1. Головна
2. Блог

15.07.2016

В Карпатах проживає 74 види тварин — це три чверті всіх ссавців України. Тут найбільший ареал проживання благородного оленя і європейської косулі, а також живуть унікальні звірі — карпатський тритон, глухар, дятел, білка; водяться зникаючі рись і дика кішка, горностай, норка, бурий ведмідь. Давайте більш детально поговоримо про те, яких тварин можна зустріти в українських горах.

Лісова соня

У Карпатах проживає трішки лісових сонь, але вони досить поширені в інших частинах світу. Належить до гризунів роду соневидний. У соні лісової є дуже схожа сестричка — соня садова, тільки остання на межі зникнення. Соня зовсім крихітна — довжина її тіла коливається в межах десяти сантиметрів, вага — до 40 грам. У неї чіпкі пальчики, що дозволяє з легкістю лазити по деревах. Відрізняється чорною смужкою, яка тягнеться через очі від носика до вух. А ще у соні пухнастий хвіст майже в довжину її тіла і довгі рухливі вуса. Якщо звірку загрожує небезпека — шерсть на хвості здиблюється, і шкіра хвоста червоніє.

Соня веде нічний спосіб життя. Живе в широколистяних лісах, чагарниках і садах. Часто селиться поблизу людей, будуючи гнізда в дуплах або на гілках дерев, хазяйських приміщеннях.

Європейський бобер

Популяція бобра в Карпатах налічує не менше 400 особин. Селиться гризун в основному уздовж головних річок і їх приток. Своє житло бобри облаштовують двома способами — на високих річкових берегах риють нори, а в водоймах з низькими болотистими берегами будують на деякій відстані від берега будиночки з гілок. Вхід в будиночок або нору завжди розташований нижче рівня води. Цікаво, що греблі гризуни споруджують, щоб за допомогою підйому води попередити напад ворогів.

Лісовий кіт

Лісових котів залишилося всього кілька сотень, найбільше їх проживає в Закарпатській області 260-450 особин. Вони занесені до Червоної книги Карпат як вразливий вид. У гори вусатий піднімається до верхньої межі лісу приблизно на 1850 метрів. Побачити цього кота непросто, адже він веде нічний спосіб життя. Зовні лісовий кіт схожий на домашнього, але більше розмірами — довжина його тіла до 90 сантиметрів. Хвіст у лісового котика відносно короткий і тупий на кінці. Очі сірі або блакитні.

Вовк

Незважаючи на те, що вовк вважається кровожерливою твариною, він грає дуже важливу роль в регулюванні екологічних зв’язків. Вовк — чудовий мисливець. За допомогою дуже сильних щелеп і міцних великих іклів вовк може вбивати навіть таких великих тварин як лось або кінь. Сильні ноги дають йому можливість пробігати по багато кілометрів в день. При цьому він може довго обходиться без їжі і не стаючи при цьому слабшим.

Бурий ведмідь

Ця тварина тепер дуже рідкісна. В Україні його можна зустріти тільки в Карпатах, де популяція бурого ведмедя налічує 110-130 особин. Залежно від сезону ведмідь вертикально кочує — ранньою весною після сплячки голодний ведмедик спускається в долини річок, а з часом, після відходу снігів ведмідь піднімається все вище і вище в гори. Восени ведмедики дуже люблять ласувати горіхами, тому селяться в букових лісах і заростях лісового горіха.

Олень благородний

Це найпоширеніший вид оленів. В горах олені здійснюють тривалі сезонні пересування, проходячи по 50 кілометрів в день, іноді навіть до 150 кілометрів у пошуках слабо засніжених схилів. У сильну спеку олені прохолоджуються, заходячи в воду. Годівлю вони чергують з відпочинком — влаштовують лежбища в траві, взимку витоптують сніг, створюючи теплу ямку. Олені їдять не менше ніж 300 видів рослинності, в тому числі деякі отруйні рослини.

Заєць русак

Зайц-русак мешкає на всій території України. У Карпатах цей вухатий живе на висоті до 2000 метрів над рівнем моря, але в холоди селитися ближче до людей. Кількість зайців в лісистій місцевості досягає 80 особин на 1000 гектарів. Заєць-русак — найбільший в сімействі зайців, довжина його тіла може досягати до 70 сантиметрів. Взимку русак змінює колір шубки, його шерсть стає значно світліше, довше і гущі, але він ніколи не буває білим.

