Клас Ссавці. Ряд Китоподібні.  

План.

1. Загальна характеристика ряду Китоподібних.

2. Підряд Зубаті кити.

3. Підряд Беззубі (Вусаті) кити.

 

 

Загальна характеристика ряду Китоподібні.

   Ряд Китоподібні представлений ссавцями, які ведуть виключно водний спосіб життя. Ніколи не виходять на суходіл, у воді живляться, розмножуються і вигодовують малят молоком. Цілком сформоване дитинча одразу після народження пливе слідом за матір’ю.

   Оскільки предки цих тварин були наземними, тому їх називаються — вторинноводними. 

   Розміри китоподібних від середніх до величезних. 

  Для життя у воді вони мають певні пристосування. Тіло обтічної  форми. Волосяний покрив відсутній. Проте під шкірою товщина жирового прошарку може перевищувати 50 см. Вона по-перше, допомагає зберігати тепло тіла. По-друге, оскільки жир легший за воду збільшується плавучість тіла. По-третє, жир служить запасом поживних речовин і джерелом води, в разі її нестачі в навколишньому середовищі. Тому китоподібні можуть обходитися без їжі кілька місяців. Передні кінцівки перетворилися на ласти. Відсутні ключиці. Задні кінцівки — редуковані. На задньому кінці тіла є широкий хвостовий плавець — це горизонтальна згортка шкіри, що рухається у вертикальній площині. Тому тварини вправно плавають.   

   Як усі ссавці кити теж дихають атмосферним повітрям. Легені в цих тварин величезні — їх об’єм сягає 14 тис. літрів! Вони можуть перебувати під водою від 15 хвилин до 1 години поки виринуть для вдиху. Ніздрі закриті клапанами, а відкриваються тільки під час вдиху і видиху.  

   У китоподібних наявні тільки молочні залози, потові та сальні відсутні.  Відсутні вушні раковини. Нюх, як у всіх водних тварин, поганий. Проте добре розвинений зір (хоч бачать лише на незначній відстані) і особливо слух (чують ультразвук). Для спілкування, орієнтації в просторі, пошуку їжі китоподібні використовують звукові, світлові та інші способи передачі та сприйняття інформації. Цікаво, що мозочок, а саме він відповідає за органи рівноваги та орієнтацію у просторі, у них найбільший серед ссавців. Також кора мозку має чисельні звивини, що свідчить про дуже складну поведінку.

   Деякі китоподібні здійснюють сезонні міграції, переміщаючись у тепліші місця, де більше їжі. Проте їх мандри не дуже тривалі й далекі, як у птахів.

   Зуби однакові або відсутні. Саме вони визначають підряди китоподібних.

 

 

Клас Ссавці. Ряд Китоподібні. Підряд Зубаті Кити.

До нього відносяться хижаки — дельфіни, касатки, кашалоти. У цих тварин наявний спинний плавець і багато зубів (у деяких тварин їх кількість сягає 240). Проте вони, на відміну від інших ссавців, однакової конічної форми і служать для захоплення та утримання їжі. Тому свою здобич зубаті кити захоплюють і заковтують цілком або великими шматками. 

    Також саме зубатим китоподібним властива ехолокація, тварини використовують її для орієнтування та полювання. Цікаво, що ідею створення локатора (технічного пристрою для визначення розташування об’єктів у середовищі) людина запозичила в тварин.

   Промисел зубатих китів заборонено. 

  

   Дельфіни живляться рибою. В Україні мешкають такі види дельфінів: афаліна чорноморська (кількість особин 500 – 1000, тіло їхнє завдовжки до 3 метрів, вважається найрозумнішою серед дельфінів, піддається дресируванню, може пірнати за рибою на глибину до півкілометра), морська свиня (або азовка) та дельфін звичайний (білобочка). Усіх їх занесено до Червоної книги України.

   Касатка білобока – лютий хижак довжиною близько 10 метрів зі спинним плавцем висотою до 2 метрів. Здатні розвивати швидкість до 55 км/год. Живиться великою рибою, головоногими молюсками, нападає на тюленів, дельфінів, а зграєю — навіть на величезних китів. Цікаво, що на людину ніколи не нападає, навпаки, він легко приручається і дружить зі своїми дресирувальниками. У Чорному морі не живе.

   Кашалот найбільший сучасний хижак. Довжина їхнього тіла до 20 метрів, де майже третину тіла становить величезна голова. Кашалоти живляться головоногими молюсками, пірнаючи за ними  на глибину 1—2 кілометри. В їхньому організмі часто паразитують круглі  черви – нематоди. 

   Тасманів кит — найрідкісніший на Землі ссавець (на сьогодні виявлено лише шість особини цієї тварини).

