Хижі рослини по праву можна вважати дивом природи. Ці неймовірні рослини — справжні хижаки, вони ловлять комах і членистоногих, виділяють травний сік, розчиняють жертву і в ході цього процесу отримують поживні речовини.

Хижих рослин досить багато (науці відомі близько 600 видів), вони мають спеціальні пристосування того чи іншого виду, які й використовують для ловлі та перетравлювання своїх жертв.

 

Непентеси-глечики

Ці рослини ростуть на дуже бідних ґрунтах, тому еволюція наділила їх здатністю добувати азот та необхідні мікроелементи іншим методом. Листок своїм забарвленням і запахом заманює комах обіцяючи їм смачний обід, і вони його дійсно отримують, але ця їжа стає останньою в їх житті. 

Нещасні так захоплюються трапезою що не помічають, як триматися вже ні за що. Край глечика дуже гладенький, тому комахи зісковзують і опиняються в пастці. Всередині  рослини міститься травний сік, який містить мікроскопічні еластичні волокна які надають йому властивості сипучих пісків, тому чим сильніше комаха бореться тим більше тоне. А ензими починають розчиняти тіло жертви поки та ще жива.

Але існують види непентесів які приманюють тварин зовсім для інших цілей. Цей вид називається “Непентес скатний”. На його кришці рясно виділяється солодкий нектар, на запах якого приходить тваринка “гірська тупайя”. Вона починає злизувати все що може, стоячи на нижній кришці, але при цьому не провалюється всередину.

Навіщо ж рослині годувати цього звірка? Річ у тому, що поки “гірська тупайя” вилизує кришки, її задня частина тіла стоїть прямо над глечиком, а нектар який вона поїдає містить проносне, через що тваринка випорожняється і її екскременти падають прямо всередину непентеса, і саме це підживлює рослину.

Ну а з приходом ночі замість “гірської тупайї” нектар непентеса починає поїдати щур, він так само як тупайя залізає на глечик і його екскременти падають всередину. Але іноді щур підковзується і сам падає в пастку, завдяки чому у непентеса буває справжнє свято. Свого роду бонус.

 

Сарраценії

Сарраценії є близькими родичами непентеса. Вони ростуть в низинах де часто ідуть дощі, а тому хижі рослини опиняються під водою. Здавалось би що тепер вони приречені на голод, але є один вид сарраценій який розв’язав цю проблему.

Він здатний полювати не тільки на суші, але і у воді. Кришка рослини створює вузький вхідний канал який веде у трубу покриту волосками що ростуть в одну сторону. Виходить хитра пастка. Пуголовки харчуються на поверхні листка, але якщо запливають в пастку то вже не можуть вибратися. Єдиний шлях вперед на дно воронки, де нещасні й зустрічають свою смерть.

 

Росянка

Росянка – ще один вид хижих рослин, які  так само як непентеси ростуть на бідному ґрунті, а тому їм нічого не залишилось як почати поїдати комах.

Росянки діють подібно липкої стрічки для ловлі мух. На їх стебельцях ростуть волоски, кожен з яких має на своєму кінчику краплину дуже схожу на нектар. Це приваблює комах, які тільки після приземлення на рослину, виясняють що це зовсім не нектар, а в’язкий клей, який не залишає жертві жодного шансу вибратися.

Все погіршується тим що, волоски до яких комаха раніше не торкалась починають пригортатися до неї. Ну а потім росянка обгортує здобич всім листком, після чого починає  розчиняти внутрішні органи жертви поки та ще жива, і всмоктує поживні речовини листками.

Цікаво що якщо поставити на рослину камінь або папір, то ніякої реакції не буде. А якщо капнути молоко або приклеїти шматочок м’яса, то росянка відразу приступить до поїдання. Виходить що реакція провокується речовинами які містять азот. Ця рослина у свій час настільки вразила Дарвіна, що він написав: “Часом мені здається що росянка це замаскована тварина”

 

Роридула

Роридула дуже схожа на росянку, і також ловить комах які прилипають до волосків на її листках. Але на відміну від росянки роридула не поїдає своїх жертв, вона навіть не здатна їх перетравити. Навіщо тоді вона їх ловить?