Річкова видра

В горах річкова видра в основному селиться в нижніх частинах гірських річок і в передгір’ї. Це хижак, тіло якого має будову ідеальна для плавання під водою — плоску голову, довгий м’язистий хвіст і короткі лапи з перетинками. Вміє чудово плавати, пірнати і полювати в воді. Може не виринати з води до двох хвилин. Ловить в основному дрібну рибу — форель, плотву, бички. Влітку видра також їсть гризунів, а взимку — не проти поласувати жабами.

Лисиця

Хижачка-лисиця має тіло середніх розмірів і довгий пухнастий хвіст. Колір лисячій шубки може бути різних відтінків рудого, але кінчик хвоста у неї завжди буде білим.

У лисиці невелика вага — від чотирьох до восьми кілограм. Для проживання вибирає мішані ліси зі старими вирубками, луками та різними водоймами. Лисичка рідко сама риє нори, частіше селиться в залишених борсукових оселях.

Європейська козуля

Також її називають дикою козою або просто козулею. Від своєї східно-сибірсько-кавказької сестри європейська козуля відрізняється в два рази меншим зростом і вагою, хоча зовні вони схожі. У лісовій місцевості густота поселення косуль 40-50 особин на 1000 гектар лісу.

У косуль дуже добре розвинені слух і нюх. Улюблена їжа — соковита трава на лісових галявинах, ніжна зелень молодих пагонів і листя на деревах. Живуть маленькі олені зграями в 10-12 особин.

Кабан

Раніше зграї диких кабанів мешкали на всій території України, але в наші часи вони переселилися в найдальші лісові частини Полісся і Карпат. Дикі кабани люблять тінь і вогкість. Від домашніх свиней відрізняються великим зростом.

Кабани дуже жваві, рухливі тварини. Вони швидко бігають, добре плавають, чудово маскуються, у диких свинок хороший слух і нюх, але поганий зір. Маса старих сікачів може досягати 300 кілограм. Кабани їдять все, але в їх раціоні переважає рослинна їжа.

Рись

В горах ще збереглися рисі — одні з найрідкісніших тварин. Водяться вони в основному біля верхньої межі лісу, ховаючись в диких лісових масивах і буреломах. Під час сильних снігопадів вони переселяються в долини річок і низькогір’я. Рись полює на зайців, птахів, нападає на козуль, овець і навіть диких свиней. Це типовий кіт, хоча зовні і може нагадувати собаку.

Источник: thecity.com.ua

• Друкувати
• Запитати
• Надіслати другу
• Поділитись
  • Facebook
  • Twitter
  • Google+
• Підписатись на новини

Фауна із джерел краси Карпат. Проблеми фауни Карпат: тварини які потребують охорони; причини вимирання тварин; види захисту тварин. Тварини Карпат у Червоній книзі України

Сучасній молодій людині, яка бачить майже голі гірські хребти Карпатських гір, яка не бачила в природі навіть живого зайця, а над річкою з оголеними і засміченими берегами треба багато часу затратити, щоб угледіти хоч яку-небудь рибину, буде важко уявити собі ті незліченні багатства тваринного світу, які були на наших землях у давнину. Якщо б сучасній людині вдалося поглянути на нашу тодішню природу, то, напевно, ми назвали б її раєм.

Мабуть тому існує легенда проте, що за скромність і культурну поведінку під час розподілу Богом земель між народами світу, які весь час сварилися між собою за більший шмат, Бог дав українцеві за доброту ту землю яку збирався залишити собі для раю на Землі. Мабуть, і японці знають цю легенду бо, приїжджаючи в Україну, називають її "куточком раю на Землі".

У наш казковий підгірський край спочатку приходили хоробрі мисливці, бо треба було остерігатися хижих звірів та змій, а потім поступово, освоюючи найбільш вигідну і захищену територію на постійне проживання.

Серед диких тварин Прикарпаття, які стадами переходили з одного із густих, ніким не рубаних лісів в інший або пасли на просторих полях, були тури, зубри, велика рогата худоба, рогаті і благородні олені. Кози, свині, коні, зайці, вівці, собаки, великорогі олені, бізон, бурі ведмеді, лосі, сайгаки, леви тощо.