 

 

Клас Ссавці. Ряд Китоподібні. Підряд Вусаті(Беззубі) Кити

    Вусаті кити – це найбільші за розмірами тварини Землі. Основна їжа для них — планктон (крихітні скупчення рачків) та невелика риба. У їхній ротовій порожнині нема зубів, але до верхніх щелеп в декілька рядів кріпляться рогові пластини (так звані китові  вуса). Спочатку кит набирає воду з поживою, а потім язиком проштовхує її назовні, частки відфільтрованої їжі затримуються між пластинами китового вуса й заковтуються. Цікаво, що за один раз синій кит набирає в ротову порожнину до 100 т води з планктоном.

Коли у прохолодну погоду водяна пара з повітря, яке видихається, конденсується, утворюється фонтан — своєрідна «візитна картка» китів.

 

Синій кит — найбільша сучасна тварина. Досягає довжини 33 м і маси 150 т, а живе до майже 100 років. Його серце має масу до 500 кілограмів. Новонароджене маля важить 2—3 тонни. Оскільки стан тварин у воді близький до невагомості, тому, незважаючи на величезну масу тіла, кит у морі важить не більше від слона на суходолі. Унаслідок китобійного промислу (м’ясо, жир, китовий вус) синій кит майже винищений.   На сьогодні промисел  заборонено.

Гренландський кит вважається твариною-довгожителем (хоч загальна тривалість життя 40 років, проте деякі особини доживають майже до 210 років). 

 

 

Використана література.

1. Біологія. Довідник школяра. Іван Мердух, Ярослав Гладун.

2. Вікіпедія Інтернету.

3. Великий довідник школяра. В-цтво «Богдан».   

4. Усі уроки біології 8 клас. К.М. Задорожний.

5. Підручник з біології 7 клас. І. Ю. Костіков.

6. Підручник з біології 7 клас. Остапченко Л.І., Балан П.Г., Серебряков В.В.,

Матяш Н.Ю., Горобчишин В.А.

7. Підручник з біології 7 клас. Н. В. Запорожець, І. І. Черевань, І. А. Воронова.

8. Біологія 8 клас. Межжерін С.В., Межжеріна Я.О.  

 

Скачати у форматі DOC   

Источник: 8next.com

Внешний вид и образ жизни животных, составляющих отряд китообразные

Как вы сами уже поняли отряд китообразные – это весьма большой отряд, в который входят десятки видов разных представителей этих морских животных. Все они значительно отличаются друг от друга, однако, у них много и общего. Самые распространённые и яркие представители этого отряда нам знакомы ещё с детства. Ведь совсем необязательно быть специалистом, для того, чтобы отличить, к примеру, кита от дельфина.

Самыми маленькими из отряда китообразных считаются дельфин Гектора и белобрюхий дельфин. Длина этих «малышей» составляет максимум 120 см, весят же они всего 40 – 45 кг. Самым крупным из китообразных признаётся синий кит. Длина еготела этого гиганта может достигать целых 33 метров, а вес – более 150 тонн! Несмотря на все различия китообразных и рыб,  их объединяет некое сходство во внешнем виде, в среде обитания, в образе жизни, и многое другое. Внешне эти животные очень похожи на рыб, но отличаются, в первую очередь тем, что относятся к теплокровным, дышат лёгкими, а не жабрами. Температура их тела колеблется в районе от 36 до 40 C.

Особенности дыхательной и кровеносной систем позволяют им непрерывно находиться под водой, единожды сделав запас воздуха, до полутора часов! Кожа китообразных, в отличие от большинства рыб лишена чешуи и содержит остатки волосяного покрова (вибриссы).
роение их тел имеет обтекаемую форму, что позволяет испытывать наименьшее трение, а значит и сопротивление воды при плавании. Также этому способствует их гладкая упругая и эластичная кожа, полностью лишённая волос. Окрас многочисленных видов китообразных варьирует от однотонной до пятнистой или противотеневой (тёмная спина и светлый живот). У некоторых видов с возрастом он может изменяться.

Как и у сухопутных млекопитающих, детёныши животных из отряда китообразные развиваются не во внешней среде, а внутриутробно, и после рождения выкармливаются молоком. Большинство видов являются стадными (коллективными) животными и поэтому собираются группами от нескольких десятков, сотен и даже тысяч особей. Китообразные расселены по всему миру, их можно встретить во всех океанах и в большинстве морей. Среди них есть теплолюбивые виды, т.е. тропические и субтропические, холодолюбивые виды полярных и субполярных вод, а также виды с широким ареалом обитания.

Китообразные встречаются и в открытом море, и совсем близко от побережий. Некоторые виды могут даже заходить в реки и там жить продолжительное время. Для одних видов этих млекопитающих характерны сезонные миграции на незначительные расстояния, для других — длинные миграции с преодолением многих тысяч километров, а третьи – предпочитают практически осёдлый или кочевой образ жизни в пределах небольшой акватории, т.е «недалеко от дома».