В це важко повірити, але єдина причина полягає в тому щоб нагодувати іншу комаху — сліпняка, який нігде крім як на роридулі не трапляється. На відміну від інших комах сліпняк не прилипає до листків, тому що його тіло покрите маслянистою субстанцією. Він підходить до впійманої жертви, встромляє свій хоботок в її тіло і починає висмоктувати соки. Але навіщо рослині годувати якогось клопа? Річ у тому, що чим більше сліпняк поїсть, тим частіше буде випорожнятися. Його екскременти падають на землю, і якраз ними і живиться роридула.

  

 

Венерина мухоловка

А зараз піде мова про одну з найзнаменитіших хижих рослин “Венерина мухоловка”. Вона стала популярною через те що має вигляд справжнього монстра із казок про рослини вбивці.

Мухоловка заманює комах нектаром який розміщений на краях листків. Ближче до центру розміщені шипоподібні волоски, свого роду детектори. Якщо їх зачепити, то листок миттєво захлопнеться. Ось тільки якщо зачепити всього один волосок, то нічого не відбудеться, адже це може бути просто опалий листок, а не комаха. А якщо зачепити два волоски з інтервалом не більше ніж 20 секунд, то пастка відразу спрацює. Жертва намагаючись вибратися загинає ще більше детекторів через що листок закривається ще сильніше. А потім рослина починає виділяти сік з вмістом соляної кислоти, яка розчиняє комаху. Венериній мухоловці буде потрібно 10 днів щоб повністю переварити здобич.

 

Ладанник

Ладанник із Середземномор’я є справжньою рослиною камікадзе. Він обожнює ні з того ні з цього влаштовувати пожежу і згорати до тла.

При підвищенні температури повітря до 32 градусів цей вид починає виділяти легкозаймисте масло, яке і підпалює ладанник. Вогонь не залишає жодного шансу на виживання.

Суїцидальна рослина окрім себе вбиває ще й всю довколишню рослинність.

 

Виникає питання: для чого це все потрібно? Виявляється перед тим як влаштувати пожежу ладанник викидує на землю насіння, покрите вогнетривкою оболонкою. Але для кращого проростання потрібне добриво, наприклад попіл який утворюється при спаленні рослин.

Ну і непогано було б звільнити місце для нового покоління ладанників. Ось чому рослина себе спалює. На що тільки не йдуть батьки заради свого потомства. Іноді через рослину самогубця може згоріти цілий ліс. 

Якщо вам сподобалася стаття, будь ласка, залиште свої коментарі або відгуки.

Источник: tut-cikavo.com

Віра та довіра

Віра може породити в людині впевненість, що почуті нею відомості про певні якості товару правдиві, хоча вона і не мала можливості самостійно переконатися в прояві цих властивостей.

Віра є основою для здійснення обміну, покупки.

Довіра клієнта – початковий рівень віри. Це стан «до віри», її недосконалий стан, такий, що легко зникає. Але, тим не менш, це обов’язковий і необхідний етап формування віри, її фундамент.

Наприклад, породження довіри є головною метою особистісного контакту між продавцем і покупцем. Якщо покупець довіряє продавцю, то він буде сприймати (а не просто слухати) інформацію, яка надається продавцем. Якщо довіри немає – жодний професійний контакт не приведе до купівлі, оскільки покупець перенесе недовіру до продавця як недовіру до інформації про товар (послугу, рекламу, об’єкт).

Якщо немає можливості встановити довірчі відносини між покупцем і продавцем, то продаж не відбудеться. Змусити людину довіряти або вірити неможливо.