Навіть 55-60% тому, до початку масового вирубування лісів у Карпатах радянською владою, в сінокісних масивах Іспаса (тепер Спаса) часто доводилось спостерігати, як дикі кози або дикі свині в кількості 14-20 особин спокійно серед білого дня переходили з одного лісу в інший. А скільки було зайців, борсуків лисиць, білок, їжаків, тхорів, куниць. Скільки було різних птахів у тому числі, співучих. Були і дикі кури. На початку 1940-х рр.. доводилося чути у дубах на лісо-сінокосному масиві, як дикий півень співав на дубах.

Про існування диких карпатських курей у 1957 р. підвередив і вчитель біології Степан Оріховський. Щоб довести про існування курей доводилося убити одного із півнів. На питання чи не вбили останнього півня, як вбили в 1830 р. останнього дикого коня відповідь була: "Ні їх було ще декілька", чи збереглися вони й досі у Карпатах невідомо.

Тваринний світ Карпат різноманітний і багатий.

Тваринний світ Карпат має в основному лісовий характер.

Хребетних тварин налічується тут 328 видів: риб – 49; земноводних – 15; плазунів –11; гніздових птахів – 187 і звірів – 66 видів. Різноманітний світ риб. У Дністрі, середня течія якого припадає на Івано-Франківську область, водяться стерлядь, в’язь, марена звичайна, лягу, мінога українська, вирезуб, головань, судак та інші види. Лісостепові ріки населяють щука, підуст, карась, окунь, пічкур. У басейні Пруту зустрічаються дунайський лосось, форель, бистренка, верховодка, пічкур та інші види.

Є багато тварин, що трапляються в Українському Поліссі: горностай, заєць-русак, лисиця, борсук, козуля, видра, вовк, білка, свиня дика, ведмідь бурий. Рись, кіт лісовий олень благородний.

З плазунів у Карпатах водиться ящірка прудка, вужі, гадюка звичайна та ін.

Серед земноводних трапляються тритон альпійський, саламандра, жаби та ін.

Поширення птахів на території області залежить від розташування кліматичної зони відносно рівня моря: зону до 700 м населяють малий строкатий дятел, галка, осоїд, польовий горобець, до 800-1000 м – живуть малий зуйок, перевізник, одуд, зелений дятел, коноплянка, мухоловка. На висоті 1200-1800 м над рівнем моря поширені глухар, тетерев, боривітер, вальднеп і малий яструб, орел – карлик, сови, зозуля, шишкар ялиновий, звичайний канюк, малинівка та інші.

Вище 1800-2060 м гніздяться гірський теврик, завитушка альпійська. А ще з поміж – птахів горо зівка, волохатий сич та ін. На полонинах трапляються Оленка, плиска, дрізд кам’яний. У передгір’ях Карпат: жайворонки, вівчарики та ін.

Внаслідок господарської діяльності людини сталися істотні зміни тваринного світу. Головні наслідки діяльності людини.

Зникнення деяких видів тварин (тур, кулан, сойчак, лев, степовий зубр, росомаха, заєць-беляк та ін.)

Зменшення чисельності видів. ДО Червоної книги України занесено 382 види.

Надмірне розмноження видів-шкідників і видів, які пристосувалися до життя поряд з людиною.

Акліматизація нових для даної місцевості видів і накліматизація видів, які були раніше знищені.

На Закарпатті оголошено двомісячник охорони нерестової риби. Протягом цього часу на водоймах краю заборонена будь-яка господарська діяльність.

По всій області екологи спільно з органами рибоохорони проводитимуть рейдові перевірки для виявлення порушників. Як повідомив перший заступник Держуправління екоресурсів та охорони природного середовища у Закарпатській області Юрій Павлей, любителям-риболовам виділено місця для спортивного рибальства під час нересту на річках Теребля, Тиса, Боржава, Латориця, Свалявка та Уж.

Ловити рибу в цих місцях дозволяється тільки однією вудкою з одним гачком та спінінгом. І тільки з берега.

Не можна застосовувати плавучі засоби. Щоб мати таке задоволення, треба бути членом УТМР і продовжити чинність членського квитка на 2005 рік. У краї є ряд водойм, на яких організовано. платне рибальство.