По способу и характеру питания китообразные делятся на четыре группы:

• ихтиофаги – виды, питающиеся преимущественно рыбой;

• планктофаги – виды, для которых характерно питание планктоном;

• сапрофаги – виды, питающийся разлагающимися органическими остатками и веществами;

• теутофаги – виды, употребляющие различных головоногих моллюсков.

Таким образом, питание, разных видов китообразных не отличается гастрономическим разнообразием и весьма специализировано, однако, среди представителей рассматриваемого рода, существует единственный, который периодически и регулярно питается не только рыбой и беспозвоночными, но и теплокровными существами, например тюленями, птицами, и даже себе подобными. Этим видом является касатка.

Живут китообразные относительно долго: мелкие виды – до тридцати лет, крупные – примерно до пятидесяти.

Надо сказать, что животные, составляющие отряд китообразные не только многочисленны, но и очень разнообразны, необычны и интересны, а значит, заслуживают к себе внимания. О некоторых видах морских млекопитающих, расскажут эти статьи:

А в заключение предлагаю вам посмотреть эти интересные документальный фильм, который познакомит вас жизнью этих удивительных млекопитающих, которые называются китообразные:

Источник: podvodnyj-mir-i-vse-ego-tajny.ru

Китів інколи називають володарями морів. Недарма відомий дослідник океану Ж. І. Кусто назвав книжку про китів «Могутній володар морів».

Усього на нашій планеті живе 86 видів китоподібних. Се­ред них і найбільший ссавець — синій, або голубий, кит, який досягає 33 м завдовжки, і маленькі дельфіни — білобочки роз­міром 160—260 см. Живуть вони в різних широтах, здійсню­ють різні за протяжністю міграції, живляться різними орга­нізмами.

Китоподібні — дуже своєрідна група ссавців. 70 млн. років тому їхні предки залишили сушу й переселилися у водну стихію. Спочатку вони рятувалися таким чином від ворогів і конкурен­тів, живилися на мілководдях. Поступово, здійснюючи дедалі триваліші вилазки у відкрите море, вони втратили будь-який зв’язок із сушею.

У процесі еволюції ці тварини пристосувалися до нових умов життя: тіло їхнє стало обтічним, набуло торпедоподібної форми, зникла шерсть, редукувалися вушні раковини й задні кінців­ки, а передні стали сплющеними жорсткими грудними плав­цями — стернами поворотів, висоти й гальмування. Спинний плавець, який є у багатьох китоподібних, робить тіло зві­рів стійкішим. Плавці (особливо хвостовий) мають перемін­ну пружність, яка змінюється залежно від швидкості пла­вання. Пружність регулюється специфічними кровоносними судинами. Такий ефект гідропружності дуже важливий — за його допомогою тварини можуть пересуватися зі швид­кістю 50 км/год. Під шкірою китоподібних міститься товстий шар жиру, який захищає їх від переохолодження й витра­чається в міру необхідності на енергетичні потреби орга­нізму.

Оскільки китоподібні втратили задні кінцівки, крижовий відділ хребта й таза, у них збільшилася рухливість хвостового стебла. Вони народжують великих і добре розвинених малят. Дихало — один чи два зовнішніх носових отвори — розміщене у верхній частині голови й відкривається лише на короткий момент вдиху — видоху відразу після виринання. В прохолодну погоду тепле й вологе повітря, що видихається з легень, утворює «фонтани», за формою яких легко визначити тип китоподібного. Весь інший час ніздрі тварини щільно закриті й не пропускають воду. Гортань китів, що має особливу будову, відокремлює повітроносний шлях від стравоходу, тому звірі можуть нормально дихати, навіть якщо вода й їжа одночасно перебувають у по­рожнині рота.

Легені тварин дуже пружні й еластичні, вони швидко ско­рочуються й розширюються. За один лише короткий вдих по­вітря в легенях оновлюється на 80—90 % (у людини — тільки на 15 %). Китоподібним запасу повітря вистачає на тривалий час перебування під водою.

Здобич кити заковтують цілою, не пережовуючи. За спосо­бом живлення цих тварин можна поділити на зубатих китів (хапальників) і вусатих (фільтрувальників). Зубаті кити — це родини кашалотів, дельфінів, дзьоборилих і річкових дельфінів, а вусаті — смугачі, гладенькі й сірі кити.

У тварин, які входять до ряду китоподібних, шлунок склада­ється з 3—9 відділів і може розтягуватися. У шлунку сейвалів вміщується 0,5 т рачків, фінвалів —1 т, а у синіх китів — навіть 1,5 т.

