оселедця.

Течії тут завжди холодні і характеризуються завидною постійністю. Дно досить глибоке, середній показник перевищує 1400 метрів. Це пояснюється особливістю рельєфу дна, яке в буквальному сенсі являє собою величезний котлован.

норвезьке море

завдяки особливому теплій течії, Що є продовженням Гольфстрім, вода тут не замерзає навіть взимку. Незважаючи на те, що в деяких місцях глибина досягає майже 4000 м, біля берегів спостерігаються характерні обмілини.

Найважливіші порти тут, природно, належать Норвегії, але інші держави все одно займаються риболовецьким промислом зі своїх кордонів. Основною здобиччю служать тріска й оселедець. У деяких районах навіть розвинена видобуток нафти.

Океани, які омивають Ісландію

Ісландія також омивається водами двох океанів: Північно-Льодовитого на півночі і Атлантичного на півдні. Незважаючи на те що останній з двох вважається відносно теплим, берега Ісландії омивають холодні течії. Зараз тут також розвинений китобійний промисел, на який було накладено мораторій в 80-их роках минулого століття. У цьому районі також проходять важливі трансатлантичні лінії. Корисні копалини на прилеглій території не видобуваються.

Північного-Льодовитого океану Ісландія зобов’язана великою кількістю вулканів на прибережній території. Вони сформувалися в рифтової зоні, яка нерідко знаходиться в епіцентрі землетрусів. Острівне уряд не пред’являє претензій на власний океанський сектор, але активно бере участь у вирішенні його екологічних проблем.

Источник: adsby.ru

Восточный океан

Воды Тихого океана достаточно глубоки, в некоторых местах отметка опускается до глубины 3000 километров. В прибрежных районах, на расстоянии до 5 км от берега, наблюдается мелководье. Из-за разнообразия тектонических структур дна океана, оно имеет такое неравномерное строение. А на месте сдвига двух литосферных плит, Тихоокеанской и Соломоновой, образован Большой Барьерный риф, самое большое образование из живых организмов во всем мире. Этот риф является визиткой Австралии.

Северный океан

Индийский океан характеризуется двумя течениями у берегов Австралии. Южно-Пассатное – теплое течение и Западно-Австралийское – холодное. В районе соединения этих течений наблюдаются не самые лучшие метеорологические условия: сильные туманы, смерчи, водовороты, которые привели к многочисленным авиакатастрофам и кораблекрушениям. В народе это место называют «дьявольский треугольник», своего рода Бермудский.

Молодые бассейны

Австралия также омывается четырьмя морями. На севере это Тиморское и Арафурское моря, а на востоке Тасманово и Коралловое. Моря, омывающие Австралию, по-своему особенны и притягивают множество туристов в течении года.

Тиморское море

Тиморское море, также называемое Оранжевым, получило свое название благодаря острову, находящемуся с другой стороны моря от Австралии. Оно располагается в зоне муссонного субэкваториального климата. Здесь часто появляются тайфуны и циклоны, которые редко наносят ущерб прибрежным районам, а больше – предприятиям на открытом пространстве. Также наблюдается сейсмическая активность время от времени. Всю зиму в этом районе продолжается сезон дождей, но вода всегда высокой температуры +25 градусов Цельсия. В Тиморское море впадают реки Митчелл, Виктория, Дейли, Кинг и другие. Дно равномерно практически во всем районе моря и его глубина составляет в среднем 200 метров, за исключением редких впадин.
Мелководная акватория не богата на флору, но может похвастать большим изобилием рыб. Здесь представляют опасность для человека тигровые акулы, морские крокодилы, осьминоги и медузы.
Тиморское море является своего рода «кладезем источников газа». Многие нефте и газодобывающие компании привели в жизнь свои проекты в этом море. И судя по настроению, не собираются останавливаться.

Арафурское море

Арафурское море находится в зоне муссонного тропического климата. Арафурским оно называется благодаря австралийским аборигенам – альфурам. Периоды засухи здесь чередуются с обильным выпадением осадков в виде дождя. В среднем температура воды колеблется от +25 до +28 градусов. Дно моря, как и Тиморского, почти гладкое и его глубина 186 метров, а самая большая впадина Ару – 3860 метров. В районе моря часто образуются тайфуны и смерчи, представляющие опасность разве что небольшим яхтам и катерам, вышедшим в открытое море.
В Арафурском море имеется большое количество экзотической растительности, всяческих водорослей и кораллов, а из-за высокой солености фауна меньше, чем в Тиморском, но в целом они похожи. Здесь водятся акулы и барракуды, которые могут быть весьма опасными, но также и много видов моллюсков, иглокожих и ракообразных.

Тиморское и Арафурское моря очень похожи между собой по простой причине – они появились относительно недавно в результате того, что уровень Мирового океана поднялся и затопил сушу. Из-за этого они также и мелководные.