Зі слів Юрія Павлея, на всі види осетрових, а також лосося, форелі, харіуса, чопа великого та малого, рибця та всіх видів марени, минька, записаних до "Червоної книги", риболовля заборонена цілорічне. Співробітники Держуправління екоресурсів разом з рибо-охоронцями торік викрили 229 порушень правил рибальства, притягнули до відповідальності 200 чоловік, подали на розгляд суду 107 справ, порушили 6 кримінальних справ.

На Закарпатті даються взнаки вовки. У селах Голятині, Дешевому, Присліпі ці тварини загризли собак, що були на ланцюгах.

А в урочищі Козятин здобиччю сірих хижаків стала домашня коза. Навіть удень самотні перехожі ризикують стати жертвами вовків, особливо на околицях сіл. Як повідомив кореспондента "Експресу" начальник Міжгірської державної екологічної інспекції Юрій Іваниш, ситуація вкрай небезпечна. Хоча в районі поки що не зареєстровано жодного випадку нападу агресивних хижаків на людину, та зволікати з кардинальними заходами не можна.

Раніше відстріл вовків контролювали на державному рівні, нині ж чиновники ставляться до цієї справи байдуже. Ось така недбалість призвела до різкого збільшення поголів’я вовків. Поки в кабінетах чухають потилицю, селяни взялися зарадити собі самотужки: створили мобільні бригади з числа досвідчених мисливців району й розпочали чергування.

В області ведеться значна робота по збільшенню чисельності мисливської фауни. Завдяки цьому за останні роки на Прикарпатті значно збільшилось поголів’я мисливських тварин.

Так, на початок 1978 р. на Івано-Франківщині нараховувалося 2690 карпатських оленів, 6380 європейських козуль, 2660 диких кабанів, 70 ведмедів та ін.

Створюються умови для збільшення рибних запасів. Вирощується райдужна і струшкова форель. В озерах і ставках області розводять товстолобиках, білого амура і коропа.

Причини вимирання тварин зокрема риб: забруднення водойм промисловими та побутовими стоками, пестицидами, радіонуклідами, неконтрольований вилов риб, застосування браконьєрських знарядь глухарі та рибчики. Внаслідок господарської діяльності людини чисельність диких видів куроподібних останніми десятиріччями помітно зменшилось, і тому вони потребують охорони. Серед лелекоподібних нашого краю невідкладної охорони потребують чорний лелека, коровайка, косар, жовта чапля. Серед соколоподібних потребують охорони гриф, орел степовий, степовий боривітер.

Пам’ятаймо: "Природа – вічний взірець мистецтва" – так сказав В. Г. Белінський, а ми прислухаймось до його слів і збережімо цей чудовий мистецький твір матінки Природи для себе і майбутніх поколінь!

Источник: osvita.ua

Животные Карпат опасные для человека

Таких не так много. Вот они:

• Медведь
• Гадюка
• Лось
• Дикий кабан
• Волк
• Огненная саламандра

Общей чертой для них является то, что эти животные могут нанести существенный вред здоровью человека. Но также общей чертой их является то, что они в 95% при встрече с человеком будут пытаться первыми убежать, такими образом избегая встречи. На многих форумах приходилось читать отзывы о том, что « сколько хожу по Карпатам, но еще ни разу не видел опасных животных». Так вот причиной такой ситуации является не отсутствие опасных животных, а их или редкость, или их разумные инстинкты. Поэтому давайте попробуем проанализировать советы бывалых туристов и специалистов, как избежать неприятных последствий при встрече с опасными животными.

Гадюка

О ней мы уже писали в публикации «Змеи в Карпатах — правила поведения при встрече с ними», где были изложены советы, правила и рекомендации. Здесь только дополнительно отметим, что существует проблема в идентификации змеи: ядовитая она или не ядовита. Напомним, что одним из признаков опасной змеи является сердцевидная треугольная голова.