Від наявності корму (його скупчення) залежить і розмір ки­тових табунів. Ті чи інші види китоподібних обирають різні океанські акваторії залежно від того, де їм легше знайти улюб­лену їжу. Наприклад, гладенькі кити, які живляться планк­тоном, тримаються відкритих просторів; сірі кити, їжею для яких є бентосні організми, живуть на мілководді, а хижі косатки полюють за рибою і великими морськими ссавцями у будь-якій 3оні океану.

Масові скупчення рачків та інших організмів швидко розвиваються в теплу пору року в порівняно холодних водах у тих місцях, де стикаються теплі й холодні маси, особливо біля краю плаваючих крижин. Наявність корму й приваблює у такі області китів, які тут нагулюють жир, а на зиму тварини пливуть у теплі води, де їжі менше, зате можна не витрачати багато тепла й жи­ти за рахунок літніх запасів.

Статева зрілість у китоподібних настає на третьому — шос­тому році життя. Розмножується більшість з них один раз на два роки. Звичайно в китів народжується одне дуже велике маля, довжина якого становить 1/4—1/2 довжини тіла матері. На­роджується воно під водою. Маля досить довго живиться жир­ним (близько 54 %) молоком матері — дрібні дельфіни годують малят близько 4 місяців, а кашалоти — 13. Китеня з перших днів плаває поряд з матір’ю, але не тому, що це природний реф­лекс: нині доведено, що тиск гідродинамічного поля навколо батьків допомагає йому заощаджувати сили під час руху, батьки ніби буксирують маля. Живуть кити до 50, дельфіни — до ЗО років.

Китоподібні дуже поширені на нашій планеті. Справа в тім, що в океані немає значних перепон, що заважають пересуван­ню тварин. І все-таки кити утворюють звичайно табуни, які тримаються певного місця, а в своїх далеких мандрівках, як правило, не перетинають екватора. Серед них є холодолюбні види, які живуть у полярних і субполярних водах (білухи, нар­вали, гренландські кити), теплолюбні (смугач Брайда), тропічні й субтропічні (дрібні дельфіни, карликові кашалоти) і види, розповсюджені широко (косатки, кашалоти).

Пристосувавшись до сезонного живлення і розмноження, кити утворили кілька біологічних груп. Одні з них — кашалоти й вусаті кити — регулярно здійснюють тривалі міграції у Пів­денній і Північній півкулях. Інші — нарвали, малі косатки, гринди — пересуваються, хоч і на значні відстані, але не ре­гулярно, порушуючи сезонні строки. Третя група — афаліни, сірі дельфіни. Вони ведуть осілий спосіб життя й кочують на невеликій території.

Для вивчення способу життя китоподібних існує багато ме­тодів. Тварин звичайно позначають. За цими позначками вчені дізнаються, де мандрував кит. Існує й багато інших методів збирання відомостей про спосіб життя китів. Було доведено, що орієнтуються ці тварини за допомогою досконалих органів чуттів — аналізаторів. У них чудово розвинуті дотик, слух і зір. Косатки, кашалоти й сірі кити можуть оглядати простір, висунувши голову з води. Кити сприймають не тільки звичайні звуки, а й інфра- й ультразвуки, що перебувають далеко за ме­жами сприйнятливості слуховими органами людини. Голоси більш як 26 видів китів і дельфінів записані на плівку. Встанов­лено, що сигнали одного й того самого виду досить різноманітні-Так, доросла афаліна видає 17 сигналів, а її маля спочатку тіль­ки 6. З віком сигнали стають дедалі різноманітнішими.

Будова й спосіб життя китоподібних свідчать про те, що ці тварини надзвичайно високоорганізовані. Про це свідчать ре­зультати експериментів, проведених у нашій країні і за кордо­ном. Кити легко дресируються й можуть виконувати численні вправи.

Китоподібні — цінні промислові звірі. Шкура, печінка, жир, «китовий вус» — важлива сировина для різних виробництв, зокрема для медичної промисловості. Але в наш час промисел китів через їх малу кількість заборонений. Нині в деяких місцях нашої планети організовані китові заповідники, де живе і роз­множується багато представників цього ряду.

Источник: byology.ru

 

Конспект уроку з біології для учнів 7 класу

Тема: Різноманіття ссавців (Хижі, Китоподібні, Примати).

Мета:сформувати уявлення про різноманіття птахів та встановити зв’язки між трибами звірі-звірі; звірі-природа, звірі-людина..

Тип уроку: комбінований урок.

Обладнання: друкований зошит, підручник, картки «Різноманіття ссавців», презентація «Різноманіття ссавців част.3», таблиця «Загальна будова ссавців», дидактичний матеріал «Різноманіття ссавців част.3».

 

Хід уроку

І. Організаційний момент. (2 хв.)

 Привітання учнів, перевірка відсутніх. Організація робочого місця.

ІІ. Актуалізація навчально-пізнавальної діяльності учнів. (10 хв.)

