Что такое хроматида? Деление клеток имеет важное значение для жизни многоклеточного организма. В конце концов, все мы были созданы из одной-единственной ячейки, которая делилась снова и снова. Во время этого процесса с ядром также происходят определенные трансформации в эукариотических клетках, которые называются митоз и мейоз. Хроматиды — это копии хромосом, которые были созданы еще до ядерного деления. что такое хроматида

Изменчивость внутри вида

Когда речь идет об эволюции, генетическое разнообразие заслуживает особого внимания. В мейозе (процессе ядерного деления) происходит образование клетки из гаплоидных гамет — сперматозоида и яйцеклетки. Генетическое разнообразие увеличивается в двух основных направлениях. Во-первых, гомологичные хромосомы разделяются случайным образом на дочерние клетки, таким образом, возникает много возможных комбинаций материнских и отцовских хромосом. Гомологичная рекомбинация (обмен последовательностями) является вторым способом увеличения генетического разнообразия.

Что такое хроматиды: определение


Во время клеточного деления эти дупликаты соединяются друг с другом в области, называемой центромерой. После того, как соединенные сестринские хроматиды отделяются друг от друга в анафазе митоза, каждая из них получает новое название — дочерние хромосомы. Что такое хроматида в биологии? Говоря научным языком, это 1 из 2 нуклеопротеидных нитей, образующихся при удвоении хромосом, которое происходит во время деления клеток. Они составляет половину из двух идентичных копий реплицированных хромосом.

Образование хроматид

Хроматина — это ДНК, которая намотана вокруг белков, формируя таким образом спиральные волокна. Именно из них и образуются хроматиды. До репликации хромосома появляется в виде одноцепочечной хроматиды. После репликации она приобретает знакомую всем X-образную форму. Каждая человеческая клетка содержит 23 хромосомных пары, в общей сложности это число составляет 46 хромосом.

Заключение

Хроматидой принято называть любую из двух копий молекулы ДНК, вместе составляющих хромосому, которая до этого была реплицирована и соединена в области, получившей название центромеры. Это название используется до тех пор, пока эти самые центромеры остаются в непосредственном контакте. Когда хромосомы делятся в процессе анафазы митоза или мейоза, то нитевидные хроматиды становятся дочерними хромосомами. Проще говоря, это половинки реплицированных хромосом.

Источник: fb.ru

Що таке хромосоми


Хромосоми являють собою нуклеопротеїдні структури еукаріотичної клітини, в яких зберігається велика частина спадкової інформації. Завдяки своїй спроможності до самовідтворення, саме хромосоми забезпечують генетичний зв’язок поколінь. Хромосоми утворюються з довгої молекули ДНК, в якій міститься лінійна група безлічі генів, і вся генетична інформація чи то про людину, тварину, рослину чи будь-яку іншу живу істоту.

Морфологія хромосом пов’язана з рівнем їх спіралізації. Так, якщо під час стадії інтерфази хромосоми максимально розгорнуті, то з початком ділення хромосоми активно спіралізуються і коротшають. Свого максимального укорочення і спіралізації вони досягають під час стадії метафази, коли відбувається формування нових структур. Ця фаза найбільш зручна для вивчення властивостей хромосом, їх морфологічних характеристик.

Історія відкриття хромосом

Ще в середині позаминулого XIX століття багато біологів вивчаючи в мікроскопі будову клітин рослин і тварин, звернули увагу на тонкі нитки і найдрібніші кільцеподібні структури в ядрі деяких клітин. І ось німецький вчений Вальтер Флемінг застосувавши анілінові барвники для обробки ядерних структур клітини, що називається «офіційно» відкриває хромосоми. Точніше виявлену речовину було названо «хроматид» за її здатність до фарбування, а термін «хромосоми» в ужиток трохи пізніше (в 1888 році) ввів ще один німецький учений Генріх Вайлдер. Слово «хромосома» походить від грецьких слів «chroma» – колір і «somo» – тіло.


Хромосоми

Хромосомна теорія спадковості

Зрозуміло, історія вивчення хромосом не закінчилася на їх відкритті, так в 1901-1902 роках американські вчені Вілсон і Сатон, причому незалежно один від одного, звернули увагу на подібність у поведінці хромосом та менделевських факторів спадковості – генів. В результаті вчені прийшли до висновку, що гени знаходяться в хромосомах і саме через них з покоління в покоління, від батьків до дітей передається генетична інформація.

У 1915-1920 роках участь хромосом у передачі генів була доведена на практиці в цілій серії дослідів, зроблених американським вченим Морганом та співробітниками його лабораторії. Їм вдалося локалізувати в хромосомах мухи-дрозофіли кілька сотень спадкових генів і створити генетичні карти хромосом. На основі цих даних була створена хромосомна теорія спадковості.

Будова хромосом


Будова хромосом різниться в залежності від виду, так метафазна хромосома (утворюється в стадії метафази при мітозному поділі клітини) складається з двох поздовжніх ниток – хроматид, які з’єднуються в точці, іменованої центромерою. Центромера – це ділянка хромосоми, яка відповідає за розбіжність сестринських хроматид у дочірні клітини. Вона ж ділить хромосому на дві частини, названі коротким і довгим плечем, вона ж відповідає за поділ хромосоми, так як саме в ній міститься спеціальна речовина – кінетохор, до якої кріпляться структури веретена поділу.

