1.11.1.5. Паразитизм

Паразитизм — це така форма трофічних зв’язків, коли паразитичний вид використовує хазяїна як їжу й місце свого існування. Він цілком залежить від хазяїна й може викликати його загибель. З екологічної точки зору паразитизм має багато спільних рис з хижацтвом, проте є й суттєва різниця, а саме:
— паразити менші за свого хазяїна;
— будова, обмін речовин, життєві цикли паразита більш спеціалізовані; це пов’язано з особливостями середовища існування й проблемами розповсюдження від хазяїна до хазяїна;
— паразит знижує життєдіяльність хазяїна, але найчастіше не вбиває його, оскільки зі смертю хазяїна загине й сам;
— немає організмів, які б не були уражені паразитами (двома-трьома й більше видами);
— половина видів на планеті, а може, й більше — паразити (Бігон, Харпер, Таунсенд, 1989).

У ході еволюції спочатку гострі стосунки паразита й хазяїна можуть перейти в нейтральні, а іноді навіть у взаємокорисний постійний зв’язок двох видів.
икладом такої пом’якшеної дії паразита на хазяїна можуть бути трипаносоми в крові африканських антилоп, які не завдають відчутної шкоди цим тваринам. Проте в людей після передачі їм трипаносом переносником — мухою цеце — розвивається смертельна «сонна хвороба». Або доведено, що помірне об’їдання листя комахами стимулює ростові процеси, внаслідок чого рослини повніше розвивають фотосинтетичний апарат.
Форми паразитизму надзвичайно різноманітні. Щодо пристосованості, то розрізняють морфологічні (спрощена форма тіла, утворення, що полегшують фіксацію паразита в шерсті, травному тракті) та фізіологічні пристосування в паразитів (спеціалізовані залози, які виділяють антикоагулянти, спрощена травна, нервова системи, складні цикли розвитку). Паразитів можна поділити на фіто- та зоопаразитів. Інколи їх поділяють на мікропаразитів (ті, що безпосередньо розмножуються й живуть у клітині хазяїна) і макропаразитів (мешкають у міжклітинному просторі або в порожнині тіла).
Найбільш сильну пошкоджуючу дію мають паразити й хижаки, які є новими в екосистемі. Якщо скласти список паразитів, які викликають хвороби в сільському або лісовому господарствах, то найбільшої шкоди завдають ті паразити, які недавно занесені в нові райони. Стосовно людини, найбільш небезпечні нові збудники хвороб, тобто ті, що завезені вперше. Існує принцип «раптового підсилення патогенності», з якого випливає:
— не можна допускати інтродукцію нових потенціальних шкідників;
— потрібно уникати в міру можливості стресу в екосистемах, виникненню якого сприяють отрутохімікати, які знищують і корисні, і шкідливі організми.

1.11.1.6. Позитивні взаємовідносини, аменсалізм, нейтралізм

Симбіоз — це співжиття живих істот, що належать до різних систематичних груп. Розрізняють такі різновиди симбіозу: паразитизм (+ -), мутуалізм (+ +), коменсалізм (+ 0).

Мутуалізм — це такі взаємовідносини, коли види приносять один одному певну користь тільки в присутності один одного. Приклади:
— бобові рослини й азотофіксуючі бактерії;
— дерева й гриби;
— лишайники (водорості + гриби);
— терміти й найпростіші у їх шлунку;
— орхідеї й комахоїдні птахи;
— запилення квіток комахами, птахами, кажанами;
— хижі мурашки й мірмекохорні рослини (мімози, акації);
— людина й культурні рослини;
— кишкові симбіонти, які беруть участь у переробці грубих рослинних кормів, що виявлені в багатьох тварин (жуйні, гризуни, жуки-точильники).

Коменсалізм — це така форма взаємовідносин між двома видами, коли діяльність одного з них дає корм або надає притулку іншому (коменсалу). В системі знаків це 0+. В екології коменсалізм ще інакше називають нахлібництвом. Приклади таких взаємовідносин:
— леви й гієни, які підбирають залишки здобичі, що залишилась;
— великі акули й риби-прилипали, що супроводжують їх;
— молодь риб, що ховається під парасольками захищених жалкими нитками медуз;
— поселення рослин-епіфітів на корі дерев.

Відносини типу коменсалізму дуже важливі в природі. Вони сприяють повнішому освоєнню середовища й використанню ресурсів. Інколи коменсалізм переходить в інші типи відносин, наприклад у паразитизм.