На минулому уроці ми продовжили  вивчати різноманітність  класуСсавці. А тому зараз я вам пропоную згадати те, що ми вивчили, виконавши вправу  “Правда чи вигадка”: Ваше завдання сказати чи правильне твердження, а у разі якщо речення хибне, виправити помилку у ньому. Обов`язково піднімаємо руку.  Всі зрозуміли? Тоді починаємо!

 

1. У гризунів на верхній і нижній щелепі по 2 різці, які ростуть усе життя і самозаточуються. (+)

2. Бобри влаштовують собі будиночки у вигляді гнізд на деревах, де запасають листя і траву. (-)

3. Усі гризуни належать до мишоподібних: це білка, пацюк, миша, бобер, ховрах. (-)

4. У зайцеподібних, як і у гризунів, по два різці на кожній щелепі. (-)

5. Дикий кріль поширений на Півдні України, риє нори в землі. (+)

6. В Україні поширений заєць сірий, якого ще називають русак. (+)

7. Кінь, віслюк, зебра, кулан належать до парнокопитних. (-)

8. У коня добре розвинений один палець, захищений копитом. (+)

9. Носоріг має три пальці, оточені роговими копитами. (+)

10. До парнокопитних належать: корова, коза, вівця, олень, зубр. (+)

11. Дикий кабан – представник непарнокопитних, є предком бегемота. (-)

12. Копитні тварини живляться тваринною їжею, для цього мають гострі ікла. (-)

 

Молодці, видобре впоралися з завданням.

ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів. (3 хв.)

Сучасні плацентарні розподіляють на 18 рядів, кожен з яких має певні свої особливості у будові, способі життя, значенні. Тож у мене до вас питання, про одну з таких особливостей.

Постановка проблемного питання:Як ви гадаєте чому примати є найбільш еволюційно просунутими тваринами класу Ссавці? (Очікувана відповідь: оскільки ознаки їх зовнішньої та внутрішньої будови є найбільш еволюційно просунутими)

Темою нашого уроку є «Різноманіття ссавців(Хижі, Китоподібні, Примати)».  Тому сьогодні ми поговоримо про лисів, вовків, китів та дельфінів, орангутангів та багато інших представників цих рядів.

 

ІV. Вивчення нового матеріалу. (20 хв.)

Сьогодні ми завершуємо подорож по віртуальному зоопарку. Сьогодні нас зустрінуть хижі тварини, неймовірних розмірів китоподібні та примати.

 

Тож перший ряд Хижі.

(Діти роздивляються малюнки на слайді)

До хижих належать тварини, які живляться переважно тваринною їжею. Вони мають добре розвинені ікла, один кутній зуб з кожного боку щелепи перетворився на так званий хижий. Він великий за розмірами, з гострим ріжучим краєм: за його допомогою тварини подрібнюють кістки, перерізають сухожилки тощо. Найвідоміші представники хижих — це вовчі, котячі, куницеві, ведмежі.

• До вовчих належать вовк, собака, песець, шакал, лисиця та інші. Ці тварини мають довгі кінцівки з невтяжними кігтями; під час бігу вониспираються лише на пальці. Свою здобич здатні тривалий час переслідувати. Голова вовчих з видовженою мордою, оскільки в цих тварин добре розвинений нюх.

Вовк поширений майже всюди в Україні. Вовка вважають предком собаки свійського.

• До котячих належать кішка, рись, тигр, лев. Ця група об’єднує тварин з довгими кінцівками та зазвичай втяжними кігтями . На відміну від вовчих, котячі зазвичай чатують на здобич, а не наздоганяють її. У котячих, порівняно з вовчими, гірше розвинений нюх, але добре розвинені зір і слух. Кіт лісовий живе в дуплах, розщілинах скель, а також норах борсуків і лисиць. В Україні цей рідкісний вид трапляється в Карпатському регіоні, а також в окремих районах Вінницької, Кіровоградської та Одеської областей.

Рись в Україні мешкає на Поліссі та в Карпатах. Цю тварину можна розпізнати за китицями на верхівках вушних раковин і коротким хвостом.

• Куницеві — дрібні та середніх розмірів тварини з укороченими кінцівками та видовженим гнучким тілом. Ведуть переважно наземний спосіб життя, багато з них добре лазить по деревах. Борсуки більшість життя проводять у глибоких норах. Річкова видра живе в чистих водоймах України і живиться переважно рибою, взимку — жабами.

 • Ведмедеві — великі хижі тварини, які мають дуже короткий хвіст, рухаються, спираючись на всю стопу, а не на пальці, як вовчі чи котячі. В Українських Карпатах трапляється ведмідь бурий. Живе в барлогах, узимку впадає у сплячку.

 

Значення хижих: для природи: ланка у ланцюгу живлення,. Для людини: серед куницевих чимало цінних хутрових звірів, які є об’єктом промислу або їх розводять на звірофермах.