Медведь

Его еще называют королем карпатских лесов. Эти животные любят проживать в старых лесах, или в заболоченных долинах. Наибольшая вероятность их встретить в Карпатах это массив Горганы. Также много медведей в районе озера Синевир. Неслучайно здесь работает реабилитационный центр для этих животных. Также встречаются они и в национальном парке «Сколивские Бескиды». В районе села Майдан, что во Львовской области Дрогобычского района до сих пор сохранилась история, которая случилась много лет назад. Одна из жительниц села пошла в горы собирать малину. И вот во время сбора она нос к носу столкнулась с медведем. Последствия для женщины были сложными: одним ударом косолапый разорвал ей лицо.

Эта история именно указывает на один из причин при которй медведи нападают на людей: это внезапность, которая застала медведя врасплох. Также это могут быть спровоцированы действия самого человека. Что следует знать, если на вашем пути появился косолапый. Во-первых, это тот факт, что медведи никогда не нападают на животных, выше них самих. Поэтому нападение зверя на группу туристов очень редкое явление. Преимущественно все нападения осуществляются на одного человека, как и в случае в Майдане. Если вы путешествуете с группой, перегрупуйтеся в толпу и поднимите над головой все, что сделает вас выше медведя. При появлении медведя на вашем пути необходимо остановиться и медленно отступать назад. Побег может спровоцировать медведя на преследование. Если все же ваши действия перешли в бегство, стоит знать, что моторика медведя построена таким образом, что ему сложно обежать дерево по окружности, так что  обогнув дерево, вы на время выиграете пространство для дальнейших действий. Если вы в горах, стоит убегать от медведя вниз. Косолапому легко подниматься в гору, однако гиперсложно спускаться вниз. Вовремя погони он просто скатится вниз, теряя контроль над своими действиями. Если не дай Бог окажетесь в мохнатых объятиях, стоит целиться в нос. Как и у собак это стратегически чувствительное место, при ударе по которому медведь может потерять равновесие и контроль. Если встречи избежать не удалось, специалисты предлагают еще один, (хотя по нашему мнению сомнительный) способ расстаться с медведем. Необходимо притвориться мертвым, прикрыв руками голову. Медведь может вас обследовать, обнюхать, но вскоре он вас оставит. Неподвижную позу необходимо сохранять еще 5 минут после того, как зверь вас оставит, ведь он обладает прекрасным слухом. Ну и что не рекомендуется делать при встрече с медведем: лезть на дерево, кричать, бежать, смотреть медведю в глаза.

Волк

Герой многих сказок также живет в Карпатах. Один из самых адаптативных хищников, которые хорошо чувствуют себя в различных природных условиях. Их нападения на людей также являются редкостью, но они имеют место. Первое, о чем следует помнить при встрече с волками, так это об их стратегическое слабое место. Как и в медведя, это нос. Удар по этому органа может даже выключить хищника. Также стоит помнить, что при встрече с волком ни в коем случае нельзя бежать. Даже ваша уверенная и спокойная походка мгновенно включит в нем инстинкт преследователя. Возникает логичный вопрос: что в таком случае делать? Стараться отогнать волка уверенным и злобным голосом. Волки очень хорошо чувствуют интонацию. Также стоит помнить, что волки боятся огня.

Лось

Наибольшее парнокопытное животное Карпат. Вероятность встречи с ним приравнивается 1: 1000, ведь лоси чрезвычайно осторожны. При встрече с лосем, который не пытается уйти от вас, стоит воспользоваться одним из медвежьих правил: лечь на землю, прикрыть руками голову и притвориться мертвым. Лось может подойти, понюхать, попробовать перевернуть копытом. Но на этом его интерес к вам пропадет.

Кабан

Вот кого больше всего шансов встретить в Карпатах, так это дикого кабана. На одном из форумов один из туристов поделился последствиями после встречи с кабаном. Для него все закончилось 13 швами. И это в лучшем случае. Когда кабан злой, он может даже разорвать человека. Такое случается чаще всего при трех случаях: в первом внезапность вашего появления напугала зверя, во втором — кабан защищает свое потомство, да и в третьем — иногда случается в период гона. Что делать, когда кабан уже на старте и начинает набирать скорость. Первое правило — не убегать. Не поможет. Оптимальный вариант залезть на дерево и дождаться когда зверь уйдет. Если к дереву далековато вот здесь начинается игра в экстрим: стоит дождаться максимального приближения зверя и перед самым носом отскочить в сторону. Кабану трудно остановиться и он будет бежать еще длительное время, что даст вам спасительные минуты добежать до дерева или принять какое-то решение.