Можна лише створити такі умови, при яких покупець самостійно сформує свою довіру до продавця. Цей процес можна стимулювати, а також направляти у потрібне русло, користуючись певними прийомами, як матеріального, так і морально-духовного характеру.

Віра і довіра створюються людиною самостійно, на підставі інформації, що надходить ззовні (в повідомлень) та свого ставлення до неї.

Джерело довіри

Кожне джерело інформації оцінюється споживачем на предмет можливості довіряти інформації, що надходить з цього джерела.

Джерелами інформації, що надходить людина може присвоювати статус «заслуговує на довіру» або «не заслуговує на довіру».

До інформації з конфіденційних джерел споживач ставиться з меншою критичністю, меншою недовірою (не вимагає ретельної перевірки). До інформації з джерел, яким він ще не може довіряти, – з великою недовірою (вимагає ретельної перевірки і більшої кількості доказів, вимагає більш сильних аргументів).

Віра і довіра споживача до інформації що надходить від виробника (продавця) дуже важлива. Адже від неї залежить, чи буде споживач використовувати отриману інформацію у своїх міркуваннях про товар чи ні, чи буде він користуватися отриманою інформацією при виборі альтернатив і плануванні покупки чи ні.

Інформація продавця (виробника), мало відомого споживачеві, у свідомості споживача має статус «не довіряю», оскільки споживач не довіряє і самому продавцю (виробнику). Адже коли споживач одержує інформацію про товар (послугу, об’єкт), то він не може відчути сам товар, отримати про нього точну інформацію (неспростовні докази), так як фізичного контакту з товаром (послугою, об’єктом) немає. Тому споживач спочатку немає жодної довіри до продавця і виробника. Він знає, що виробники і продавці схильні до деякого прикрашання, перебільшення достоїнств своїх товарів, а іноді можуть повідомляти неправдиву інформацію.

Довіртеся нам

Продавець повинен намагатися посилювати віру і довіру клієнта.

Якщо говорити про продажі, особливо про великі угоди, то довіра грає в них ключову роль.

І зміцнюється статусом продавця, його професіоналізмом, репутацією і ділової історією, особистими або професійними рекомендаціями і свідченнями інших людей або груп осіб, яким довіряють.

А також подарунками, особистими послугами, наданням індивідуальних послуг, особистою дружбою з людиною, який приймає рішення про покупку або безпосередньо впливає на неї.

Як правило, великі угоди або продаж проектів здійснює продавець, що володіє високим статусом, досвідом, хорошою діловою репутацією та історією, а також необхідними особистими контактами і зв’язками. А якщо таких – контактів і зв’язків – не має, то вміє їх швидко встановлювати, створюючи довіру.

Продавцям без статусу, особливо – початківцям, складно повною мірою оволодіти навичками швидкого встановлення довірчих відносин. У таких продавців ще немає особистих зв’язків, а різноманіття людських бажань, характерів і робочих ситуацій не дозволяє продавцям навчитися швидко виявляти домінуючі бажання і риси характеру співрозмовника і використовувати в залежності від них заготовлені прийоми поведінки для формування прихильності співрозмовника і виникнення у нього довіри до продавця.

Щоб полегшити починаючому продавцю процес формування довіри у покупця, можна створювати ситуації, коли формування довіри буде відбуватися під впливом відомостей професійного характеру, як би під впливом знань, фактів і аргументів, в які покупцеві легше повірити.

Можна сказати, що все промовлене однією людиною і сприймається на слух іншою людиною – спирається на віру і породжує її (або довіру). А все, що сприймається візуально, на дотик, на смак або на слух поза прямого зв’язку з промовистою людиною (продавцем), дає можливість формувати знання.

Знання – сила

Знання – це безпосереднє відчуття людиною почутого за допомогою інших органів чуття, перевірка почутого на власному досвіді.

Знань люди вірять значно більше і охочіше, ніж твердженнями, що вимагає для свого сприйняття початкового наявності довіри, віри.