Аменсалізм — це такий тип взаємодії, коли один із видів, що взаємодіють, пригнічується іншим, тоді як другий вид від такого спільного життя не отримує ні шкоди, ні користі. Така форма взаємодії частіше зустрічається в рослин. Наприклад, світлолюбиві трав’янисті види, які ростуть під ялиною, відчувають пригнічення внаслідок сильного затінення їх кроною, тоді як для самого дерева їх сусідство може бути байдужим. Або гриб-пеніцил негативно впливає на бактерії в чашці Петрі, тоді як бактерії на гриб не впливають. Аменсалізм широко розповсюджений у водному середовищі. Так, синьо-зелені водорості, розмножуючись, призводять до отруєння водної фауни.

Нейтралізм — це така форма біотичних відносин, коли співжиття двох видів на одній території не викликає для них ані позитивних, ані негативних наслідків. За нейтралізму види не пов’язані один з одним безпосередньо. Наприклад, білки й лосі, які живуть в одному лісі, практично не контактують один з одним.

Слід відзначити, що типи міжвидових взаємовідносин за певних умов можуть переходити один в другий. Наприклад, мутуалізм у паразитизм, або коменсалізм у конкуренцію (рис. 19).

Рис. 19. Перехід форм міжвидових взаємовідносин один в другий (доступно тільки при скачуванні підручника)

Запитання для контролю знань

1. Які основні групи екологічних факторів ви знаєте?
2. У чому полягає суть законів Лібіха та Шелфорда?
3. Як світло впливає на живі системи природи?
4. Що таке еври- та стенобіонти, толерантність та екологічна валентність?
5. Які типи терморегуляції живих систем вам відомі?
6. У чому суть температури як екологічного фактора?
7. Поясніть суть екологічних правил Алена та Бергмана.
8. Назвіть фізичні й хімічні властивості води та її значення для живих систем планети.
9. Які екологічні групи рослин і тварин за відношенням до вологи вам відомі? Проаналізуйте їх адаптивні пристосування.
10. Охарактеризуйте адаптації з точки зору кібернетичних систем.
11. Назвіть основні типи біотичних взаємовідносин та дайте їм характеристику.
12. Сучасні концепції поняття «екологічна ніша».
13. У чому полягає суть правила конкурентного виключення Г.Ф. Гаузе?
14. У чому полягає суть планктонного парадоксу Хатчинсона?
15. Поясніть значення конкуренції й паразитизму в еволюції видів.

Источник: geoknigi.com

Інструкція

Екосистема є необхідною умовою існування живих істот.
же запаси біогенних елементів небезмежні, і тільки система круговороту може надати цим запасам властивість нескінченності, яке необхідно для продовження життя. Живі організми поселяються не випадково один з одним, а утворюють спільноти, які пристосовані до спільної проживання. Серед усього величезного розмаїття всіх взаємозв’язків живих істот можна виділити певні типи відносин, які мають багато спільного у організмів різних систематичних груп. По тому, як вони діють на організм, всі групи можна розділити на негативні, позитивні і нейтральні. Серед усього величезного розмаїття взаємних зв’язків живих істот можна виділити такі типи відносин: симбіоз, нейтралізм, антібіоз.

Нейтралізм — це форма взаємовідносин, де 2 популяції не впливають на життя один на одного, але формуючи біоценоз (спільнота або група організмів, які спільно населяють якийсь певний ділянку суші або водоймища) вони залежать від стану цієї спільноти в цілому.

Наприклад, лосі і білки, живуть в одному лісі, але не контактують між собою, однак стан місця проживання (ліси) відображається на них. Інший приклад: існує кілька видів американських славок — це дрібні комахоїдні птахи, які живуть в ялинових лісах. Всі вони добувають їжу в кронах дерев. Але, виявляється, кожен вид використовує головним чином якусь одну певну частину крони: хтось верхівку, інший вид тонкі гілки і т.д. Кожен вид зайняв свою нішу, виконує свою певну функцію і птахи не впливають на життя один одного, але вони залежать від стану дерев, де добувають собі їжу. Звичайно, такі стійкі зв’язки склалися в результаті взаємної адаптації.

У природі чистий нейтралізм зустрічається дуже рідко, тому що між видами можливі непрямі взаємини. Вважається, що види, які утворюють одну спільноту, повинні перебувати в різних екологічних нішах. Проте недавно була висунута гіпотеза, що форма взаємовідносин, таких як нейтралізм утворилася завдяки екологічному подібністю видів.

Источник: yak-prosto.com

У природі між організмами можуть складатися взаємовигідні, вигідні або шкідливі для однієї і байдужі для іншої сторони, а також байдужі для обох із сторін взаємини.

Мутуалізмом (від лат. Mutuus – взаємний) – це взаємовигідне співжиття двох або більше організмів, побудоване на харчових зв’язках. Такі зв’язки утворюються на основі попереднього паразитизму або інших форм взаємин. Цей тип взаємодії організмів прямо протилежний конкуренції. Ступінь взаємовигідного співжиття буває різною – від тимчасових контактів (кооперації) до такого стану, коли присутність партнера стає обов’язковою умовою життя кожного з них (симбіоз).