Самое южное море

Тасманово море открыла экспедиция Абеля Тасмана в XVII столетии. Особенностью акватории является ее расположение в двух климатических поясах. В умеренном поясе температура воды в среднем достигает +19 градусов Цельсия, а в тропическом — не опускается ниже +27 градусов. Большое влияние на температуру моря имеет Южно-Пассатное течение. Рельеф дна представлен множеством неровностей: впадин, горных хребтов, котловин и считается самым глубоким – глубина впадины в Тасманской котловине превышает 6 км.
В Тасмановом море насчитывается много коралловых рифов, которые стали причиной не одного кораблекрушения. А обитателей представляют редкие виды млекопитающих, морские звезды и ежи, и конечно же большие черепахи.

Море кораллов

Коралловое считается самым красивым из всех морей омывающих Австралию. Такое название оно имеет из-за наличия обильного количества коралловых рифов. К их числу принадлежит Большой Барьерный Риф. Море считается глубоководным. В Коралловом море наблюдается частая сейсмическая активность. Из-за влияния теплого климата самой низкой температурной отметкой моря является +19 градусов.
Вода в Коралловом море достаточно прозрачная чтобы разглядеть дно на глубине нескольких метров у берега. Такая экзотика притягивает сюда большое количество туристов со всего мира. Фауну представляют различные моллюски, ракообразные и млекопитающие.

Несомненно моря и океаны Австралии являются важнейшими экономическими и туристическими моторами развития всего Австралийского Союза.

Источник: avstralii.ru

Площа суходолу — 7,7 млн км². Населення — 20 млн. осіб (2012). Найвища точка над рівнем моря — г Косцюшко, 2228 м. Найнижча точка від рівня моря — рівень озера Ейр, — 16м. Найдовша річка — Дарлінг, 2740 км. Найбільше озеро — Ейр. Найбільший острів — Нова Гвінея.

Материк Австралія розташований у південних широтах східної півкулі. Південний тропік перетинає Австралію майже посередині. Австралія — компактний материк: його центральні області майже однаково віддалені від океанів.

Материк омивається Індійським і Тихим океаном. На заході біля берегів Австралії проходить холодна Західно-Австралійська, а на сході — тепла Східно-Австралійська течії. Теплі води Південної Пасатної течії проходять уздовж північного узбережжя континенту. Холодна течія Західних Вітрів омиває південні береги материка.

Вздовж північно-східних берегів материка простягається на 2 тис. км найбільший у світі кораловий Великий Бар’єрний риф (його утворенню сприяли температурні умови коралового моря (+20 … +24°С впродовж року).

Рис. 1. Великий Бар’єрний риф

Величезні океанічні простори відокремлюють Австралію від інших материків. Тільки на півночі через численні острови вона має деякий зв’язок з Азією. Ізольованість континенту вплинула на своєрідність його природи.

Крайніми точками материка є:

• північна — мис Йорк (11 ° пд. ш.; 142°сх.д.);
• південна — мис Південно-Східний (38° од. ш.; 146° сх. д.);
• західна -мис Стіп-Пойнт (26° пд. ш.; 144° сх. д.):
• східна — мис Байрон (27° пд. ш.; 153° сх. д.).

Берегова лінія порізана слабо. Великі моря, що омивають береги Австралії це — Коралове та Тасманове. Найбільшими затоками є: Велика Австралійська та Карпентарія. Найбільші півострови: Кейп-Йорк та Арнемленд. Найвідоміші острови біля берегів материка: Нова Гвінея, Тасманія, Нова Зеландія.

Австралія була відкрита лише на початку XVII ст. голландцями. Абель Тасман здійснив мандрівку вздовж північних, західних та південно-західних берегів. У другій половині XVIII ст. відбулося друге відкриття Австралії англійцем Джеймсом Куком. Він обплив східні береги континенту. З того часу Австралія стає колонією Великої Британії. Тільки  у XIX ст. було здійснено перше плавання навколо материка і з’ясовані його розміри. Це зробив англієць Метью Фліндерс. Він же й запропонував сучасну назву материка.

Рис. 2. Абель Тасман — перший європеєць, що досяг берегів Австралії

Більша частина Австралії розташована в межах давньої Австралійської платформи. Цим пояснюється переважно рівнинний характер її рельєфу. У західній частині материка знаходиться Західноавстралійське плоскогір’я висотою 400-600 м. Воно лежить в межах щита, тому тут ведуть видобуток корисних копалин магматичного походження: залізних та нікелевих руд, золота. На південному сході плоскогір’я переходить у Центральну низовину, яка в районі озера Ейр прогинається нижче рівня океану. У потужному осадовому чохлі тут знайдені поклади нафти та природного газу.

На сході материка вздовж узбережжя протяглися сильно зруйновані давні палеозойські гори — Великий Вододільний хребет. На крайньому південному сході гори досягають найбільшої висоти і мають назву Австралійські Альпи. Тут знаходиться найвища точка Австралії -г. Косцюшко {3118 м). На материку немає жодного діючого вулкану, не буває сильних землетрусів.

Рис. 3. г. Косцюшко

Клімат материка дуже посушливий та жаркий. Південний тропік перетинає Австралію майже посередині, тому Сонце над північною частиною її території буває у зеніті. Материк одержує велику кількість сонячної радіації позаяк великий кут падіння променів Сонця. Австралія лежить повністю в південній півкулі, тому найтеплішим місяцем на материку є січень, найхолоднішим — липень.