 

Заповнення таблиці (група Хижі)

У когось, можливо, є цікава інформація про хижих тварин? (За наявності інформації, учні коротко її декламують)

 

Другий ряд Китоподібні.

Слово вчителя:

Китоподібні повністю перейшли до водного способу життя, їхні передні кінцівки перетворилися на ласти, що нагадують плавці риб, задні зникли, а хвостовий плавець китоподібних — це згортка шкіри, що рухається у вертикальній площині. Шкіра китоподібних майже позбавлена волосяного покриву, відсутність якого компенсується добре розвиненим підшкірним жировим прошарком (його товщина може перевищувати 50 см). Легені мають великий об’єм, що надає змоги тривалий час перебувати під водою. Ніздрі зсунуті на тім’я, відкриваються лише під час вдиху та видиху, решту часу — закриті клапанами. У прохолодну погоду водяна пара з повітря, яке видихається (іноді — з бризками води), конденсується, утворюючи фонтан — своєрідну «візитну картку» китів.

У китоподібних добре розвинені зір і особливо слух. Зубаті кити здатні до ехолокації. Кити народжують сформованих малят, що відразу можуть плисти за матір’ю.

Китоподібних поділяють на беззубих, або вусатих, і зубатих китів.

* Беззубі, або вусаті, кити замість зубів мають рогові пластинки, розташовані на верхній щелепі та піднебінні в ротовій порожнині. Вони утворюють цідильний апарат — так званий китовий вус. Тварини проціджують через нього значну кількість води. Проціджена їжа (переважно планктонні рачки) за допомогою язика спрямовується до глотки. До вусатих китів належить найбільша тварина з усіх, що мешкають на Землі, — синій кит.

• Зубаті кити мають багато зубів конічної форми, які слугують для захоплення та утримання здобичі. Це хижаки, що живляться рибою, головоногими молюсками, тюленями тощо. До зубатих китів належать дельфіни, кашалоти, косатки. В Україні мешкають такі види дельфінів: афаліна чорноморська, морська свиня (або азовка) та дельфін звичайний (білобочка). Усіх їх занесено до Червоної книги України.

Дельфіни утворюють зграї. Мають добре розвинений головний мозок, який визначає складну поведінку цих тварин.

 

Значення: для природи: ланка у ланцюгу живлення, підтримання біорізноманіття. Для людини: об’єкт промислу (інтенсивний промисел вусатих китів, яких здобували заради м’яса, жиру та китового вуса, призвів до значного зменшення чисельності цих тварин. На деякі види (наприклад, синього кита) полювання заборонено взагалі, на інші – обмежено) Деякі види, наприклад, легко утримуються в неволі й піддаються дресируванню.Промисел зубатих китів заборонено, багато видів занесено до Міжнародної Червоної книги. Зокрема, усі три види дельфінів фауни України занесено до Червоної книги України.

 

Заповнення таблиці (група Китоподібні)

 

Останній та найбільш еволюційно просунутий ряд Примати.

Слово вчителя:

Примати — група ссавців, до якої належить і людина. Спільною ознакою приматів є рухливі п’ятипалі кінцівки хапального типу. Великий палець протистоїть іншим, що дає змогу урізноманітнити хапальні рухи. Свободу дії забезпечує наявність ключиць у поясі верхніх кінцівок. Під час пересування по землі примати спираються на всю стопу. Добре розвинений головний мозок. З органів чуття найкраще розвинені органи слуху та зору. Поширені примати у тропічних і субтропічних частинах Азії, Африки, Південної та Центральної Америки. Лише один вид мавп у природних умовах трапляється на півдні Європи (Іспанія).

• Напівмавпи — тварини дрібних і середніх розмірів. Очі широко розставлені, хвіст довгий, пухнастий. Пальці часто закінчуються не нігтями, а гачкуватими кігтями. Більшість видів напівмавп веде нічний абосутінковий спосіб життя. Представниками напівмавп є лемури. Ці тварини мають великі очі, живуть на деревах, живляться плодами, комахами, яйцями птахів, дрібними земноводними та плазунами.

• Мавпи відрізняються від напівмавп кращим розвитком головного мозку. Очні заглибини спрямовані вперед, забезпечуючи так званий об’ємний зір (коли поля зору правого і лівого очей перекриваються). Пальці закінчуються нігтями. Мавп поділяють на широконосих і вузьконосих.

Широконосі мавпи (ігрунки, ревуни, павукоподібні мавпи) мають широку носову перетинку між носовими отворами (звідки й походить їхня назва). Живуть на деревах, мають довгий цупкий хвіст. Живляться плодами рослин, комахами, дрібними пташками.