Огненная саламандра

Единственный вид ядовитых саламандр, который проживает в Карпатах. Об опасности сигнализирует яркая контрастная окраска тела саламандры. Для человека она не представляет особой угрозы. Однако, если ее яд попадет на слизистую оболочку — дискомфорт вам гарантировано в форме ожога, поэтому при встрече следует избегать контакта с ней. А не заметить ее просто будет невозможно. Хотя и встреча с ней, тоже редкость, ведь огненные саламандры занесены в Красную книгу Украины

 

 

 

 

 

И в завершение общие правила поведения при встрече с опасными животными

1. Не паниковать. Чем быстрее вы оправитесь от шока, тем больше шансов у вас на позитивный результат. Паника — ваш враг №1.
2. Собираетесь на прогулку в горы, особенно в места, где живут опасные животные, постарайтесь путешествовать группой, а не в одиночку. Так будет веселее и безопаснее
3. Особенно важное правило: если вы уже в походе, старайтесь не соблюдать тишину: пойте, шутите, рассказывайте анекдоты, громко смейтесь. Таким образом вы предупредите хищников о своем приближении и дадите им время, чтобы избежать неприятной встречи.
4. Готовясь к походу, позаботьтесь о специальной одежде. Она  должна закрывать нижнюю часть вашего тела, а также о палке, которая обезопасит вас от неприятностей со змеями и пригодится для защиты от других опасных животных.
5. Если встреча все же состоялась — не провоцируйте животных к агрессивным действиям.
6. Во время встречи с опасными животными в большинстве случаев бегство является опасной действием для спасения. Поэтому перед тем как бежать, подумайте с чем и кем имеете дело.

Надеемся, что вышеизложенная информация подарит уверенность в ваших действиях во время отдыха в Карпатах. Однако не забываем об осторожности, ведь горы ошибок не прощают.

 

Ярослав БАРАН

спецтально для karpatytur.info

Источник: karpatytur.info

В Карпатах живет 74 вида животных – три четверти всех млекопетающих Украины. Здесь самый большой ареал проживания благородного оленя и европейской косули, а также живут уникальные звери – карпатские тритон, глухарь, дятел, белка; водятся исчезающие рысь и дикая кошка, горностай, норка, бурый медведь. Prostozoo расскажет о животных, которых можно встретить в украинских горах.

Источник: rakhiv-rr.gov.ua

Лесная соня

В Карпатах немного лесных сонь, но они довольно распространены в других частях мира. Принадлежит к грызунам рода соневидных. У сони лесной есть очень похожая сестричка – соня садовая, только последняя на грани исчезновения. Соня совсем крохотная – длина её тела колеблется в пределах десяти сантиметров, вес – до 40 грамм. У неё цепкие пальчики, что позволяет с лёгкостью лазать по деревьям. Отличается чёрной полоской, которая тянется через глаза от носика к ушам. А ещё у сони пушистый хвост почти в длину её тела и длинные подвижные усы. Если зверьку грозит опасность – шерсть на хвосте вздыбливается, и кожа хвоста краснеет.

Источник: plamkamazurka.blox.pl

Соня ведёт ночной образ жизни. Живёт в широколиственных лесах, зарослях кустарника и садах. Часто селится вблизи людей, строя гнёзда в дуплах или на ветках деревьев, хозяйских помещениях.

Этот милый зверёк очень легко приручается, хорошо вскармливается молоком из пипетки. В более взрослом возрасте очень любит есть насекомых, за день может съесть 10-20 штук. Часто пьёт воду, любит фрукты и ягоды.  Залегает в спячку в конце сентября. На соню охотятся коты и куницы.

Внесена в Красную книгу Карпат.

Источник: www.biolib.cz

Европейский бобёр

Популяция бобра в Карпатах насчитывает не менее 400 особей. Селится грызун в основном вдоль главных рек и их приток. Свое жилище бобры обустраивают двумя способами – на высоких речных берегах роют норы, а в водоемах с низкими болотистыми берегами строят на некотором расстоянии от берега домики из веток. Вход в домик или нору всегда расположен ниже уровня воды. Интересно, что гребли грызуны сооружают, чтобы посредством подъёма воды предупредить нападение врагов.