Тому дуже важливо продавцеві мати для роботи такі візуальні матеріали, або маркетингові інструменти, які стимулюють формування довіри чи віри у покупця щодо товару. А потім ця віра в товар і підприємство-виробника може бути звернена покупцем і на особистість продавця.

У презентації (рекламі) товару менеджер з продажу може прагнути з допомогою певних прийомів і демонстрації зображень (через візуальні прийоми) викликати у споживача відчуття знання, тобто перевести свої слова, що вимагають віри, в візуальні образи або відчуття, що сприймаються споживачем вже як реально існуючі факти, обгрунтовані знання.

Віра і знання зміцнюються упевненістю покупця в правдивості аргументів і доказів, наданих продавцем. І навіть якщо аргументи і докази не зовсім точні, важливо, щоб недолік їх достовірності не був помічений покупцем – щоб в доказах, аргументах, фактах не було явних протиріч.

Аргументи і факти

В якості аргументів і доказів можна використовувати як пряму демонстрацію властивостей і переваг товару продавцем під час презентації (або надаючи товар потенційному покупцеві для випробування), так і візуальну демонстрацію за допомогою фотозображень або відео, а також посилатися на думку інших людей, що користуються довірою або авторитетом у покупця. Також можна посилатися на свідчення групи людей або організацій, яким покупець може і не довіряти в даний момент, але так як групове свідоцтво вважається більш надійним, то висока ймовірність породження довіри в майбутньому.

Наприклад, можна сказати, що зубна паста рекомендована якимсь інститутом, хоча насправді такого інституту може і не існувати. Але якщо показати фотографію з зображенням якого-небудь будівлі і сказати, що це і є той самий інститут, то ймовірність виникнення у споживача віри в сказане продавцем значно зросте.

Довіру можна стимулювати особистими подарунками співрозмовнику або винагородою за здійснення покупки. Це буде непряма стимуляція, яка нехай навіть і не викличе повної довіри, але, тим не менш, зменшить ступінь прояву недовіри і знизить критичність.

Таким чином, використовуючи різні об’єкти, які більш відчутні покупцем, які мають більший рівень довіри, ніж слова, ми компенсуємо недолік довіри до продавця в особистісному плані через формування знання в професійному контакті. І в цьому процесі роль рекламної та демонстраційної продукції для презентацій і подарунків дуже велика.

Источник: zen.yandex.ru

Венерина мухоловка — невелика трав’яниста рослина з розеткою з 4 — 7 листків, які ростуть з короткого підземного стебла. Стебло —цибулеподібне, листя розміром від трьох до семи сантиметрів, залежно від пори року, довгі листи-пастки зазвичай формуються після цвитіння. Пастка утворена краями листка. У природі харчується комахами та павуками, іноді можуть потрапляти молюски (слимаки).  Згідно з гіпотезою, клітини у внутрішніх шарах лопатей та середній частині листка швидко секретують інші іони, вода також виділяється в результаті осмосу, що призводить до колапсу клітин. Якщо здобич не змогла звільнитися, вона продовжує стимулювати внутрішню поверхню лопатей листка, викликаючи ріст клітин. Зрештою, краї листків змикаються, повністю закриваючи пастку та формуючи «шлунок», в якому відбувається процес  перетравлення. Травлення каталізується ферментами, які секретуються залозами в лопатях. Цей процес займає приблизно 10 днів, після чого від здобичі залишається тільки порожня хітинова оболонка. Після цього пастка відкривається і готова до нової жертви. За час життя пастки в неї в середньому потрапляє три комахи. Росте у вологому помірному кліматі на Атлантичному узбережжі США (штатів Флорида, Північна та  Південна Кароліна , Нью-Джерсі). Є видом, який культивується в декоративному садівництві, може вирощуватися як кімнатна рослина[2]. Венерина мухоловка — невелика трав’яниста рослина з розеткою з 4 — 7 листків, які ростуть з короткого підземного стебла. Стебло —цибулеподібне, листя розміром від трьох до семи сантиметрів, залежно від пори року, довгі листи-пастки зазвичай формуються після цвитіння. Пастка утворена краями листка. У природі харчується комахами та павуками, іноді можуть потрапляти молюски (слимаки).  Згідно з гіпотезою, клітини у внутрішніх шарах лопатей та середній частині листка швидко секретують інші іони, вода також виділяється в результаті осмосу, що призводить до колапсу клітин. Якщо здобич не змогла звільнитися, вона продовжує стимулювати внутрішню поверхню лопатей листка, викликаючи ріст клітин. Зрештою, краї листків змикаються, повністю закриваючи пастку та формуючи «шлунок», в якому відбувається процес  перетравлення. Травлення каталізується ферментами, які секретуються залозами в лопатях. Цей процес займає приблизно 10 днів, після чого від здобичі залишається тільки порожня хітинова оболонка. Після цього пастка відкривається і готова до нової жертви. За час життя пастки в неї в середньому потрапляє три комахи. Росте у вологому помірному кліматі на Атлантичному узбережжі США (штатів Флорида, Північна та  Південна Кароліна , Нью-Джерсі). Є видом, який культивується в декоративному садівництві, може вирощуватися як кімнатна рослина[2].