Кооперація (від лат. Cooperatio – співробітництво) – це форма взаємовигідного співжиття, побудована на харчових зв’язках між організмами двох або більше видів. Прикладом кооперації є взаємини між раком-самітником і актинією, часто доповнюються присутністю інших тварин (наприклад, хробаків-поліхети).
к поселяється в порожній раковині молюска і носить її на собі разом з прикріпленою актинією. Актинія, ведуча малорухливий спосіб життя, завдяки такій кооперації збільшує простір для лову видобутку, а рак харчується залишками жертв, спійманих нею. Черви-поліхети, що живуть в раковині, підбирають нез’їдені шматочки їжі, що залишилися після трапези раку, і приносять йому користь, очищаючи його житло і поверхня тіла від паразитів. Даний зв’язок не є життєво необхідною, але користь від неї для всіх трьох організмів очевидна (рис. 234, 1).

Кооперацією можна вважати і зв’язок між копитними ссавцями африканських саван, наприклад антилопами, на тілі яких багато паразитів (кліщів і ін.), І воловими птахами, які обирають цих паразитів, які служать їм їжею (рис. 234, 2).

Симбіоз (від грец. Symbiosis – спільне життя) – це форма спільного взаємовигідного існування організмів різних видів, побудована, як правило, на харчових відносинах. Наприклад, багато лісові породи дерев не можуть нормально рости без міцелію шапинкових грибів, обплітають їх коріння, т. Е. Без мікоризи (від грец. Mykes – гриб і rhiza – корінь). Мікоризу, або грібокорень, можна назвати мутуалістіческіе симбіозом, від якого вигоду отримує і гриб, і рослина. Гриби покращують постачання дерев водою і мінеральними речовинами, а також розкладають деякі недоступні рослинам органічні сполуки грунту, сприяючи засвоєнню фосфатів і сполук азоту. Крім того, гриби виробляють деякі вітаміни і ростові речовини, необхідні деревам, отримуючи натомість органічні сполуки, які ті утворили в процесі фотосинтезу (рис. 234, 3).

Інший приклад – симбіоз рослин сімейства Бобові з бульбочкових азотфиксирующими бактеріями роду Різобіум. Рослини (конюшина, люпин, соя, сочевиця та ін.) Надають бактеріям простір для життя в тканинах своїх кореневих систем, а бактерії натомість забезпечують рослини-симбіонти сполуками азоту, необхідними їм для росту.

Комменсализм (від лат. Сот – разом і mensa – стіл, трапеза) – форма біотичних взаємодій, коли один організм (комменсал) односторонньо використовує інший (господаря) без нанесення йому шкоди. Комменсализм, заснований на споживанні залишків їжі господарів, – Нахлебнічество, а комменсализм, заснований на наданні комменсалам притулку, – квартірантство. Такі взаємини сприяють спільному існуванню організмів різних видів в просторі і сприяють більш повному використанню цими видами ресурсів середовища проживання (рис. 235).

Комменсали є у морських тварин. Наприклад, комменсаламі великих акул є супроводжуючі їх риби-прилипали, що задовольняються залишками їжі, якої не доїдають акули (рис. 235, 1). Квартірантство характерно для рослин-епіфітів, наприклад бромелий (рис. 235, 2), які використовують стовбури та гілки дерев в якості опори. Аменсалізм (від лат. Amens – безрозсудний) – це форма біотичних взаємодій, при якій діяльність одного організму призводить до пригнічення іншого, причому гнітючий організм не отримує від цього ні користі, ні шкоди.
сто Аменсалізм зустрічається серед рослин. Наприклад, світлолюбні трави, що ростуть в густому ялиновому лісі, через сильного затінення кронами дерев відчувають значне пригнічення, тоді як на їли таке сусідство не впливає. До Аменсалізм можна віднести також взаємини між цвілевих грибів-Пеницилл, що виділяють у зовнішнє середовище антибіотики, і колоніями бактерій, життєдіяльність яких при цьому істотно обмежується або зовсім пригнічується (рис. 236).

Нейтралізм (від лат. Neythralis – що не належить ні тому, ні іншому) – це відсутність взаємного впливу організмів, що живуть в одному природному співтоваристві. При нейтралізме види не пов’язані один з одним безпосередньо, але залежать від загального стану середовища проживання. Так, білки і лосі, що живуть в змішаному лісі, практично не контактують один з одним, але разом залежать від стану рослинності. Тривала посуха, що затримує її зростання, позначається на кожному з цих видів.

Таким чином, всі форми взаємодій – взаємовигідні, вигідні для однієї і невигідні або байдужі для іншої сторони, взаімовредние та інші – складають біотичні фактори середовища проживання.

Источник: moyaosvita.com.ua