Источник: www.flickr.com

Кормятся бобры корой мягких деревьев, травяной растительностью. Своими острыми резцами могут срезать деревья до одного метра в диаметре. Раньше охота на этого зверя была запрещена, на сегодня официально убивают 20-40 особей в год. Но браконьеры охотиться на бобра любят. Очень ценится мех животного и бобровый мускус, секрет, выделяемый специальными железами, который используют в косметике. Несмотря на это, численность бобров растет. В Карпатах животное исчезло в ХVІІІ веке и опять появилось только в начале ХХІ века и продолжает очень быстро расселяться.

Источник: http://katyaburg.ru

Лесной кот

Лесных котов осталось всего несколько сотен, больше всего их проживает в Закарпатской области 260-450 особей. Они внесены в Красную книгу Карпат как уязвимый вид. В горы усатый поднимается до верхней границы леса приблизительно на 1850 метров. Увидеть этого кота непросто, ведь он ведёт ночной способ жизни. Внешне лесной кот похож на домашнего, но больше размерами – длина его тела до 90 сантиметров. Хвост у лесного котика относительно короткий и тупой на конце. Глаза серые или голубые.

Источник: www.zoochat.com

Питается в основном грызунами и зайцами, реже – птицами, яйцами, рептилиями и большими насекомыми, иногда падалью. Часто устраивает свои гнезда на плавучих островках, в дуплах деревьев, расщелинах скал, в норах лисы и барсука, реже – на чердаках лесных домов и в зарослях камыша. Теплолюбивое животное, любит хорошо прогреваемые солнцем места с густой высокой травой.  

Самую серьезную угрозу для выживания популяции этого животного сегодня несут домашние коты, в основном из-за распространяемых болезней, а также интенсивная вырубка леса и использование охотничьих капканов.  

Источник: www.zoochat.com

Волк

Несмотря на то, что волк считается кровожадным животным, он играет очень важную роль в регулировании экологических связей. Волк – чудесный охотник. С помощью очень сильных челюстей и крепких больших клыков волк может убивать даже таких больших животных как лось или конь. Сильные ноги дают ему возможность пробегать по много километров в день. При этом он может долго обходится без еды, не слабея. Зимой в лесной зоне волк тесно связан с человеком: поскольку ему тяжело передвигаться по глубокому снегу, он активно использует дороги и человеческие тропы, лыжню.

Источник: www.maptour.com.ua

В основе питания волка разные большие и маленькие животные, птицы. Особенно любит копытных животных. Растительную пищу волки также любят – едят ягоды, спелые арбузы, а также с удовольствием потребляет насекомых и грызунов. Очень часто нападает на домашний скот из-за его доступности. Опасен также, как носитель паразитических червей, в том числе бешенства.

Источник: transkarpatia.net

Бурый медведь

Это животное теперь очень редкое. В Украине его можно встретить только в Карпатах, где популяция бурого медведя насчитывает 110-130 особей. В зависимости от сезона медведь вертикально кочует – ранней весной после спячки голодный мишка спускается в долины рек, а со временем отхода снегов медведь поднимается всё выше и выше в горы. Осенью мишки очень любят лакомиться орехами, поэтому селятся в буковых лесах и зарослях лесного ореха.

В Карпатах некоторые особи впадают в спячку только в сильные морозы. В анабиоз миша не впадает, сон его довольно чуткий и тревожный, поэтому разбуженный кем-то косолапый вылазит из берлоги и шатается в поисках пищи, так как быстро худеет. Проснувшийся не вовремя зверь опасен.

Источник: wwf.panda.org

Бурый медведь – самый большой хищник на территории Украины. Косолапый в основном питается насекомыми, грибами, кореньями, летом и осенью также плодами, орехами, ягодами. Чтобы накопить необходимое количество жира на зиму, а это до 50 килограмм, мишка должен много есть. Так он съедает около 700 килограмм ягод. Может нападать на стаи овец на горных пастбищах. Отмечен в Красной книге Карпат, как исчезающий вид. Главной причиной исчезновения бурого мишки является браконьерство, уменьшение кормовой базы, уничтожение благоприятных местонахождений.

Источник: tsn.ua

Источник: www.prostozoo.com.ua