будова хромосоми

Тут на картинці показана наочна будова хромосоми: 1. хроматиди, 2. центромера, 3. коротке плече хроматид, 4. довге плече хроматид. На кінцях хроматид розташовуються теломери, спеціальні елементи, які захищають хромосому від пошкоджень і перешкоджають злипанню фрагментів.

Форми і види хромосом

Розміри хромосом тварин і рослин значно різняться: від часток мікрона до десятків мікрон. Середні довжини метафазних хромосом людини лежать в діапазоні від 1,5 до 10 мікрон. В залежності від виду хромосоми відрізняються і її здатності до фарбування. В залежності від розташування центромери розрізняють такі форми хромосом:

  • Метацентричні хромосоми, для яких характерно серединне розташування центромери.
  • Субметацентричні, для них характерно нерівномірне розташування хроматид, коли одне плече більш довге, а друге більш коротке.
  • Акроцентричні або паличкоподібні. У них центромера розташована практично в самому кінці хромосоми.

Функції хромосом

Основні функції хромосом, як для тварин, так і для рослин і взагалі всіх живих істот – передача спадкової, генетичної інформації від батьків до дітей.

Набір хромосом

Значення хромосом настільки велике, що їх кількість в клітинах, а також особливості кожної хромосоми визначають характерну ознаку того чи іншого біологічного виду. Так, наприклад, у мухи-дрозофіли в наявності 8 хромосом, у мавп – 48, а хромосомний набір людини становить 46 хромосом.

У природі існує два основних типи набору хромосом: одиночний або гаплоїдний (міститься в статевих клітинах) і подвійний або диплоїдний. Диплоїдний набір хромосом має парну структуру, тобто вся сукупність хромосом складається з хромосомних пар.

Хромосомний набір людини

Як ми вже написали вище, клітини людського організму містять 46 хромосом, які об’єднані в 23 пари. Всі разом вони і складають хромосомний набір людини. Перші 22 пари людських хромосом (їх називають аутосомами) є загальними як для чоловіків, так і для жінок, і лише 23 пара статевих хромосом – різниться у різних статей, вона ж визначає статеву належність людини. Сукупність всіх пар хромосом також називається каріотипом.


Хромосомний набір людини

Такий вигляд має хромосомний набір людини, 22 пари подвійних диплоїдних хромосом містять всю нашу спадкову інформацію, і остання пара відрізняється, у чоловіків вона складається з пари умовних X і Y статевих хромосом, в той час як у жінок в наявності дві хромосоми Х.

Аналогічну структуру хромосомного набору мають і всі тварини, тільки кількість нестатевих хромосом у кожного з них своя.

Генетичні хвороби, пов’язані з хромосомами

Порушення в роботі хромосом, або навіть сама їх неправильна кількість є причиною багатьох генетичних захворювань. Наприклад, синдром Дауна з’являється через наявність зайвої хромосоми в хромосомному наборі людини. А такі генетичні хвороби як дальтонізм, гемофілія викликані збоями в роботі наявних хромосом.

Источник: www.poznavayka.org

Хроматиды в Митозе

При репликации клетки необходим переход в клеточный цикл. До стадии митоза, клетка проходит через период роста, где она реплицирует свою ДНК и органеллы.


Профаза

На первой стадии митоза, называемой профазой, реплицированные волокна хроматина образуют хромосомы. Каждая реплицированная хромосома состоит из двух хроматид (сестринских хроматид), связанных в центральной области. Хромосомные центромеры служат местом крепления волокон веретена во время деления клеток.

Метафаза

В метафазе хроматин становится еще более конденсированным, а сестринские хроматиды выстраиваются вдоль средней части клетки или метафазной пластины.

Анафаза

В анафазе сестринские хроматиды разделяются и выталкиваются к противоположным полюсам клетки с помощью волокон веретена.

Телофаза

В телофазе каждая разделенная хроматида известна как дочерняя хромосома. Каждая дочерняя хромосома окутана собственным ядром . После разделения цитоплазмы, известной как цитокинез, образуются две разные дочерние клетки. Обе клетки идентичны и содержат одинаковое количество хромосом .

Хроматиды в мейозе

Мейоз — это процесс деления клеток, проходящий в два этапа, которому подвергаются половые клетки. Он схож с митозом и также включает стадии профазны, метафазны, анафазны и телофазны. Однако в мейозе клетки проходят эти фазы дважды. В мейозе сестринские хроматиды не разделяются до анафазы II. После цитокинеза четыре дочерние клетки продуцируются с вдвое уменьшенным числом хромосом от исходной клетки.

Хроматиды и нерасхождение

Очень важно, чтобы хромосомы были равномерно разделены во время деления клеток. Нарушение процесса отделения гомологичных хромосом или хроматид приводит к тому, что известно как нерасхождение.


Нерасхождение во время митоза или мейоза II происходит, когда сестринские хроматиды не могут нормально отделяться во время анафазы или анафазы II соответственно. Одна половина полученных дочерних клеток будет иметь слишком много хромосом, а другая половина вовсе останется без хромосом. Несоответствие также может происходить в мейозе I, когда не могут разделиться гомологичные хромосомы. Последствия наличия слишком большого или недостаточного количества хромосом часто бывают серьезными или даже смертельными.

Источник: natworld.info