Вузьконосі мавпи (макаки, мартишки, павіани та інші) характеризуються вузькою носовою перетинкою, деякі види не мають хвоста. Макаки мають довгий хвіст, ведуть груповий наземний спосіб життя або мешкають на деревах. Поширені в лісах та горах Африки та Азії, живляться рослинною та тваринною їжею. Серед них найвідоміший макак-резус.

Для людиноподібних мавп характерними ознаками є відсутність хвоста. Головний мозок дуже добре розвинений. До них належать гібони, орангутан,шимпанзе, горила.

Найближчі до людини за біологічними показниками та спадковою інформацією горила і шимпанзе. Дані молекулярних досліджень свідчать про те, що в шимпанзе і людини спадкова інформація збігається на 91%.

 

Значення приматів: для природи: ланка у ланцюгу живлення, підтримання видового біорізноманіття. Для людини:Як живі й забавні істоти, мавпи завжди привертали увагу людини. Вони були предметом полювання, їх продавали в зоопарки та для домашньої розваги. М’ясо багатьох мавп і зараз уживають у їжу аборигени. Дуже смачним вважається м’ясо й напівмавп. Шкіри деяких видів приматів використовують на вироблення деяких речей. В останні роки мавпи все більшого значення набувають у біологічних і медичних експериментах.

 

Заповнення таблиці (група Примати)

 

До Червоної книги України занесені:

Хижі:Ведмідь бурий, Горностай;

Китоподібні:Афаліна;Дельфін звичайний (білобочка).

 

V. Закріплення набутих знань. (10 хв.)

1.Вам необхідно навести приклади ссавців різних рядів, що  утворюють групу вищих звірів.

Комахоїдні: їжак звичайний, кріт європейський;

Рукокрилі: підковоніс, крилан;

Гризуни: сліпаки, мишівки;

Хижі: лиси, вовки;

Китоподібні: кашалоти, дельфіни;

Парнокопитні: корова, зубр;

Непарнокопитні: кінь, носоріг;

Примати: мармазетки, орангутанги, горили.

2.Доповнимо схему прикладами ссавців, що мають різне значення для природи.

Поширюють насіння – крилани, їжаки;

Запилюють квітки – крилани;

Є санітарами природи – їжаки, землерийки;

Здійснюють ґрунтоутворення – кроти, сліпаки;

Регулюють чисельність тварин, що швидко розмножуються – лиси, вовки, леви, гієни, кроти;

Впливають на видовий склад рослинних угруповань – коали, коні, олені, їжаки тощо.

 

Источник: naurok.com.ua

Пригадайте, які типи зубів є у ссавців.

ЯК СПОСІБ ЖИВЛЕННЯ ХИЖИХ ТВАРИН ПОЗНАЧАЄТЬСЯ НА ЇХНІЙ БУДОВІ ТА ПОВЕДІНЦІ? До хижих належать тварини, які живляться переважно тваринною їжею. Вони мають добре розвинені ікла, один кутній зуб з кожного боку щелепи перетворився на так званий хижий (див. мал. 148, 3). Він великий за розмірами, з гострим ріжучим краєм: за його допомогою тварини подрібнюють кістки, перерізають сухожилки тощо. Найвідоміші представники хижих — це вовчі, котячі, куницеві, ведмежі.

• До вовчих належать вовк, собака, песець, шакал, лисиця та інші. Ці тварини мають довгі кінцівки з невтяжними кігтями; під час бігу вони спираються лише на пальці. Свою здобич здатні тривалий час переслідувати. Голова вовчих з видовженою мордою, оскільки в цих тварин добре розвинений нюх.

 

 

 

Вовк (мал. 159) поширений майже всюди в Україні. Вовки утворюють зграї, у яких буває від декількох до 20-40 особин. Вони сильні та спритні хижаки. За масового розмноження можуть становити небезпеку для тваринництва та мисливства. Вовка вважають предком собаки свійського.

• До котячих належать кішка, рись, тигр, лев. Ця група об’єднує тварин з довгими кінцівками та зазвичай втяжними кігтями (мал. 160, 1). На відміну від вовчих, котячі зазвичай чатують на здобич, а не наздоганяють її. У котячих, порівняно з вовчими, гірше розвинений нюх, але добре розвинені зір і слух. Кіт лісовий живе в дуплах, розщілинах скель, а також норах борсуків і лисиць. В Україні цей рідкісний вид трапляється в Карпатському регіоні, а також в окремих районах Вінницької, Кіровоградської та Одеської областей.

Рись в Україні мешкає на Поліссі та в Карпатах. Цю тварину можна розпізнати за китицями на верхівках вушних раковин і коротким хвостом (мал. 160, 2).

• Куницеві — дрібні та середніх розмірів тварини з укороченими кінцівками та видовженим гнучким тілом. Ведуть переважно наземний спосіб життя, багато з них добре лазить по деревах. Борсуки більшість життя проводять у глибоких норах. Річкова видра живе в чистих водоймах України і живиться переважно рибою, взимку — жабами. Серед куницевих чимало цінних хутрових звірів, які є об’єктом промислу або їх розводять на звірофермах.