На клімат Австралії впливають постійні вітри — південно-східні пасати, що дмуть з тропіків до екватора. Вони приходять з Тихого океану, тому несуть вологі повітряні маси. Але Великий Вододільний хребет затримує пасати. Це впливає на перерозподіл опадів: їх одержують лише невеликі прибережні райони до гір, за горами опадів мало.

На клімат узбереж впливають морські течії: холодні течії викликають суху погоду, теплі — вологу. Тому мало зволоженими є західне узбережжя (через холодну Західно-Австралійську течію) та південне (через течію Західних вітрів). Багато опадів одержують східні береги через теплу Східно-Австралійську течію. Австралія є найбільш посушливим материком в світі.

На території Австралії виділяють такі кліматичні пояси субекваторіальний (теплий весь рік, але має літні сезон дощів та зимовий сезон посух), тропічний (теплий з різним зволоженням: континентальний —    центр материка — з недостатнім бідним; морський на сході — з помірним і рівномірним  розподілом опадів протягом року) та субтропічний (з вологою теплою зимою та сухим спекотним літом).

Через надзвичайну посушливість клімату, материк бідний на поверхневі води.

Річка Муррей з притокою Дарлінг — найбільші річки Австралії. Вони беруть початок на Великому Вододільному хребті і належать до басейну Індійського океану. Головне джерело їх живлення — дощове. Влітку Дарлінг пересихає. Муррей, який додатково живиться талими снігами з гір, міліє, але повністю не позбавляється води. Велика частина материка не має стоку в океан. Тут переважають тимчасові водотоки — кріки.

Рис. 4. Річка Муррей

Озера Австралії безстічні і засолені. Найбільше озеро материка – Ейр — реліктового походження. Воно часто висихає, а дно вкривається кіркою солей. В озері немає й життя, за що Ейр називають «мертвим серцем Австралії».

Австралія бідна на поверхневі води, але багата на підземні. Під поверхнею материка виявлено близько 30 артезіанських басейнів. Найбільший з них — Великий Артезіанський басейн під Центральною низовиною. Він займає більше половини площі материка. Протягом року вода в ньому тепла (близько +30°С) та слабо солона, але придатна для використання.

У зв’язку з ізольованістю від інших материків органічний світ Австралії є дуже своєрідним. Тут збереглися тварини, які вимерли на інших материках. В першу чергу — це дві групи примітивних ссавців: сумчасті  (кенгуру,  коала,  вомбат та інші) та яйцекладні  (єхидна та качкодзьоб). Натомість на континенті у природному стані немає вищих плацентарних ссавців. Тут зовсім немає хижаків (крім собаки динго), копитних та мавп.

В Австралії через особливості клімату типова широтна зональність природних зон порушується. Тут спостерігається явище природної секторності — зміни природних зон від узбережжя вглиб материка.

Найбільші площі на материку займає природна зона пустель. Пустелі сформувалися в умовах тропічного та субтропічного континентального клімату з бідним зволоженням. Це Велика Піщана пустеля та Велика пустеля Вікторія. Ґрунти — тропічні пустельні. Рослинність є дуже своєрідною. Через близькість до поверхні ґрунтових вод переважають колючі чагарники — скреб, що складається з акацій та невисоких евкаліптів. З тварин поширені сумчаста миша, сумчастий кріт, сумчастий пацюк, червоний кенгуру, дика собака динго, плащоносна ящірка, ему, багато змій.

Савани та рідколісся формуються в умовах субекваторіального клімату та більш зволожених частинах тропічного та субтропічного континентального. Тут виникли червоно-бурі, коричневі та сіро-коричневі грунти. Серед рослин переважають трави. Окремими гаями ростуть баобаби, зонтичні акації, евкаліпти, пляшкове дерево. З тварин поширені велетенський кенгуру, ему, єхидна, біля водойм — качкодзьоб.

Вузьку смугу на східному узбережжі до Великого Вододільного хребта займають ліси: на півночі вологі тропічні, на півдні перемінно-вологі. Тут в умовах надмірного зволоження сформувалися червоно-жовті фералітні ґрунти, червоноземи та жовтоземи. На них ростуть австралійський горіх, червоний кедр, клен, велетенські евкаліпти. З тварин поширені коала, качкодзьоб, деревний кенгуру (валлабі), птахи (какаду, райські пташки, лірохвіст, сміттєві кури).

Рис. 5. Коала

Австралія — найменш заселений материк. Середня щільність населення становить 2,5 осіб/км². Майже всі мешканці сконцентровані на південно-східному узбережжі в умовах більш вологого клімату.

Переважну більшість населення країни Австралійський Союз становлять нащадки переселенців з Великої Британії — англоавстралійці. Корінні жителі — аборигени Австралії — складають близько 1 % населення. Вони булі відтіснені європейцями у центральній та західні пустельні райони.

Рис. 6. Аборигени Австралії

Австралійський Союз належить до групи високорозвинених країн переселенського типу. Столиця держави — Канберра.

Источник: zno.academia.in.ua