Источник: myslide.ru

Росичка круглолиста

Представником комахоїдних рослин в Європі і країнах СНД є росичка круглолиста. Найчастіше її можна виявити в середній кліматичній смузі Росії, що росте на болотистій місцевості, в місцях обділених корисними мінеральними речовинами — «кислі грунти».
У літню пору, квітучу росичку можна дізнатися по дрібним білим квіткам, зростаючим на довгому стеблі-квітконосі. Сама ж росичка, досить непомітна болотна комахоїдна трава з лежачими на землі листками, засіяними волосками. Рідина, що виділяється волосками, дуже схожа на росу, але в дійсності це смертельно небезпечний клей для комах, а також фермент для переварювання здобичі.
Жертва, залучена запахом «роси», сідає на листочок і приклеюється до нього. Волоски притискають нещасне створіння до поверхні листа, і фермент починає процес розчинення їжі, а сам листок, тим часом, згортається, позбавляючи бранця всіх шансів на порятунок. Рештки, які росичка не переварює, падають на землю, листя набуває свого звичайного вигляду, волоски покриваються намистинками «роси» і починається нове полювання.
Листя-пастки, покриті червоними волосками-щупальцями (від 20 до 30 штук на листку), виконують свою роль не більше п'яти разів. Потім вони висихають і відпадають, на заміну їм ростуть нові.

Деякі, особливо великі, види росички можуть зловити навіть необережних жабенят або дрібних птахів. Науці відомо приблизно 130 різновидів цієї рослини. А за часів Київської Русі, слов'янські народи використовували росичку для приготування відварів від застуди.

Товстянка

В умовах схожих з умовами проживання росички можна зустріти чергового «зеленого хижака» — Товстянка. На вигляд, товстянка представляє собою розетку великих листочків, що звужуються в кінці, покритих блискучою клейкою жироподібною масою. У період цвітіння, з центру розетки виростає стебло з фіолетовою квіткою.
Принципом полювання і харчування сильно нагадує росичку. Комахи, приманені запахом «жиру», прилипають до листя, лист згортається всередину, а травні виділення розщеплюють тканини здобичі. Отримані мінерали і амінокислоти всмоктуються рослиною, лист розгортається та чекає чергову порцію «гостей».