• Ведмедеві — великі хижі тварини, які мають дуже короткий хвіст, рухаються, спираючись на всю стопу, а не на пальці, як вовчі чи котячі. В Українських Карпатах трапляється ведмідь бурий (мал. 161). Він надає перевагу глухим лісам з поваленими стовбурами дерев, а живиться на відкритих ділянках переважно рослинною їжею. Живе в барлогах, узимку впадає у сплячку.

Багато видів хижих потребують охорони. До Червоної книги України занесені: горностай, тхори степовий і лісовий, норка європейська, пере-гузня, борсук, видра річкова, кіт лісовий, рись звичайна, ведмідь бурий.

ЯК КИТОПОДІБНІ ПРИСТОСУВАЛИСЯ ДО ЖИТТЯ У ВОДНОМУ СЕРЕДОВИЩІ? Китоподібні повністю перейшли до водного способу життя, їхні передні кінцівки перетворилися на ласти, що нагадують плавці риб, задні зникли, а хвостовий плавець китоподібних — це згортка шкіри, що рухається у вертикальній площині. Шкіра китоподібних майже позбавлена волосяного покриву, відсутність якого компенсується добре розвиненим підшкірним жировим прошарком (його товщина може перевищувати 50 см). Легені мають великий об’єм, що надає змоги тривалий час перебувати під водою. Ніздрі зсунуті на тім’я, відкриваються лише під час вдиху та видиху, решту часу — закриті клапанами. У прохолодну погоду водяна пара з повітря, яке видихається (іноді — з бризками води), конденсується, утворюючи фонтан — своєрідну «візитну картку» китів.

 

У китоподібних добре розвинені зір і особливо слух. Зубаті кити здатні до ехолокації. Кити народжують сформованих малят, що відразу можуть плисти за матір’ю.

Китоподібних поділяють на беззубих, або вусатих, і зубатих китів.

 

* Беззубі, або вусаті, кити замість зубів мають рогові пластинки, розташовані на верхній щелепі та піднебінні в ротовій порожнині. Вони утворюють цідильний апарат — так званий китовий вус. Тварини проціджують через нього значну кількість води. Проціджена їжа (переважно планктонні рачки) за допомогою язика спрямовується до глотки. До вусатих китів належить найбільша тварина з усіх, що мешкають на Землі, — синій кит (мал. 162).

Інтенсивний промисел вусатих китів, яких здобували заради м’яса, жиру та китового вуса, призвів до значного зменшення чисельності цих тварин. На деякі види (наприклад, синього кита) полювання заборонено взагалі, на інші — обмежено.

• Зубаті кити мають багато зубів конічної форми, які слугують для захоплення та утримання здобичі. Це хижаки, що живляться рибою, головоногими молюсками, тюленями тощо. До зубатих китів належать дельфіни, кашалоти, косатки. В Україні мешкають такі види дельфінів: афаліна чорноморська (мал. 163), морська свиня (або азовка) та дельфін звичайний (білобочка). Усіх їх занесено до Червоної книги України.

Дельфіни утворюють зграї. Мають добре розвинений головний мозок, який визначає складну поведінку цих тварин. Деякі види, наприклад, легко утримуються в неволі й піддаються дресируванню. Промисел зубатих китів заборонено, багато видів занесено до Міжнародної Червоної книги. Зокрема, усі три види дельфінів фауни України занесено до Червоної книги України.

ф Біологічний словничок: хижі, китоподібні, хижий зуб, китовий вус.

УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ

Хижі споживають переважно тваринну їжу; мають усі групи зубів: різці, ікла та кутні зуби; є особливі хижі зуби — видозмінені кутні.

VКитоподібні — ссавці, пристосовані до існування у водному середовищі. Для них характерно: обтічна форма тіла; перетворення передніх кінцівок на ласти; волосяний покрив відсутній, проте добре розвинений підшкірний жировий прошарок.

ПЕРЕВІРТЕ ЗДОБУТІ ЗНАННЯ

1. Які риси характерні для представників хижих? 2. Які риси притаманні представникам китоподібних?

ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ І КМІТЛИВИХ

1. Чому в китоподібних волосяний покрив нерозвинений, а задні кінцівки зникли?

2. Тривалий час китоподібних вважали рибами (пригадайте відомі вам казки: «чудо-юдо риба-кит»), оскільки зовні тварини цих груп дещо подібні й мешкають у водному середовищі. Першим відніс китоподібних до ссавців великий шведський учений Карп Лінней. Як ви вважаєте, що наштовхнуло його на думку, що кити — не риби, а ссавці?

 

Це матеріал з підручника Біологія 7 клас Остапченко

 

Источник: narodna-osvita.com.ua