Пухирчатка

Пухирчатка — рослина-хижак, місцем існування якої є стояча вода. Пухирчатка позбавлена ​​звичних для рослин коренів харчування, через що і полює на комах і дрібних ракоподібних. Ловчі «бульбашки» знаходяться разом з листям під водою, а по поверхні плавають тільки її квітки.
В пухирчатки є певний «вхід», який відкривається як тільки поруч виявляється комаха. Сигнал про його відкриття надходить від волосків-щупалець, що знаходяться біля «входу». Коли комаха зачепить волосок, «бульбашка» відкривається і комаха втягується всередину разом з водою. А на наступній стадії полювання починається переварювання їжі.

Дарлінгтонія

Дарлінгтонія теж любить болотисту місцевість, а ззовні нагадує кобру готову до кидка. Назву «Рослина Кобра» дарлінгтонія отримала через форми своїх кувшинчиків, що нагадують капюшон кобри.
Заманює комах нектарним запахом, а волоски, що розташовані на стінках глечика і спрямовані вниз, не дозволяють жертві вибратися назовні.

Читайте також нашу статтю: «Найнезвичайніші та найдивніші рослини у світі».

Венерина мухоловка

Венерина мухоловка є єдиною хижою рослиною, ловля комах у якої помітна навіть неозброєним оком. Листки у цієї рослини мають вигляд пасті невідомого чудовиська. Кожна паща всіяна колючками-іклами, які виконують роль решіток в клітці і, коли листок зачиняється, здобич не може вибратися.

Росте це «зелене чудовисько» на території Кароліни, в болотистій місцевості і в прибережних районах США. У період, коли здобичі багато, пастки всередині пофарбовані в яскраво-малиновий колір і можуть досягати «величезних» розмірів — 4 см, а в холодну пору року — зменшуються і тьмяніють.
Пастка закривається за частки секунди і відкрити її неможливо. У разі, коли лист закриється в холосту, або зловить щось неїстівне, він сам розкриється протягом півгодини. Якщо ж комаха попалася, пастка залишається зімкнутою протягом декількох тижнів, поки не поглине їжу повністю.

Кувшинчик або непентес

Середовищем проживання цього «природного начиння» є тропічні ліси. Існує більше 80 різновидів кувшинчиків. В основному росте він як ліана, але зустрічаються і види чагарників.
Свою назву «кувшинчик«, непентес отримав за особливу форму листя, що нагадує глечик, що допомагає йому збирати дощову воду. «Глечики» досить великі, для того, щоб в них траплялися жаби, гризуни і невеликі птахи. Але основною їх здобиччю залишаються комахи.
На внутрішній частині стінок «глечика» розташовуються залози, що виробляють нектар і віск. Нектар заманює видобуток, а гладкий віск не дає вибратися і комаха, падаючи в воду на дні тоне.

Сарраценія

В сімействі сарраценії, всі види (а їх дев'ять) мешкають на болотах.

Сарраценія володіє яскравими квітками і яскраво зеленим листям, поцяткована малиновими лініями капілярів. Листя нагадують конверти, що виділяють солодкий сік. Потрапляючи в таку пастку, комаха приречена. А сценарій з переварюванням і засвоюванням все той же.
Європейські садівники активно впроваджують Сарраценію в свої колекції і виводять все нові види, які гармонійно вписуються в домашні пейзажі.

Гігантський Бібліс

Бібліс — це чагарник, що росте в Австралії. Гілки Бібліс усіяні вузьким довгим листям, на поверхні якого знаходяться щетинки і залози, що виділяють сильну клейку речовину і травний фермент. У таку пастку потрапляють як комахи, так і дрібні тварини і птахи.
Австралійські аборигени в давнину вірили, що Бібліс, навіть здатний зловити і переварити людину. І іноді біля кущів знаходили людські кістки. Але це не заважало їм використовувати листя Бібліс в якості клею.

Зараз рослини-хижаки можна зустріти не лише подорожуючи, але й в багатьох квіткових магазинах. Так що, якщо у вас є бажання прикрасити свій будинок і убезпечити його від докучливих комах, рослини можуть вам у цьому допомогти.

Источник: tsikaviy-svit.com